Рішення

від 27.02.2024 по справі 752/554/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/554/23

Провадження № 2/752/968/24

Заочне Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 лютого 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.

за участі секретаря судового засідання Ахмеяна Б.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу приватизації житлового фонду Управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання права на приватизацію житлового приміщення,-

В С Т А Н О В И В:

у січні 2023 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, у якому просив визнати за ним право на приватизацію житлового приміщення - кімнати АДРЕСА_1 , яка знаходиться на 2-му поверсі п`яти поверхового будинку.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що з середини 1997 року проживав у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 без реєстрації. 01.01.2011 року, відповідно до укладеного договору № 321-102-04.2011 від 01.01.2011 року з КП «Житловик», вселився в кімнату НОМЕР_6, загальною площею 25,11 кв.м. 01.04.2014 року був зареєстрований (прописаний) за даною адресою органами внутрішніх справ. Центром комунального сервісу м. Києва та Голосіївською районною державною адміністрацією м. Києва був виготовлений ордер № 580 від 07.04.2014 на ім`я позивача як на власника цієї кімнати. На руки ордер ОСОБА_1 не виданий.

З 1997 року і до тепер фактично проживає та зареєстрований за вказаною вище адресою.

Вказує на те, що набув права на приватизацію кімнати у гуртожитку та Відділ приватизації житлового фонду Управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації відмовив у прийнятті його заяви оскільки в поданих документах відсутні довідки про реєстрацію, про участь в приватизації та про невикористання житлових чеків за період з 09.06.2011 по 01.04.2014 року.

Вважає, що його право на приватизацію порушено, а тому звернувся з зазначеним позовом до суду.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. від 10 квітня 2023 року відкрито загальне позовне провадження у справі (а.с. 34).

У підготовчому засіданні 13 грудня 2023 року позивач підтримав заявлені вимоги з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач правом подачі відзиву на позов не скористався, з будь-якими клопотаннями пов`язаними з підготовкою справи до судового розгляду до суду не звертався.

Ухвалою від 13 грудня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 45).

У судовому засіданні сторони відсутні.

Позивач надіслав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач свого представника до суду не направив, з будь-якими клопотаннями не звертався.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду і вирішення справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 01.01.2011 року між КП «Житловик» (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір № 231-102-04.2011 р. оренди жилого приміщення відповідно до предмету якого орендодавець передає, а орендар приймає для тимчасового проживання жиле приміщення: кімнату в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 25,11 кв.м. (а.с. 7).

Згідно з довідками Комунального концерну «Центр комунального сервісу» від 19.01.2016 року №№ 254,255 ОСОБА_1 з 01.04.2014 року дійсно зареєстрований і проживає у АДРЕСА_3 і займає житлову площу 18,70 кв.м., загальна площа 24,81 кв.м., яка складається з 1 кімнати, яка розташована на 2 поверсі 5-поверхового будинку. Власником особового рахунку цієї площі № 246152 є ОСОБА_1 ; форма власності житла - Місцевих рад; Документ, що підтверджує власність житла - ордер № 580 від 07.07.2014 року (а.с. 11, 12).

В матеріалах справи міститься технічний паспорт від 14.04.2014 на кімнату № НОМЕР_1 в гуртожитку за зазначеною адресою на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 13).

Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація листами № 100-3394, 100-3395 від 06.03.2020 року повідомила ОСОБА_1 , що реєстр територіальної громади міста Києва був створений 30.01.2017 року. Облік зареєстрованих осіб ведеться в електронному вигляді. Архівна інформація до Реєстру не вносилась. Надати публічну інформацію з питання проведення реєстрації мешканців гуртожитку з 09.06.2011 року по 01.04.2014 року відділом з питань реєстрації місця проживання/реєстрації фізичних осіб немає можливості, так як інформація відсутня в електронному вигляді в Реєстрі. Інформація про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 у період з 01.09.2010 по 01.04.2014 за адресою: АДРЕСА_3 у Реєстрі територіальної громади міста Києва та архівної картотеки в межах Голосіївського району м. Києва - відсутня. ОСОБА_1 зареєстрований за цією адресою з 01.04.2014 (а.с. 17, 19).

04.11.2020 року мешканцями квартир НОМЕР_3, НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в присутності майстрів ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , складено акт № 62 в якому підтвердили, що ОСОБА_1 починаючи з 1997 року проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Цей акт засвідчено начальником ЖЕД -111 ОСОБА_7 (а.с. 16).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.

За правилами ст.345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Зазначена норма є загальною, оскільки відсилає до спеціального законодавства.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання й утримання визначені Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» (далі - Закон).

Відповідно до вимог ст. 1 Закону (далі - Закон), приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ. Особливості приватизації житлових приміщень у гуртожитках визначаються законом.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Відповідно до ч.4 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз (ч.5 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

У ч. 10 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» закріплено, що органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Перелік таких випадків чітко визначений у законодавстві і є вичерпним. До них відноситься відсутність у особи права на приватизацію (частина друга статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»), заборона приватизувати конкретне приміщення (частина четверта статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», частина друга статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №201/6092/17.

Згідно абз. 3 ст. 1 Закону особливості приватизації житлових приміщень у гуртожитках визначаються законом.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» сфера дії цього Закону поширюється на громадян та членів їхніх сімей, одиноких громадян, які не мають власного житла, не використали право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, на правових підставах, визначених цим Законом, вселені у гуртожиток та фактично проживають у гуртожитку протягом тривалого часу.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» цей Закон не поширюється на громадян, які проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання, у зв`язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв`язку з роботою (службою) за контрактом.

Частиною 3 ст.9 ЖК України визначено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Відповідно до ст. 129 ЖК України, на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації, орган місцевого самоврядування видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу в гуртожитку.

Відповідно до п. 1 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 (далі - Положення) передачі у власність громадян підлягають квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, жилі приміщення у гуртожитках, кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.

Згідно п. 4 Положення передача займаних квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється в приватну (спільну сумісну, спільну часткову) власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цих квартирах (будинках), жилих приміщеннях у гуртожитку, кімнатах у комунальній квартирі, у тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника.

Пунктом 23 Положення визначено, що орган приватизації приймає рішення про передачу квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян. На підставі вказаного рішення орган приватизації видає свідоцтво про право власності та реєструє його у спеціальній реєстраційній книзі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах, що належать громадянам на праві приватної (спільної сумісної, спільної часткової) власності.

Ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на повагу до житла.

Пунктом 36 рішення від 18 листопада 2004 року у справі «Прокопович проти Росії» ЄСПЛ визначив, що концепція «житла» за змістом статті 8 Конвенції не обмежена житлом, яке зайняте на законних підставах або встановленим у законному порядку. «Житло» - це автономна концепція, що не залежить від класифікації у національному праві. То чи є місце конкретного проживання «житлом», що б спричинило захист на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин справи, а саме від наявності достатніх триваючих зв`язків з конкретним місцем проживання (рішення ЄСПЛ у справі «Баклі проти Сполученого Королівства» від 11 січня 1995 року, п.63).

Таким чином, тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції.

Аналіз вищевикладених норм права свідчить про те, що встановлене законом право громадянина на житло, у тому числі і на приватизацію житла гарантується державою і підлягає захисту у разі його порушення.

Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 12 травня 2021 року у справі №750/2176/17.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Питання судових витрат слід вирішити відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 12-13, 76-82, 141, 169, 259, 263 - 265, 268, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

позов ОСОБА_1 до Відділу приватизації житлового фонду Управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання права на приватизацію житлового приміщення, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) право на приватизацію житлового приміщення - кімнати АДРЕСА_1 , яка знаходиться на 2-му поверсі 5-ти поверхового будинку.

Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37414262, адреса: пр. Голосіївський, буд. 17Б, м. Київ, 03039) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя К.Г. Плахотнюк