Рішення

від 27.03.2024 по справі 587/542/24

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 587/542/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року Сумський районний суд Сумської області в складі: головуючого судді Гончаренко Л.М., за участю секретаря судового засідання Маліченко О.М., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Садівської сільської ради Сумського району Сумської області, третя особа: Сумська районна державна нотаріальна контора про визначення частки померлого у спільній сумісній власності, визначення частки померлого в порядку спадкування за законом та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 та після її смерті відкрилася спадщина, в тому числі на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний будинок належав згідно договору купівлі-продажу від 14.04.1997 року чоловіку померлої ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_3 як спадкоємиця першої черги належним чином прийняла спадщину після смерті чоловіка, у встановлений законом строк звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак не оформила її. Позивач є спадкоємицею першої черги після смерті матері ОСОБА_3 , інших спадкоємців, які б прийняли спадщину за законом чи за заповітом немає. Постановою державного нотаріуса Блошенко В.І. від 31.10.2023 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на цілий житловий будинок по АДРЕСА_1 у зв`язку з тим, що даний будинок не належав особисто померлому ОСОБА_4 в цілому, йому належала тільки частка зазначеного житлового будинку, набутого під час зареєстрованого шлюбу. Власником іншої частки будинку була ОСОБА_3 як дружина померлого, що його пережила, та вона мала право на одержання свідоцтва про право власності на частку спільного майна подружжя, як за життя, так і після його смерті. У зв`язку з цим позивач вимушена звернутися до суду для визначення належності ОСОБА_3 частки житлового будинку АДРЕСА_1 зі спільної сумісної власності подружжя після смерті ОСОБА_4 , про визначення належності ОСОБА_3 частки вказаного житлового будинку в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 та визнання за позивачем права власності на вказаний житловий будинок порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, від представника надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять задовольнити.

Від Садівської сільської ради Сумського району Сумської області надійшла заява про розгляд справи без участі представника, проти позову не заперечують.

Представник Сумської районної державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно положень частини другоїстатті 247 ЦПК Українисуд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16 липня 1993 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу від 23.11.2021 року №00033826717 (а.с. 12).

За час шлюбу, згідно договору купівлі-продажу будинку, посвідченого 14.04.1997 року за р.№1744 приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Сумської області Висєканцевою Т.С., зареєстрованого ДКП «Сумське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» 19.04.1997 року за р.№879, ОСОБА_4 набув у власність житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15).

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 14) та після його смерті відкрилася спадщина.

Спадкову справу №120/2021 до майна померлого ОСОБА_4 було відкрито в Сумській районній державній нотаріальній конторі за заявою про прийняття спадщини ОСОБА_3 (дружини померлого) ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 56-62).

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла мати позивача ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 13) та після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно.

Як вбачається з копії спадкової справи №181/2021 до майна померлої ОСОБА_3 , відкритій ІНФОРМАЦІЯ_6 в Сумській районній державній нотаріальній конторі за заявою про прийняття спадщини за законом ОСОБА_1 , остання прийняла спадщину після смерті матері, отримавши свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки (а.с. 63-101).

31 жовтня 2023 року позивач звернулася до державного нотаріуса Сумської районної нотаріальної контори Блошенко В.І. з питання видачі на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом на цілий житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 . Проте, нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки зазначений житловий будинок не належав особисто померлому ОСОБА_4 в цілому, йому належала тільки частка будинку, набутого під час зареєстрованого шлюбу. Власником іншої частки будинку була ОСОБА_3 , як дружина померлого, що його пережила, та вона мала право на одержання свідоцтва про право власності на частку спільного майна подружжя, як за життя, так і після його смерті. ОСОБА_1 не було надано документів, що підтверджували б, що спадкодавиця ОСОБА_3 за життя у встановленому порядку вирішила питання про виділення їй конкретної частки в праві власності на житловий будинок, права на який бажає оформити спадкоємиця ОСОБА_1 (а.с. 16-17).

У роз`ясненнях, наданих у п. 23Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»визначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до положеньст. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно дост. 60 СК Українимайно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку( доходу).

Аналогічна норма міститься в ч. 3ст. 368 ЦК України- майно, набуте подружжя за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю.

Стаття 70 СК Українивизначається, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до частини першоїстатті 1226 ЦК Україничастка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Відповідно до частини першоїстатті 22 КпШС 1969 року(в редакції, чинній на момент набуття права власності на житловий будинок) майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю.

Враховуючи те, що подружжям спірне майно було придбано в період шлюбу та до набрання чинностіСК України, застосуванню підлягали статті22,24,28 КпШС 1969 року.

Відповідно до статей22,23,28 КпШС України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю і кожен із подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Майном, нажитим за час шлюбу, подружжя розпоряджається за спільною згодою. Співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, при цьому вважається, що частки кожного із співвласників є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Отже, набуття майна за час перебування у шлюбі створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності. Це означає, що ні дружина, ні чоловік не зобов`язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі, оскільки воно вважається таким, що належить подружжю.

Таким чином, житловий будинок з надвірними та господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , є об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та кожному з них належало по частки домоволодіння в спільному сумісному майні.

Разом з тим, Верховний Суд в своїх постановах неодноразово зазначав, що визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно саме за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування (зокрема, серед останніх - від 16 червня 2021 року у справі № 570/997/19 (провадження № 61-16257св20), що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Статтею 1216 ЦК Українипередбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно достатті 1217 ЦК Українипередбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.Статтею 1218 ЦК Українивизначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. ст.1268,1296,1297 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За таких обставин, єдиним способом реалізації позивачем, як спадкоємцем першої черги за законом, своїх спадкових прав після смерті матері є визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку.

Аналізуючи в сукупності досліджені докази та враховуючи вимоги закону, суд приходить до переконання про порушення прав позивача ОСОБА_1 , які підлягають до захисту шляхом часткового задоволення її позовних вимог,а саме визнання за нею права власності на житловий будинок з надвірними та господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .

Керуючись ст.ст. 328, 368, 377, 392, 1216-1218,1261,1268, 1296,1297 ЦК України, ст.ст. 57, 60, 70 СК України, ст.ст. 22,23,28КпШС України 1969 рокута ст.ст. 89, 259, 263-265 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на житловий будинок з надвірними та господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Л.М. Гончаренко