Постанова

від 25.03.2024 по справі 420/14943/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/14943/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2023 року (суддя Тарасишина О.М., м. Одеса, повний текст рішення складений 05.09.2023) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМАГРОЮГ" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

26 червня 2023 року ТОВ "ЕКСІМАГРОЮГ" звернулося до адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії, яка прийняла рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8485907/41207472 від 23.03.2023 року;

- зобов`язати ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 09.12.2022 року датою її подання.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Також суд стягнув з ГУДПС в Одеській області витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням ГУ ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог товариства відмовити повністю.

В обґрунтування поданої скарги зазначається, що позивачем не в повному обсязі були надані документи, необхідні для розгляду питання щодо прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Апелянт також вважає, що позивачем не доведено реальність господарської операції та не підтверджено її належними документами. У зв`язку з чим апелянт звернув увагу на висновок Верховного Суду від 21.10.2019 у справі №640/4480/19, де суд акцентував увагу саме на тому, що підставою для формування сум податкового кредиту з ПДВ, підставою для формування податкової накладної та, відповідно, підставою для реєстрації податкової накладної є реальне виконання господарських операцій, які є об`єктом оподаткування. У постанові від 14.05.2019 №825/3990/14 Верховний Суд дійшов висновку, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням кожної господарської операції. Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками га формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів. У постанові від 06.03.2018 по справі №804/5444/16 Верховний Суд зазначає, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися па підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Отже, наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

Крім того апелянт вважає, що позовні вимоги в частині зобов`язання ДПС зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування є передчасною, в той час, як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання контролюючого органу повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної.

Також апелянт вважає, що розмір гонорару адвоката з урахуванням категорії справи та витраченого часу адвокатом є завищеним і не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги.

Позивач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що, відповідно до статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "ЕКСІМАГРОЮГ" є юридичною особою, що було створено 10.03.2017 року, яке веде господарську діяльність по таким напрямкам: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.21 Вирощування винограду; 01.24 Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів; 01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників; 01.29 Вирощування інших багаторічних культур; 01.50 Змішане сільське господарство;

01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.63 Після урожайна діяльність; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство, тощо.

25.11.2022 ТОВ "ЕКСІМАГРОЮГ" (Продавець) та ПП "ВАЙТЕРРА УКРАЇНА" (Покупець) уклали договір поставки №OF-01284, відповідно до умов п. 1.1. якого Продавець зобов`язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець - прийняти і оплатити товар, що визначений у Специфікації (-ях), що надалі іменується "Товар", яка (-і) є невід`ємною (-ими) частиною (-ами) цього Договору.

Згідно з п. 1.2 Договору сторони погодили, що під партією Товару слід розуміти обсяг Товару, що поставляється Продавцем за окремою Специфікацією до цього Договору.

Пунктами 2.1. та 2.2. Договору передбачено:

- кількість та якість партії Товару визначаються у відповідній Специфікації, з урахуванням умов цього Договору;

- загальною кількістю Товару за даним Договором є сума ваги партій Товару, що поставляються відповідно до всіх Специфікацій до цього Договору.

У відповідності до п.п. 3.1. та 3.2. Договору:

- ціна партії Товару визначається у відповідній Специфікації до цього Договору;

- загальна вартість цього Договору визначається сумою вартості всіх партій Товару, що поставлені відповідно до всіх Специфікацій до цього Договору.

Відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. Договору:

- строк поставки партії Товару, перелік документів, що підтверджують здійснення поставки, та перехід права власності на партію Товару до Покупця визначаються у відповідній Специфікації до Договору;

- умови транспортування кожної партії Товару погоджуються Сторонами у відповідній Специфікації.

