Рішення

від 27.03.2024 по справі 740/1007/24

БОБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 740/1007/24

2-а/729/11/24 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2024 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді Булиги Н. О.

за участі секретаря судового засідання Романченко С. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бобровиця в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

13.02.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Бобровицького районного суду Чернігівської області з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №1405369 від 09 лютого 2024 року в розмірі 680 гривень за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3ст. 122 КУпАП, винесену інспектором Управління патрульної поліції в м. Києві сержантом поліції Проценком Б. М. Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що згідно зазначеної постанови, 09.02.2024 о 08 год. 37 хв. в м.Київ по вул.Братиславська, він, керуючи автомобілем, здійснив рух на смузі для маршрутних ТЗ позначеною дорожнім знаком 5.11, чим порушив п.п.17.1. ПДР на дорозі із смугою для маршрутних ТЗ, позначеній дорожнім знаком 5.8. або 5.11 забороняються рух і зупинка ін. ТЗ на цій смузі. На переконання позивача, вказана постанова винесена з порушенням норм чинного законодавства, вона є необгрунтованою і незаконною, оскільки докази вчинення ним правопорушення передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП відсутні. Відомості, які вказані у спірній постанові, не відповідають дійсним обставинам справи, адже склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення відсутній. Докази на підтвердження обставин події правопорушення не досліджувалися, інспектор виніс оскаржувану постанову без будь-якої підготовки, не були вирішені клопотання, особи, що беруть участь у розгляді справи не були допитані, також, позивачу не було роз`яснено його права. На підставі викладеного позивач просить суд скасувати постанову серії ЕНА №1405369 від 09 лютого 2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП, провадження у справі закрити та стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14.02.2024 року (а.с.19) зазначена адміністративна справа для розгляду за підсудністю передана до Бобровицького районного суду Чернігівської області.

Ухвалою судді Бобровицького районного суду Чернігівської області від 18.03.2024 року було відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 27.03.2024 року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Представник Департаменту патрульної поліції у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином сповіщений про виклик до суду; причини неявки не повідомив, відзиву на позов та докази не подав,що не перешкоджає розгляду справи відповідно до положень статті 268 КАС України.

Відповідно до ч. 4ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши усі надані докази по справі, і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд доходить такого висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, 09 лютого 2024 року поліцейським 1 взводу 2 роти з бат. УПП в м. Києві сержантом поліції Проценком Б. М., було винесено постанову серії ЕНА №1405369 відносно ОСОБА_1 зі змісту якої вбачається, що останній, 09.02.2024 о 08 год. 37 хв. в м.Київ по вул.Братиславська, керував автомобілем Lanos д.н.з. НОМЕР_1 та здійснив рух на смузі для маршрутних ТЗ позначеною дорожнім знаком 5.11, чим порушив п.п.17.1. ПДР на дорозі із смугою для маршрутних ТЗ, позначеній дорожнім знаком 5.8. або 5.11 забороняються рух і зупинка ін. ТЗ на цій смузі, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3ст.122КУпАП за що на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 гривень (а.с.8).

Частиною третьоюст.122КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням є ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно доЗакону України «Про дорожній рух»встановлюютьПравила дорожнього руху, затвердженіПостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Відповідно доп. 17.1 ПДРУкраїни, на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів (крім таксі та велосипедистів) на цій смузі.

Дорожній знак 5.8ПДРУкраїни визначає: «Дорога із смугою для руху маршрутних транспортних засобів». Дорога, на якій по спеціально відведеній смузі здійснюється рух транспортних засобів за встановленим маршрутом та велосипедистів.

Дорожній знак 5.11ПДРУкраїни визначає: «Смуга для руху маршрутних транспортних засобів». Смуга призначена для руху транспортних засобів, що рухаються за встановленими маршрутами, та велосипедистів, якщо рух такою смугою здійснюється попутно загальному потоку транспортних засобів. Дія знака поширюється на смугу руху, над якою він установлений. Якщо знак установлений праворуч від дороги, його дія поширюється на праву смугу руху. Водію, який повертає праворуч на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, що відокремлена переривчастою лінією дорожньої розмітки, дозволено виконувати поворот із цієї смуги. У таких місцях дозволяється також заїжджати на неї під час виїзду на дорогу і для посадки чи висадки пасажирів біля правого краю проїзної частини.

Статтею 7 КУпАПпередбачено, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно дост.2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

За приписамист.283 КУпАП,постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по-батькові, посада посадової особи), якийвиніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийнятеу справі рішення.

Згідно із ч.2ст.19 Конституції України,органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно дост.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1ст.268 КУпАПособа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно дост.280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, поліцейським при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3ст.122 КУпАП.

Таким чином, суд вважає, що винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбаченіст. 268 КУпАП.

П. 24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями283та284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Доказів того, що позивачем скоєно адміністративне правопорушення передбачене ч.3ст.122 КУпАП, відповідачем суду надано не було та такі докази в матеріалах справи відсутні.

Згідност. 62 Конституції України,обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Принцип презумпції невинуватості полягає у тому, що саме поліцейський має довести скоєння адміністративного правопорушення. Водій не зобов`язаний доводити свою невинуватість.Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Всі дії працівників поліції мають відповідати вимогам законодавства, так як докази, отримані незаконним шляхом, не мають юридичної сили.

Згідно ч.1ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Відповідно до ч.1ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, всупереч вимогамст.77 КАС Українисуду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачемПравил дорожнього руху, якими суб`єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення. Вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3ст.122 КУпАП, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано лише у постанові від 09.02.2024 та не підтверджується жодними іншими доказами.

Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що відповідачем не було надано до суду доказів в підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3ст.122 КУпАП, суд доходить висновку про те, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була винесена без достатніх правових підстав.

Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначеніст.286 КАС України.

За приписами ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний суд має право:1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3)скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Отже, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а постанова серії ЕНА №1405369 від 09 лютого 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3ст.122 КУпАПта накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 680 гривень підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Законом України від 19 вересня 2013 року № 590-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» внесені зміни до положень КУпАП щодо сплати судового збору.Так статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п`ята статті 4 ЗУ «Про судовий збір»).

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таку позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у своїй постановівід 18.03.2020 року у справі № 543/775/17.

Частиною 4 статті 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 становить 3028 гривень.

Тому, враховуючи зазначене, положення норм діючого законодавства, сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача становить 605, 60 гривень.

Керуючись ст.ст.244-246,286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову серії ЕНА №1405369 від 09.02.2024 року про притягненнядоадміністративноївідповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.122 КУпАП та накладення адміністративногостягненняувиді штрафув розмірі 680 гривень скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, м.Київ вул. Ф. Ернста, буд. 3, індекс 03048.

Суддя Бобровицького районного суду Н. О. Булига