Рішення

від 20.03.2024 по справі 128/2356/23

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/2356/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2024 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Шевчук Л.П.,

при секретарі судового засіданні Ружицькій І.В.,

за участі:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Лавренчука А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Органу опіки та піклування Вінницької міської ради, Органу опіки та піклування Вороновицької селищної ради, про позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

У позовній заяві викладено наступну позицію.

27.11.2017 у них із відповідачкою народилася дитина - ОСОБА_3 .. На момент народження дитини вони із відповідачкою проживали разом в АДРЕСА_1 , та не перебували у зареєстрованому шлюбі. З серпня 2018 спільне проживання припинилося. Відповідачка маючи шкідливі звички у вигляді алкогольної залежності, з метою спільного проживання з іншим чоловіком, забравши картку для соціальних виплат при народженні дитини, покинула їх із сином. З того часу і до теперішнього часу відповідачка жодного разу не виходила на зв`язок, не цікавилася здоров`ям і життям дитини, не приймала участі у його вихованні та забезпеченні. Окрім того, відсутня інформація про місце фактичного її проживання, контактні номери телефонів. Дитина у свідомому віці жодного разу не бачила матері та не знає її. Вихованням, утриманням та забезпеченням всім необхідним для дитини займається виключно він сам. Відповідачка самоусунулася від виконання свої батьківських обов`язків відносно їх спільної неповнолітньої дитини. З огляду на викладене просить позбавити відповідачку ОСОБА_2 батьківських праві відносно її неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 21.06.2023 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (а.с. 34).

Ухвалою суду від 22.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 64).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Лавренчук А.С. позовні вимоги підтримали за викладених у позовній заяві обставин, просили позов задовольнити.

Представники третіх осіб - Органу опіки та піклування Вінницької міської ради та Органу опіки та піклування Вороновицької селищної ради подали до суду заяви, в яких просили справу розглядати у їх відсутність, підтримали висновок про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав відносно її неповнолітньої дитини ОСОБА_3 (а.с. 67, 83).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників третіх осіб відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи що вони скористалися своїми процесуальними правами.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлена про час, дату та місце його проведення за адресою місця реєстрації, встановленого судом (а.с. 33), відзиву на позов не подала, про причини неявки не повідомила.

Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст. 223 ЦПК України не вбачається.

З огляду на вищевикладене та за умов існування усіх підстав, суд прийшов до висновку про ухвалення заочного рішення, про що було постановлено мотивовану ухвалу.

Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Лавренчука А.С., дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до копії паспорта громадянина України та довідки Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради про реєстрацію місця проживання позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Вінниці, з 19.12.2003 по теперішній час зареєстрований в АДРЕСА_1 (а.с. 4, 4-зворот).

Згідно копії повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 5) ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками вказані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до листа Вінницького міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Вінницької міської ради №01-07/1044 від 30.1.02018, що наданий на звернення позивача ОСОБА_1 , працівниками ВМЦСССДМ було відвідано помешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В ході інспектування встановлено, що гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно залишила місце проживання та неповнолітню дитину на бабу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та на батька ОСОБА_1 - дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , забравши картку для соціальних виплат при народження дитини. Зважаючи на існуючи факти безвідповідального ставлення матері до виконання своїх обов`язків відносно дитини, ВМЦСССДМ було надіслано лист на Департамент соціальної політики Вінницької міської ради з метою винесення питання не цільового використання коштів при народженні дитини на розгляд Комісії з питань призначення та надання населенню житлових субсидій, соціальних допомог, пільг та розгляду інших соціальних питань щодо захисту права неповнолітньої дитини в межах чинного законодавства (а.с. 6).

З акту №48к від 27.02.2020 комісії МКП «УК «Київська» вбачається, що під час обстеження квартири в АДРЕСА_1 , встановлено, що ОСОБА_2 не зареєстрована та не проживає за даною адресою з серпня 2018 року. За вказаною адресою проживає ОСОБА_3 з 27.11.2017 (а.с. 7).

Відповідно до довідки №619 від 27.02.2020 за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані та проживають: ОСОБА_4 - власник, ОСОБА_5 - син, ОСОБА_1 - син (а.с. 7-зворот).

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання від 12.08.2022 комісією Служби у справах дітей Вінницької міської ради було обстежено умови проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . В ході обстеження зі слів батька дитини - ОСОБА_1 встановлено, що мати дитини ОСОБА_2 залишила дитину, коли їй було 4 місяці та зникла. Вихованням дитини займається він та йому в цьому допомагає його мати ОСОБА_4 .. Наразі, вихованням дитини займається лише він, оскільки мати перебуває в лікарні з інсультом (а.с. 8).

Відповідно до листа начальника департаменту соціальної політики Вінницької міської ради №08/00/019/143661 від 25.08.2022, адресованого начальнику служби у справах дітей Вінницької міської ради ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувала на обліку в управлінні соціального захисту населення (Ліовбережне) департаменту соціальної політики міської ради та отримувала допомогу при народження на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.11.2017 по 31.10.2018. З 01.11.2018 по 30.11.2020 таку допомогу отримував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Станом на 23.08.2022 на обліку як отримувачі державних соціальних допомог та субсидій не перебувають (а.с. 9).

Відповідно до листа КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №4» від 31.08.2022 сім`я ОСОБА_3 складається з двох чоловік: батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує ДНЗ №26. Мати дитини - ОСОБА_2 з 2019 року з сім`єю не проживає. Стан здоров`я дитини - здоровий. При відвідуванні дитини на дому виявлено забезпечення необхідним харчуванням, дотримання санітарно-гігієнічних умов проживання, рекомендації лікарів батьком виконуються в повному обсязі (а.с. 9-зворот).

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання від 20.09.2022 комісією Служби у справах дітей Вінницької міської ради було обстежено умови проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . В ході обстеження зі слів батька дитини - ОСОБА_1 встановлено, що мати дитини ОСОБА_2 на зв`язок не виходила, життям та здоров`ям дитини не цікавилася, жодних коштів не надавала. Точне місце її проживання йому не відоме (а.с. 10).

Відповідно до Інформації про стан виконання батьківських обов`язків КЗ «Дошкільний навчальний заклад №26 Вінницької міської ради» від 09.11.2022 №05.1.11/157, наданої начальнику служби у справах дітей Вінницької міської ради (а.с. 11) дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує КЗ «ДНЗ №26 ВМР» з 02.10.2020, відвідує групу №4 для дітей середнього дошкільного віку. Дитина виховується батьком ОСОБА_1 , який регулярно приводить і забирає дитину із закладу. Батько постійно цікавиться життям групи та садочку. Дитина завжди охайно одягнена, доглянута та чиста. Раніше участь у вихованні дитини брала баба, однак вона захворіла, тому всі питання по догляду та вихованню дитини покладені лише на його батька. За період перебування дитини в ЗДО мати - ОСОБА_2 жодного разу не з`являлася та не цікавилася дитиною, її вихованням. Дана сім`я взята на постійний контроль щодо виконання батьківських обов`язків.

За інформацією ЦНАП Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області №02-29/366 від 11.11.2022 (а.с. 12) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , чи проживає за вказаною адресою ЦНАП інформацією не володіє.

Відповідно до листа КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №4» від 14.11.2022 сім`я ОСОБА_3 складається з двох чоловік: батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує ДНЗ №26. Мати дитини - ОСОБА_2 з листопада 2018 року з сім`єю не проживає. Стан здоров`я дитини - здоровий. При відвідуванні дитини на дому виявлено забезпечення необхідним харчуванням, дотримання санітарно-гігієнічних умов проживання, рекомендації лікарів батьком виконуються в повному обсязі (а.с. 12-зворот).

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання від 15.11.2022 комісією Служби у справах дітей Вінницької міської ради було обстежено умови проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . В ході обстеження зі слів батька дитини - ОСОБА_1 встановлено, що мати дитини ОСОБА_2 на зв`язок не виходила, життям та здоров`ям дитини не цікавилася, жодних коштів не надавала, участі у вихованні дитини не приймає (а.с. 13).

Відповідно до листа Вінницького міського центру соціальних служб №01-07-/944 від 25.11.2022 сім`я ОСОБА_1 отримує соціальну послугу соціального супроводу у ВМЦСС з 13.09.2022 по теперішній час. ОСОБА_1 проживає в однокімнатній квартирі зі всіма зручностями з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Фахівцем з соціальної роботи постійно відвідується сім`я. В помешканні завжди чисто, охайно. Є дитяче ліжко, багато дитячих речей, які відповідають віку та сезону, а також велика кількість іграшок. Батько дитини влаштувався на офіційну роботу, дитину влаштував у дитячий садочок №26. Фахівцями Центру зібрано та подано до УПСЗН документи на призначення ОСОБА_1 виплат як малозабезпеченій сім`ї. Також сім`ї неодноразово надавалася благодійна допомога у вигляді продуктів харчування та речей для дитини. Сім`я дотримується плану соціального супроводу, усвідомлює проблеми та виявляє готовність до співпраці, але потребує контролю за житлово-побутовими умовами проживання, раціональним використанням коштів (а.с. 15).

Згідно листа із Відділу поліції №2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області від 09.12.2022 відносно ОСОБА_2 неодноразово складалися адміністративні матеріали за ст. 184 КУпАП (невиконання батьківських обов`язків) (а.с. 15-зворот).

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання від 20.03.2023 комісією Служби у справах дітей Вінницької міської ради було обстежено умови проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . В ході обстеження зі слів батька дитини - ОСОБА_1 встановлено, що мати дитини ОСОБА_2 на зв`язок не виходила, життям та здоров`ям дитини не цікавилася, жодних коштів не надавала, участі у вихованні дитини не приймає, ним готуються документи до суду для позбавлення її батьківських прав (а.с. 16).

Відповідно до довідки за вих. №5 від 12.04.2023 ОСОБА_1 працює з 05.04.2023 на посаді штампувальника в ТОВ «РКС-ПРОМ» (а.с. 17).

З довідки КЗ «Дошкільний навчальний заклад №26 Вінницької міської ради» від 14.04.2023 №05.1.11/35 вбачається, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує КЗ «ДНЗ №26 ВМР» з 02.10.2020, відвідує групу №4 для дітей середнього дошкільного віку. Дитина виховується батьком ОСОБА_1 , який регулярно приводить і забирає дитину із закладу. Батько постійно цікавиться життям групи та садочку. Дитина завжди охайно одягнена, доглянута та чиста. Раніше участь у вихованні дитини брала баба, однак вона захворіла, тому всі питання по догляду та вихованню дитини покладені лише на його батька. За період перебування дитини в ЗДО мати - ОСОБА_2 жодного разу не з`являлася та не цікавилася дитиною, її вихованням (а.с. 18).

Відповідно до листа Служби у справах дітей Вороновицької селищної ради №297/16-04/22 від 18.11.2022 Службою у справах дітей Вороновицької селищної ради було проведено обстеження житлово-побутових умов проживання гр. ОСОБА_2 .. відповідно до акту обстеження та пояснень батька ОСОБА_6 - ОСОБА_2 проживала в АДРЕСА_2 разом із батьком та братом. З 2017 проживала та працювала в м. Вінниці. Зі слів батька дочка з 2014 по 2017 роки перебувала в місцях позбавлення волі, а на початку 2020 він допоміг дочці отримати паспорт, який було втрачено. Останнє відоме місце її проживання - с. Хижинці Вінницького району. В будинку, де проживала ОСОБА_2 , умови проживання відсутні: відключено світло та газ, груба розібрана, вікна побиті, в будинку безлад. Будинок потребує ремонту та благоустрою. Домова книга втрачена, будинок належав бабі ОСОБА_2 .. Дочка не спілкується із батьком. ОСОБА_2 на обліку не перебуває, оскільки не проживає на території смт. Вороновиця (а.с. 20).

Згідно листа Лука-Мелешківської сільської ради №04-15/163 від 14.06.2023 (а.с. 21) за даними служби у справах дітей Лука-Мелешківської сільської ради малолітні діти ОСОБА_2 : ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зняті з обліку дітей, що перебувають у складних життєвих обставинах з 24.11.2021 . За останніми даними ОСОБА_2 разом із дітьми знаходиться на реабілітації в Християнському реабілітаційному центрі в с. Печеськи Хмельницької області.

Згідно Висновку Органу опіки та піклування Вінницької міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав від 25.12.2023 №01/00/011/79771 (а.с. 80-82), визначено, що враховуючи неналежне виконання матір`ю дитини протягом тривалого часу обов`язків по вихованню та утриманню дитини, орган опіки та піклування Вінницької міської ради вважає за доцільне позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За змістом вказаного висновку вбачається, що на засіданнях комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Вінницької міської ради дитина ОСОБА_3 повідомив, що «мама ОСОБА_10 » (бабуся по лінії батька) жила колись з ними, «маму ОСОБА_11 » він не знає. Хлопчик повідомив, що батько його заводить в садочок і забирає, готує їсти, пере одяг. Мати дитини ОСОБА_2 документи, які вказують на ставлення батьків до виконання батьківських обов`язків та інші обставини, що мають істотне значення не надала, участі у засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Вінницької міської ради не взяла, хоча належним чином була повідомлена рекомендованим листом, який повернувся із відміткою про невручення через те, що адресат відсутній за вказаною адресою ( АДРЕСА_2 ).

Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток (ч. 2 ст. 150 СК України).

Згідно з ч. 2 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 3 , п. 2 ст.6 Конвенції про права дитини про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Відповідно до частини четвертої статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою покладення на них відповідальності, передбаченої законом.

Статтею 157 СК України передбачено обов`язок того із батьків, хто проживає окремо від дитини, брати участь у її вихованні і право на особисте спілкування з нею.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно з частиною першою статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

У статті 166 СК України визначено правові наслідки позбавлення батьківських прав.

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно із частиною четвертою статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (частина п`ята статті 19 СК України).

При цьому суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина шоста статті 19 СК України).

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом..

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 89 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Пленум Верховного Суду України в п. п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавленні батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Суд виходить з того, що вирішуючи спір, суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в позові про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейський суд з прав людини наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

В судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо своєї дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитиною не цікавиться, її місцезнаходження невідоме, не надає жодного матеріального утримання, хоча таких перешкод їй ніхто не чинив, дитина проживає з батьком - позивачем ОСОБА_12 , відповідачка дитину не відвідує. Відповідачка, яка належним чином повідомлялася про розгляд справи, в судові засідання не з`являлася, відзиву на позовну заяву не подала. З цього суд приходить до висновку, що відповідачці байдужі наслідки розгляду заявлених до неї позовних вимог. А тому суд вважає, що позбавлення батьківських прав відповідачки є доцільним, а позов підлягає задоволенню.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, дають суду підстави вважати, що відповідачка ОСОБА_2 свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, своєю винною поведінкою ухиляється від встановленого ст. 150 Сімейного Кодексу України обов`язку щодо виховання своєї дитини, піклування про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, а тому відповідно до ст.164 Сімейного Кодексу України, суд приходить до висновку, що відповідачку ОСОБА_2 , як крайній захід, слід позбавити батьківських прав відносно її неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ..

Суд зазначає, що позбавлення відповідачки батьківських прав здійснене згідно із законом (пункт 2 частини першої статті 164 СК України), спрямоване на захист прав та інтересів дитини, отже, має законну мету і втручання в права відповідачки є пропорційним меті позбавлення її батьківських прав.

Окрім того, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до частини другої статті 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо її утримання.

Згідно з частиною третьою статті 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Аналіз вказаної норми закону дає підстави дійти висновку, що суд одночасно з позбавленням батьківських прав може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Такого ж висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 13.07.2022 у справі №366/2047/18.

Судом встановлено, що дитина ОСОБА_3 проживає разом із батьком ОСОБА_1 та перебуває на його повному утриманні, відповідачка матеріальної допомоги на утримання сина не надає. Тому, хоча позивачем ОСОБА_1 при зверненні до суду із даним позовом і не заявлялося позовної вимоги про стягнення аліментів, суд враховуючи обставини справи, вважає необхідним з власної ініціативи в силу приписів ч. 3 ст. 166 СК України вирішити питання про стягнення із відповідачки ОСОБА_2 аліментів на користь позивача на утримання спільної із відповідачкою дитини ОСОБА_3 ..

Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України, аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до частини першої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Зважаючи на те, що відповідачка добровільно не надає кошти на утримання сина, суд доходить висновку про стягнення з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 та утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дати звернення до суду із цим позовом - 16.06.2023.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачки ОСОБА_2 слід стягнути на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в сумі 1073,60 грн. (а.с. 26), а на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн..

Відповідно до статті 430 ЦПК України рішення в частині стягнення суми платежів за один місяць слід допустити до негайного виконання.

Відповідно до ст.ст. 15, 18, 150, 155, 157, 164, 165, 166, 181, 182, 183 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 1, 10, 258, 259, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Органу опіки та піклування Вінницької міської ради, Органу опіки та піклування Вороновицької селищної ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в розмірі 1/4 частки від її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16.06.2023 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в сумі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць з 16.06.2023 по 16.07.2023.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення суду складено 26 березня 2024 року.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканець АДРЕСА_1 ;

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована в АДРЕСА_2 ;

Третя особа - Орган опіки та піклування Вінницької міської ради, адреса: м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 50, код ЄДРПОУ 25512617;

Третя особа - Орган опіки та піклування Вороновицької селищної ради, адреса: смт. Вороновиця Вінницького району Вінницької області, вул. Козацький шлях, буд. 60, код ЄДРПОУ 43991726.

Суддя Л.П. Шевчук