Постанова

від 26.03.2024 по справі 826/11910/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року

м. Київ

справа №826/11910/16

адміністративне провадження № К/9901/1524/20, К/9901/1858/20 , К/9901/2817/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

суддя-доповідач - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Шарапа В.М.

розглянув у порядку письмового провадження касаційні скарги Громадської організації "Єврейська правозахисна група", Громадської організації "Антифашистська правозахисна ліга", Київської міської організації ветеранів України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2019 (судді - Епель О.В., Губська Л.В., Лічевецький І.О.)

у справі за позовом Громадської організації "Єврейська правозахисна група" та Громадської організації "Антифашистська правозахисна ліга" до Київської міської ради, треті особи: Громадська організація "Ветерани праці - діти війни", Громадська організація "Інститут правової політики та соціального захисту імені Ірини Бережної", Київська міська організація ветеранів України, Всеукраїнське об`єднання "Свобода", Український інститут національної пам`яті, Громадська організація "Мистецький центр "Локація", ОСОБА_1 , про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, визнання нечинними, незаконними та скасування рішень в частині.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Громадська організація "Єврейська правозахисна група" та Громадська організація "Антифашистська правозахисна ліга" звернулися до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяв про зміну предмету позову, просили:

- визнати протиправними дії відповідача щодо розгляду на засіданні Комісії з питань перейменувань та в подальшому винесення на засідання депутатів Київської міської ради питання про перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича, а Московського проспекту на проспект Степана Бандери;

- зобов`язати відповідача не підписувати і не оприлюднювати рішення сесії депутатів Київської міської ради від 07.07.2016 щодо перейменування Московського проспекту на проспект Степана Бандери та не виносити на подальший розгляд сесії депутатів Київської міської ради питання щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича;

- визнати нечинним з дати прийняття рішення Київської міської ради від 07.07.2016 №559/559 "Про перейменування вулиць, проспекту та провулку у місті Києві" в частині перейменування Московського проспекту на проспект Степана Бандери (пункт 5 додатку до рішення "Перелік вулиць, проспекту та провулку, які перейменовуються у місті Києві");

- визнати нечинним, незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 01.06.2017 № 419/2641 "Про перейменування проспекту у місті Києві" щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна у Деснянському та Дніпровському районах на проспект Романа Шухевича.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 25.08.2015 Український інститут національної пам`яті звернувся до Київського міського голови з листом № 01/1029, в якому просив розглянути пропозиції щодо перейменування вулиць та провулків міста Києва, названих іменами осіб, причетних до встановлення радянської влади, боротьби з українською державністю, організації та здійснення голодоморів і політичних репресій та назв, що носять російський колоніальний характер, зокрема, проспект Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича, головного командира Української Повстанської Армії, проспект Московський на проспект Степана Бандери.

До вказаного листа було додано, зокрема, історичне обґрунтування нових назв вулиць, в якому викладено інформацію щодо постаті ОСОБА_6 , ОСОБА_7 таОСОБА_8 з посиланням на відповідні джерела.

02.03.2016 зазначена пропозиція Інституту була розглянута на засіданні Комісії з питань перейменування КМР, яка утворена відповідно до розпорядження Київського міського голови від 22.09.2014 № 259 на виконання пункту 2 рішення Київської міської ради від 13.11.2013 №432/9920 "Про затвердження Порядку найменування об`єктів міського підпорядкування, присвоєння юридичним особам та об`єктам міського підпорядкування імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій у місті Києві".

За результатами розгляду звернення Українського інституту національної пам`яті Комісією вирішено 10-ма голосами з 12-ти (2 утримались) підтримати перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича та 11-ма голосами (1 утримався) - проспекту Московського на проспект Степана Бандери, а також рекомендували винесення цих питань на громадське обговорення (пункт 6 протоколу засідання Комісії № 4).

У період з 28.03.2016 по 28.05.2016, тобто 2 місяці (61 день), тривали громадські обговорення у формі електронної консультації на єдиному веб-порталі територіальної громади міста Києва з приводу вказаних питань, а саме: https://forum.kyivcity.gov.ua/projects/view.php?P=207 (Обговорення щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна у Деснянському та Дніпровському районах на проспект Романа Шухевича) та https://forum.kyivcity.gov.ua/projects/view.php?P=210 (обговорення щодо перейменування проспекту Московського у Оболонському та Подільському районах на проспект Степана Бандери).

Кількість користувачів, які взяли участь в обговоренні щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна складає 5794, з яких запропоновано редакцій/пропозицій - 270, підтримали проект - 3165, не підтримали - 2627, а кількість користувачів, що взяла участь в обговоренні щодо перейменування проспекту Московського складає 5697, з яких запропоновано редакцій/пропозицій - 226, підтримали проект - 3146, не підтримали - 2548.

Також до виконавчого органу КМР (КМДА) надійшли письмові звернення від Голосіївської та Печерської районних організацій ветеранів, громадянки ОСОБА_5 як представника організації дітей війни з незгодою щодо перейменування проспектів Генерала Ватутіна та Московського на честь Романа Шухевича та Степана Бандери відповідно.

Через КБУ "Контактний центр" надійшло близько 90-та дзвінків від мешканців Києва з незгодою щодо перейменування проспектів Ватутіна та Московського на честь Романа Шухевича та Степана Бандери відповідно.

06.06.2016 на засіданні Комісії КМР з питань найменувань слухали інформацію про результати громадського обговорення щодо перейменування, зокрема, проспекту Генерала Ватутіна Московського проспекту, за результатами чого вирішили, враховуючи результати громадського обговорення, підтримати таке перейменування та рекомендувати Київському міському голові внести відповідне подання відповідачу.

24.06.2016 Київським міським головою подано до КМР подання № 08/231-2743/ПР, яке погоджено постійною комісією Київради з питань місцевого самоврядування, регіональних, міжнародних зв`язків (з приміткою "Підписи на першій сторінці рішення"), постійною комісією Київради з питань культури та туризму (з приміткою "З зауваженнями за виключенням пункту 2 Додатку до проекта"), начальником управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради.

До вказаного подання додано проект рішення та додаток до нього, під пунктами 6 та 7 якого значено перейменування спірних проспектів.

У пояснювальній записці до вказаного проекту зазначено:

- в пункті 1 "Обґрунтування необхідності видання рішення", що підставою для його розроблення є п. 41 ч. 1 ст. 26, п. 1 ст. 37, п. 1 ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закон України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам міського підпорядкування імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", Закон України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", протокол засідання Комісії з питань найменувань від 06.06.2016 р. № 6;

- у пункті 2 "Мета і завдання рішення" вказано, що мета прийняття рішення - вшанування пам`яті видатних діячів українського народу шляхом перейменування вулиць, проспектів та провулку у місті Києві.

07.07.2016 зазначені подання та проект рішення розглянуто та підтримано 87-ма голосами депутатів на пленарному засіданні КМР, у зв`язку з чим прийнято оскаржуване рішення № 559/559 "Про перейменування вулиць, проспекту та провулку у місті Києві".

У пункті 5 додатку до вказаного рішення "Перелік вулиць, проспекту та провулку, які перейменовуються у місті Києві" зазначено перейменування проспекту Московського в Оболонському та Подільському районах м. Києва на проспект Степана Бандери.

Питання про перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича знято з розгляду у зв`язку з великою кількістю зауважень.

31.10.2016 на черговому засіданні Комісії з питань найменувань розглянуто звернення члена Комісії, депутата КМР вирішено звернутися до Київського міського голови та заступника міського голови-секретаря КМР щодо повернення до розгляду питання про перейменування проспекту Генерала Ватутіна .

05.12.2016 Київським міським головою повторно подано до КМР подання № 08/231-4798/пр з додатками, яке погоджено постійною комісією КМР з питань місцевого самоврядування, регіональних, міжнародних зв`язків (пункт 8.2 протоколу від 06.12.2016 р. № 35), постійною комісією КМР з питань культури, туризму та інформаційної політики (питання № 3 порядку денного відповідно до протоколу від 08.12.2016 р. № 28), начальником управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради (з приміткою "з рекомендаціями від 14.12.2016 № 08/230-2862").

До вказаного подання додано проект рішення та додатки до нього, зокрема, пояснювальну записку, в пункті 1 якої "Обґрунтування необхідності видання рішення" зазначено, що підставою для розроблення проекту рішення є п. 41 ч. 1 ст. 26, п. 1 ст. 37, п. 1 ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закон України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам міського підпорядкування імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", Закон України "Про правовий статус та вшанування пам`яті борців за незалежність України у XX столітті", протокол засідання Комісії з питань найменувань від 06.06.2016 № 6.

