Вирок

від 27.03.2024 по справі 583/1377/24

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/1377/24

1-кп/583/171/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2024 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

з участю прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

представника потерплого Кириківської

селищної ради Охтирського району

Сумської області - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024200460000245 від 18 березня 2024 року по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рябина Великописарівського району Сумської області, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого

за ч. 2 ст. 197-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_4 в період з червня 2023 року по теперішній час (точної дати та часу в ході розслідування не встановлено) маючи умисел на самовільне зайняття земельної ділянки, діючи всупереч вимогам ст.ст. 125, 126, п. б ст. 211 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», які регламентують набуття і реалізацію права на землю, при відсутності відповідного рішення фактично заволодів земельною ділянкою державної форми власності площею 2 га, яка знаходиться на території Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області в межах населеного пункту по вул. Вокзальній в смт. Кириківка (суміжною з земельною ділянкою з кадастровим номером 5921255400:04:058:0397), кадастровий номер відсутній, засадивши її сільськогосподарськими культурами.

Згідно інформації Міжрайонного управління Дегжгеокадастру в Сумській області вищевказана земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності з агровиробничою групою грунтів із шифром 53е (чорноземи типові мало гумусні та чорноземи сильно реградовані важкосуглинкові), що не передана у власність та користування та відноситься до особливо цінних земель.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене щодо земельної ділянки особливо цінних земель.

Обвинувальний акт надійшов до суду разом з угодою про примирення, укладеною 25.03.2024 року між представником потерпілого Кириківської селищної ради Охтирського району Сумської області державним реєстратором ЦНАП виконавчого комітету Кириківської селищної ради ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 , згідно з якою підозрюваний ОСОБА_4 повністю відшкодував матеріальні та моральні збитки потерпілому Кириківський селищній раді Охтирського району Сумської області, підозрюваний визнає себе повністю винним у пред`явленому обвинуваченні та зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому засіданні, вибачитися перед представником потерпілого ОСОБА_5 за завдану ним матеріальну шкоду безпосередньо під час підписання зазначеної угоди. Сторонами за даною угодою спільно узгоджена міра покарання за ч. 2 ст. 197-1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі сто двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2040,00 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження судом угоди про примирення, вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення визнає та він згоден на призначення даного покарання та наполягає на затвердженні угоди про примирення.

Представник потерпілого Кириківської селищної ради Охтирського району Сумської області державний реєстратор ЦНАП виконавчого комітету Кириківської селищної ради ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України та просить затвердити зазначену угоду.

Суд проаналізував надані матеріали, вислухав пояснення обвинуваченого, представника потерпілого, думку прокурора, який вважає, що угода про примирення може бути затверджена судом, дійшов наступного висновку.

Як вбачається з наданих матеріалів, дії обвинуваченого ОСОБА_4 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 2 ст. 197-1 КК України самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене щодо земельнихділянок особливоцінних земель.

Обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, визнає.

Встановлено, що укладення угоди про примирення між обвинуваченим та представником потерпілого є добровільним. Зміст та порядок укладення угоди відповідає вимогам ст.ст. 469, 471 КПК України.

Умови угоди про примирення не суперечать вимогам кримінального процесуального закону.

Міра покарання, узгоджена обвинуваченим та потерпілим, визначена з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особи винного, наявні пом`якшуючі покарання обставини: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, обтяжуючих обставини не встановлено, і з урахуванням особи обвинуваченого, який вину визнав, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, характеризується за місцем проживання задовільно, визначено обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 197-1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі сто двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2040,00 грн.

Таким чином, міра покарання, узгоджена обвинуваченим та потерпілим, відповідає загальним та спеціальним засадам призначення покарання, встановленим законом України про кримінальну відповідальність.

Тому суд вважає, що умови угоди про примирення відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення.

Клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили не надійшло, тому суд вважає за необхідне запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили не обирати.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.374 - 376,474,475Кримінального процесуального кодексу України, суд -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 25 березня 2024 року між представником потерпілого Кириківської селищної ради Охтирського району Сумської області державним реєстратором ЦНАП виконавчого комітету Кириківської селищної ради ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12024200460000245 від 18 березня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 197-1 КК України.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України та призначити йому за цим законом покарання із застосуванням ч.1ст.69КК України у виді штрафу в розмірі сто двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2040,00 грн.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речовий доказ земельну ділянку державної форми власності площею 2 га, яка розташована на території Кириківської селищної ради Охтирського району Сумської області, в межах населеного пункту - залишити у розпорядженні Кириківської селищної ради Охтирського району Сумської області.

Вирок може бути оскаржений потерпілим, обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ч.3 ст. 394 КПК України, до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити учасникам судового провадження їх право на отримання в суді копії вироку.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду: ОСОБА_1