Постанова

від 26.03.2024 по справі 160/5560/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 березня 2024 року м. Дніпросправа № 160/5560/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Бендес А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року (суддя Ніколайчук С.В., повний текст рішення складено 02.11.2020) в адміністративній справі

за позовом Державного підприємства «КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ»

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Державне підприємство «КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ» в травні 2020 року звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкову повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 13.02.2020 № 0007625630.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року позов задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.04.2021 рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову Державного підприємства «КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ» відмовлено.

Згідно з постановою Верховного Суду від 31 жовтня 2023 року постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.04.2021 у справі № 160/5560/20 скасовано. Справу №160/5560/20 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Суд касаційної інстанції вказав, що судом апеляційної інстанції не досліджено період виникнення заборгованості, обставини, відображені в акті перевірки, розрахунки до податкових повідомлень-рішень, платіжні доручення щодо сплати податкового зобов`язання, а тому суд дійшов передчасного висновку про правомірність нарахування штрафних санкцій у сумі, визначеній оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.11.2023 прийнято адміністративну справу № 160/5560/20 до розгляду.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що посадовою особою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість Державним підприємством «КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ» за період з 04.04.2019 по 09.12.2019, за результатами якої складено Акт від 10.01.2020 № 392/04-36-56-30/32975178.

Згідно з висновками, викладеними в Акті перевірки, позивачем порушено: п. 57.1 ст. 57, п. 200.2 ст. 200, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно сплачено узгоджене грошове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 3 717 312,35 грн.

В результаті встановленого порушення, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007625630 від 13.02.2020, згідно з яким Державному підприємству «КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ» нараховано штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу на суму 743 462,47 грн.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки Акт камеральної перевірки містить необґрунтовані та такі, що не відповідають дійсності, розрахунки в частині розміру оплати податкового боргу за судовим рішенням та сум коштів, які надійшли до бюджету з рахунку електронного адміністрування податку на додану вартість. Допущені порушення податковим органом при нарахуванні штрафних санкцій унеможливлюють визначити як факт своєчасності сплати, так і кількість затримки сплати податкових зобов`язань.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пп. 14.1.152, 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом; погашення податкового боргу - це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Згідно з п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених Кодексом або законами з питань митної справи.

За приписами пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 100.1 статті 100 Податкового кодексу України визначено, що розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу.

Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що платник податків зобов`язаний сплатити узгоджене грошове зобов`язання в строки, визначені податковим законодавством. При цьому закон встановлює обов`язок податкового органу зарахувати періодичні платежі, які надходять від платника податків, на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від цільового призначення, визначеного платником податків. При цьому податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов`язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визначається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Водночас, приписами статті 32 Податкового кодексу України визначено, що зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки. Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов`язку.

В даній справі Верховний Суд сформував висновок, що відстрочення/ розстрочення є законодавчо передбаченою формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу. Розстрочення може застосовуватися в тому числі й в процедурі примусового стягнення податкового боргу. Рішення суду про розстрочення сплати податкового боргу є процесуальним рішенням, що визначає спосіб виконання судового рішення про стягнення податкового боргу. Отже, при розстроченні сплати податкового боргу фактично відбувається перенесення строку виконання платником податків податкового обов`язку.

В контексті наведених висновків суду касаційної інстанції, колегія суддів звертає увагу, що згідно з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2015 у справі № 804/8570/15, Державному підприємству «КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ» відстрочено/ розстрочено стягнення податкового боргу на суму 659 249,73 грн, у том числі пені в сумі 147 081, 73 грн, який виник внаслідок несплати узгоджених грошових зобов`язань за податковими деклараціями: № 9043678259 від 19.03.2015; № 907344919; № 9100305167 від 19.05.2015, а також самостійно нарахованої платником податків штрафної санкції відповідно до уточнюючого розрахунку № 9036415587 від 12.03.2015.

Названим судовим рішенням відстрочено початок виконання погашення податкового боргу до 01 вересня 2017 року та розстрочено його виконання терміном на 12 місяців з 01 вересня 2017 року по 31 серпня 2018 року включно шляхом здійснення щомісячних платежів у розмірі 54 937,48 грн.

Копіями платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи, підтверджено, що вищевказаний податковий борг був сплачений позивачем у терміни, в порядку та розмірах, встановлених постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2015 у справі № 804/8570/15.

Разом з цим, під час повторного апеляційного розгляду справи встановлено, що ці платежі були скеровані податковим органом на погашення податкового боргу, що виник раніше, внаслідок чого було нараховано штрафні санкції за несвоєчасну оплату узгоджених грошових зобов`язань з ПДВ на підставі п. 126.1 ст. 16 Податкового кодексу України.

Таким чином, беручи до уваги вищенаведені висновки Верховного Суд в даній справі, які не підлягають переоцінці судом апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає, що внаслідок розстрочення сплати податкового боргу на підставі судового рішення в процесі його примусового виконання, фактично було змінено спосіб виконання судового рішення про стягнення податкового боргу та відбулося перенесення строку виконання платником податків податкового обов`язку, а тому зарахування податковим органом сплачених платежів на виконання судового рішення є протиправним.

З метою усунення недоліків щодо повноти встановлення обставин справи, на які вказав Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, колегія суддів витребувала від відповідача пояснення та розрахунок нарахованих штрафних санкцій, в якому необхідно відобразити суми податкового боргу, період їх кінцевої сплати та фактичної сплати з урахуванням судового рішення в справі № 804/8570/15, проте такий розрахунок не було надано податковим органом.

Податковий орган надав розрахунок, аналогічний тому, що зазначений в Акті камеральної перевірки та в апеляційній скарзі, з якого неможливо встановити період виникнення заборгованості, обставини, відображені в акті перевірки, та перевірити їх правильність та обґрунтованість. Відтак позбавляє суд визначити невірну суму нарахування штрафних санкцій. При цьому здійснення самостійного обрахунку виходить за межі процесуальних повноважень суду, адже це є виключним дискреційним повноваженням податкового органу.

Додатково суд апеляційної інстанції бере до уваги, що під час розгляду справи суд першої інстанції також вказав, що відповідачем не надано суду жодного обґрунтування в частині недодержання норм п. 20 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість щодо строків перерахування до бюджету сум узгоджених податкових зобов`язань. Відповідачем не надано пояснень яким чином, за відсутністю відповідної заяви від позивача або належного рішення суду, контролюючим органом зараховано кошти з електронного рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ до бюджету в рахунок сплати не тільки податкового боргу, а й штрафів за податковими повідомленнями рішеннями від 14.02.2018 та 18.06.2018 та пені.

Відповідні пояснення та докази в спростування цих висновків суду першої інстанції податковим органом також не надано до суду апеляційної інстанції.

Враховуючи сукупність наведених обставин, з огляду на висновки суду щодо неправомірного зарахування платежів на виконання судового рішення в справі № 804/8570/15 в рахунок погашення податкового боргу за минулі періоди, а також у зв`язку з не доведенням апелянтом обґрунтованості зарахування коштів з електронного рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ до бюджету в рахунок сплати узгоджених зобов`язань, колегія суддів доходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення в цілому носить протиправний характер та підлягає скасуванню.

Отже, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують.

Рішення суду ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року в адміністративній справі № 160/5560/20 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 26 березня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 26 березня 2024 року.

Головуючий - суддяО.В. Головко

суддяА.В. Суховаров

суддяТ.І. Ясенова