У пункті 2 зазначеної пояснювальної записки "Мета і завдання рішення" метою прийняття рішення вказано вшанування пам`яті видатного діяча українського народу шляхом перейменування проспекту у місті Києві.

Також у додатках до пояснювальної записки міститься інформаційна довідка, в якій викладено інформацію щодо особистостей Миколи Ватутіна та Романа Шухевича .

22.12.2016 зазначений проект не набрав необхідної кількості голосів.

02.03.2017 відповідачем прийнято рішення № 1067/2071 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 07.07.2016 № 559/559 "Про перейменування вулиць, проспектів та провулків у місті Києві", пунктом першим якого до вказаного вище рішення КМР № 559/559 внесено зміни, а саме виключено у преамбулі рішення слова "Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

01.06.2017 зазначені подання та проект рішення розглянуто та підтримано 69-ма голосами депутатів на пленарному засіданні КМР, у зв`язку з чим прийнято спірне рішення № 419/2641 "Про перейменування проспекту у місті Києві", пунктом першим якого перейменовано проспект Генерала Ватутіна у Деснянському та Дніпровському районах на проспект Романа Шухевича .

Позивачі, вважаючи протиправними дії відповідача щодо розгляду на засіданні Комісії КМР питання про перейменування проспекту Генерала Ватутіна та Московського проспекту, а також незаконними відповідні рішення КМУ, звернулися до суду з позовом..

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2019 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано пункт 5 додатку "Перелік вулиць, проспекту та провулку, які перейменовуються у місті Києві" до рішення Київської міської ради від 07.07.2016 № 559/559 "Про перейменування вулиць, проспекту та провулку у місті Києві".

Визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради від 01.06.2017 № 419/2641 "Про перейменування проспекту у місті Києві".

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваними діями та рішеннями КМР порушені права та законні інтереси позивачів у культурній і соціальній сферах, перейменування проспектів становить особливий соціальний та психологічний інтерес мешканців м. Києва, а тому подання про перейменування проспекту Генерала Ватутіна та Московського проспекту і пояснювальні записки повинні були містити аналіз і обґрунтування відхилення або врахування всіх редакцій пропозицій за підсумками громадського обговорення (305 редакції щодо пр. Ватутіна і 249 - щодо Московського пр.), письмових звернень громадян та організацій, а також дзвінків, які надійшли від мешканців м. Києва через КБУ "Контактний центр".

Також суд першої інстанції виходив з того, що подання та проект рішення не відповідають Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", в поданнях не зазначено конкретної правової норми, на підставі яких вони внесені на розгляд, вони не містять інформаційної довідки щодо історичного обґрунтування запропонованих нових назв проспектів, а наявна довідка не відповідає вимогам законодавства, а також, в листі (поданні) щодо перейменування вищезазначених проспектів не вказано конкретної статті Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" та норми Порядку № 432, на підставі якої суб`єкт звернення просить змінити їх назви.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2019 рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржувані позивачами рішення від 07.07.2016 № 559/559 та від 01.06.2017 № 419/2641 в частині перейменування проспектів Московського та Генерала Ватутіна прийняті відповідачем в порядку Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", за визначеною ним процедурою, у зв`язку з надходженням пропозицій Українського інституту національної пам`яті, підтриманих спеціальноуповноваженою Комісією КМР, з урахуванням узагальнених результатів громадського обговорення, та на підставі подання Голови ради.

Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що пропозиції Українського інституту національної пам`яті містили відповідне історичне обґрунтування, зокрема, щодо постатей Романа Шухевича та Степана Бандери .

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що подання Голови від 24.06.2016 та від 05.12.2016 в цілому за змістом відповідають вищенаведеним вимогам законодавства, зокрема ст.ст. 6, 7 Закону № 4865-VІ та Порядку № 432, оскільки містять ряд додатків (зокрема, пояснювальні записки, інформаційні довідки та проекти відповідних рішень), в яких наведено посилання на Закон № 4865-VI, викладено відповідне обґрунтування порушених питань, мету та завдання прийняття радою рішень про перейменування проспектів Московського та Ватутіна, а також узагальнені результати громадських обговорень.

Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що подання Голови з додатками до їх розгляду КМР були проаналізовані, перевірені та в результаті погоджені постійною комісією КМР з питань місцевого самоврядування, регіональних, міжнародних зв`язків, постійною комісією КМР з питань культури, туризму та інформаційної політики, начальником управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради, тобто їм також була надана відповідна оцінка компетентними дорадчими спеціальними підрозділами ради.

Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що порушення встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правомірність такого рішення.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційних скарг особи, які їх подали, покликаються на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Загалом доводи касаційних скарг збігаються, відтак, суд наводить їх зміст узагальнено.

Зокрема, особи, які подали касаційні скарги покликаються на те, що судом апеляційної інстанції безпідставно не враховано, що оскаржувані рішення від 07.07.2016 № 559/559 та від 01.06.2017 № 419/2641 прийняті відповідачем з порушенням вимог Закону України "Про засудження комуністичного та націонал- соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Також покликаються на відсутність історичного обґрунтування оскаржуваних рішень відповідача про перейменування і відсутність обґрунтованих підстав для перейменування проспектів Московського та Ватутіна.

Також покликаються на те, що відповідач, як організатор громадського обговорення не визначив порядок проведення громадського обговорення; не залучив представників громадськості, а також громадських об`єднань; не врахував голоси "проти" перейменувань членів Київської міської організації ветеранів, мешканців проспектів Московського, імені Ватутіна, киян-фізичних осіб, а також членів громадських об`єднань; не опрацював висловлені пропозиції, подані офіційні зауваження стосовно вищевказаних перейменувань проспектів; не узагальнив усі зауваження та заперечення щодо спірних перейменувань, які надійшли до Відповідача від Київської міської організації ветеранів, мешканців проспекту Ватутіна, громадських об`єднань та киян.

Також покликаються на те, що судом апеляційної інстанції не було враховано висновки Верховного Суду у постанові від 23.10.2019 у справі № 808/3563/16, якою рішення судів першої та апеляційної інстанцій були скасовані тільки з тих підстав, що не були враховані результати громадського обговорення щодо перейменувань у м. Запоріжжі.

Також покликаються на те, що судом апеляційної інстанції допущено процесуальні порушення, зокрема, що особи, які подавали апеляційні скарги неправильно розрахували розмір судового збору, ненаправлення третім особам письмових пояснень, неповідомлення про надходження письмових пояснень, неправильне найменування учасника справи.

Просять рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу Всеукраїнське об`єднання "Свобода" та Український інститут національної пам`яті просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до статті 11 Конституції України держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.

21.05.2015 набрав чинності Закон України "Про правовий статус та вшанування пам`яті борців за незалежність України у XX столітті", в редакції, чинній станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин (Закон № 314-VIII).

Відповідно до Преамбули Закону № 314-VIII цей Закон спрямований на визнання учасників боротьби за незалежність України у XX столітті головними суб`єктами боротьби за відновлення державної незалежності України - борцями за незалежність України у XX столітті, встановлення правового статусу борців за незалежність України у XX столітті, визначення права такої категорії осіб на отримання державних та муніципальних соціальних гарантій. Цей Закон також спрямований на визнання нагород та військових ступенів борців за незалежність України у XX столітті, визначення напрямів державної політики щодо відновлення, збереження та вшанування національної пам`яті про боротьбу та борців за незалежність України у XX столітті та встановлення відповідальності за порушення законодавства про статус борців за незалежність України у XX столітті.

Правовий статус борців за незалежність України у XX столітті визначено у статті 1 Закону № 314-VIII.

Відповідно до частини 4 статті 5 Закону № 314-VIII держава сприяє увічненню пам`яті про борців за незалежність України у XX столітті, зокрема, шляхом пошуку, обліку, впорядкування та збереження місць їх поховання на території України та за кордоном, створення меморіальних комплексів та поховань, спорудження та відновлення пам`ятників, пам`ятних знаків, увічнення імен або псевдонімів борців та формувань, зазначених у статті 1 цього Закону, у назвах об`єктів топоніміки населених пунктів або адміністративно-територіальних одиниць, назвах географічних об`єктів, виготовлення друкованої, кіно- та відеопродукції, сприяння діяльності щодо сценічного та іншого художнього втілення образів борців за незалежність України у XX столітті.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", в редакції, чинній станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин (Закон № 280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 41 частини 1 статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 37 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження як підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту.

Підстави та порядок присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності, які за ними закріплені, об`єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій визначено Законом України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" (Закон № 4865-VI).

Відповідно частини 1 статті 1 Закону № 4865-VI, в редакції, чинній станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з присвоєнням юридичним особам та об`єктам права власності, які за ними закріплені, об`єктам права власності, які належать фізичним особам (далі - об`єктам права власності), імен (псевдонімів) суспільно-політичних і громадських діячів, захисників Вітчизни, воєначальників, діячів науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій (далі - імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій).

За правилами частини 1 статті 3 Закону № 4865-VI імена фізичних осіб присвоюються з метою увічнення пам`яті про осіб, які: 1) внесли вагомий вклад у боротьбу за незалежність, розбудову Української держави, підтримання міжнародного миру і безпеки, зміцнення міжнародного авторитету України; 2) здійснили героїчний вчинок, звершення в ім`я Батьківщини; 3) зробили значний особистий внесок у розвиток науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя.

Відповідно до частини 5 статті 3 Закону № 4865-VI імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій присвоюються юридичним особам та об`єктам права власності лише після проведення громадського обговорення та за згодою відповідного трудового колективу.

Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 4 Закону № 4865-VI імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій можуть присвоюватися:

1) юридичним особам та об`єктам права власності, які за ними закріплені, об`єктам права власності, які належать фізичним особам, а також об`єктам права власності, зазначеним у частині третій цієї статті;

2) об`єднанням, з`єднанням, військовим частинам, військовим навчальним закладам, установам та організаціям Збройних Сил України, інших військових формувань та об`єктам права власності, які за ними закріплені.

Імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій не можуть присвоюватися державним органам та органам місцевого самоврядування.

У цьому Законі під об`єктами права власності також розуміються:

1) літальні апарати, річкові та морські судна, об`єкти космічної діяльності;

2) сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости.

Відповідно до статті 5 Закону № 4865-VI питання про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій порушується суб`єктами, зазначеними у статті 7 цього Закону, шляхом підготовки ними подання про присвоєння імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій.

Пропозиції щодо присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій можуть також вноситися на розгляд суб`єктів, зазначених у статті 7 цього Закону, іншими державними органами, трудовими колективами, об`єднаннями громадян та окремими громадянами.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 4865-VI подання про присвоєння юридичній особі або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події - письмовий документ, що містить пропозицію про присвоєння конкретно визначеній юридичній особі або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події та вноситься на розгляд суб`єктів, уповноважених присвоювати імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій.

За правилами частини 4 цієї статті подання про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій підлягає реєстрації в день його надходження. Відмова у прийнятті або реєстрації подання про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій забороняється.

Відповідно пункту 6 статті 7 Закону № 4865-VI у разі присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події юридичним особам, майно яких перебуває у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, та об`єктам права власності, які за ними закріплені, подання про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події готується - сільським, селищним, міським головою.

Відповідно пункту 7 статті 8 Закону № 4865-VI імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій юридичним особам та об`єктам права власності присвоюють сільські, селищні, міські ради - юридичним особам, майно яких перебуває у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, та об`єктам права власності, які за ними закріплені, а також вулицям, провулкам, проспектам, площам, паркам, скверам, бульварам, узвозам, проїздам, майданам, набережним, мостам.

Відповідно до частини 2 статті 11 Закону № 4865-VI зміна імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події, присвоєних юридичним особам та об`єктам права власності, здійснюється лише після проведення громадського обговорення.

На виконання вимог частини 5 статті 3 Закону № 4865-VI Кабінетом Міністрів України постановою від 24.10.2012 № 989 затверджено Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності, які за ними закріплені, об`єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій (Порядок № 989).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 989 рішення про проведення громадського обговорення приймається його організатором з урахуванням вимог, установлених Законом України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", і повинно містити питання, що виноситься на громадське обговорення, строк його проведення, перелік заходів, які планується здійснити у рамках такого обговорення, та відповідальних осіб.

Строк проведення громадського обговорення обчислюється з дня оприлюднення відповідного інформаційного повідомлення і повинен становити не менш як два місяці.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 989 організатор громадського обговорення протягом 14 днів після закінчення строку подання пропозицій (зауважень) узагальнює їх та готує звіт, у якому зазначаються найменування організатора, зміст питання, що виносилося на громадське обговорення, інформація про осіб, які взяли участь в обговоренні порушеного питання, а також узагальнений аналіз пропозицій (зауважень), що надійшли під час проведення громадського обговорення.