Згідно з п. 5.1., 5.2., 5.5., 5.6. Договору:

- покупець сплачує вартість поставленої партії Товару (або її окремої частини) у порядку та на умовах, що визначені відповідною Специфікацією;

- незважаючи на умови оплати, передбачені відповідною Специфікацією, оплата залишку від вартості партії Товару (або її частини) Покупцем здійснюється не раніше завершення (проведення) реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) належним чином виписаної податкової (их) накладної(их) Продавця на партію Товару (або її частини) виключно в електронній формі у порядку, визначеному чинним законодавством України, з накладенням електронного підпису уповноваженої особи Продавця;

- оплата за партію Товару вважається здійсненою в момент списання грошових коштів з банківського рахунку Покупця відповідно до реквізитів Продавця, зазначених у п. 11 даного Договору;

- копії документів, необхідних для оплати партії Товару (або її частини), надаються Покупцю протягом 1-го (одного) робочого дня з дати здійснення поставки партії Товару (або її частини) згідно з відповідною Специфікацією та передачі партії Товару (або її частини) Покупцю, в іншому випадку Покупець має право притримати оплату та вимагати зміни ціни за відповідною Специфікацією.

У відповідності до умов Договору між сторонами було складено Специфікацію №ОР-31886 від 30.11.2022 року до Договору поставки №OF-01284 від 25.11.2022 року, згідно якої п. 1 передбачено, що на виконання умов Договору Продавець зобов`язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець - прийняти і оплатити пшеницю 3-го класу, українського походження, врожаю 2021 р. та/або 2-го класу, українського походження, врожаю 2021 р. (код товару 1001 99 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), що надалі в Специфікації іменується "партія Товару", на умовах DPU "Поставка в місці з розвантаженням" (у редакції Інкотермс 2020) - ІЗТ, ТОВ (ідентифікаційний код юридичної особи: 33558271), у порту Чорноморськ, що знаходиться за адресою: 68001, Одеська область, м. Чорноморськ, с. Малодолиське, вулиця Шмідта, будинок №1 (надалі іменується "Зерновий термінал").

Згідно п. 2 Специфікації до Договору, Продавець гарантує, що є сільськогосподарським товаровиробником.

У відповідності до п. 3 Специфікації до Договору, кількість партії Товару, що поставляється Покупцю за цією Специфікацією, складає 54,000 тон (+/- 10% в опціоні Покупця). Остаточна кількість партії Товарі визначається відповідно до ваги, що визначена Зерновим терміналом, відповідно до ваги нетто, зазначеній в реєстрі Зернового терміналу у графі "Залікова вага", що надалі іменується "Залікова вага".

Пунктом 8 Специфікації до Договору передбачено, що попередня ціна партії товару становить 7061,40 грн. без ПДВ за 1 (одну) тонну.

За приписами п. 12 Специфікації до Договору, поставка партії Товару в повному обсязі здійснюється в строк з 30 листопада 2022 р. до 1 грудня 2022 р. включно.

Згідно з п. 13 Специфікації до Договору, поставка партії Товару (частини партії) підтверджується наступними документами: ТТН; видатковою накладною, оформленою на підставі довіреності Покупця на отримання товарино- матеріальних цінностей.

На виконання умов договору ТОВ "ЕКСІМАГРОЮГ" був поставлений Товар власного виробництва, а саме: пшениця 3-го класу, українського походження, врожаю 2021 р. у кількості 73 тон, згідно Договору, що підтверджується видатковою накладною №23 від 09 грудня 2022 року, виставленим рахунком на оплату №11 від 09 грудня 2022 р. на суму 587649,71 грн., з урахуванням ПДВ 72167,51 та товарно-транспортними накладними №249252 від 06.12.2022 року, №249253 від 06.12.2022 року, №797890 від 06.12.2022 року.

В рамках здійснення власної господарської діяльності ТОВ "ЕКСІМАГРОЮГ" було складено та 28.12.2022 направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 09.12.2022.

Згідно з матеріалами справи податкову накладну №3 прийнято, реєстрація зупинена. У квитанції зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 11.01.2023 року №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Разом з цим, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вимог контролюючого органу платником податків до контролюючого органу були направлені повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

23.03.2023 Комісією регіонального рівня прийнято рішення №8485907/41207472 про відмову в реєстрації податкової накладної з підстави первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити).

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням ТОВ "ЕКСІМАГРОЮГ" звернулося до суду з даним адміністративним позовом про його скасування.

Також позивач просив стягнути на свою користь витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії та породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

З метою відновлення порушеного права суд першої інстанції зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання.

Виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11 грудня 2019 року №1165 (далі Порядок №1165).

Згідно до пункту 3 цього Порядку податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

Згідно з пунктами 10 та 11 Порядку №1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

При зупиненні реєстрації податкової накладної зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Пунктами 4, 5 та Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Як вбачається з матеріалів справи, направлена позивачем на реєстрацію до ЄРПН податкова накладна була прийнята, але її реєстрація була зупинена та вказано, що платник податку відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначених в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Так, критерії ризиковості здійснення операцій визначено у додатку 3 до Порядку №1165.

Зокрема, відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.

Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 27 січня 2022 року по справі №380/2365/21.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

При цьому, як вірно відмітив суд першої інстанції, належної мотивації підстав та причин віднесення поданої податкової накладної до категорії ризиковості здійснення операцій не зазначено.

Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за №1245/34216; далі Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520, прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постанові від 18 листопада 2021 року у справі №380/3498/20 дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова декларація для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов`язань між суб`єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним.

У постанові від 3 листопада 2021 року у справі №360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Як вже було зазначено вище, позивачем подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 28.12.2022.

Головне управління ДПС в Одеській області за наслідками проведеного моніторингу зупинено реєстрацію вказаної податкової накладної та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про її реєстрацію.

З квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної убачається, що така містить вимоги про надання пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідного рішення .

Колегія суддів звертає увагу, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постановах від 23 лютого 2023 року у справі №420/9924/20, від 27 січня 2022 року (справа №380/2365/21), від 18 червня 2019 року (справа №0740/804/18), від 23 жовтня 2018 року (справа №822/1817/1).

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачами, позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено які саме конкретно документи та в підтвердження якої обставини необхідно подати.

Як стверджує апелянт, позивачем було подано до контролюючого органу Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено №2 від 13.03.2023 з додатками у кількості 7 шт.:

- Договір поставки №OF-O1284 від 25.11.2022;

- Додаткова угода №1;

- ТТН від 06.12.2022;

- Видаткова накладна №23 від 09.12.2022;

- ТТН від 06.12.2022;

- ТТН від 06.12.2022;

- Специфікація від 30.11.2022.

22.03.2023 до контролюючого органу від позивача надійшло повідомлення №1 про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з додатками у кількості 5 шт., а саме:

- звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур станом на "01 листопада 2022 року;

- звіт про реалізацію продукції сільського господарства за 2022 рік:

- рахунок на оплату від 09.12.2022 №11;

- договір поставки №OF-01284 від 25.11.2022;

- банківська виписка АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК".

При цьому колегія суддів відхиляє як безпідставні сумніви апелянта щодо події, з якою позивач пов`язує складання 09.12.2022 податкової накладної №3, оскільки з наданих податковому органу письмових пояснень, Договору поставки №OF-O1284 від 25.11.2022 та Специфікації від 30.11.2022 вбачається, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товару вважається дата відвантаження товару. В даному випадку це 09.12.2022, про що свідчить відмітка в ТТН про прийняття товару (а.с. 49-51).

Відповідно до викладеного та враховуючи встановлені обставини цієї справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що подані позивачем документи для реєстрації спірної податкової накладної підтверджують зазначені у них дані та є достатніми для прийняття рішення про її реєстрацію в ЄРПН. Отже, оскаржуване рішення не є обґрунтованим та вмотивованим, та не містить переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття, оскільки не встановлюють, які саме документи не подані і що вони мали б підтвердити або спростувати.

Колегія суддів вважає помилковими доводи апелянта про недостатність поданих позивачем документів, адже, приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності, оскільки предметом розгляду у цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних.

При цьому колегія суддів враховує, що надані позивачем документи відповідають вимогам діючого законодавства до первинних документів.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, враховуючи встановлені обставини, зважаючи на наявність у позивача передбачених чинним законодавством документів, необхідних для складання податкової накладної та беручи до уваги, що реальність господарської операції може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника податків, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у ГУ ДПС в Одеській області були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних ПН від 09.12.2022 №3, а тому рішення комісії ГУДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийняте відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, тобто необґрунтовано, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.

У зв`язку з цим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах є зобов`язання ДПС зареєструвати спірну ПН датою її фактичного подання на реєстрацію, оскільки це є гарантією, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Аналогічний підхід щодо обрання способу захисту порушеного права застосовано Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 31 січня 2018 року у справі №825/849/17, від 6 березня 2018 року у справі №826/4475/16, та відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України є обов`язковими для врахування колегією суддів при розгляді цієї справи.

Посилання апелянта на підтвердження обґрунтованості своєї позиції на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.10.2019 у справі №640/4480/19 є безпідставними, оскільки у згаданій справі 21.10.2019 судом першої інстанції ухвалено рішення, а Верховним Судом 03.03.2020 постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження.

При цьому, колегія суддів зауважує, що в силу частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на постанови Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі №825/3990/14 та від 6 березня 2018 року у справі №804/5444/16, оскільки обставини даної справи не є подібними.

Зокрема, предметом розгляду вказаних справ є скасування податкового повідомлення-рішення прийнятого за результатами певного виду перевірок, а отже свідчить про дослідження судом господарських операцій платника податків на підставі первинних документів наданих до справи.

При реєстрації ж податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 року у справі №0940/1240/18).

Щодо до доводів апелянта про те, що розмір гонорару адвокату з урахуванням категорії справи та витраченого часу адвокатом, є завищеним і не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги.

Так, відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частиною третьою статті 143 КАС України встановлено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частин четвертої - п`ятої статті 143 КАС України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до частини сьомої статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В матеріалах справи відсуне клопотання про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката, водночас позивачем, на підтвердження сплати адвокату 7000 грн. було надано суду копії: Договору №02/06/23 про надання правової допомоги від 02.06.2023; Додатку №1 від 19.06.2023 року до Договору №02/06/23 про надання правової допомоги від 02.06.2023 року; Акту надання послуг від 21.06.2023 року за договором №02/06/23 про надання правової допомоги від 02.06.2023 року (а.с.81-86).

З Акту наданих послуг вбачається, що адвокатом витрачено на правничу допомогу 13 годин, вартість 1 години роботи адвоката становить 500 грн.

Доказів завищення витраченого адвокатом часу та неспіврозмірності у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи складність справи, обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення цієї справи для позивача, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Колегія суддів відхиляє як неаргументовані доводи апелянта про ненадання доказів відображення адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, в Книзі обліку доходів та витрат, оскільки вони не вказують про відсутність підстав для стягнення витрат.

Згідно з висновками Верховного Суду у постановах від 1 жовтня 2018 року у справі №569/17904/17, від 1 жовтня 2019 року у справі №815/1479/18, від 29 жовтня 2020 року у справі №686/5064/20 предметом спірних правовідносин є фактичне понесення витрат на правову допомогу та їх відшкодування відповідною стороною у справі. Облік отриманих доходів адвокатом та в подальшому його оподаткування не є предметом спору та не повинно перевірятися при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат.

Варто зазначити, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат на правничу допомогу.

Резюмуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ГУДПС не містить належних, переконливих доводів та аргументів, які б спростовували висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та розподілу судових витрат, чи давали підстави вважати інакше. Суд першої інстанції правильно та повно з`ясував усі обставини справи та надав їм юридичну оцінку, відповідно до норм матеріального та процесуального права.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2023 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя-доповідачВ.О.Скрипченко

СуддяМ.П.Коваль

СуддяЮ.В.Осіпов