Ухвала

від 15.02.2024 по справі 947/39928/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/342/24

Справа № 947/39928/23 1-кс/947/1577/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 кизи,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваної ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 01.02.2024 року, відносно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Миколаїв, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, заміжньої, офіційно не працюючої, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваної у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 72023000210000025 від 05.04.2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України, -

установив

Зміст оскарженого судового рішення

Ухвалою слідчогосудді Київськогорайонного судум.Одеси від01.02.2024року булочастково задоволеноклопотання старшогодетектива першоговідділу детективівПідрозділу детективівіз захистуекономіки уфіскальній сферіГоловного підрозділудетективів Бюроекономічної безпекиУкраїни ОСОБА_9 ,погоджене прокуроромпершого відділупроцесуального керівництвадосудовим розслідуваннямта підтриманняпублічного обвинуваченняуправління наглядуза додержаннямзаконів органамиБюро економічноїбезпеки Україниофісу Генеральногопрокурора ОСОБА_10 та відносно ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 10 000 (десяти тисяч) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 30 280 000 (тридцять мільйонів двісті вісімдесят тисяч) гривень.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурором надано матеріали (докази), які є достатніми для переконання що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді захисник підозрюваної ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану ухвалу необґрунтованою та просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що:

-пред`явлена ОСОБА_8 підозра необґрунтована, не підтверджена жодним доказом;

- ризики, на які посилається слідчий у клопотанні недоведені, слідчий суддя взагалі не приділив уваги наявності у підозрюваної міцних соціальних зв`язків.

Крім того наголошує, що розмір застави, визначений слідчим суддею є необґрунтованим, незаконним.

Позиції учасників апеляційного розгляду

Заслухавши суддю-доповідача, виступ захисника підозрюваної, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити; підозрювану ОСОБА_8 , яка підтримала апеляційну скаргу захисника; думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив залишити оскаржувану ухвалу без змін; дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Мотиви апеляційного суду

Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

З наданих до апеляційного суду матеріалів провадження убачається, що підрозділом детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72023000210000025 від 05.04.2023 року за підозрою ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

Як зазначає у клопотанні детектив, ОСОБА_8 , будучи директором ТОВ «Торговий Холдинг Партнер» (код ЄДРПОУ 44036675) (далі ТОВ «ТХ ПАРТНЕР») вчинила умисні пособницькі дії, спрямовані на умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою приватного підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

У клопотанні зазначається про те, що ТОВ «СТС-ГРУПП» в ході здійснення, відповідно до Статуту підприємства, фінансово-господарської діяльності, укладено ряд цивільно-правових договорів з суб`єктами господарювання, у т.ч. виробниками алкогольної продукції, щодо постачання на адресу ТОВ «СТС-ГРУПП» товарів повсякденного попиту (слабоалкогольні напої, соки, вода, кава тощо) з метою отримання прибутку від їх подальшої реалізації, просування та/або поширення на території України.

Сторона обвинувачення посилається на те, що в невстановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше квітня місяця 2023 року, директор ТОВ «СТС-ГРУПП» ОСОБА_12 за попередньою змовою зі ОСОБА_8 та невстановленими слідством особами розробив злочинний план, направлений на ухилення від сплати податків.

У подальшому ОСОБА_12 дійсно розуміючи, що за умови забезпечення повного фіксування у первинних документах підприємства фактів здійснення всіх господарських операцій, пов`язаних із подальшою реалізацією на території України товарів повсякденного попиту, фінансовий результат до оподаткування з ПДВ ТОВ «СТС-ГРУПП» буде збільшено, а отже і сплата податків зросте. Тому ОСОБА_12 за попередньою згодою з невстановленими слідством особами, прийняв рішення реалізовувати куплений товар у суб`єктів господарювання за готівкові кошти, без відображення таких операцій в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності підприємства, а в балансових звітах підприємства, які подаються до контролюючих податкових органів, вказувати завідомо неправдиві відомості про залишок товарів на балансі Товариства.

З метою реалізації свого злочинного умислу направленого на ухилення від сплати податків директор ТОВ «СТС-ГРУПП» ОСОБА_12 зі ОСОБА_8 та невстановленими слідством особами у невстановлений день, час та місці узгодили спільний злочинний план вчинення протиправних дій, яким передбачалось наступне:

- вчинення реальних господарських операцій, щодо закупівлі товарів повсякденного попиту у суб`єктів господарювання, у т.ч. виробників алкогольної продукції у великій кількості;

- подальша реалізація закуплених товарів повсякденного попиту за готівкові кошти, без відображення таких операцій в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності підприємства;

- відображення в балансових звітах підприємства в графі «Оборотні активи» «запаси» залишків вже реалізованої продукції за готівкові кошти, як залишки нереалізованої продукції;

- прикриття вчинення кримінального правопорушення, шляхом укладання фіктивних правочинів, щодо передачі продукції, яка нібито перебуває в залишку, на відповідальне зберігання.

Реалізовуючи заздалегідь узгоджений злочинний план, ОСОБА_12 діючи за попередньою змовою із невстановленими слідством особами, в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше квітня 2023 року, здійснили продаж заздалегідь придбаних товарів повсякденного попиту, без відображення таких операцій в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності підприємства на загальну суму 1 886 066 864 грн. в тому числі ПДВ в сумі 377 213 373 грн.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного плану ОСОБА_12 , діючи умисно, за попередньою змовою зі ОСОБА_8 та невстановленими слідством особами достовірно усвідомлюючи, що залишкових товарів на ТОВ «СТС-ГРУПП» на 1 478 046 476,07 грн. не існує та з метою прикриття злочинної діяльності направленої на ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, зокрема приховання факту продажу товарів за готівкові кошти, в невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, уклали Договір № 22 від 06 лютого 2023 про надання послуг відповідального зберігання ТОВ «ТХ «ПАРТНЕР», в особі директора ОСОБА_8 , товарів повсякденного попиту та акт № 2023/02-1 приймання-передачі таких товарів від 06 лютого 2023 року. Відповідно до умов даного Договору, Поклажодавець (ТОВ «СТС-ГРУПП») передає, а Зберігач (ТОВ «ТХ «ПАРТНЕР») приймає на відповідальне зберігання товари Поклажодавця, а саме: алкогольні напої, слабоалкогольні напої, пиво, вино, напої, тара за актом приймання передачі. Відповідно до акту № 2023/02-1 приймання-передачі майна від 06 лютого 2023 року ТОВ «СТС-ГРУПП», як Поклажедавець, нібито передає, а ТОВ «ТХ «ПАРТНЕР», в особі директора ОСОБА_8 , як Зберігач, нібито приймає на відповідальне зберігання товари згідно переліку за адресою: АДРЕСА_3 , на загальну суму 1 478 046 476,07 грн.

У подальшому, ОСОБА_12 продовжуючи реалізовувати свій злочинний план та діючи умисно, за змовою з невстановленими слідством особами, в невстановлений досудовим розслідуванням день та час внесли до документів податкової звітності про Баланс товариства (Звіт про фінансовий стан) станом на 31.03.2023 рік завідомо неправдиві відомості в пункті «Запаси» графи «ІІ. Оборотні активи», де відобразили наявність запасів у залишках товариства, відомості щодо наявності залишків запасів у загальній сумі 3 207 596 000 грн., та 10.05.2023 подали до Головного управління ДПС у м. Києві.

У подальшому у період з 29.05.2023 року по 16.06.2023 року в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СТС-ГРУПП» з питань законності декларування від`ємного значення з ПДВ за квітень 2023 року, співробітниками Головного управління ДПС у м. Києві у відповідності до пп. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16, пп. 20.1.2, пп.20.1.6 п. 20.1 ст.20, п.85.8 ст.85 ПКУ проведено інвентаризацію товарно - матеріальних цінностей ТОВ «СТС-ГРУПП», а саме щодо наявності залишків товарів: за адресами, які орендує указане товариство, а саме: АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_6 ; АДРЕСА_7 ; АДРЕСА_8 та АДРЕСА_9 , за результатами якої встановлено невідповідність поданих ОСОБА_12 і невстановленими слідством особами до Головного управління ДПС у м. Києві балансових залишків фактичним залишкам наявним на складах ТОВ «СТС-ГРУПП», а саме встановлена відсутність залишків товарів товариства на суму 1 886 066 864 грн. в тому числі ПДВ в сумі 377 213 373 грн.

Однак, ОСОБА_12 достовірно знаючи про те, що залишки товарів, які він разом із невстановленими слідством особами відобразив у податковій звітності ТОВ «СТС-ГРУПП» відсутні, продовжуючи свою злочинну діяльність направлену на ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, діючи умисно за попередньою змовою зі ОСОБА_8 та невстановленими слідством особами, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, переслідуючи мету приховування факту продажу товарів за готівкові кошти в невстановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше 16.06.2023 року, внесли завідомо неправдиві відомості до акту № 2023/06-1 від 05.06.2023 року приймання-передачі майна, а саме про те, що ТОВ «ТХ «ПАРТНЕР» повернуто з відповідального зберігання товари до ТОВ «СТС-ГРУПП», за адресою: м. Київ, вул. Віскозна, 17 на загальну суму 1 478 046 476,07 грн.

