Постанова

від 26.03.2024 по справі 380/15324/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 380/15324/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І.

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

26 березня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом від 03.07.2023 в якому просив: 1) визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати ОСОБА_1 «індексацію-різницю» грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу у розмірі 4 087,92 грн. в місяць за період з 01.03.2018 по 13.07.2019; 2) зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 «індексацію-різницю» грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу у розмірі 4 087,92 грн. в місяць за період з 01.03.2018 року по 13.07.2019 року.

У позові представник позивача зазначив, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.07.20021 у справі №560/5998/21 було, зокрема: 1) Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) - січня 2008 року, з урахуванням виплачених сум; 2) Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 13.07.2019 року, з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням виплачених сум. Позивач не згідний з відповіддю відповідача - божника на вимогу державного виконавця від 15.08.2022 у виконавчому провадженні 68692119 щодо виконання судового рішення у справі №560/5998/21, доводи якої вважає маніпулятивними, необгрунтованими і такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Оскільки, фактичний розмір підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року становить 375,23 гривень, а розмір можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року становить 4463,15 гривень. Відповідно розмір індексації - різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 13.07.2019, передбачений нормами абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 становить 4087,92 гривень. Питання розрахунку індексації грошового забезпечення, яка належить до виплати судом не розглядалось у справі №560/5998/21. З урахуванням ряду позицій Верховного Суду, зокрема, справу №560/11003/22 і вважає, що позовні вимоги правильності обчислення індексації можуть бути заявлені окремим позовом.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року закрито провадження у справі 380/15324/23.

Не погоджуючись з ухвалою суду про закриття провадження у справі, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Вказує, що у справі №560/5998/21 фактично досліджувалося питання права позивача на виплату так званої «індексації - різниці» відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.

Питання обрахунку індексації, яка належить до виплати позивачу судом не розглядалось та віднесено дане питання до дискреційних повноважень відповідача.

В ході виконавчого провадження, відповідачем було надано необґрунтовані розрахунки того, що розмір «індексації - різниці» позивача становить 0,00 грн. Такі обставини спровокували позивача повторно звернутися до суду за захистом своїх прав, оскільки у справі №560/5998/21 питання обрахунку індексації, яка належить до виплати позивачу судом не розглядалось.

В свою чергу державний виконавець позбавлений можливості здійснювати самостійний розрахунок індексації та перевіряти правильність обрахованої відповідачем індексації, оскільки таке не передбачено рішенням суду.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Приймаючи рішення про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що у справі №380/15324/23 вимоги позову щодо зобов`язання здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 13.07.2019 року, з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 тотожні вимогам позову, який вирішений у справі №560/5998/21, що видно з їх змісту та рішень судів, які набрали законної сили, тому вони повторно не можуть заявлятися з урахуванням прийнятого судом рішення у справі №560/5998/21. Тобто, є рішення суду, яке набрало законної сили у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, тому наступає наслідок визначений п.4 ч.1 ст.238 КАС України - закриття провадження у справі. Висновок суду, також підтверджує факт примусового виконання судового рішення у справі №560/5998/21 (провадження ВП 68692119).

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, ч. 1 ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.

Згідно з п.4 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Так, з матеріалів справи встановлено, що у травні 2021 року ОСОБА_1 звертався до суду з позовом в якому, зокрема, просив здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 13.07.2019, з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.07.2021 у справі №560/5998/21, яке залишене в силі постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2021, позов було задоволено частково і було: 1) Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 року по 13.07.2019 року; 2) Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 13.07.2019 року, з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням виплачених сум (арк. спр.42-50). Тобто, судовим рішенням у справі №560/5998/21, яке набрало законної сили, фактично вирішені вимоги позову аналогічні вимогам які заявлені у позові від 03.07.2023 (справа №380/15324/23).

Водночас, у справі №380/15324/23 вимоги позову щодо зобов`язання здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 13.07.2019 року, з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 тотожні вимогам позову, який вирішений у справі №560/5998/21, що видно з їх змісту та рішень судів, які набрали законної сили, тому вони повторно не можуть заявлятися з урахуванням прийнятого судом рішення у справі №560/5998/21.

Тобто, є рішення суду, яке набрало законної сили у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, тому наступає наслідок визначений п.4 ч.1 ст.238 КАС України - закриття провадження у справі.

Зазначений висновок суду, також підтверджує факт примусового виконання судового рішення у справі №560/5998/21 (провадження ВП 68692119). При цьому, незгода стягувача з відповіддю військової частини (боржник) органу ДВС (лист №350/18415/164 від 02.08.2022) щодо розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (арк. спр.10-12) не може входити до предмету цього судового розгляду, адже оцінку відповіді на вимогу державного виконавця буде давати цей виконавець з подальшим реагуванням відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", що суд роз`яснює позивачу.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів за результатами розгляду апеляційної скарги, погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях, невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, підсумовуючи викладене, колегія суддів доходить до переконання, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Ватаманюк Р.В.