Постанова

від 05.03.2024 по справі 520/11393/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2667/24

Справа № 520/11393/19

Головуючий у першій інстанції Луняченко В. О.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2024 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.

за участю секретаря: Зейналової А.Ф.к.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі за об`єднаними позовними заявами ОСОБА_1 до Державного реєстратора Комунального підприємства «Департамент державної реєстрації» Валькова Дмитра Гаріальдовича, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ТОВ «Консалт Солюшенс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ан Юго - Запад» Філіал №3, Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс -Жилстрой» про скасування рішення державного реєстратора та проведення реєстрації права власності та визнання недійсним договору купівлі-продажу, на ухвалу Київського районного суду м. Одеси, постановлену під головуванням судді Луняченко В.О. 15 серпня 2023 року у м. Одеса, -

встановила:

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу, в якому просила визнати за нею майнові права на об`єкт інвестування - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (будівельна адреса АДРЕСА_2 ); визнати недійсним договір купівлі-продажу серія та номер: 107-7/36, укладений ТОВ «Альянс-Жилстрой» з ОСОБА_4 05.03.2007 року.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10.02.2021 року було об`єднано в одне провадження цивільну справу №520/11393/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ТОВ «Альянс-Жилстрой», треті особи: АТ «Альфа-Банк», ТОВ «АН Юго-Запад» філія №3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, та цивільну справу №947/30469/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора комунального підприємства «Департамент державної реєстрації» Валькова Д.Г., ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ТОВ «Альянс - Жилстрой», АТ «Укрсоцбанк», ТОВ «Ан Юго-Запад» Філіал №3 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування державної реєстрації права власності та визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Зважаючи на неодноразову неявку позивача в судове засідання, суд першої інстанції дійшов висновку, що є підстави для залишення позову без розгляду у зв`язку із повторною неявкою в судове засідання ОСОБА_1 .

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 15.08.2023 року об`єднані позовні вимоги ОСОБА_1 було залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у матеріалах справи міститься заява представника ОСОБА_1 - адвоката Тодирець А.О., у якій останній просив суд відкласти розгляд справи, призначений на 07.06.2023 року. Суд першої інстанції вказану заяву задовольнив та відклав розгляд справи на іншу дату - 15.08.2023 року. Однак, доказів належного повідомлення позивача та її представника щодо наступної дати судового засідання матеріали справи не містять.

Сторони про розгляд справи на 05.03.2024 року були сповіщені належним чином, у судове засідання з`явився представник ТОВ «Консалт Солюшенс», інші учасники справи у судове засідання не з`явились.

Сповіщення ОСОБА_1 та її представника здійснено за допомогою месенджера Viber на підставі Порядка надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 року № 28.

Інші сторони у справі були сповіщені шляхом направлення судових повісток на офіційну електронну адресу.

Колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

На підставі викладеного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10.02.2021 року було об`єднано в одне провадження цивільну справу №520/11393/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ТОВ «Альянс-Жилстрой», треті особи: АТ «Альфа-Банк», ТОВ «АН Юго-Запад» філія №3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, та цивільну справу №947/30469/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора комунального підприємства «Департамент державної реєстрації» Валькова Д.Г., ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ТОВ «Альянс - Жилстрой», АТ «Укрсоцбанк», ТОВ «Ан Юго-Запад» Філіал №3) про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування державної реєстрації права власності та визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 21.12.2022 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Про призначення слухання справи на 07.06.2023 року на 12:00 год. представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 був повідомлений належним чином про що свідчить його особистий підпис у довідковому листі (т. 4 а.с. 85).

У судове засідання, призначене на 07.06.2023 року позивач та її представник адвокат Тодирець А.О. не з`явились, від представника позивача надійшла заява про відкладення судового засідання.

Судове засідання було відкладено на 15.08.2023 року на 12:00 год.

Суд першої інстанції сповістив ОСОБА_1 про слухання справи належним чином, шляхом направлення судової повістки на вказаний нею у позовній заяві номер телефону: НОМЕР_1 , за допомогою месенджера Viber на підставі Порядка надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 року № 28. Судову повістку згідно до довідки про доставку повідомлення у додатку Viber було отримано 13.06.2023 року (т. 4 а.с. 114).

Сповіщення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 було здійснено шляхом направлення судової повістки на офіційну електронну адресу, яку він сам зазначив: ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно довідки про доставку електронного листа судову повістку було доставлено до електронної скриньки 13.06.2023 року (т. 4 а.с. 115).

Колегія суддів зазначає, що суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 5 ст. 14 ЦПК України).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов`язковому порядку.

Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку (ч. 6 ст. 14 ЦПК України).

Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Вказаний висновок також узгоджується із правовою позицією щодо належного виклику учасника справи засобами електронної пошти, викладеною Верховним Судом у постановах від 01.06.2022 року у справі № 761/42977/19 та від 26.10.2022 року у справі № 761/877/20.

При цьому, згідно ч. 5 ст. 130 ЦПК України, вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Крім того, Верховним Судом у постанові від 20.01.2023 року у справі №465/6147/18 від 06.03.2023 року, справа № 753/19393/20 зазначено, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Отже, колегія суддів дійшла до висновку, що у судове засідання призначене на 15.08.2023 року, позивач та її представник повторно не з`явились, будучи належним чином повідомленими про дату місце та час судового засідання.

Залишаючи подану ОСОБА_1 позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач та її представник неодноразово не з`являлись у судові засідання, на підставі чого суд зробив правильний висновку, що є підстави для залишення позову без розгляду у зв`язку із повторною неявкою останніх у судове засідання.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, з наступних підстав.

У разі повторної неявки позивача (усіх позивачів) в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч. 5 ст. 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України).

Неявка позивачів, участь яких у засіданні визнана судом обов`язковою для дачі особистих пояснень, може мати наслідком залишення позовної заяви без розгляду за правилами п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суду у постанові від 15.04.2020 року у справі № 201/10953/18-ц (провадження № 61-7240св19, ЄДРСРУ № 88834091).

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України, суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

У рішенні від 06.09.2007 року, заява № 3572/03, у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив, що «саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні».

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

У ч. 5 ст. 223 ЦПК України законодавець встановив особливий порядок наслідок (санкцію) повторної неявки позивача. Ця норма фактично дублює норму, закріплену в п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

У постанові Верховного Суду від 28.03.2023 року у справі № 711/7486/19 (провадження № 61-10183св21) зазначено, що п. 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України необхідно тлумачити в системному зв`язку з іншими положеннями цієї статті та іншими нормами процесуального закону (ЦПК України), які визначають наслідки повторної неявки позивача, який не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, а саме ч. 5 ст. 223 і п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

З огляду на системне тлумачення вказаних норм процесуального закону Верховний Суд виходив з того, що п. 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України у контексті ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України не може застосовуватися судом щодо неявки позивача у судове засідання.

Аналіз положень ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України дає підстави дійти висновку, що наслідком повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.

Таким чином, положення ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

Суд зобов`язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.

Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.

Колегія суддів зазначає, що у судове засідання, призначене на 07.06.2023 року, ОСОБА_1 та її представник дійсно не з`явились, будучи належним чином сповіщеними про час та місце розгляду справи.

Як слідує із протоколу судового засідання від 07.06.2023 року, суд першої інстанції, за клопотанням представника ОСОБА_1 , відклав розгляд справи на 15.08.2023 року.

Однак у судове засідання, призначене на 15.08.2023 року, позивач та її представник, будучи належним чином повідомленим, повторно не з`явились, на підставі чого суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду по причині саме повторної неявки ОСОБА_1 у судове засідання.

Судом також враховано, що боку позивача та /або його представника заяв чи клопотань про розгляд справи без їх участі до суду не надходило.

Колегією суддів приймається до уваги, що розгляд справи тривав понад чотири роки, однак необхідним у даному випадку є врахування того факту, що, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 року у справі № 9901/278/21, провадження № 11-126заі22.

Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду, від 24.04.2019 року у справі № 757/23967/13-ц, провадження № 61-17220св18, від 28.10.2021 року у справі № 465/6555/16-ц, провадження № 61-9020св21, від 12.05.2022 року у справі № 645/5856/13-ц, провадження № 61-2876св20).

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про поважність причини неявки у судове засідання позивачки та її представника колегія суддів до уваги не приймає, оскільки процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Проте ,таких дій позивач та її представник не вчиняли взагалі.

Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми процесуального права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 15 серпня 2023 року постановлено з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 15 серпня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 21 березня 2024 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе