Постанова

від 26.03.2024 по справі 480/5534/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року

м. Київ

справа № 480/5534/23

адміністративне провадження № К/990/3216/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів Блажівської Н. Є., Шишова О. О.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року, постановлену у складі колегії суддів Мельнікової Л. В., Бегунца А. О., Рєзнікової С. С., у справі № 480/5534/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, відділу з питань реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців апарату Дарницької районної у місті Києві про зобов`язання вчинити дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, відділу з питань реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців апарату Дарницької районної у місті Києві, в якому просив:

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві зняти позивача з обліку в базах даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем у якості самозайнятої особи (фізичної особи - підприємця);

- зобов`язати відділ з питань реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців апарату Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації внести відомості про скасування державної реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 19 серпня 2003 року.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві направило 07 серпня 2023 року до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині дотримання форми та змісту апеляційної скарги: не зазначення усіх учасників справи (другого відповідача) та сплати судового збору у неповному обсязі.

На виконання вимог зазначеної ухвали Головне управління ДПС у м. Києві доплатило судовий збір, на підтвердження чого направило до апеляційного суду платіжну інструкцію, але вимоги ухвали в частині зазначення в апеляційній скарзі усіх учасників справи не було виконано.

У зв`язку з цим ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві повернуто заявникові у зв`язку з неусуненням у встановлений строк усіх недоліків апеляційної скарги.

14 листопада 2023 року Головне управління ДПС у м. Києві повторно направило поштою до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 295 КАС України в частині дотримання строків апеляційного оскарження та надано десятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали на усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку.

На виконання вимог ухвали скаржник направив до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник посилався, що повторно апеляційну скаргу подано у максимально стислий строк після повернення попередньо поданої апеляційної скарги.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Не погодившись з ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року, Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить зазначену ухвалу скасувати, а справу направити до Другого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, податковий орган стверджує, що повторно апеляційну скаргу подано у розумний термін з моменту повернення поданої вперше апеляційної скарги.

Верховний Суд ухвалою від 07 лютого 2024 року відкрив касаційне провадження за указаною касаційною скаргою.

16 лютого 2024 року до Верховного Суду надійшли письмові пояснення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, в яких заявник просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. 04 березня 2024 року надійшла відповідь позивача на зазначені пояснення.

Верховний Суд звертає увагу, що у межах цього касаційного провадження переглядається ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, а рішення суду першої інстанції по суті позовних вимог не є предметом касаційного розгляду.

При цьому жодних пояснень в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, зазначено не було.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги встановлено статтею 296 КАС України, строки подання скарги - статтею 295 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої-третьої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Частиною дев`ятою статті 120 КАС передбачено, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Усталеною є практика Верховного Суду, що сам по собі факт повернення вчасно поданої вперше апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялися особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

У постановах від 24 липня 2023 року (справа № 200/3692/21), від 07 вересня 2023 року (справа № 120/3679/22) Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

Установлено, що з первинною апеляційною скаргою Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до суду апеляційної інстанції в межах строку на апеляційне оскарження, передбаченого статтею 295 КАС України.

Водночас ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року первинну апеляційну скаргу було повернуто скаржнику, оскільки не усунуто недоліки щодо форми та змісту апеляційної скарги - не зазначено другого відповідача.

Повторно апеляційну скаргу Головне управління ДПС у м. Києві надіслало до суду апеляційної інстанції 14 листопада 2023 року.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідач не надав жодних пояснень разом з доказами неможливості подати апеляційну скаргу, форма та зміст якої відповідає процесуальним нормам, в період з 20 жовтня 2023 року (дата отримання ухвали про повернення апеляційної скарги) по 14 листопада 2023 року (дата подання апеляційної скарги вдруге), що становить 24 дні, у зв`язку з чим, суд позбавлений можливості встановити поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Отже, апеляційний суд дійшов висновку про те, що повторне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулося з пропуском строку на апеляційне оскарження, передбаченого статтею 295 КАС України, а поважні причини, спричинені об`єктивними обставинами, - відсутні.

Верховний Суд погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції та звертає увагу, що такий недолік як незазначення в апеляційній скарзі усіх учасників справи не потребує настільки тривалого часу для його усунення як це, наприклад, трапляється у випадках несплати судового збору. Процедура сплати судового збору включає в себе необхідність взаємодії структурних підрозділів всередині установи скаржника, а також взаємодії установи скаржника з органом казначейської служби. Натомість такий недолік, який був підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги (незазначення усіх учасників справи), потребує лише внесення певних змін до тексту апеляційної скарги, що об`єктивно не може зайняти 24 дні.

У цьому випадку скаржник не зазначив жодних об`єктивних причин, які перешкоджали йому усунути недоліки апеляційної скарги в частині подання уточненої апеляційної скарги із зазначенням усіх учасників справи з урахуванням того, що такі дії не потребують фінансування та великої кількості часу.

За відсутності таких доводів і доказів на їх підтвердження, а також з урахуванням обставин зволікання щодо усунення недоліків апеляційної скарги, що не пов`язані з фінансуванням та не потребували великої кількості часу, інтервал 24 дні між поверненням первинної апеляційної скарги та поданням повторної не може свідчити про те, що повторне подання апеляційної скарги відбулося в межах розумного строку після повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань.

Тому, таку поведінку суб`єкта владних повноважень не можна уважати такою, що свідчить про добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжиття усіх можливих та залежних заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги у найкоротший строк, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для поновлення відповідачу пропущеного строку звернення на апеляційне оскарження.

Згідно зі статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку про те, що оскаржуване судове рішення у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд ухвалив рішення, не допустивши порушень норм матеріального та процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі № 480/5534/23 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді Н. Є. Блажівська

О. О. Шишов