Пропозиції (зауваження), отримані в ході проведення громадського обговорення, оприлюднюються у спосіб, за допомогою якого було оприлюднене інформаційне повідомлення про проведення громадського обговорення.

Вирішуючи питання можливості скасування рішення суб?єкта владних повноважень з мотивів порушення процедури його прийняття Верховний Суд у постанові від 18.01.2023 у справі № 826/10888/18 сформував наступні висновки:

"…саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його правомірності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акту необхідно розуміти не як вимоги до самого акту, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на його прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акту, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків.

Разом з тим, не кожен дефект акту робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його правомірність.

Отже, порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення."

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржувані рішення від 07.07.2016 № 559/559 та від 01.06.2017 № 419/2641 в частині щодо перейменування проспектів Московського та Генерала Ватутіна прийняті відповідачем в порядку Закону № 4865-VI, з дотриманням визначеної ним процедури, у зв`язку з надходженням пропозицій Українського інституту національної пам`яті, підтриманих спеціальною Комісією КМР, з урахуванням узагальнених результатів громадського обговорення, та на підставі подання Голови ради.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем враховано також і звернення ОСОБА_5 , Голосіївської та Печерської районних організацій ветеранів, а також близько 90-та телефонних дзвінків мешканців м. Києва

За таких обставин, суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо правомірності оскаржуваних рішень відповідача та постановив рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Покликання осіб, які подали касаційні скарги, в обґрунтування їх доводів на те, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем з порушенням вимог Закону України "Про засудження комуністичного та націонал- соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" є безпідставним, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржувані рішення прийняті в порядку процедури, визначеної саме Законом № 4865-VI.

Також безпідставним є покликання осіб, які подали касаційні скарги, на відсутність відповідного історичного обґрунтування прийнятих рішень, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що пропозиції Українського інституту національної пам`яті містили відповідне історичне обґрунтування, зокрема, щодо постатей Романа Шухевича та Степана Бандери , на честь яких внесено пропозицію про перейменування.

Крім того, Верховний Суд у постановах від 02.05.2018 у справі №712/9022/16-а, від 29.07.2022 у справі № 240/374/19 дійшов висновку, що порушення процедури громадського обговорення, саме по собі, не може бути підставою для скасування рішення, прийнятого за наслідками такого обговорення, якщо це не призвело до порушення індивідуальних прав позивача.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не було встановлено факту неврахування під час проведення громадських обговорень пропозицій осіб, які подали касаційні скарги, відтак, з урахуванням зазначених висновків Верховного Суду доводи касаційних скарг в частині допущених на думку заявників порушення процедури громадського обговорення також не можна визнати обґрунтованими.

Крім того, прийняття відповідачем рішення, проти якого заперечувала особа, яка брала участь у його обговоренні, не свідчить про те, що її зауваження не були враховані і про порушення процедури його прийняття, а відтак, і про протиправність такого рішення.

Покликання Громадської організації "Антифашистська правозахисна ліга" в обґрунтування доводів касаційної скарги на висновки Верховного Суду у постанові від 23.10.2019 у справі № 808/3563/16 також є безпідставним і висновки суду апеляційної інстанції у справі, яка розглядається, не спростовують, оскільки у справі № 808/3563/16 Верховним Судом не було встановлено порушень проведення процедури громадського обговорення, а прийнято рішення про скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд саме для з?ясування питання дотримання такої процедури.

До того ж, за наслідками нового судового рішення у справі № 808/3563/16 суди постановили рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про скасування розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації в частині перейменування об`єктів топоніміки м. Запоріжжя.

Покликання осіб, які подали касаційні скарги, на допущені на їх думку судом апеляційної інстанції процесуальні порушення, як то неправильна сплата судового збору, ненаправлення третім особам письмових пояснень, неповідомлення про надходження письмових пояснень, неправильне найменування учасника справи, також не може бути підставою для скасування рішення суду апеляційної інстанції, оскільки не призвели до неправильного вирішення справи.

Доводи касаційних скарг в цілому висновків суду апеляційної інстанції не спростовують і зводяться до додаткової оцінки доказів, що в силу приписів статті 341 КАС України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішення суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, Суд дійшов висновку про залишення касаційних скарг без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Громадської організації "Єврейська правозахисна група", Громадської організації "Антифашистська правозахисна ліга", Київської міської організації ветеранів України залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2019 у справі №826/11910/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і не оскаржується.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Шарапа