Рішення

від 20.03.2024 по справі 603/189/24

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/189/24

Провадження №2-о/603/12/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2024 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Галіяна І. М.

секретаря судового засідання - Б`єлі Д. С.

розглянувши в судовому засіданні в залі суду цивільну справу

заявник: ОСОБА_1

представник заявника: адвокат Бахір Роман Дмитрович

заінтересована особа: Монастириський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

предмет заяви: встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст заявлених вимог.

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бахір Р. Д., звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті її батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рибинське Волноваського району Донецької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на тимчасово окупованій території України в с. Рибинське Волноваського району Донецької області.

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Рибинське Волноваського району Донецької області помер її батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Рибинське Волноваського району Донецької області про що органом окупаційної влади 19.07.2023 року видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 та лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_2 № 18/343 від 17.07.2023 року, видане медичною установою в с. Рибинське Волноваського району на тимчасово окупованій території.

В позовній заяві позивач зазначає, що отримати свідоцтво про смерть на території України вона не може, оскільки свідоцтво про смерть видане окупаційною владою та не відповідає вимогам п.1 р. 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом МЮУ від 18.10.2000 року № 52/5. Інші документи про смерть батька позивач немає можливості надати, так як на момент смерті він проживав на тимчасово окупованій території України.

За таких обставин, враховуючи, що факт смерті батька позивача - ОСОБА_2 відбувся на тимчасово окупованій території України, вона змушена звернутися із заявою до суду з метою реєстрації смерті ОСОБА_2 у порядку, встановленому законодавством України.

ІІ. Позиції сторін.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча судом вживались заходи для належного її повідомлення про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила

Представник заявника - адвокат Бахір Р. Д. в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав з підстав зазначених в заяві, просив їх задовольнити.

Заінтересована особа: представник Монастириського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника відділу, щодо задоволення заяви не заперечує.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

З огляду на зазначене суд не вбачає перешкод у судовому розгляді справи.

ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Рибинське Волноваського району Донецької області помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Рибинське Волноваського району Донецької області, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 № 18/343 від 17.07.2023 року, виданим медичною установою в с. Рибинське Волноваського району та свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 яке видане органом окупаційної влади ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Та обставина, що ОСОБА_2 уродженець с. Рибинське Волноваського району Донецької області та на момент смерті був пенсіонером підтверджується:

-копією паспорта ОСОБА_2 , серії НОМЕР_2 від 11.11.1998 року;

-копією пенсійного посвідчення ОСОБА_2 № НОМЕР_3 від 01.02.2017 року.

З наданих заявником документів вбачається, що факт смерті ОСОБА_2 відбувся на тимчасово окупованій території України.

Вищезазначене місце реєстрації смерті є тимчасово окупованою територією України, визначеною розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення».

Факт родинних відносин між заявником ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_2 підтверджується:

-копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14.11.1979 року серії НОМЕР_4 , згідно якого її батьком записаний ОСОБА_2 ;

-копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_5 від 04.06.2005 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Докучаєвського міського управління юстиції Донецької області про що в книзі реєстрації шлюбів 04.06.2005 року зроблено відповідний актовий запис за № 47 та згідно якого заявник змінила своє дошлюбне прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 12.04.2022 року № 61036-5001001894 ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

ІV. Джерела права й акти їх застосування.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що заяву ОСОБА_6 слід задовольнити, виходячи з такого.

У силу ч. 1 ст. 49 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов`язковою.

Відомості про смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Як убачається з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно із абз. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

У зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року, на території України було введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 року строком на 30 діб, який надалі неодноразово продовжувався, востаннє - Указом Президента України № 734/2023 від 06.11.2023 року строком на 90 діб.

Окрім того, як убачається із Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309, територія Волновахської міської територіальної громади Донецької області з 10.03.2022 року тимчасово окупована Російською Федерацією.

Згідно з пп. 2 п. 5 Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 року Волноваська територіальна громада входить до складу Волноваського району Донецької області.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон № 1207-VII) тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

У силу ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону № 1207-VII будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акту цивільного стану.

Питання про окуповані території у практиці Міжнародного суду ООН були сформульовані як «намібійські винятки» - документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

Європейський суд з прав людини в п. 92 рішення від 10.05.2001 року у справі «Кіпр проти Туреччини», аналізуючи вищевказаний висновок, також зазначив, що визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу. Спираючись на сформульований у цій справі підхід, Європейський суд з прав людини у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії», окрім того, наголосив, що першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони, тобто є окупованою (п. 142 рішення від 23.02.2016 року).

Таким чином, суд може застосувати названі загальні принципи («намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, у контексті щонайменше «реєстрація народжень, смертей і шлюбів», виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, у сукупності з іншими доказами, як встановлення можливих фактів, оскільки встановлення цих фактів має істотне значення для реалізації низки прав людини (громадянина України).

Визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті, зокрема, щодо смерті людини, з метою захисту прав громадян України, ніяким чином не легітимізує таку владу. Розгляд державними органами таких документів не означає автоматичного визнання окупаційної влади. У той же час держава має вживати заходів щодо ефективного захисту прав громадян на своїй території, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої держави.

Встановлення факту смерті особи має значення для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявника, рішення суду в такій категорії справ повинне ґрунтуватися на дотриманні вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з`ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, у тому числі з урахуванням документів, виданих органами та установами самопроголошених утворень, розташованими на окупованій території України.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29.03.2023 року у справі № 753/8033/22.

Згідно з роз`ясненнями, наведеними у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України в № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов до переконання, що сукупність досліджених у судовому засіданні доказів дають підставу зробити висновок, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України у с. Рибинське Волноваського району Донецької області. Вказаний юридичний факт породжує правовий наслідок і від нього залежить проведення державної реєстрації смерті батька заявника та отримання свідоцтва про смерть встановленого зразка, передбаченого законодавством України, а тому заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 259, 263 - 265, 293, 317, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Монастириський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Рибинське Волноваського району Донецької області, Україна, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на тимчасово окупованій території України в с. Рибинське Волноваського району Донецької області.

Рішення суду допустити до негайного виконання.

Копію рішення невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляцій скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Повний текст судового рішення складено 25.03.2024 року.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Монастириський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: вул. Шевченка, 12-А, м. Монастириська Чортківського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 21161575.

Суддя І. М. Галіян