Рішення

від 26.03.2024 по справі 521/1521/24

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/1521/24

Номер провадження № 2-о/521/154/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Бобуйка І.А.,

секретаря судового засідання - Скрипченко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 ( адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа : ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та факту перебування фізичної особи на утриманні, -

ВСТАНОВИВ:

05.02.2024 року заявниця звернулася до суду із заявою, в якій просила суд: встановити факт родинних відносин між фізичними особами, а саме те, що ОСОБА_1 є членом сім?ї - бабусею військовослужбовця ОСОБА_2 , що загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в результаті бойових дій під час захисту Батьківщини та встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні загиблого онука військовослужбовця - ОСОБА_2 , що загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в результаті бойових дій під час захисту Батьківщини..

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 07.02.2024 року відкрито провадження у вищевказаній справі.

26.02.2024 року учасники справи в судове засідання не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце слухання справи належним чином та своєчасно, заявник та заінтересовані особи - подали до суду заяви, у яких зазначили що підтримують заяву про встановлення факту родинних відносин, та просили розглядати заяву без їх особистої участі.

Дослідивши всі матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням заяви з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є бабусею по лінії матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У відповідності до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження (№ витягу 00040055210 від 12 червня 2023 року) з актового запису №16 від 15 січня 1958 року, складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Хустського районного управління юстиції Закарпатської області народилася ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Батько: ОСОБА_4 , українець; мати: ОСОБА_5 , українка. Відомості про батька записані відповідно до статті 133 Сімейного кодексу України.

Відповідно до Довідки №1372-0703150 від 30.11.2007 року виданої Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Хустського районного управління юстиції Закарпатської області, 18 листопада 1977 року зареєстрованого шлюб громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , актовий запис №277, складений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Хустського районного управління юстиції Закарпатської області. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - « ОСОБА_6 ».

ІНФОРМАЦІЯ_6 від шлюбу народився ОСОБА_2 , що засвідчує свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане районним відділом реєстрації актів цивільного стану у містіі Хуст Закарпатської області, актовий запис №282 від 19 серпня 1977 року.

Згодом, 11 червня 1985 року, вищезгаданий шлюб, укладений від ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , було розірвано, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , видане районним відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Хуст Закарпатської області, актовий запис №113 від 11 червня 1985 року.

ОСОБА_9 , померла у віці 55 років, про що 19 квітня 2013 року складено відповідний актовий запис №3981, що узгоджується із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції.

Згідно з свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , 14 лютого 1981 року ОСОБА_10 та ОСОБА_5 уклали шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис №130 Іллічівським відділом реєстрації актів цивільного стану м. Одеса. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - « ОСОБА_5 ».

Судом встановлено, що ОСОБА_12 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 . У 1957 році вона народила дитину, ОСОБА_13 . Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, відомості про матір вказані як ОСОБА_5 . У 1981 році вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_10 . Відомості про дружину вказані як ОСОБА_5 .

У правовстановлючих документах, виданих на ім?я заявниці, також зазначається ОСОБА_14 (посвідчення пенсіонера від 8 червня 1991 року №122087, розпорядження органу приватизації від 17 грудня 1998 року №129422, свідоцтво про право власності на житло від 17 грудня 1998 року, технічний паспорт на квартиру, договір на утримання будинку та прибудинкової території).

Однак, судом встановлено, що у документі, який посвідчує особу заявниці, паспорті громадянина України серії НОМЕР_5 , виданому Іллічівським РВ ОМУМВС України в Одеській області від 19 грудня 1998 року, ім?я заявниці вказано як « ОСОБА_15 ».

Відтак, судом встановлено, що звернення до суду обґрунтоване необхідністю встановленням факту родинних відносин між ОСОБА_1 та її внуком, ОСОБА_2 , що підтверджується та спростовується вищевказаними доказами, а встановлення факту родинних відносин між бабусею та онуком має юридичне значення та необхідне з метою встановлення факту перебування на утриманні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , та її онук, ОСОБА_2 , проживали разом за адресою: АДРЕСА_3 .

Вищевказане підтверджується наступними доказами.

Відповідно до Розпорядження органу приватизації №129422 від 17 грудня 1998 року вирішено передати квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , у приватну, спільну часткову власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - в рівних частках, які мешкають у 1-кімнатній квартирі, загальною площею 34,5 кв.м.

На підставі Розпорядження №129422 від 17 грудня 1998 року власникам квартири Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради було видано Свідоцтво про право власності на житло, яке посвідчує що квартира за адресою: АДРЕСА_3 , належить на правах приватної, спільної часткової власності ОСОБА_14 та ОСОБА_2 в рівних частках.

Згідно з Актом про спільне проживання від 27.06.2023 року у присутності голови ОСББ «Головківська 62» Федорової Н.С. підписанти склали цей акт про те, що громадянин ОСОБА_2 з 2016 року проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

13 жовтня 2015 року, ОСОБА_1 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом П?ятої одеської державної нотаріальної контори Данкогло В.В., зарестрований в реєстрі за №2-851, яким виявивши вільне волевиявлення розпорядилась на випадок її смерті все її майно, де б воно не знаходилось, та з чого воно б не складалось, і взагалі все, що на день її смерті буде належати їй та на що вона за законом матиме право, заповіла своєму онуку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Судом встановлено, що онук заявниці, ОСОБА_2 , героїчно загинув під час виконання бойового завдання, приймаючи безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України у зв?язку зі збройною агресією росії.

Вищевказане підтверджується наступними доказами:

-ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був призваний на військову службу по мобілізації 30.11.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_8 :

-згідно з Довідкою №2137 від 27 грудня 2023 року солдат за призовом ОСОБА_2 дійсно в період з 06.01.2023 року по 08.05.2023 рік, з 20.05.2023 рокупо 28.11.2023 рік брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України на території Донецької області (підстава: накази командира військової частини НОМЕР_6 );

-посвідченням серії НОМЕР_7 , виданим 12 липня 2023 року ОСОБА_2 .

Разом з тим, відповідно до повідомлення про смерть №6610 від 04.12.2023 року ІНФОРМАЦІЯ_8 сповістив, що солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в районі міста Мар?їнка Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання. Даний факт підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_8 від 08 грудня 2023 року виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №11862.

Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що ОСОБА_1 являється членом сім?ї загиблого ОСОБА_2 , позаяк бабуся та онук проживаючи разом, мали тісний родинний та сімейний зв?язок, були пов?язані спільним побутом, вели спільне господарство.

Судом встановлено, що заявниця, ОСОБА_1 , є пенсіонеркою за віком та з 1991 року отримує грошову виплату у виді пенсії за віком, що підтверджується посвідченням пенсіонера № НОМЕР_9 від 08.06.1991 року. Проте, отриманих коштів їй явно не вистачало для покриття базових життєво необхідних витрат.

Судом встановлено, що заявниця тривалий час хворіла, в результаті чого отримала першу групу інвалідності, про що свідчить довідка до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №839574, що видана Малиновською міжрайонною медико-санітарною комісією від 24.11.2023 року.

Судом встановлено, що заявниця постійно була на грошовому утриманні у свого покійного онука. Онук постійно фінансував бабусю, допомагав як своєю працею, так і матеріально, піклувався про неї. Крім того, ОСОБА_2 ніс усі витрати пов?язані із спільним господарством, сплачував комунальні платежі, купував ліки та продукти харчування для бабусі. Вищевказане підтверджується платіжними інструкціями (квитанціями), які доказують факт того, що ОСОБА_2 систематично перераховував кошти на ім?я ОСОБА_1 . Крім того, ОСОБА_2 сплачував абсолютно усі комунальні платежі по утриманню квартири, в якій спільно проживав з бабусею за адресою: АДРЕСА_3 .

Судом встановлено, що у зв?язку з загибеллю онука, військовослужбовця ОСОБА_2 , заявниця звернулася до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з питанням реалізації прав як особи, що перебувала на утриманні у загиблого військовослужбовця, щодо призначення та виплати їй одноразової грошової допомоги. Однак з усної відповіді, вона довідалася, що для призначення одноразової допомоги необхідно надати докази про перебування на утриманні у загиблого онука, а тому вимушена звернутися в суд з даною заявою.

Судом встановлено, що встановлення факту перебування на утриманні необхідне заявниці для документального оформлення одноразової грошової допомоги, визначеної Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану» у зв?язку з смертю онука, ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім?ю складають особи, які спільно проживають, пов?язані спільним побутом, мають взаємні права та обов?язки.

Тобто, виходячи з аналізу вказаної норми Сімейного кодексу України, сім?єю є соціальна група, яка складається з людей, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв?язками з подружжям, кровних родичів, і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей.

Згідно зі ст. 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», члени сім?ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім?ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім?ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім?ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов?язки осіб, які об?єдналися для спільного проживання. Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 23 квітня 2020 року по справі № 686/8440/16-й.

Конституційний Суд України в рішенні від 03 червня 1999 року у справі № 1-8/99 (№ 5-рп/99) роз?яснив, що під членом сім?ї військовослужбовця треба розуміти особу, пов?язану кровними (родинними) зв?язками або шлюбними відносинами; постійним проживанням з військовослужбовцем, веденням з ним спільного господарства. До кола членів сім?ї військовослужбовця належать його (її) дружина (чоловік), їх діти і батьки. Діти є членами сім?ї незалежно від того, чи є це діти будь-кого з подружжя, спільні або усиновлені, народжені у шлюбі або позашлюбні. Членами сім?ї військовослужбовця можуть бути визнані й інші особи за умов постійного проживання разом з суб?єктом права на пільги і ведення з ним спільного господарства, тобто не лише його (її) близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід, баба), але й інші родичі або особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв?язках (неповнорідні брати, сестри; зять, невістка; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки та інші). Членом сім?ї, що перебуває на утриманні військовослужбовця є та з визначених у пункті І цього Рішення особа, що перебуває на повному утриманні військовослужбовця або одержує від нього допомогу, яка є для неї постійним і основним джерелом засобів до існування.

Крім того Конституційний суд України у своєму рішенні зазначив, що обов?язковою умовою для визнання осіб членами сім?ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат; спільний бюджет; спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участі у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 31 березня 2020 року у справі №205/4245/17 (провадження № 61- 17628св19).

Згідно п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді витрат на утримання житла, його ремонті, сплату комунальних платежів, купівлі продуктів харчування, речей першої необхідності тощо. Тому, отримання заявником інших виплат не можуть бути перешкодою для визнання факту перебування його на утриманні.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» члени сім?ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Повне утримання означає відсутність у члена сім?ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов?язок щодо утримання цього члена сім?ї. Основне значення допомоги необхідно з?ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі №592/17552/18, від 22 жовтня 2020 року у справі №210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі №520/6518/17, від 27 червня 2018 року у справі № 210/2422/16-ц.

Щодо перебування особи на утриманні Верховний Суд підкреслив, що повне утримання означає відсутність у члена сім?ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Також ВС зазначив, що постійний характер допомоги означає, що вона не була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов?язок щодо утримання цього члена сім?ї. Основне значення допомоги слід з?ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Таким чином, для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого необхідно дослідити зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

3 огляду на зазначене, суд встановив, що допомога, яка надавалась ОСОБА_1 від ОСОБА_2 , була для заявниці хоч і не єдиним, проте постійним і основним джерелом засобів до існування, а тому встановлення факту перебування на утриманні онука військовослужбовця є законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про:

1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;

4) усиновлення;

5) встановлення фактів, що мають юридичне значення;

6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі;

7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність;

8) визнання спадщини відумерлою;

9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;

11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

У випадках, встановлених пунктами 1, 3, 4, 9, 10 частини другої цієї статті, розгляд справ проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних.

Згідно ст. 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Справа про розірвання шлюбу за заявою особи, засудженої до позбавлення волі, може бути розглянута судом за участю представника такої особи. Справи окремого провадження не можуть бути передані на розгляд третейського суду і не можуть бути закриті у зв`язку з укладенням мирової угоди. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. При ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом. У рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 травня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» було дано роз`яснення що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, якій посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно пункту 1 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які розглядаються судом, передбачений ст.315 ЦПК України, і не є вичерпним, оскільки у відповідності до ч.2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом роз`яснюється, що це рішення є достатнім документом для підтвердження юридичного факту, про встановлення якого просив заявник, та не потребує вчинення додаткових дій щодо його виконання.

Керуючись ст. ст. 206, 315, 319, 354 ЦПК України, СУД -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа : ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та факту перебування фізичної особи на утриманні - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між фізичними особами, а саме те, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_10 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) є членом сім?ї - бабусею військовослужбовця ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), що загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в результаті бойових дій під час захисту Батьківщини.

Встановити факт перебування ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_10 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на утриманні загиблого онука військовослужбовця - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), що загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в результаті бойових дій під час захисту Батьківщини.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУ Д Д Я: І.А. Бобуйок