Крім того, ОСОБА_12 діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами в невстановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше 16.06.2023 року доводячи свій злочинний умисел до кінця, з метою створення видимості фактичної наявності товарних залишків ТОВ «СТС-ГРУПП» на загальну суму 2 063 984 660 грн. внесли завідомо неправдиві відомості до наступних документів, а саме:

-наказу № 8-E від 06.06.2023 року про створення інвентаризаційної комісії за адресою: АДРЕСА_10 та інвентаризаційний опис АДРЕСА_11 станом на 06.06.2023, у якому вказали, що станом на 06.06.2023 в зазначеному складі зберігалися залишкові товари на загальну суму 560 648 439,21 грн;

-наказу № 9 від 29.05.2023 року про створення інвентаризаційної комісії за адресою: АДРЕСА_4 та інвентаризаційний опис №2 на складі АДРЕСА_4 станом на 30.05.2023 року, у якому вказали, що станом на 06.06.2023 в зазначеному складі зберігалися залишкові товари на загальну суму 251 922 198,61 грн;

-наказу № 10-П від 06.06.2023 року про створення інвентаризаційної комісії за адресою: АДРЕСА_12 та інвентаризаційний опис №2 на складі АДРЕСА_12 станом на 06.06.2023, у якому вказали, що станом на 06.06.2023 в зазначеному складі зберігалися залишкові товари на загальну суму 665 475 841,25 грн.

Отже, ОСОБА_12 будучи директором ТОВ «СТС-ГРУПП» діючи умисно за попередньою змовою зі ОСОБА_8 та невстановленими слідством особами в порушення п. 185.1 ст 185, п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 198.5, абз. п. 198.5 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, занизив податкові зобов`язання з ПДВ за квітень 2023 року на суму ПДВ 377 213 373 грн, подавши податкову декларацію з ПДВ за квітень 2023 року 26.05.2023 року, тим самим не сплатив до державного бюджету України ПДВ в сумі 377 213 373 грн., що є особливо великим розміром, оскільки в сім тисяч і більше разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином, ОСОБА_8 підозрюється в пособництві в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства незалежно від форми власності, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

Крім того, детектив зазначає про те, що ОСОБА_8 також виконувала пособницькі дії спрямовані на умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинені службовою особою приватного підприємства за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» в ході здійснення, відповідно до Статуту підприємства, фінансово-господарської діяльності, укладено ряд цивільно-правових договорів з суб`єктами господарювання, у т.ч. виробниками алкогольної продукції, щодо постачання в адресу ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» товарів повсякденного попиту (слабоалкогольні напої, соки, вода, кава тощо) з метою отримання прибутку від їх подальшої реалізації, просування та/або поширення на території України.

Детектив також вказує на те, що в невстановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше квітня місяця 2023 року, директор ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» ОСОБА_11 за попередньою змовою зі ОСОБА_8 та невстановленими слідством особами розробив злочинний план, направлений на ухилення від сплати податків.

У подальшому ОСОБА_11 дійсно розуміючи, що за умови забезпечення повного фіксування у первинних документах підприємства фактів здійснення всіх господарських операцій, пов`язаних із подальшою реалізацією на території України товарів повсякденного попиту, фінансовий результат до оподаткування з ПДВ ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» буде збільшено, а отже і сплата податків зросте. Тому ОСОБА_11 за попередньою згодою з невстановленими слідством особами, прийняв рішення реалізовувати куплений товар у суб`єктів господарювання за готівкові кошти, без відображення таких операцій в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності підприємства, а в балансових звітах підприємства, які подаються до контролюючих податкових органів, вказувати завідомо неправдиві відомості про залишок товарів на балансі Товариства.

З метою реалізації свого злочинного умислу направленого на ухилення від сплати податків директор ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» ОСОБА_11 зі ОСОБА_8 та невстановленими слідством особами у невстановлений день, час та місці узгодили спільний злочинний план вчинення протиправних дій, яким передбачалось наступне:

- вчинення реальних господарських операцій, щодо закупівлі товарів повсякденного попиту у суб`єктів господарювання, у т.ч. виробників алкогольної продукції у великій кількості;

- подальша реалізація закуплених товарів повсякденного попиту за готівкові кошти, без відображення таких операцій в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності підприємства;

- відображення в балансових звітах підприємства в графі «Оборотні активи» «запаси» залишків вже реалізованої продукції за готівкові кошти, як залишки нереалізованої продукції;

- прикриття вчинення кримінального правопорушення, шляхом укладання фіктивних правочинів, щодо передачі продукції, яка нібито перебуває в залишку, на відповідальне зберігання.

Реалізовуючи заздалегідь узгоджений злочинний план, ОСОБА_11 діючи за попередньою змовою із невстановленими слідством особами, в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше квітня 2023 року, здійснили продаж заздалегідь придбаних товарів повсякденного попиту, без відображення таких операцій в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності підприємства на загальну суму 1 936 185 147 грн. в тому числі ПДВ в сумі 387 237 029 грн.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного плану ОСОБА_11 , діючи умисно, за попередньою змовою зі ОСОБА_8 та невстановленими слідством особами достовірно усвідомлюючи, що залишкових товарів на ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» на 1 386 068 941,11 грн. не існує та з метою прикриття злочинної діяльності направленої на ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, зокрема приховання факту продажу товарів за готівкові кошти, в невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, уклали Договір № 01/2023 від 06 лютого 2023 про надання послуг відповідального зберігання ТОВ «ТХ «ПАРТНЕР», в особі директора ОСОБА_8 , товарів повсякденного попиту та акт № 02/2023-1 приймання-передачі таких товарів від 06 лютого 2023 року. Відповідно до умов даного Договору, Поклажодавець (ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК») передає, а Зберігач (ТОВ «ТХ «ПАРТНЕР») приймає на відповідальне зберігання товари Поклажодавця, а саме: алкогольні напої, слабоалкогольні напої, пиво, вино, напої, тара за актом приймання передачі. Відповідно до акту № 02/2023-1 приймання-передачі майна від 06 лютого 2023 року ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК», як Поклажедавець, нібито передає, а ТОВ «ТХ «ПАРТНЕР», в особі директора ОСОБА_8 , як Зберігач, нібито приймає на відповідальне зберігання товари згідно переліку за адресою: АДРЕСА_13 (1 пов. літ. «Б» прим. №6), на загальну суму 1 386 068 941,11 грн.

У подальшому, ОСОБА_11 продовжуючи реалізовувати свій злочинний план та діючи умисно, за змовою з невстановленими слідством особами, в невстановлений досудовим розслідуванням день та час внесли до документів податкової звітності про Баланс товариства (Звіт про фінансовий стан) станом на 31.03.2023 рік завідомо неправдиві відомості в пункті «Запаси» графи «ІІ. Оборотні активи», де відобразили наявність запасів у залишках товариства, відомості щодо наявності залишків запасів у загальній сумі 2 534 005 000 грн., та 10.05.2023 подали до Головного управління ДПС у м. Києві.

У подальшому у період з 29.05.2023 року по 16.06.2023 року в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» з питань законності декларування від`ємного значення з ПДВ за квітень 2023 року, співробітниками Головного управління ДПС у м. Києві у відповідності до пп. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16, пп. 20.1.2, пп.20.1.6 п. 20.1 ст.20, п.85.8 ст.85 ПКУ проведено інвентаризацію товарно - матеріальних цінностей ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК», а саме щодо наявності залишків товарів: за адресами, які орендує указане товариство, а саме: АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_25 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_26 , АДРЕСА_4 , за результатами якої встановлено невідповідність поданих ОСОБА_11 і невстановленими слідством особами до Головного управління ДПС у м. Києві балансових залишків фактичним залишкам наявним на складах ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК», а саме встановлена відсутність залишків товарів товариства на суму 1 936 185 147 грн. в тому числі ПДВ в сумі 387 237 029 грн.

Однак, ОСОБА_11 достовірно знаючи про те, що залишки товарів, які він разом із невстановленими слідством особами відобразив у податковій звітності ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» відсутні, продовжуючи свою злочинну діяльність направлену на ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, діючи умисно за попередньою змовою зі ОСОБА_8 та невстановленими слідством особами, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, переслідуючи мету приховування факту продажу товарів за готівкові кошти в невстановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше 16.06.2023, внесли завідомо неправдиві відомості до акту № 06/2023-1 від 05.06.2023 приймання-передачі майна, а саме про те, що ТОВ «ТХ «ПАРТНЕР», в особі директора ОСОБА_8 , повернуто з відповідального зберігання товари до ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК», за адресою: м. Вишневе, вул. Промислова, 10 (1 пов. літ. «Б» прим. №6), на загальну суму 1 386 068 941,11 грн.

Крім того, ОСОБА_11 діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами в невстановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше 16.06.2023 року доводячи свій злочинний умисел до кінця, з метою створення видимості фактичної наявності товарних залишків ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» на загальну суму 2 275 650 131 грн. внесли завідомо неправдиві відомості до наступних документів, а саме:

-наказу № 1-К від 06.06.2023 року про створення інвентаризаційної комісії за адресою: АДРЕСА_20 та інвентаризаційний опис на складі АДРЕСА_20 станом на 06.06.2023 року, у якому вказали, що станом на 06.06.2023 в зазначеному складі зберігалися залишкові товари на загальну суму 588 566 112,75 грн;

-наказу № 28-К від 06.06.2023 року про створення інвентаризаційної комісії за адресою: АДРЕСА_26 , та інвентаризаційний опис №2 на складі АДРЕСА_12 станом на 06.06.2023, у якому вказали, що станом на 06.06.2023 в зазначеному складі зберігалися залишкові товари на загальну суму 107 184 103,15 грн.

