Справа № 743/404/24
Провадження №2-з/743/2/24
УХВАЛА
26 березня 2024 року смт Ріпки
Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Кравчук М. В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про забезпечення його позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
25.03.2024 р. АТ «Райффайзен Банк» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 99308, 14 грн.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить суд накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 7424480800:01:001:0095 загальною площею 0, 25 га та житловий будинок загальною площею 49, 0 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Підставою для забезпечення позову заявник зазначає те, що відповідачем під час розгляду справи можуть вчинятись дії щодо відчуження об`єктів нерухомості, що може зробити неможливим чи утруднити виконання рішення суду, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем є суттєвою.
За положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та дослідивши додані до неї докази суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що під забезпеченням позову потрібно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Зазначаючи про те, що відповідачем під час розгляду справи можуть вчинятись дії щодо відчуження об`єктів нерухомості на користь третіх осіб, заявник, між тим, жодним чином таке припущення не обґрунтував до розумного ступеня достовірності.
При цьому, заявник жодним чином також не обґрунтував відсутності у відповідача об`єктивної можливості виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог без застосування заходів забезпечення позову (наприклад, відсутності джерел доходу тощо).
Таким чином, заява про забезпечення позову не обґрунтована заявником за критерієм об`єктивного існування наведених ризиків, на необхідності встановлення існування яких наголосила ВП ВС у постанові від 18 травня 2021 року.
Підсумовуючи зазначене, з огляду на те, що забезпечення позову є крайнім заходом втручання держави, в тому числі, але не виключно, у право приватної власності та свободу розсуду щодо його об`єктів, що є суттю такого права, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову у заявленому вигляді з причини відсутності належного обґрунтування його необхідності, як того вимагають положення п. 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України.
Питання розподілу судових витрат щодо розгляду заяви про забезпечення позову має бути вирішено судом за наслідками розгляду справи по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153, 247, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
У забезпеченні позову акціонерного товариства«Райффайзен Банк»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повногосудового рішення до Чернігівського апеляційного суду.
Суддя М. В. Кравчук
Суд | Ріпкинський районний суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 26.03.2024 |
Оприлюднено | 28.03.2024 |
Номер документу | 117927548 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Ріпкинський районний суд Чернігівської області
Кравчук М. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні