Постанова

від 13.03.2024 по справі 420/20278/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/20278/21

Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В.

рішення суду 1 інстанції прийнято у

м.Одеса, 17 листопада 2023 року

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Бітова А.І., Градовського Ю.М.,

секретар судового засідання Недашковська Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного підприємства Ролисфиш, Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області, Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного-західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Державного агентства меліорації та рибного господарства України, Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватного підприємства Ролисфиш про визнання протиправними дій, та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2021 року до Одеського окружного адміністративного суду звернувся Заступник керівника Одеської обласної прокуратури з позовом, у якому просив визнати протиправними дії Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області щодо погодження 18.10.2018р. Приватному Підприємству Ролисфиш режиму рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману, розташованого в басейні річки Дністер Одеської області; визнати протиправними дії Державного агентства рибного господарства України щодо погодження 28.03.2019 р. Приватному Підприємству Ролисфиш режиму рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману, розташованого в басейні річки Дністер Одеської області; визнати протиправним та скасувати режим рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману, розташованого в басейні річки Дністер Одеської області, погоджений 18.10.2018 р. управлінням Державного агентства рибного господарства у Одеській області та 28.03.2019 р. Державним агентством рибного господарства України.

В обґрунтування позовних вимог представником Одеської обласної прокуратури, у тому числі, зазначалось, що за результатами здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 12020160240000047, розпочатому 08.01.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1 КК, ч. 1 ст. 366 КК України, обласною прокуратурою при вивченні питання наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у сфері охорони навколишнього природнього середовища, встановлено порушення вимог Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про тваринний світ», «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» внаслідок погодження Управлінням Державного агентства рибного господарства у Одеській області, Державним агентством рибного господарства України ПП «Ролисфиш» Режиму рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману, розташованого в басейні річки Дністер Одеської області. Позивач вказує, що зі змісту оскаржуваного Режиму слідує, що останній відповідним територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України або Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, не погоджувався, причин не виконання вимог п. 2.1., 2.1.2., 2.3. Інструкції № 4 про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах Режим не містить. Також, спірний Режим, виготовлений на замовлення ПП «Ролисфиш», в порушення вимог п. 2.3 інструкції, та не погоджений з уповноваженим органом виконавчої влади, зокрема Одеською обласною державною адміністрацією.

Відповідачі - Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області та Державне агентство меліорації та рибного господарства України вважали позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, заперечували проти позову заступника керівника Одеської обласної прокуратури вказуючи на те, що їх дії у спірних правовідносинах були правомірними.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13 січня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання представника третьої особи Приватного Підприємства «Ролисфиш» Розенбойма Ю.О. (від 06.12.2021 року за №ЕП/34771/21) про залишення позовної заяви Заступника керівника Одеської обласної прокуратури без розгляду, з підстав пропуску строку звернення до суду, у справі № 420/20278/21.

Ухвалою суду від 28 листопада 2022 року адміністративний позов Заступника керівника Одеської обласної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного-західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Державного агентства меліорації та рибного господарства України, Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне Підприємство Ролисфиш про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - залишено без розгляду, відповідно до приписів п.4 ч.1 ст.240 КАС України.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2023 задоволено апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 року у справі №420/20278/21 скасовано, справу №420/20278/21 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року, адміністративний позов Заступника керівника Одеської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного-західного округу (Миколаївська та Одеська області) задоволено.

Визнано протиправними дії Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області щодо погодження 18.10.2018 р. Приватному підприємству Ролисфиш Режиму рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману, розташованого в басейні річки Дністер Одеської області.

Визнано протиправними дії Державного агентства рибного господарства України щодо погодження 28.03.2019 р. Приватному підприємству Ролисфиш Режиму рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману, розташованого в басейні річки Дністер Одеської області.

Визнано протиправним та скасовано Режим рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману, розташованого в басейні річки Дністер Одеської області, погоджений 18.10.2018 р. Управлінням Державного агентства рибного господарства у Одеській області та 28.03.2019 р. Державним агентством рибного господарства України.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням. Приватним підприємством Ролисфиш,Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області, Державним агентством меліорації та рибного господарства України на зазначене судове рішення було подано апеляційні скарги, у яких кожен з апелянтів посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції.

Так, обґрунтовуючи вимоги своєї апеляційної скарги, Приватне підприємство «Ролисфиш» зазначає, що прокуратурою пропущено встановлений процесуальним законом строк звернення до суду з цим позовом більше ніж на півроку, при цьому не обґрунтовано поважності причин пропуску такого строку. За ствердженнями скаржника - ПП «Ролисфиш», за своєю правовою природою повідомлення прокурором відповідного суб`єкта владних повноважень про майбутнє звернення прокурора до суду, витребування ним документів для підтвердження підстав представництва в суді не може слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки це призведе до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах, порушення стабільності у діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій. Направлення прокурором листів до відповідних державних органів щодо здійснення заходів захисту інтересів держави не зупиняє та не перериває перебігу встановленого процесуальним законом шестимісячного строку звернення до суду, що узгоджується з правовими висновками Верховного Суду. При цьому, безпідставними на думку скаржника є посилання прокуратури на інститут «триваючого правопорушення», адже у даній ситуації оскаржуються конкретні дії відповідачів, які були вчинені у конкретну дату, а також заявлена вимога про визнання протиправним та скасування режиму, погодженого у певні конкретні дати. Отже, застосування у даній справі концепції «триваючого правопорушення» є неможливим та не відповідає фактичним обставинам справи та критерію подібності правовідносин до тих, які розглядались у справах, на які послалась прокуратура у своїх доводах. Додатково, апелянта наголосив, що позивачу було достеменно відомо про існування оскаржуваного Режиму, факт його погодження відповідачами та дати такого погодження. Жодні доводи та посилання прокуратури на думку апелянта - ПГІ «Ролисфиш» не гуртуються на нормах чинного законодавства, є хибними, спростовуються матеріалами справи, відтак, скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким залишити без розгляду позовну заяву Одеської обласної прокуратури в інтересах Держави в особі державної екологічної інспекції Південно-Західного округу.

Обґрунтовуючи вимоги своєї апеляційної скарги, апелянт Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (до зміни назви Державне агентство меліорації та рибного господарства України) зазначив, що Одеським рибоохоронним патрулем 18.10.2018 та 28.03.2019 Держрибагентством погоджено ПП «Ролисфиш» Режим рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману, розташованого в басейні річки Дністер одеської області, розроблений Національним університетом біоресурсів і природокористування України у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарства №4 від 15.01.2008р. Щодо неточностей і протиріч у Науково-біологічному обґрунтуванні Режиму, скаржник звертає увагу, що Держрибагентсво не було ані замовником, ані розробником зазначеного науково-біологічного обґрунтування Режиму рибогосподарської експлуатації, при цьому Держрибагентсво виходячи зі своїх повноважень, погоджує Режим у частині його відповідності до вимог правил промислового рибальства та інших нормативних документів, які регламентують відповідність знарядь лову, термінів лову, місця лову, тощо. Однак, судом першої інстанції, як вважає апелянт, не вжито передбачених процесуальним законодавством заходів щодо повного з`ясування обставин, що мають значення для справи, зокрема, не залучено розробника зазначеного Науково- біологічного обґрунтування як третю особу у даній справі, або ж не викликано осіб зазначеного інституту у якості свідків тощо. З приводу непогодження Режиму рибогосподарської діяльності територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України скаржник вказує, що на звернення Держрибагентства від 29.05.2013 № 2-5.3-5/2761 листом Мінприроди від 16.07.2013 № 10803/08/10-13 повідомлено, що Міністерство не має відповідних повноважень з погодження Режимів. Ураховуючи зазначене, не зрозумілим є зазначення Одеським окружним адміністративним судом в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, що повноваження територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища передано саме обласним державним адміністраціям. Жодного підтвердження цьому висновку суду у матеріалах справи №420/20278/31 немає. Тобто, висновок суду першої інстанції щодо непогодження Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області не відповідає\ обставинам справи. Відтак, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції, яким позов прокуратурі було задоволено.

У відкритому судовому засіданні, яке відбулось 13.03.2024р., за клопотанням відповідача Державного агентства меліорації та рибного господарства України замінено його назві на Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги, скаржник - Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області аналогічно доводам апеляційної скарги Державного агентства меліорації та рибного господарства України зазначає, що Одеським рибоохоронним патрулем 18.10.2018 та 28.03.2019 Держрибагентством погоджено ПП «Ролисфиш» Режим рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману, розташованого в басейні річки Дністер одеської області, розроблений Національним університетом біоресурсів і природокористування України у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах №4 від 15.01.2008р. При цьому, скаржник зазначив, що в Управлінні не було підстав для недовіри зазначеному університету, й розробляв проект режиму та досліджував даний водний об`єкт і тому погодило режим для рибогосподарської діяльності на зазначеній водоймі для приватного підприємства «Ролисфиш» як на рибогосподарському об`єкті. Разом із тим, як вважає скаржник, судом першої інстанції допущено неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, не повністю досліджені усі обставини справи, через що висновки, викладені в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції, необґрунтовані та не відповідають обставинам. Щодо непогодження Режиму рибогосподарської діяльності територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, апелянт вказує, що Управління звернулося листом від 11.10.2022 року №1-3-6/1316- 22 до Одеської воєнної адміністрації про погодження Режимів рибогосподарської експлуатації водних об`єктів відповідно до Інструкції та згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні» повноваження територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природнього середовища передано обласним. Київській та Севастопольській міським, державним адміністраціям. Відповідь від Одеської військової адміністрації не надійшла. 25.10.2023 року № 2394/06/05- 45/2-22/10186 від Департаменту екології та природніх ресурсів Одеської обласної державної адміністрації надійшов лист, про надання аналітичних матеріалів, щодо діючих спеціальних товарних рибних господарств, якими погоджено Режим рибогосподарської експлуатації водних об`єктів. Управлінням була надана відповідь від 01.11.2022 № 1-3-6/1540-22 з переліком діючих спеціальні товарних рибних господарств, якими погоджено режим рибогосподарської експлуатант водних об`єктів. Тобто, висновок суду першої інстанції щодо непогодження Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області не відповідає обставинам справи, за вказаного, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог і доводів позову та апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Приватне Підприємство Ролисфиш (код ЄДРПОУ 41879883) зареєстроване 22.01.2018, номер запису: 15521020000003617. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Приватне Підприємство Ролисфиш здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 03.12 Прісноводне рибальство (основний) 03.11 Морське рибальство 03.21 Морське рибництво (аквакультура) 03.22 Прісноводне рибництво (аквакультура) 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками 77.34 Надання в оренду водних транспортних засобів 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у. 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів.

Приватне Підприємство Ролисфиш з 2019 року здійснює промисел водних біологічних ресурсів у верхній частині Дністровського лиману в межах Овідіопольського та Білгород-Дністровського районів Одеської області, на підставі Режиму рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману. розташованого в басейні річки Дністер Одеської області, терміном дії з 29.03.2019р. по 31.12.2028 р., та відповідно до вимог Порядку спеціального використання водних біоресурсів.

Також, суд першої інстанції встановив, що на замовлення Приватного Підприємства Ролисфиш, 11.09.2018 року Національним університетом біоресурсів і природокористування України розроблено науково-біологічне обґрунтування режиму рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману розташованого в басейні річки Дністер Одеської області.

21.06.2018 року Директором ПП «Ролисфиш» на ім`я В.о. начальника Управління Державного агентства рибного Господарства в Одеській області було подано заяву з наступними документами: заява на затвердження Режиму рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману розташованого в басейні річки Дністер Одеської області; Режим рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману розташованого в басейні річки Дністер Одеської області. (в кількості чотири екземпляри); науково-біологічне обґрунтування Режиму рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману розташованого в басейні річки Дністер Одеської області (в кількості чотири екземпляри); карта-схема розташування рибогосподарського водного об`єкта та його місце знаходження; копія статуту Приватного Підприємства "Ролисфиш", та копія виписки з Єдиного реєстру юридичних осіб.

Листом від 18.07.2018 року вих.. № 2-3-17/1973-18 Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області (Одеський рибоохоронний патруль) повернуло надані матеріали на доопрацювання ПП «Ролисфиш», з підстав виявлених недоліків і зауважень у поданому Режимі рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману розташованого в басейні річки Дністер Одеської області, та Науково-біологічному обґрунтуванні до Режиму.

18.09.2018 року Директором ПП «Ролисфиш» до Державного агентства рибного господарства України повторно подано заяву, щодо затвердження Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта верхньої частини Дністровського лиману розташованого в басейні річки Дністер Одеської області. До заяви додано: Режим рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману розташованого в басейні річки Дністер Одеської області (в кількості чотири екземпляри); науково-біологічне обґрунтування Режиму рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману розташованого в басейні річки Дністер Одеської області (в кількості чотири екземпляри).

Листом 18.10.2018 року вих.. № 2-3-17/2875-18 Управлінням Державного агентства рибного господарства у Одеській області (Одеський рибоохоронний патруль), враховуючи, що ПП «Ролисфиш» усунено зауваження викладені у листі Управління від 18.07.2018 № 2-3-17/1973-18, та Режим СТРГ відповідає Вимогам Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 №4, погоджено Режим рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману розташованого в басейні річки Дністер Одеській області.

На підставі науково-біологічного обґрунтування рибогосподарської експлуатації водойми, та поданої заяви, Приватному Підприємству Ролисфиш видано Режим рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману розташованого в басейні річки Дністер Одеської області, який 18.10.2018 року погоджено Управлінням Державного агентства рибного господарства у Одеській області, а 28.03.2019 р. - Державним агентством рибного господарства України.

Вказаний Режим знаходиться у верхній частині Дністровського лиману в межах Овідіопольського та Білгород-Дністровського районів Одеської області (координати: 46°19'31.21"Пн.-30°7'26.74"С; 46°19'34.77" Пн.-30°9'42.26"C; 46°20'9.51"TIH.-30°11'16.86"C; 46°20'49.17"TIH.-30°12'15.44"C; 46°22'4.53"TIH.-30°11'57.52"C; 46°22'59.69"TIH.-30°133.03 "C; 46°22'59.34"ПTH.- 30°10'58.55"С; 46°22?30.26"Пн.-30°9'20.98"C; 46°21'37.48"Пн.-30°8'15.93"С; 46°20'0.57"Пн.-30°7'7.5"С).

Найближчі населені пункти: Веселе та Красна Коса знаходяться на відстані 3,6 і 2,1 км.

Розміри Режиму: довжина - 9,6 км, середня ширина - 3,12 км, площа водного дзеркала - 2986 га; об`єм - 35,79 км3, максимальна глибина - 2,5 м, середня глибина - 1,8 м.

Відповідно до змісту Режиму видовий склад водних живих ресурсів та їх запасів за видами складає 1730 тонн. Фактична рибопродуктивність становить 58 кг/га. Режимом передбачено обсяги вселення та вилучення водних живих ресурсів. Термін дії вказаного Режиму з 29.03.2019р. по 31.12.2028 р.

За результатами здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 12020160240000047, розпочатому 08.01.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1 КК, ч. 1 ст. 366 КК України, обласною прокуратурою при вивченні питання наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у сфері охорони навколишнього природнього середовища, встановлено порушення вимог Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про тваринний світ», «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», внаслідок погодження Управлінням Державного агентства рибного господарства у Одеській області, Державним агентством рибного господарства України ПП «Ролисфиш» Режиму рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману, розташованого в басейні річки Дністер Одеської області, у зв`язку з чим, обласною прокуратурою до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) направлено Лист від 07.09.2021 № 15/3/1-1069 вих-21, яким повідомлено про встановлення порушення вимог законодавства при погодженні Режиму, користувачем якого є ПП «Ролисфиш».

Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) листом від 14.09.2021 № 5501/1.2 повідомлено, що Інспекція не зверталась до суду з позовом про визнання неправомірними дій щодо погодження Режиму та його скасування.

Вважаючи погодження режиму рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману розташованого в басейні річки Дністер Одеської області порушенням інтересів держави, прокурор звернувся до суду за їх захистом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за наслідками розгляду справи встановлено, що Режим рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману розташованого в басейні річки Дністер Одеської області, погоджений ПП «Ролисфиш» без дотримання вимог чинного законодавства, та дійшов висновку про задоволення позовних вимог, у зв`язку з їх обґрунтованістю.

В силу ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та обґрунтованості висновків суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Згідно з ч.1, 2 ст.4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» природні ресурси України є власністю Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України.

Статтями 3, 4 Водного кодексу України визначено, що усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд, до якого належать поверхневі води, в тому числі і штучні водойми (водосховища, ставки) і канали. А до земель водного фонду належать землі, зайняті, серед іншого, водосховищами.

Води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування (стаття 6 Водного кодексу).

Статтею 68 Водного кодексу України, якою врегульовано особливості спеціального водокористування та користування водними об`єктами для потреб рибного і мисливського господарства визначено, що водокористувачі, яким надано в користування рибогосподарські водні об`єкти (їх частини), зобов`язані здійснювати заходи, що забезпечують поліпшення екологічного стану водних об`єктів і умов відтворення рибних запасів, а також утримувати в належному санітарному стані прибережні захисні смуги в місцях вилову риби. Інші питання користування водами для потреб рибного і мисливського господарства регулюються Законом України "Про тваринний світ", іншими актами законодавства.

Отже, здійснення рибогосподарської діяльності передбачає можливість здійснення спеціального водокористування.

За визначеннями, що містяться у статті 1 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" № 3677-VI (далі Закон України 3677-VI) під рибогосподарською діяльністю розуміється діяльність юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців, пов`язана з вивченням водних біоресурсів, їх охороною, відтворенням, спеціальним використанням, переробкою, реалізацією тощо.

Режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта - установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення водних біоресурсів за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання водних біоресурсів рибогосподарського водного об`єкта (його частини).

Спеціальне товарне рибне господарство - діяльність, яка включає комплекс заходів, основною метою яких є підвищення рибопродуктивності рибогосподарського водного об`єкта (його частини) шляхом штучного відтворення водних біоресурсів, а також шляхом збереження та раціонального використання видів водних біоресурсів, які раніше перебували у рибогосподарському водному об`єкті (його частині).

Рибогосподарський водний об`єкт (його частина) - водний об`єкт (його частина), що використовується або може використовуватися для цілей рибного господарства.

Рибогосподарські водні об`єкти (їх частини) поділяються на рибогосподарські водні об`єкти загальнодержавного та місцевого значення.

До рибогосподарських водних об`єктів загальнодержавного значення належать: внутрішні морські води і територіальне море (з лиманами та естуаріями), виключна (морська) економічна зона України; поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що розташовані і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків.

До рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) місцевого значення належать водні об`єкти (озера, річки та їх притоки всіх порядків, водосховища), що розташовані і використовуються у межах однієї області та не належать до водних об`єктів загальнодержавного значення.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" використання водних біоресурсів також здійснюється в порядку загального і спеціального використання.

Отже, використання водних біоресурсів може здійснюватися у порядку загального та спеціального користування. Загальне використання водних біоресурсів здійснюється без вилучення їх з природного середовища або у порядку любительського і спортивного рибальства. Спеціальне використання водних біоресурсів може здійснюватися відповідно до одного з режимів, визначених Законом України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", а саме режиму промислу або режиму рибогосподарської експлуатації.

Також, колегія суддів враховує, що у відповідності до ч.1 ст.85 Водного кодексу України, порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

Згідно з приписами ч.ч.4 та 5 ст.59 Земельного кодексу України, громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту.

Використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відтак, використання земель водного фонду фізичними та юридичними особами державної та комунальної власності може здійснюватися на умовах оренди, постійного або тимчасового користування. При цьому, у разі перебування земель водного фонду у власності або постійному користуванні відповідних суб`єктів, у тимчасове користування такі об`єкти надаються за погодженням з постійними землекористувачами або за згодою власників.

Щодо питання компетенції Держрибагентства та її територіальних органів, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

У відповідності до ст.6 Закону України № 3677-VI державне управління та регулювання у галузі рибного господарства здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації.

Як визначено ст.ст.9, 10 Закону України № 3677-VI до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, відповідно до покладених на нього завдань належать, зокрема, погодження режимів рибогосподарської експлуатації водних об`єктів та контроль за діяльністю спеціальних товарних рибних господарств.

Посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають, зокрема, повноваження погоджувати режими рибогосподарської експлуатації водних об`єктів та забезпечувати державний контроль (нагляд) за їх дотриманням.

Пунктом 1 Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого Указом Президента України №895 від 30.092015р. (надалі - Положення №895) визначено, що Державне агентство рибного господарства України (Держрибагентство) (котре діяло на час виникнення спірних правовідносин) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

До основних завдань Держрибагентства України належить реалізація державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства. У тому числі, Держрибагентство України, відповідно до покладених на нього завдань, погоджує режими рибогосподарської експлуатації водних об`єктів та контролює діяльність спеціальних товарних рибних господарств.

Держрибагентство України здійснює свої повноваження безпосередньо, а також через свої територіальні органи (органи рибоохорони) - Головне управління в м. Києві, управління в Автономній Республіці Крим, м. Севастополі, областях, басейнові управління, відділи, повноваження яких поширюються на декілька областей, та спеціально уповноважений орган державного нагляду за безпекою мореплавства флоту рибного господарства.