-наказу № 9-ПР від 06.06.2023 року про створення інвентаризаційної комісії за адресою: АДРЕСА_12 , та інвентаризаційний опис АДРЕСА_27 станом на 06.06.2023, у якому вказали, що станом на 06.06.2023 в зазначеному складі зберігалися залишкові товари на загальну суму 690 319 282,11 грн.

Отже, детектив вказує на те, що ОСОБА_11 будучи директором ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» діючи умисно за попередньою змовою зі ОСОБА_8 та невстановленими слідством особами в порушення п. 185.1 ст 185, п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 198.5, абз. п. 198.5 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, занизив податкові зобов`язання з ПДВ за квітень 2023 року на суму ПДВ 387 237 029 грн, подавши податкову декларацію з ПДВ за квітень 2023 року 22.05.2023, тим самим не сплатив до державного бюджету України ПДВ в сумі 387 237 029 грн., що є особливо великим розміром, оскільки в сім тисяч і більше разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином, ОСОБА_8 підозрюється в пособництві в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства незалежно від форми власності, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

За викладених обставин, 22.01.2024 року ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

Клопотання органу досудового розслідування мотивовано тим, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України підтверджується: актом ГУ ДПС у м. Києві від 23.06.2023 року №46172/26-15-01-02-03/42921807 документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СТС-ГРУПП» з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за квітень 2023 року, яким визначено, що ТОВ «СТС-ГРУПП» занизив податок на додану вартість на загальну суму 379 166 867 грн. за квітень 2023 року; висновком судово-економічної експертизи Київського відділення бюро ННЦ «Інститут судових експертиз» ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» №3517 від 24.11.2023 року, яким підтверджуються висновки акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві, щодо зниження податку на додану вартість ТОВ «СТС-ГРУПП» за квітень 2023 року на суму 377 213 373 гривень; проведенням інвентаризації на складах ТОВ «СТС-ГРУПП» працівниками ГУ ДПС, якими встановлено невідповідність фактичних залишків товару на складах; протоколами проведених оглядів та обшуків від 22.06.2023 року та 28.12.2023 року за адресами в тому числі на ТОВ «СТС-ГРУПП», які підтверджують відсутність товарних залишків; акт ГУ ДПС у м. Києві від 23.06.2023 року №46139/26-15-07-02-05-03/42933160 документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за квітень 2023 року, яким визначено, що ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» занизив податок на додану вартість на загальну суму 389 670 851 грн. за квітень 2023 року; висновком судово-економічної експертизи Київського відділення бюро ННЦ «Інститут судових експертиз» ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» №3518 від 08.12.2023 року, яким підтверджуються висновки акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві, щодо заниження податку на додану вартість ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» за квітень 2023 року на суму 387 237 029 гривень; проведенням інвентаризації на складах ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» працівниками ГУ ДПС, якими встановлено невідповідність фактичних залишків товару на складах; протоколами проведених оглядів та обшуків від 28.12.2023 року за адресами ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК», які підтверджують відсутність товарних залишків; протоколами оглядів складських приміщень, в яких нібито зберігався товар, та орендував ТОВ «ТХ Партнер» за адресами: м. Київ, вул. Віскозна, 17, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 10; відповіддю власника приміщення ТОВ «Трі Груп» (ЄДРПОУ 32770143), а також орендаря ТОВ «Адоніс Проект» (ЄДРПОУ 33595989), відповідно до якої ТОВ «ТХ Партнер» ніколи не орендувало приміщення за адресою: м. Київ, вул. Віскозна, 17; відповіддю власника приміщення ПрАТ «НИВА» (ЄДРПОУ 19253407), відповідно до якої ТОВ «ТХ Партнер» орендувало приміщення за адресою: м. Вишневе, вул. Промислова, 10 до 31 липня 2022 року, а отже не могло там перебувати в 2023 році; відповіддю від Сервісного центру МВС України, про те що ТОВ «ТХ Партнер» не мав та не має транспортних засобів у власності, а отже ТОВ «ТХ Партнер» не міг перевозити товар ТОВ «СТС-ГРУПП» та ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК»; відсутністю найманих працівників в період взаємовідносин ТОВ «ТХ Партнер» з ТОВ «СТС-ГРУПП» та ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК», а також іншими матеріалами кримінального провадження №72023000210000025 в їх сукупності.

Апеляційний суд вважає, що на даному етапі досудового розслідування надані стороною обвинувачення докази є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 .

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», зазначив що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК України та Глави 28 КПК України питання про встановлення вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих їй злочинів, оцінка зібраних доказів на предмет їх достовірності і допустимості відноситься до компетенції суду за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення.

Апеляційний суд критично оцінює доводи сторони захисту про недостатність як доказів на обґрунтування підозри доказів, а саме: Акту документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» від 23.06.2023 № 46139/26-15-07-02-05-03/42933160, відповідно до якого ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» занизив податок на додану вартість на загальну суму 389 670 851 грн. за квітень 2023 року, а також висновку судово-економічної експертизи Київського відділення бюро ННЦ «Інститут судових експертиз» ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» №3518 від 08.12.2023 року, яким підтверджуються висновки акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві, щодо заниження податку на додану вартість ТОВ «СТС-ГРУПП» за квітень 2023 року на суму 387 237 029 гривень.

Доводи сторони захисту про відсутність обґрунтованої підозри, з посиланням на положення п.56.22 ст.56 Податкового кодексу України, відповідно до яких якщо платник податків оскаржує рішення контролюючого органу в адміністративному порядку та/або до суду, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків не може ґрунтуватися виключно на цьому рішенні до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом, апеляційний суд визнає необґрунтованими, з огляду на таке.

По-перше, обґрунтованість підозри підтверджується не лише Актом документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» від 23.06.2023 № 46139/26-15-07-02-05-03/42933160 та висновком судово-економічної експертизи Київського відділення бюро ННЦ «Інститут судових експертиз» ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» №3518 від 08.12.2023 року, а й іншими доказами, на які містяться посилання в клопотанні органу досудового розслідування, оцінка належності та допустимості яким може бути надана лише в сукупності з іншими доказами, за результатами проведеного досудового розслідування, а у разі направлення обвинувального акту до суду, за результатами судового розгляду.

По-друге, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 (справа № 320/30160/23) відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.07.2023, прийнятих на підставі вищевказаного акту перевірки.

Натомість, колегією суддів встановлено та сторонами не заперечується, що на теперішній час акт документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» в порядку адміністративного судочинства не скасований, що не дає підстав вважати недостовірними викладених у ньому відомостей.

Доводи захисника стосовно відсутності порушень юридичною особою та її посадовими особами законодавства, з посиланням на проведену на складах ТОВ «АЛЬЯНС-ЛОГІСТИК» інвентаризацію, апеляційний суд оцінює критично, оскільки вказана інвентаризація була проведена без участі контролюючих органів та органів досудового розслідування, що обумовлює необхідність проведення в ході подальшого досудового розслідування перевірки достовірності відомостей, зазначених в актах проведеної інвентаризації.

Колегія суддів вважає, що існуючи суперечності щодо обставин, які є предметом дослідження в даному кримінальному провадженні, мають бути перевірені та усунуті під час подальшого досудового розслідування, але в будь-якому випадку вказані суперечності не можуть на даній стадії досудового розслідування свідчити про необґрунтованість підозри.

Колегія суддів враховує, що за визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Оцінивши доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри та докази надані суду, колегія суддів вважає, що долучені до клопотання матеріали кримінального провадження, на даній стадії досудового розслідування, є достатніми для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри.

При цьому, апеляційний суд наголошує, що на даній стадії кримінального провадження, судом не встановлюється винуватість чи не винуватість ОСОБА_8 , у вчиненні інкримінованих їй злочинів, на чому фактично наполягає сторона захисту, а лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, а тому суд не може давати остаточну оцінку допустимості та належності доказів, а також їх сукупності для висновку про винуватість особи, або її невинуватість, оскільки справа не розглядається судом по суті пред`явленого обвинувачення.

Апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до положень ч.2 ст.94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою згідно положень ч.1 ст.94 КПК України.

Апеляційний суд визнає необґрунтованими доводи сторони захисту в частині відсутності ризиків, передбачених ст.177 КПК, які зазначені в оскарженій ухвалі слідчого судді, з огляду на таке.

Так, підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені пунктами 1, 2, 4, ч.1 ст.177 КПК.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв`язків, будь-яких зв`язків з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Також, ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

На думку апеляційного суду, обставини даного кримінального провадження, дають достатні підстави припускати, що ОСОБА_8 , яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, за який передбачено покарання у виді штрафу від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, розуміючи можливість призначення суворого покарання, яке їй загрожує у разі доведеності її вини за результатами розгляду кримінального провадження, може здійснити спроби переховування від органу досудового розслідування чи суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК, не можна визнавати недоведеним.

Також, апеляційний суд вважає наявним ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрювана ОСОБА_8 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, з огляду на те, що наразі триває досудове розслідування кримінального провадження та заплановано проведення великого обсягу слідчих (розшукових) та процесуальних дій з метою отримання доказів, які підозрювана може знищити з метою приховання імовірних кримінально-протиправних дій.

Крім того, заслуговує на увагу також те, що в рамках даного кримінального провадження не встановлено усіх осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінальних правопорушень в рамках кримінального провадження, а тому підозрювана ОСОБА_8 може підтримувати спілкування з такими особами та повідомити їм обставини щодо проведення досудового розслідування з метою ухилення таких осіб від кримінальної відповідальності, а тому ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого перешкоджання підозрюваною кримінальному провадження також наявний в рамках даного провадження.

За наявності існування обґрунтованої підозри та вищевказаних ризиків апеляційний суд визнає необґрунтованими доводи сторони захисту про те, що до ОСОБА_8 взагалі не може бути застосований будь-який запобіжний захід у даному кримінальному провадженні.

Разом з цим, колегією суддів встановлено, що оскаржена ухвала слідчого судді не в повній мірі відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.

Так, в клопотанні детектив просив застосувати до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у виді застави в сумі, що становить 121 120 000 грн.

Ухвалою слідчого судді обрано запобіжний захід у вигляді застави у сумі 30 280 000 (тридцять мільйонів двісті вісімдесят тисяч) гривень.

Апеляційний суд частково погоджується з рішенням слідчого судді, проте вважає, що слідчий суддя визначив підозрюваній завідомо непомірний розмір застави, що свідчить про порушення слідчим суддею вимог ч.4 ст.182 КПК України.

Відповідно до приписів ч.5 ст.182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Позиція ЄСПЛ стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у виді застави та призначення її розміру цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010 року, в якому Суд зазначає, що розмір застави має оцінюватись в першу чергу «з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі».

У вказаному рішенні ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого підозрюваного/обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

На думку колегії суддів, слідчим суддею не було враховано майновий стан підозрюваної, її роль у вчиненні інкримінованих дій та визначено непомірний розмір застави. При цьому, таке рішення слідчим суддею фактично ухвалене з посиланням лише на розмір спричиненої шкоди, завданої діями, які інкримінуються підозрюваній, що також не можна вважати законним та обґрунтованим.

Зазначена позиція апеляційного суду узгоджується з висновками викладеними в другому реченні п. 31 рішення ЄСПЛ «Істоміна проти України» від 13.01.2022, відповідно до якого: хоча національне законодавство дозволяло суду у «виключних випадках» встановлювати більші розміри застави (див. пункт 19), таке рішення мало передбачати ретельний аналіз обставин справи для обґрунтування її «виключного» характеру, а також необхідності ретельної оцінки всіх відповідних факторів, у тому числі спроможності підозрюваного сплатити визначений розмір застави, та задовільного пояснення, чому застава була визначена у такому надзвичайно великому розмірі. Також в цьому рішенні ЄПСЛ зазначив, що ЄСПЛ зазначив, що застава має на меті не забезпечення відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім - забезпечення явки особи на судове засідання. Сума шкоди у справі може бути одним із факторів, що виправдовує вищу суму застави, але лише у поєднанні з іншими критеріями - серйозністю вчиненого злочину, ризику втечі та ін.

Таким чином, слід констатувати, що положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; даних про особу підозрюваного; встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням тощо.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Апеляційний суд вважає, що в даному кримінальному провадженні, з урахуванням даних про особу підозрюваної та її майновий стан, а також правової кваліфікації злочину, який інкримінується підозрюваній, який відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, детектив та прокурор не мали законних підстав ініціювати перед слідчим суддею обрання запобіжного заходу у виді застави в сумі 121 120 000 грн., який настільки перевищує максимальний розмір застави у даній категорії злочинів без належного обґрунтування (окрім посилання на розмір шкоди), а слідчий суддя, відповідно, не мав законних підстав для визначення застави в розмірі 10 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 30 280 000 грн., що також занадто перевищує розміри визначені положеннями п.3 ч.5 ст.182 КПК, при цьому не мотивуючи належним чином свого рішення в цій частині.

Колегія суддів визнає необґрунтованими та декларативними доводи прокурора стосовно того, що однією з підстав, яка вплинула на визначення розміру застави є те, що в ході протиправної діяльності підозрювана мала можливість суттєво збагатитись, а також у її власності перебуває певне майно.

По-перше, апеляційний суд звертає вагу, що вина підозрюваної у вчиненні інкримінованих їй злочинів, зокрема її збагачення в результаті вчинення злочинів, ще не доведена і може бути встановлена виключно за результатами розгляду справи судом по суті пред`явленого обвинувачення, у разі звернення прокурора до суду з відповідним обвинувальним актом.

По-друге, прокурором не надано суду будь-яких доказів на підтвердження майнового стану підозрюваної, який вказує на існування у неї суттєвих майнових активів, які дають можливість сплатити заставу більше ніж 30 000 000 гривень.

Колегія суддів наголошує, що сума ймовірно завданої шкоди не може бути єдиним чинником призначення завищеного розміру застави, в тому числі і з огляду на те, що розмір можливо завданої злочином шкоди має бути перевірено та встановлено в ході досудового розслідування, яке ще триває.

На переконання колегії суддів, сума спричиненої шкоди у справі може бути одним із факторів, що виправдовує визначення великої суму застави, але лише у поєднанні з іншими критеріями - серйозністю вчиненого злочину, ризику втечі, матеріальним станом особи.

З врахуванням наведених вище обставин ухвала слідчого судді підлягає скасуванню.

Скасовуючи ухвалу слідчого судді та ухвалюючи нове рішення за результатами розгляду клопотання слідчого, при визначенні розміру застави, апеляційний суд керується вимогами ч.4, абз.2 ч.5 ст.182 КПК.

Визначаючи розмір застави, колегія суддів враховує практику ЄСПЛ, відповідно до якої розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого та ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти (рішення у справі «Гафа проти Мальти» (Gafа v. Malta), заява №54335/14, пункт 70, від 22 травня 2018 року).

Апеляційний суд вважає, що розмір застави повинен відповідати тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого на даному етапі досудового розслідування підозрюється ОСОБА_8 , та тим ступенем довіри щодо належної процесуальної поведінки підозрюваної.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає за необхідне визначити розмір застави, який буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Колегія суддів вважає, що той розмір застави, про який просить визначити сторона обвинувачення, є явно необґрунтованим та непомірним з огляду на недоведеність відповідного фінансового стану підозрюваної та її оточення.

Разом з тим, вважаючи наявним виключного випадку, зокрема обґрунтованої на даній стадії досудового розслідування підозри у вчиненні тяжкого злочину, який за версією органу досудового розслідування спричинив велику шкоду державі в умовах воєнного стану, для визначення розміру застави в даній справі, колегія суддів приходить до висновку, що у разі призначення застави як альтернативного запобіжного заходу у межах визначених п.2 ч.5 ст.182 КПК, така застава з великою вірогідністю може виявитися не здатною забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків у кримінальному провадженні, що дає законні підстави для визначення застави у більшому розмірі, ніж передбаченого зазначеною нормою процесуального закону.

При цьому, колегія суддів враховує, що на день апеляційного розгляду, підозрювана ОСОБА_8 , на виконання оскарженої ухвали, через короткий проміжок часу, самостійно сплатила частину розміру застави, що становить 500 000 гривень, що дає підстави вважати про її достатній рівень матеріального забезпечення.

Враховуючи, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжких економічних злочинів, вона була керівником підприємства з багатомільйонними грошовими та майновими активами, яке також може виступити заставодавцем, апеляційний суд вважає за необхідне визначити їй заставу відповідно до абзацу 2 ч.5 ст.182 КПК України - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 ( дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень.

На переконання апеляційного суду такий розмір застави буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, не буде для неї завідомо непомірним та зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, на які посилається детектив у клопотанні про обрання запобіжного заходу.

Грошові кошти у сумі 500000 (п`ятсот тисяч) гривень, які були внесені ОСОБА_8 в якості застави, вважати частиною застави від встановленого розміру застави визначеного апеляційним судом у сумі 908 400 ( дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень.

Відповідно до п.3) ч.2 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно до п.2) ч.3 ст.407 КПК України, апеляційний суд, скасувавши ухвалу слідчого судді, постановляє нову ухвалу.

На підставі викладеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали.

Керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -

постановив

Апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 01.02.2024 року, відносно ОСОБА_8 , підозрюваної у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 72023000210000025 від 05.04.2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого детектива першого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту економіки у фіскальній сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_9 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908400 гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , код отримувача (ЄДРПОУ) - 42268321, банк отримувача ДКСУ м.Київ, код банку отримувача (МФО): 820172, з призначенням платежу: застава за підозрювану ОСОБА_8 , згідно ухвали Одеського апеляційного суду від 15.02.2024 року по справі № 947/39928/23 (судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ).

Покласти на підозрювану ОСОБА_8 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, місця роботи;

не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваній, що вона не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваній, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4