Рішення

від 26.03.2024 по справі 189/530/24

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/530/24

2-а/189/9/24

РІШЕННЯ

іменем України

26.03.2024 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Степанової О.С.

за участю секретаря Комеристої І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся досуду зпозовом доГУНП вДніпропетровській областіпро скасуванняпостанови пронакладення адміністративногостягнення усправі проадміністративне правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксоване нев автоматичномурежимі.В обґрунтуванняпозовних вимогпозивач зазначив,що 07лютого 2024року він,керуючи службовимавтомобілем марки-RENAULTLOGANдержавний номернийзнак НОМЕР_1 ,виконував покладеніна ньоготрудові обов`язкипредставника торговельноговідділу продажута рухавсяпо автошляхуМ18,Новомосковського району,Дніпропетровської області.Близько 13год.10хв.,під часпроїзду встановленогона автодорозіблокпосту,працівником Новомосковськогорайонного відділуполіції ҐУНПв Дніпропетровськійобласті булоздійснено зупинкутранспортного засобупід йогокеруванням зметою перевіркидокументів,в ходіпроведення якої,поліцейський безпідставнопочав вимагатинадання протоколупро проходженнятранспортним засобомтехнічного оглядякий,на йогодумку,нібито єобов`язковим документом.Не погоджуючисьз такимивисновками Інспекторапатрульної поліціїпозивачем булинадані усніпояснення,що вказанийтранспортний засібналежить направі власностіАкціонерному товариствукомерційний банк«ПРИВАТБАНК» (кодЄДРПОУ 14360570)та переданийу користуванняПриватному акціонерномутовариству «САВ92»(кодЄДРПОУ 42903398)при цьому,ані увласника,ані укористувача відсутнійобов`язок зпроведення технічногоконтролю цьоготранспортного засобуз оглядуна те,що автомобільє службовимтранспортним засобом,який використовуєтьсясаме длявиконання трудовихобов`язків,а недля перевезенняпасажирів чивантажу зметою отриманняприбутку.Однак,не зважаючина наданіпозивачем пояснення,працівником патрульноїполіції складеноПостанову пронакладення адміністративногостягнення усправі проадміністративне правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксоване нев автоматичномурежимі серіїБАД №581775про визнання ОСОБА_1 винним увчиненні адміністративногоправопорушення,передбаченого ч.З ст.121КУпАП,з накладеннямадміністративного стягненняу виглядіштрафу врозмірі 340,00грн.Однак,позивач вважаєскладену Постановупро накладенняадміністративного стягненнянезаконною,такою,що невідображає дійснихобставин справита підлягаєскасуванню,оскільки відповіднодо ЗУ«Про дорожнійрух»,Правил дорожньогоруху,затверджених постановоюКабінету МіністрівУкраїни від10.10.2001№1306(іззмінами тадоповненнями),Порядку проведенняобов`язковоготехнічного контролюта обсягиперевірки технічногостану транспортнихзасобів»,затвердженого ПостановоюКабінету МіністрівУкраїни від30січня 2012року №137,не підлягаютьобов`язковомутехнічному контролю: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, мотоцикли, мопеди, мотоколяски та Інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тони, причепи до них - із строком експлуатації до двох років. Враховуючи факт того, що транспортний засіб RENAULT LOGAN державний номерний знак НОМЕР_1 є службовим автомобілем, наданим позивачу саме для виконання трудових обов`язків, а не для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вважає незаконними дії працівника патрульної поліції з розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу. В зв`язку з чим, ОСОБА_1 просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №581775 від 07.02.2024 р. та стягнути з відповідача на його користь витрати по сплаті судового збору.

Розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження на підставі ухвали Покровського районного суду Дніпропетровської області від 27.02.2024 року.

Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, останньому був наданий строк дляподання заяви із обґрунтованими запереченнямипроти розгляду справив порядку спрощеного позовного провадження, а такожстрок для подання відзиву на позов.

Так, представник відповідачанаправив до суду відзив на позовну заяву в обґрунтування якого посилався на вимоги ПДР України, КУпАП, ЗУ «Про Національну поліцію», Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395. Просить відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 .

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 4ст. 229 КАС Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Також, відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, ч.4 ст.161 КАС України передбачає, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів.

Так, судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №581775 від 07.02.2024 року, винесеною інспектором відділу реагування патрульної поліції Новомосковського РВП майором поліції Рибак О.С., позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. (а.с.8).

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 07.02.2024 о 13 год. 10 хв. на автодорозі М18 Новомосковського району, Дніпропетровської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем RENAULT LOGAN, р/н НОМЕР_2 , який не пройшов обов`язковий технічний контроль, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.121 КУпАП.

Так, Кодексом України про адміністративне правопорушення (ч.3 ст.121) встановлено настання відповідальності при керуванні водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР).

Згідно з пунктом 31.3 б Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Статтею 29 вказаного нормативного акту встановлено, що до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про дорожній рух" технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам і стандартам, затвердженим у встановленому порядку. Обов`язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.

Поняття обов`язковості технічного контролю транспортних засобів розкрито положеннями статті 35 Закону України "Про дорожній рух". Зокрема, обов`язковому технічному контролю підлягають транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

У той же час, обов`язковому технічному контролю не підлягають: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років; 3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України".

Відповідно до п.п 15 пункту 2 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 (далі - Порядок) транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб, що експлуатується юридичними, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку.

Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (стаття 3 ГК України).

Суд, здійснивши аналіз положень статті 35 Закону України "Про дорожній рух" дає підстави для висновку про те, що обов`язковому технічному контролю підлягають автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку. Тобто, однією з визначальних обставин є мета фактичного використання автомобіля для перевезення пасажирів - з метою отримання прибутку.

Для віднесення автомобіля до об`єкту обов`язкового технічного огляду слід використовувати термінологію, що наведена у Правилах надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою КМУ №176 від 18 липня 1997 року (далі - Правила).

Пунктом 1 цих Правил визначено порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов`язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг (далі - замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.

За змістом пункту 7 Правил дія цих Правил не поширюється на перевезення, які здійснюються: транспортними засобами спеціального призначення; транспортними засобами, задіяними під час забезпечення обороноздатності, правопорядку та ліквідації наслідків стихійного лиха і надзвичайної ситуації; службовими легковими автомобілями; транспортними засобами, які належать фізичним особам і використовуються ними для задоволення власних потреб, що не має на меті отримання прибутку.

Так, за дослідженим в судовому засіданні свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , автомобіль марки RENAULT LOGAN, р/н НОМЕР_2 , є загальним легковим седаном. Транспортний засіб належить АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с.13).

Згідно копії наказу №17-к від 29.05.2020 року ОСОБА_1 прийнято на посаду представника торговельного відділу продажу PG ПАТ «САВ92» у м. Дніпро з 01.06.2020 року (а.с.15-17).

Наказом ПАТ «САВ92» від 15.01.2024 року за ОСОБА_1 було закріплено службовий автомобіль RENAULT LOGAN DCI д.н. НОМЕР_2 . Згідно п. 2 даного наказу зазначений транспортний засіб (автомобіль) передається (закріплюється) визначеному працівнику виключно з метою швидкого та зручного переміщення працівника для виконання його особистих трудових обов`язків, без мети отримання прибутку. Зазначений транспортний засіб (автомобіль) не експлуатується під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, не використовується для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку (а.с.14).

Суд звертає увагу, що автомобіль, яким керував позивач, не відноситься до вантажних, а обставини щодо використання транспортного засобу для перевезення вантажу або пасажирів з метою отримання прибутку при розгляді справи про адміністративне правопорушення інспектором в належний спосіб не з`ясовано.

Крім того, керування водієм легковим транспортним засобом, а також перевезення ним пасажирів або вантажів, виключають необхідність проходження обов`язкового технічного контролю, якщо відповідне перевезення пасажирів або вантажу не тягне своїм наслідком отримання прибутку.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про національну поліцію» національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

За практикою Європейського суду з прав людини на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ( справи "Лелас проти Хорватії","Тошкуце та інші проти Румунії").

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За положеннями ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідачем не надано доказів на підтвердження правомірності прийнятого рішення в частині притягнення позивача до відповідальності за ч.3 ст. 121 КУпАП.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає необхідним скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 07.02.2024 року серії БАД № 581775, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, провадження у справі закрити.

Згідно ст. 139 КАС України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір в розмірі 605,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 8, 9, 72-77, 90, 241-242, 244-246, 250- 251, 255, 286, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задовольнити в повному обсязі.

Скасувати постановупро накладенняадміністративного стягненняу справіпро адміністративнеправопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №581775 від 07.02.2024 року, винесену інспектором відділу реагування патрульної поліції Новомосковського РВП майором поліції Рибак Олександром Станіславовичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.121 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.121 КУпАП - закрити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , сплачену суму судового збору в розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 коп.).

Апеляційна скарга на судові рішення у справах, визначенихст. 286 КАС України, у відповідності до ч.4 цієї статті, може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя: О.С. Степанова

26.03.2024