Ухвала

від 27.03.2024 по справі 159/1298/21

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 159/1298/21 Провадження №11-кп/802/347/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участюсекретаря ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні уприміщенні судув режимівідеоконференції матеріаликримінального провадження№12019030110000713 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 19 березня 2024 року щодо нього,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ківерцівського районного суду Волинської області знаходиться кримінальнепровадження,внесене доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза № 12019030110000713, про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.п.6, 12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15 п.п.1, 6, 12 ч.2 ст.115 КК України.

В судовому засіданні прокурор у кримінальному провадженні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 строком на 60 днів. Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів проти власності та проти життя та здоров`я осіб, що спричинило смерть іншої особи, які відноситься до особливо тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічного позбавлення волі із конфіскацією майна. З метою запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення виникла необхідність у продовженні відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 19 березня 2024 року клопотання прокурора задоволено, продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 строк тримання під вартою на 60 днів, до 17 травня 2024 року включно, без визначення розміру застави.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_6 вважає ухвалу суду необґрунтованою. Посилається на те, що прокурором не надано доказів, які б підвереджували наявність ризиків, визначених ст.177 КПК України. Просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нову, якою в задоволенні клопотання прокурора відмовити.

Заслухавши доповідача, який виклав суть судового рішення та доводи апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника, які підтримували подану апеляційну скаргу та просили застосувати щодо ОСОБА_6 більш м`який запобіжний захід, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Згідно із ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею, за умови доведення прокурором в клопотанні, поданому до суду в порядку ст.199 КПК України, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Положеннями ст.3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.176-178 КПК України, п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у виді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» передбачено, що запобіжний захід тримання під вартою має застосовуватися лише за крайньою необхідністю і, як останній захід, при наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний чи обвинувачуваний буде намагатися ухилятися від слідства й суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі, продовжуватиме злочинну діяльність.

Вимоги ст.177 КПК України регламентують, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

На думку апеляційного суду, місцевий суд відповідно до положень кримінального процесуального законодавства, а також майнового і сімейного стану ОСОБА_6 , міцності його соціальних зв`язків, інших даних про його особу, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, практики Європейського суду з прав людини, згідно з якою рішення суду повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, підставно продовжив обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Матеріалами провадження стверджується, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ч.4 ст.187, п.п.6, 12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15 п.п.1, 6, 12 ч.2 ст.115 КК України.

Обвинуваченому ОСОБА_6 постановою Верховного Суду від 29.05.2023 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 27.07.2023 включно, строк дії якого неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 31.01.2024 на 60 днів до 30.03.2024 включно

Апеляційний суд вважає, що розглядаючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен враховувати вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Судом першої інстанції у достатній мірі встановлені підстави для продовження виняткового запобіжного заходу, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Так, ОСОБА_6 обвинувачуються, у вчиненні кримінальних правопорушень, які згідно з ст.12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, зазначені обставини, характер правопорушень вказує на продовження існування раніше визначених ризиків, на даний час в рамках кримінального провадження триває судовий розгляд, зокрема судом досліджуються письмові докази.

Тому, на переконання апеляційного суду, заявлені прокурором ризики продовжують існувати.

Апеляційний суд вважає, що продовжуючи ОСОБА_6 винятковий запобіжний захід, суд першої інстанції врахував як обставини, передбачені ст.184 КПК України, так і обставини, визначені ст.199 КПК України.

Так, місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку, що з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 та до моменту вирішення вказаного клопотання ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення не зменшилися та продовжують існувати.

Тому,з урахуваннямданих проособу обвинуваченого ОСОБА_6 , якийможе переховуватисьвід суду,оскільки обвинувачуєтьсяу вчиненніособливо тяжкихзлочині,за якийпередбачено покаранняу видіпозбавлення волістроком до15років абодовічне позбавленняволі ізконфіскацією майна,може переховуватисьвід суду,незаконно впливатина потерпілихта свідківу кримінальномупровадженні,вчинити іншекримінальне правопорушення,даних пронеможливість йогоперебування вумовах СІЗОсуду ненадано (відповіднамедична документаціясуду ненадавалась), обставин вчинення злочинів, у вчиненні яких він обвинувачується, лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою, на переконання суду апеляційної інстанції, зможе дієво забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти доведеним стороною обвинувачення ризикам.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 376, 405, 407, 422-1 КПК України, Волинський апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 19 березня 2024 року щодо нього без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: