Рішення

від 25.03.2024 по справі 234/1782/22

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 234/1782/22

Провадження № 2/202/1769/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

25 березня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Мачуського О.М.

за участю секретаря судового засідання - Карасьової Г.І.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою Органу опіки та піклування Краматорської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Краматорської міської ради, Комунальне некомерційне підприємство «Краматорський будинок дитини «Антошка», про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2022 року до Краматорського міського суду Донецької області надійшла позовна Органу опіки та піклування Краматорської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Краматорської міської ради, Комунальне некомерційне підприємство «Краматорський будинок дитини «Антошка», про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має двох малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відомості про батьків дітей в свідоцтва про народження внесені відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України. До служби у справах дітей Краматорської міської ради неодноразово надходили повідомлення та звернення, про те, що ОСОБА_1 веде асоціальний спосіб життя, не працює, зловживає спиртними напоями, не приділяє належної уваги вихованню та утриманню дітей, не забезпечує належних умов для їх проживання та розвитку. Також ОСОБА_1 неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за ст.184 КУпАП України за ухилення від виконання батьківських обов`язків по вихованню та утриманню малолітніх дітей. Приватний будинок, де проживає ОСОБА_1 , не придатний для проживання дітей. Малолітні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , неодноразово вилучались з її родини та влаштовувалися до КНП «Краматорський будинок дитини «Антошка» та центра соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Краматорської міської ради.

За весь час перебування малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в лікувальних та державних закладах відповідач дітей відвідувала, але цікавості щодо їх життя, розвитку, стану здоров`я не виявляла, матеріальної допомоги на утримання не надавала, не створила елементарні умови для проживання та утримання малолітніх, продовжує зловживати спиртними напоями, не працює, немає засобів для утримання дітей, що свідчить про її стійке небажання виконувати батьківські обов`язки, змінити свій спосіб життя. Родина ОСОБА_1 неодноразово перебувала під соціальним супроводом в Краматорському міському центрі соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, але відповідач не виконувала умов, визначених договором про здійснення соціального супроводу, була знята з негативним результатом. Після початку бойових дій на території України внаслідок збройної агресії Російської Федерації з квітня 2022 року малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у складі вихованців центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Краматорської міської ради, був евакуйований до Швейцарії, малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у складі вихованців КНП «Краматорський будинок дитини «Антошка»» - до м.Чернівці, де перебувають по теперішній час. Мати, ОСОБА_1 обізнана про місцезнаходження дітей, але жодного разу їм не телефонувала, долею та життям не цікавилась, заходів щодо створення умов для виховання та проживання дітей та повернення їх до своєї родини не здійснювала.

Враховуючи викладене позивач просить: позбавити батьківських прав ОСОБА_1 по відношенню до дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частки усіх видів доходу, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення ними повноліття, на особові рахунки дітей.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX зі змінами, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.

Згідно з позицією Ради суддів України, викладеній у рішенні від 05.03.2023 року та на засіданні 17.08.2023 року, судові справи, які станом на день видання Верховним Судом розпорядження від 15.03.2022 року за № 8/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Краматорський міський суд Донецької області)» перебували в провадженні Краматорського міського суду Донецької області, підсудні Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська.

16 листопада 2023 року цивільна справа № 234/1782/22 надійшла до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2023 року, для розгляду даної справи, визначено суддю Мачуського О.М.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 листопада 2023 року позов прийнято до розгляду та відкрито в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача Органу опіки та піклування Краматорської міської ради в судове засідання не з`явився, натомість подав заяву про здійснення судового розгляду справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, у відповідності до вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надала, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи - Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Краматорської міської ради в судове засідання не з`явилась, натомість подала заяву про розгляд справи без її участі.

Представник третьої особи - Комунального некомерційного підприємства «Краматорський будинок дитини «Антошка» в судове засідання не з`явилась, натомість подала заяву в якій просила розглянути справу без її участі та зазначила, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю двох малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується на копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , виданого 23 листопада 2016 року та серії НОМЕР_2 , виданого 29 серпня 2018 року Краматорським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Відповідно до витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 00017657387 від 14.02.2017 року та № 00022665661 від 19.04.2019 року, відомості про батьків дітей в свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внесені відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України.

Відповідно до Довідки № 19356 про склад сім`ї або зареєстрований у житловому приміщенні /будинку осіб від 30.04.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та її сини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до актів органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину від дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 неодноразово було виявлено на вулиці та доставлено до інфекційного відділення, останній раз 09.04.2020 року.

Відповідно до постанов Краматорського міського суду Донецької області від 07.07.2017 року по справі № 234/9335/17, від 28.03.2019 року по справі № 234/1768/19, від 23.04.2019 року по справі № 234/6899/19, від 04.10.2019 року по справі № 234/16033/19, від 04.11.2019 року по справі № 234/18753/19,від 06.08.2020 року по справі № 234/6716/20, ОСОБА_1 у зв`язку з неналежним виконанням своїх батьківських обов`язків, неодноразово була притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1, ч. 2 ст. 184 КУпАП України.

Рішенням Виконавчого комітету Краматорської міської ради №426 від 07.06.2017 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тимчасово влаштовано до державного закладу строком на 6 місяців.

На підставі рішень виконавчого комітету Краматорської міської ради № 480 та № 481 від 15.05.2019 року, тимчасово влаштовано до державного закладу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строком на 6 місяців.

14.04.2020 року відповідач ОСОБА_1 подала до КНП «Краматорський будинок дитини «Антошка» заяву про тимчасове влаштування, строком на 6 місяців дитини ОСОБА_3 , 2018 р.н. в будинок дитини.

Рішенням Виконавчого комітету Краматорської міської ради №396 від 06.05.2020 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тимчасово влаштовано до державного закладу строком на 6 місяців.

Відповідно до довідки № 01/09-396 ОСОБА_3 , 2018 р.н. з 08.05.2020 року по теперішній час знаходиться в КНП «Краматорський будинок дитини «Антошка».

Відповідно до довідки №01-17/475, ОСОБА_2 , 2016 р.н. перебуває у центрі соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Краматорської міської ради з 15.06.2020 року по теперішній час.

Відповідно до актів обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , складених 19.02.2019 року, 22.10.2019 року, 01.11.2019 року, 06.02.2020 року, 28.02.2020 року, 09.04.2020 року, 08.02.2020 року, 27.05.2021 року спеціалістами служби у справах дітей Краматорської міської ради, під час відвідування зазначеної адреси, де мешкає ОСОБА_1 та її співмешканець ОСОБА_4 , зроблено висновок, що в помешканні не створені умови для проживання та виховання малолітніх дітей ОСОБА_2 , 2016 р.н., ОСОБА_3 ,,2018 р.н.

Відповідно до Інформації про роботу з сім`єю ОСОБА_1 від 10.06.2020 року № 02-18/226/5, Краматорським міським центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Краматорської міської ради, у зв`язку з невиконанням умов, визначених договором про здійснення соціального супроводу та запланованих заходів, родину ОСОБА_1 знято з соціального супроводу як дисфункційну сім`ю.

Органом опіки та піклування Краматорської міської ради прийнято висновок № 01-49/2941 від 20.12.2023 року, відповідно до якого враховуючи інтереси малолітнього малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , орган опіки та піклування Краматорської міської ради вважає доцільним позбавити батьківських прав їх матір, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно із ч.1 ст. 152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 4 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя та поважати дитину.

Згідно ст.164 СК України передбачено вичерпний перелік обставин, за яких матір або батька може бути позбавлено батьківських прав щодо усіх дітей або когось з них. Такими обставинами є факти, якщо батьки : 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3)жорстоко поводяться з дитиною;4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6)засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків та свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

За змістом статті 164 СК України позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, і питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей (п.15 Постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»).

Позбавлення батьківських прав є, насамперед, способом захисту прав та інтересів дитини, а тому при вирішенні цього питання має бути виявлений позитивний результат в долі дитини (дітей), який має настати після позбавлення батьків їх прав.

Так, Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 3 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в повному обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідоме нехтування ними своїх обов`язків.

Так, аналізуючи наявні у справі докази у їх сукупності, враховуючи характер спірних правовідносин, судом встановлено, що відповідач фактично самоусунулась від виконання батьківських обов`язків по відношення до своїх малолітніх дітей,за відсутності будь-яких об`єктивних та доведених перешкод не бачиться та не спілкується з доньками, не приймає участі у їх вихованні, навчанні, розвитку та утриманні, не цікавиться успіхами та здоров`ям, не турбується про фізичний та духовний розвиток дітей, про їх харчування, лікування та освіту, не надає належної матеріальної допомоги та моральної підтримки, відтак, свідомо ухиляється від виховання дитини та нехтує своїми батьківськими обов`язками.

Ухилення від виконання обов`язків по вихованню дітей їх матір`ю безспірно встановлено судом, не оспорювалось та було визнано відповідачем, а тому, враховуючи наявні докази, суд вважає позовні вимоги позивача в частині позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітній дітей ОСОБА_2 , 2016 р.н., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення аліментів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України, особа позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Одночасно позбавлення батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Статтею 51 Конституції України передбачено право дітей на матеріальне утримання з боку батьків та право на їх повноцінне життя та всебічний розвиток.

Відповідно до ч.7 ст.7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, встановлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтями 18, 27 «Конвенції про права дитини» (ратифікованої постановою ВР України №789-XII від 27 лютого 1991 року) встановлено, що батьки несуть загальну та однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

В силу ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Суд приймає до уваги, що відповідач є працездатною особою, обставини, які б унеможливлювали сплату аліментів, відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, судом не встановлено.

Згідно до ч.1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Беручи до уваги викладене, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, та з урахуванням обставин, визначених ст. 182 СК України, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дати подання позовної заяви та до досягнення найстаршою дитиною повноліття, на особові рахунки дітей.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини в межах суми платежу за один місяць.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно зі ст.141 ЦПК України суд враховує звільнення позивача від сплати судового збору, у зв`язку з чим судовий збір за дві заявлені позовні вимоги в розмірі 1984,80 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3, ст.ст. 150, 164, 165, 166,180-184 Сімейного Кодексу України, ст.ст. ст.ст. 4,13,141,259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Органу опіки та піклування Краматорської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Краматорської міської ради, Комунальне некомерційне підприємство «Краматорський будинок дитини «Антошка», про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дати подання позовної заяви, тобто з 16 лютого 2022 року, до досягнення найстаршою дитиною повноліття, на особові рахунки дітей ( ОСОБА_5 - № НОМЕР_4 , відкритий у Краматорському територіально відокремленому без балансовому відділені № 10004/0280 публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України»; Шевченко Гліб - № НОМЕР_5 , відкритий у Краматорському територіально відокремленому без балансовому відділені № 10004/0286 публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України».

Стягнути з Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1984,80 гривень.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.М.Мачуський