Частиною 3 статті 31 Закону № 3677-VI визначено, що з метою забезпечення охорони, раціонального використання окремих видів водних біоресурсів, а також для доповнення, уточнення або зміни зазначених правил можуть розроблятися режими для окремих рибогосподарських водних об`єктів (їх частин). Режими затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості.

Рибогосподарська діяльність на водоймах, що здійснюється за Режимами рибогосподарської експлуатації регламентується зокрема Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженою наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 № 4 (далі Інструкція № 4).

Відповідно до п.1.1 Інструкції №4, для створення спеціального товарного рибного господарства використовуються рибогосподарські водні об`єкти, заселені широко розповсюдженими та малоцінними для промислу видами водних живих ресурсів, а також ділянки Чорного та Азовського морів у межах внутрішніх територіальних та вод України, які можуть використовуватись для створення спеціальних товарних рибних господарств з розведення морських безхребетних та водоростей.

Суд першої інстанції ґрунтовно зауважив, що зокрема, територія, на яку поширюється оскаржуваний Режим рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману розташованого в басейні річки Дністер Одеської області, входить до складу водно-болотних угідь України, що охороняються Конвенцією про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів (Рамсарською конвенцією) «Північна частина Дністровського лиману» загальною площею 20000 га, яка 23.11.1995 включена в список за довідковим номером 765.

Статтею 1 Рамсарської конвенції визначено, що під водно-болотними угіддями розуміють «райони маршів, боліт, драговин, торфовищ або водойм природних або штучних, постійних або тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонкуватих або солоних, - зокрема морські акваторії, глибина яких під час відпливу не перевищує шести метрів».

Вказані водно-болотні угіддя також віднесені до Переліку водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення головним чином як місця оселень водоплавних птахів, який є додатком до постанови Кабінету Міністрів України № 935 від 23.11.1995 «Про заходи щодо охорони водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення».

Як вбачається з матеріалів справи, за даними досліджень Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова в 2006-2018 роках в Дністровському лимані відзначено 79 видів риб, зареєстровано присутність 12 риб, занесених до Червоної книги України, 9 видів з червоного списку МСОП, 7 з Європейського червоного списку та 6 видів, що охороняються Бернською конвенцією, зокрема стерлядь Acipenser ruthenus, білуга чорноморська Huso huso ponticus, умбра звичайна Umbra krameri, чоп звичайний Zingel zingel. В межах угіддя трапляється Молюск турикаспія лінкта Turricaspia lincta, занесений до Червоної книги України.

З листа від 05.09.2018 року № 204/7 Державного Підприємства «Одеський центр Південного науково-дослідного Інституту морського рибного господарства та океанографії» слідує, що Дністровський лиман є самою високопродуктивною великою внутрішньою природною водоймою Одеської області, яка характеризується високим видовим розмаїттям іхтіофауни. У лимані зустрічається низка видів риб, що занесені до Червоної книги України та Європейського Червоного списку МСОП. Північна частина лиману, де планується створити СТРГ, становить виняткову цінність як нерестовища риб і місце існування раків. Вона включена в міжнародний список Рамсарських угідь. Тут же в північній частині лиману розташований об`єкт ПЗФ - НПП «Нижньодністровський». Тому Україна несе відповідальність за збереження біорізноманіття Дністровського лиману, особливо в рамках спільного Договору з Республікою Молдова з охорони басейну річки Дністер.

До того ж, з північної та східної сторони Режим межує з територією природно-заповідного фонду загальнодержавного значення - Нижньодністровським національним природним парком, створеним відповідно до Указу Президента України від 13.11.2008 № 1033/2008.

За вказаного, указана територія Дністровського лиману є цінною природоохоронною територію, на якій поширені рідкісні види риб, у тому числі занесені до Червоної книги України.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оспорюваний Режим рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману розташованого в басейні річки Дністер Одеської області не відповідає критеріям водного об`єкту, визначеним п. 1.1 Інструкції, як рибогосподарського водного об`єкта, заселеного широкорозповсюдженими та малоцінними для промислу видами водних живих ресурсів.

Також, судова колегія враховує, у відповідності до п. 1.3 Інструкції №4 Режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта - установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення ВЖР за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання водних видів, виконання якого забезпечує раціональне використання ВЖР рибогосподарського водного об`єкта або його ділянки.

Вказаною вище нормою Інструкції №4 встановлено спеціальні вимоги до рибогосподарських водних об`єктів озера, річки, моря з лиманами та естуаріями, водосховища, ставки, а також окремі технологічні водойми, які використовуються або можуть використовуватися для розведення, вирощування, відтворення та (або) вилову риби та інших водних живих ресурсів, де господарська діяльність усіх учасників водогосподарського комплексу обмежується в інтересах рибного господарства.

За вимогами п.2.14 Інструкції № 4 контроль за виконанням Режиму, спеціальним використанням ВЖР під час проведення рибогосподарської експлуатації водних об`єктів СТРГ та охороною користувачем водних живих ресурсів здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства України, територіальними органами рибоохорони та іншими органами відповідно до законодавства України.

За змістом п. 2.8 цієї Інструкції № 4 користувач, якому видано Режим, має одноосібне право на спеціальне використання водних живих ресурсів (ВЖР) у цьому рибогосподарському водному об`єкті.

Отже, при отриманні погодження Режиму користувачам надаються в користування лише водні біоресурси, а не сам водний об`єкт чи земельна ділянка під ним, позаяк режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта не є правовстановлюючим документом, яким надається право користування землями водного фонду.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі № 806/449/15, від 16.05.2019 у справі № 806/3184/18.

Також, у відповідності до п.2.1 Інструкції № 4 для здійснення штучного розведення, вирощування ВЖР та їх використання користувач подає до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства України:

- Заяву (додаток 1), погоджену з територіальним органом рибоохорони, у зоні контролю якого перебуває рибогосподарський водний об`єкт (його ділянка);

- Режим (додаток 2), погоджений з територіальним органом рибоохорони та територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, у зоні діяльності яких є рибогосподарський водний об`єкт, який розробляється на підставі науково-біологічного обґрунтування;

- Документи (засвідчені у встановленому законодавством порядку копії): свідоцтво про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності (для фізичної особи); статут, свідоцтво про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності (для юридичної особи); - при розробці Режиму на водні об`єкти об`ємом більше 1 млн куб.м (водосховища) - ліцензію на право господарської діяльності, пов`язаної з промисловим виловом риби на промислових ділянках рибогосподарських водойм, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств.

Науково-біологічне обґрунтування, у розумінні вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 № 1138 «Про реалізацію експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах та проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об`єкта шляхом електронних торгів», - це результат наукових досліджень, який визначає необхідний обсяг відтворення водних біоресурсів, обсяги запасів аборигенних видів водних біоресурсів, обсяги лімітів добування (вилову) аборигенних видів водних біоресурсів та планові показники добування (вилову) відтворених водних біоресурсів у рибогосподарському водному об`єкті (його частині) тощо.

Науково-біологічне обґрунтування (далі -НБО) щодо рибогосподарського водного об`єкта (його ділянки), на якому створюється СТРГ, повинне містити таку інформацію: загальна характеристика; гідрологічний та гідрохімічний режими; видовий, віковий, розмірно-ваговий склад ВЖР; обсяги запасів, визначені за даними проведених досліджень; рибопродуктивність за видами ВЖР; строки заборони лову (добування) ВЖР; видовий склад водних рослин, зоопланктону, фітопланктону, бентосу, їх біомаса, ефективність використання кормової бази; розрахунки обсягів вселення цінних видів ВЖР та проведення рибоводно-меліоративних робіт; розрахунки обсягів (лімітів) вилову туводних ВЖР та планові показники з вилову видів - вселенців; наявність чи відсутність видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України, та ендемічних видів; заходи з недопущення погіршення екологічного стану, а також запобіжні заходи з недопущення зменшення чисельності або знищення цінних та рідкісних видів туводних ВЖР;регламентація ведення любительського та спортивного рибальства, яка повинна включати виділення ділянок для любительського та спортивного рибальства на умовах загального та спеціального використання ВЖР та не суперечити чинним нормативно-правовим актам у галузі регулювання любительського та спортивного рибальства;для мідійно-устричних господарств - характеристика технології та технічних засобів для вирощування (носії, спеціалізація, установка); карту-схему розташування СТРГ.

З матеріалів справи вбачається, що на замовлення Приватного Підприємства Ролисфиш, 11.09.2018 року Національним університетом біоресурсів і природокористування України було розроблено науково-біологічне обґрунтування режиму рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману розташованого в басейні річки Дністер Одеської області.

В свою чергу, указане Науково-біологічне обґрунтування режиму рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману розташованого в басейні річки Дністер Одеської області, як вірно вказував позивача з яким погодився суд першої інстанції та погоджується й апеляційний суд, - містить ряд неточностей і протиріч. Указане зкоерма підтверджується Листами, Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова від 05.08.2019 № 06.03-01-1317, Інституту морської біології НАН України від 26.07.2019 № 01-6/434, ДП «Одеський центр Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії» від 05.09.2018 № 204/7, які містяться в матеріалах справи.

Проаналізувавши наявні у справі документи, апеляційний суд звертає увагу, що у розділі «Матеріал і методи досліджень» відповідного Науково-біологічного обґрунтування режиму рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману розташованого в басейні річки Дністер Одеської області, наведено відомості щодо вивчення гідрохімічного режиму, якості водного середовища та відповідності показників граничнодопустимим концентраціям, чисельності та біомаси основних груп кормових організмів (фітопланктон, зоопланктон, макрозообентос та вища водяна рослинність), стан іхтіофауни (видовий склад, чисельність риб, ріст, їх рибопродуктивність) та інші необхідні складові.

Разом з цим, указаний Розділ не містить відомостей на якій саме ділянці Дністровського лиману здійснювалось відібрання проб, якими знаряддями лову та які саме проби відбирались, як і не зазначено коли саме, у який час тощо відбирались проби. Не вказано тип ехолота, за допомогою якого проводилась зйомка.

Окрім того, указані у Розділі 2 «Гідрологічний та гідрохімічний режими» відомості щодо характеристик частини водойми, на яку вводиться Режим, як ґрунтовно відзначив суд першої інстанції, не співпадають з характеристиками водойми, визначеними п. 2.2. Режиму, а саме: в НБО довжина водойми визначена - 9,5 км, однак в Режимі -9,6 км; середня ширина в НБО визначена - 3,68 км, в свою чергу в Режимі така указана - 3,12 км; середня глибина в НБО зазначена - 2 м., між тим в Режимі значиться - 1,8 м.; об`єм в НБО взагалі не визначений, а в Режимі такий показник зазначений - 35,79 квадратних кілометрів.

З наведеного можна зробити висновок про те, що розбіжності за вказаними параметрами підтверджують, що фактично Режим погоджений та введений в дію за іншими нормативними розмірами водойми, ніж передбаченими НБО.

Крім того, при визначенні видового складу фітопланктону наведено відомості Дністровського водосховища, яке розташоване на ділянці верхнього Дністра у Чернівецькій, Хмельницькій і Вінницькій областях за координатами 48°36?08? пн.ш. 26°58?43? сх.д., та не має жодного відношення до верхньої частини Дністровського лиману.

Наведене вище дає підстави для висновку про обґрунтованість тверджень позивача, з якими погодився суд першої інстанції про те, що положення НБО та Режиму мають ряд помилок та протиріч, містять недостовірну інформацію та не відображають сучасну наукову інформацію про стан водного біологічного різноманіття екосистеми Дністровського лиману. Оспорюваний Режим не спрямований на формування видового складу та запасів водних живих ресурсів шляхом штучного розведення та вирощування,натомість фактично зводиться до масштабного промислу аборигенних видів риб.

Як свідчать матеріали справи, 21.06.2018 року Директором ПП «Ролисфиш» на ім`я В.о. начальника Управління Державного агентства рибного Господарства в Одеській області була подана заява на затвердження Режиму рибогосподарської експлуатації Верхньої частини Дністровського лиману розташованого в басейні річки Дністер Одеської області; Режим рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману розташованого в басейні річки Дністер Одеської області. (в кількості чотири екземпляри); Науково-біологічне обгрунтування Режиму рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману розташованого в басейні річки Дністер Одеської області. (в кількості чотири екземпляри); карта-схема розташування рибогосподарського водного об`єкта та його місце знаходження; копія статуту Приватного Підприємства "РОЛИСФИШ", та копія виписки з Єдиного реєстру юридичних осіб.

Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області (Одеський рибоохоронний патруль) листом від 18.07.2018 року вих.№2-3-17/1973-18 повернуло надані матеріали на доопрацювання, з підстав виявлених недоліків і зауважень у поданому ПП «Ролисфиш» Режиму рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману розташованого в басейні річки Дністер Одеської області (далі Режим), та Науково-біологічне обґрунтування до Режиму, зокрема через те, що місце розташування спірного Режиму знаходиться в межах водно-болотних угідь «Північна частина Дністровського лиману».

Окрім того, в зазначеному листі було указано, що п.2.1. Режиму межі координат акваторії, на якій планується створення Режиму СТРГ, чітко проходять по границі постійної забороненої ділянки яка, визначена п.10.5.2 Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря, та території природно-заповідного фонду Нижньодністровський національний природний парк.

Однак, під час повторного розгляду заяви ПП «Ролисфиш», та його погодження Управлінням Державного агентства рибного господарства в Одеській області, вказані обставини до уваги взагалі не взято.

Пунктом п.2.3 Інструкції № 4 визначено, що Режим погоджується територіальним органом рибоохорони, у зоні якого здійснюватимуть діяльність, та територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України протягом місяця з дня його отримання. Якщо Режим не погоджується, то в місячний термін він надсилається користувачу з мотивованим повідомленням та відправляється на доопрацювання.

Пунктом 2.4 Інструкції № 4 закріплено, що спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства України протягом місяця після отримання розглядаються надіслані користувачем документи і приймається відповідне рішення щодо затвердження Режиму.

Необхідність погодження режиму начальником територіального органу Міністерства охорони навколишнього природного середовища відображена і у Додатку №2 до даної Інструкції.

Суд першої інстанції разом з тим, ґрунтовно відзначив, що Постановою КМ України від 13.03.2013 №159 ліквідовано Держуправління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі, однак відповідні зміни до Інструкції не внесено.

Водночас, питання забезпечення здійснення повноважень з охорони навколишнього природного середовища на місцевому рівні та передачі функцій від територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України врегульовано Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі, на місцевому рівні", відповідно до якого повноваження територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища передано обласним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям.

Як свідчать матеріали справи та вказували відповідачі у справі, із ліквідацією територіальних управлінь охорони навколишнього природного середовища Режим рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману, розташованого в басейні річки Дністер Одеської області із зазначеним територіальним підрозділом не погоджувався. Не погоджувався вказаний Режим і з відповідною державною адміністрацією, адже повноваження по погодженню режимів рибогосподарської експлуатації від територіальних органів охорони навколишнього природного середовища до обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, не передавалися.

Колегія суддів зауважує, що повноваження територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища передано саме обласним державним адміністраціям, проте як з`ясовано судом, подана ПП «Ролисфиш» заява датована 18.09.2018 р., Управлінням Державного агентства рибного господарства в Одеській області погоджено Режим 18.10.2018 року, а Державним агентством рибного господарства України - 29.03.2019 р., водночас, запис про погодження Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області (Одеської обласної державної адміністрації), взагалі відсутній.

З огляду на усе вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірний Режим рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману розташованого в басейні річки Дністер Одеської області не надавався на погодження уповноваженим органам влади, як то було передбачено чинними на момент виникнення спірних правовідносин, відповідними законодавчими приписами, протилежне учасниками справи не доведено, та жодним належним, достатнім доказом не спростовано.

Отже, Режим рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману розташованого в басейні річки Дністер Одеської області, погоджений ПП «Ролисфиш» без дотримання вимог чинного законодавства.

Проаналізувавши вірно встановлені судом першої інстанції обставини справи, приведені вище законодавчі приписи, дослідивши доводи сторін, за наслідком апеляційного перегляду судового рішення у цій справі, судова колегія вважає обґрунтованим та правильним висновок суду першої інстанції про те, що за вказаних обставин, з огляду на підстави звернення до суду, позовні вимоги Заступника керівника Одеської обласної прокуратури який діє в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного-західного округу (Миколаївська та Одеська області) були задоволенні правильно та обґрунтовано.

Оскільки предметом дослідження в межах означених спірних правовідносин у справі №420/15079/20, була зокрема, законність прийнятого Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України Наказу від 03.12.2020 № 334 «Про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта», прийнятого на підставі подання Державного агентства рибного господарства України від 16.11.2020 № 1-4.1-5/6836-20, та у жодному разі не правомірність та дотримання законодавчо встановленого порядку погодження Режиму рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману розташованого в басейні річки Дністер Одеської області, що власне є предметом спору в межах розгляду даної адміністративної справи, суд першої інстанції ґрунтовно не прийняв до уваги посилання відповідачів - Державного агентства меліорації та рибного господарства України, Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області на наявність Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.04.2021 року у справі №420/15079/20.

Посилання скаржника - ПП Ролисфиш на пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом, колегія суддів оцінює критично, та з даного приводу зауважує, що відповідно до ч. 1-2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Водночас, колегія суддів вважає за доцільне звернути увагу скаржника - ПП Ролисфиш, що приписи статті 122 КАС України не повинні тлумачитись у такий спосіб, щоб створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі. Адміністративний суд керуючись принципом верховенства права, має розглядати право не як закон чи систему нормативних актів, а як втілення справедливості. Суд має спрямовувати своє провадження на досягнення справедливості, що і є правосуддям.

Апеляційний суд звертає увагу, що за правовими висновками Верховного Суду, наведеними у постановах від 26.06.2018 у справі №473/653/17, від 18.01.2019 року в справі № 576/1434/17, при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд повинен звертати увагу на усі доводи позивача; на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.

Водночас, в постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 Верховний Суд сформував правову позицію, згідно якої не вжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до наявних у справі пояснень прокуратури, строк звернення до суду в даному спірному випадку було пропущено з поважних причин, оскільки матеріали, за якими встановлені підстави для звернення з позовом до суду, отримані 26.07.2021 з відомостей кримінального провадження № 12020160240000047, розпочатого 08 січня 2020 року. До того ж, Обласною прокуратурою вживались заходи щодо вступу у розгляд справи № 420/3074/19 за аналогічним спором (з 01.07.2021 по 26.08.2021), а також встановлювались підстави для здійснення представницької діяльності шляхом витребування відповідної інформації від Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області).

Позивач зауважував, що відповідно до Листа від 07.09.2021 року за №15/3/1-1069вих.-21, Одеська обласна прокуратура у порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру», звернулась до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) з проханням повідомити про обізнаність Інспекції про погодження управлінням Державного агентства рибного господарства у Одеській області, Державним агентством рибного господарства України режиму рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману, розташованого в басейні річки Дністер Одеської області, а також вжиті заходи, у тому числі шляхом звернення до суду із позовом про визнання неправомірними дій щодо погодження та скасування Режиму.

Листом Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) від 14.09.2021 № 5501/21 поінформовано Заступника керівника Одеської обласної прокуратури Шарніна Юрія, що Інспекція не зверталась до суду із позовом про визнання неправомірними дій щодо погодження Режиму та скасування Режиму.

Виходячи з викладеного, фактично підстави для звернення з позовною заявою до суду у позивача виникли з моменту підтвердження наявності підстав для здійснення представницької діяльності, а саме отримання Листа від Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) від 14.09.2021 № 5501/21.

У розумінні ст. 8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Частиною 5 статті 5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у статті 6 гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно з її положеннями, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За визначенням ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 5 грудня 2018 року (справа №П/9901/736/18) згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Отже, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, та враховуючи вищенаведені обставини справи, колегія суддів вважає, що залишення позовної заяви без розгляду в спірному випадку унеможливлює доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи, та може розцінюватись як обмеження особи в доступі до правосуддя, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому, апеляційний суд приймає до уваги також предмет та підстави даного позову.

Таким чином, враховуючи вищевказане у сукупності та ненадання ПП «Ролисфиш» належних, достатніх і достовірних доказів на підтвердження своїх доводів щодо пропуску Прокуратурою строку звернення до суду з даною позовною заявою, апеляційний суд приходить висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта - третьої особи Приватного підприємства «Ролисфиш» про залишення без розгляду адміністративного позову Заступника керівника Одеської обласної прокуратури, який діє в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції Південного-західного округу (Миколаївська та Одеська області), з підстав пропуску строку звернення, у справі № 420/20278/21.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради Європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи та заперечення сторін не мають принципового значення для правильного вирішення справи.

Доводи апеляційних скарг відповідачів у справі та третьої особи висновків суду першої інстанції не спростовують та не свідчать про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права.

Рішення суду першої інстанції відповідає встановленим у ст. 242 КАС України вимогам.

Відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Приватного підприємства Ролисфиш, Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області, Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року у справі №420/20278/21 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.03.2024р.

Суддя-доповідач Т.М. ТанасоглоСудді А.І. Бітов Ю.М. Градовського