Постанова

від 25.03.2024 по справі 502/2170/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3370/24

Справа № 502/2170/21

Головуючий у першій інстанції Балан М.В.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

25.03.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Лозко Ю.П., Карташова О.Ю.,

учасники справи:

розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України) цивільну справу

за апеляційною скаргою виконувача обов`язків керівника Ізмаїльської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації,

на ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 15 листопада 2023 року,

за клопотанням ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за позовом керівника Ізмаїльськоїокружної прокуратурив інтересахдержави вособі Одеськоїобласної державноїадміністрації доІзмаїльської районноїдержавної адміністрації, ОСОБА_1 провизнання незаконнимрозпорядження райдержадміністрації,скасування рішеннядержавного реєстратора,припинення прававласності наземельну ділянку,скасування державноїреєстрації земельноїділянки,витребування земельноїділянки,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета споруна стороніпозивача:Державне спеціалізованегосподарське підприємство«Ліси України»в особіфілії «Ізмаїльськелісове господарство»,Дунайський біосфернийзаповідник Національної академії наук України

в с т а н о в и в:

У грудні 2021 року керівник Ізмаїльської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до Ізмаїльської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 про визнання незаконним розпорядження райдержадміністрації, скасування рішення державного реєстратора, припинення права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, витребування земельної ділянки, в обґрунтування якого зазначив, що розпорядженням Кілійської районної державної адміністрації від 01.12.2020 № 215 надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку, площею 0,1 га кадастровий номер 5122383000:01:002:0043 для індивідуального дачного будівництва, яка знаходиться на території Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області за межами населеного пункту.

На підставі вказаного розпорядження рішенням державного реєстратора виконавчого комітету Кілійської міської ради Соловйової І.А. від 22.01.2021 року № 56261237 проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 5122383000:01:002:0043 (номер запису про право власності 40219538, дата державної реєстрації 18.01.2021 року).

Таким чином, ОСОБА_1 18.01.2021 набуто право власності на земельну ділянку площею 0,1 га для індивідуального дачного будівництва з кадастровим номером 5122383000:01:002:0043.

Позивач посилається на те, що земельна ділянка надана відповідачу із земель лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні ДП «Ізмаїльське лісове господарство», знаходиться на території Дунайського біосферного заповідника та сформована в порушення приписів земельного законодавства.

Позивач просив суд визнати незаконним та скасувати розпорядження Кілійської районної державної адміністрації від 01.12.2020 року № 215 «Про надання у власність земельної ділянки державної власності гр. ОСОБА_1 для індивідуального дачного будівництва». Скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Кілійської міської ради Одеської області Соловйової Ірини Анатоліївни від 22.01.2021 року № 56261237 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 5122383000:01:002:0043. Припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 5122383000:01:002:0043. Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 5122383000:01:002:0043 та вирішити питання розподілу судових витрат.

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з відзивом на позовну заяву в якому, зокрема просив зупинити провадження у справі №502/2170/21 за позовом керівника Ізмаїльської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації до Ізмаїльської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 про визнання незаконним розпорядження райдержадміністрації, скасування рішення державного реєстратора, припинення права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, витребування земельної ділянки.

Клопотання обґрунтоване тим, що в провадженні Приморського районного суду м. Одеса знаходиться об`єднана кримінальна справа відносно колишнього Голови Кілійської районної державної адміністрації ОСОБА_2 , щодо незаконного передання у власність приватних осіб земельних ділянок, в тому числі і належної відповідачу земельної ділянки. По вказаному кримінальному провадженню не прийнято рішення та не встановлено протиправність дій при винесення розпорядження, яким було передано відповідачу спірну земельну ділянку та набуто на неї право власності. Враховуючи, що не встановлено протиправність дій при винесенні розпорядження, яким земельну ділянку передано відповідачу у власність, заявник вважає, що наявні безумовні і виключні підстави для зупинення провадження у даній цивільній справі з підстави, передбаченої п. 6 ч. 1 ст.251ЦПК України до набрання законної сили судовим рішеннями у кримінальній справі відносно ОСОБА_2 .

Кілійський районний суд Одеської області ухвалою від 15 листопада 2023 року клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі задовольнив. Провадження у справі № 502/2170/21 зупинив до набрання законної сили судовим рішенням у справі за кримінальним провадженням № 42021160000000331 відносно ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, яка розглядається в порядку кримінального судочинства.

В апеляційній скарзі виконуючий обов`язки керівника Ізмаїльської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації просить ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 15 листопада 2023 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги виконуючий обов`язки керівника Ізмаїльської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації, посилається на те, що відсутній прямий зв`язок між предметом спору і предметом доказування в іншій справі.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 17.01.2023 року роз`яснювалося Ізмаїльській районній державній адміністрації, ОСОБА_1 право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі, проте відзивів не надходило.

Копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги ОСОБА_1 отримав 31.01.2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги Ізмаїльська районна державна адміністрація отримала в особистому кабінеті Електронного суду 18.01.2024 року та 06.12.2023 року відповідно, що підтверджується довідками.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 17.01.2023 року роз`яснювалося Державному спеціалізованомугосподарському підприємству«Ліси України»в особіфілії «Ізмаїльськелісове господарство»,Дунайському біосферномузаповіднику Національноїакадемії наукУкраїни право подати до Одеського апеляційного суду пояснення у письмовій формі, проте пояснень не надходило.

Копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Ізмаїльське лісове господарство» отримало в особистому кабінеті Електронного суду 18.01.2024 року та 06.12.2023 року відповідно, що підтверджується довідками.

Копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги Дунайський біосферний заповідник Національної академії наук України отримав 30.01.2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Скаржник копію ухвали про відкриття провадження у справі отримав 18.01.2024 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21.03.2024 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України.

За приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (п. 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що у кримінальному провадженні № 42021160000000331 за результатами ухвалення відповідного судового рішення можуть бути встановлені обставини щодо наявності або відсутності порушень законодавства при виконанні своїх обов`язків колишнім головою Кілійської РДА, при прийняття рішення щодо передачі у власність громадянам, в тому числі відповідачу по даній справі ОСОБА_1 , земельних ділянок, зважаючи на те, що будь-яких порушень при набутті права власності на спірну земельну ділянку саме відповідачем ОСОБА_1 обґрунтування позову не містить, суд першої інстанції вважав, що судове рішення за результатами вищенаведеного кримінального провадження матиме суттєве значення для вирішення даної справи в частині правомірності набуття і необхідності позбавлення на підставах, встановлених законом, співвідповідача-фізичної особи права власності на набуте майно, або відсутності таких підстав, у зв`язку з чим є підстави для зупинення провадження у справі.

Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки він суперечить нормам процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Кілійської районної державної адміністрації від 01.12.2020 року № 215 «Про надання у власність земельної ділянки державної власності гр. ОСОБА_1 для індивідуального дачного будівництва» ОСОБА_1 надана у власність земельна ділянка, площею 0,1000 га, кадастровий номер 5122383000:01:002:0043 для індивідуального дачного будівництва, яка знаходиться на території Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області за межами населеного пункту.

Рішенням державного реєстратора виконавчого комітету Кілійської міської ради Соловйової І.А. від 22.01.2021 року № 56261237 проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 5122383000:01:002:0043 (номер запису про право власності 40219538, дата державної реєстрації 18.01.2021 року), що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Предметом спору у справі що розглядається, є позовні вимоги про визнання незаконним розпорядження райдержадміністрації, скасування рішення державного реєстратора, припинення права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, витребування земельної ділянки.

Як на підставу позову позивач посилається на те, що земельна ділянка площею 0,1000 га, кадастровий номер 5122383000:01:002:0043, надана відповідачу із земель лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні ДП «Ізмаїльське лісове господарство», знаходиться на території Дунайського біосферного заповідника та сформована в порушення приписів земельного законодавства.

Отже виходячи з предмету позову, вирішуючи справу суд повинен з`ясувати чи відноситься спірна земельна ділянка до земель лісогосподарського призначення, чи входить до території природно-заповідного фонду України, чи мали місце порушення земельного законодавства при формуванні земельної ділянки, державної реєстрації у Державному земельному кадастрі та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до пункту 6 частини першоїстатті 251 ЦПК Українисуд зобов`язаний зупинити провадження у справіу разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, -до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Аналіз зазначеної норми права свідчить про те, що підставою длязупинення провадженняу справі є не лише наявність іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення у ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.

Зупинення провадженняу справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Згідно пункту 33постанови ПленумуВерховногоСудуУкраїни «Прозастосуваннянормцивільного процесуальногозаконодавстваприрозгляді справусудіпершої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2, визначаючи наявність передбаченихстаттею 201 ЦПК України 2004 року(стаття 251 чинногоЦПК України) підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статтінеможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Зупинення провадження у справі не повинно призводити до необґрунтованого затягування розгляду справи.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року зроблено висновок, що метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи довирішення іншої справиполягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

З урахуванням вимог закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду потрібно у кожному конкретному випадку з`ясовувати, яким чином справа, яка розглядається, пов`язана зі справою, що є на розгляді іншого суду, та чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Отже, нагальна потреба в зупиненні провадження у справі виникає у разі, якщо неможливо постановити рішення у певній справі до ухвалення судового рішення в іншій. Тобто між справами, що одночасно розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Водночас, варто враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Проте, суд першої інстанції у порушення вимогпункту 6частини першоїстатті 251 ЦПК України, зазначивши іншу справу,до вирішенняякої зупиняється провадження у справі, не навів обґрунтованих мотивівнеможливостірозглядусправи судом,не вказав обставин, які б давали обґрунтовані підстави для висновку про те,що наявність кримінального провадження № 42021160000000331 відносно Голови Кілійської районної державної адміністрації ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді даної справи обставини, якими позивач обґрунтував свої позовні вимоги.

Сама по собі взаємопов`язаність двох справ не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Суд не може посилатися на об`єктивну неможливості розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Колегія суддів вважає, що розгляд кримінального провадження № 42021160000000331 від 06 липня 2021 року відносно Голови Кілійської районної державної адміністрації ОСОБА_2 , який не є стороною у цій справі та обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364КК України та не набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі, не є підставою, для обов`язкового зупинення провадження у справі що переглядається, оскільки наявні в матеріалах справи докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зазначені вище обставини свідчатьпро те,що вирішуючипитання про зупинення провадженняу справі, суд першоїінстанції належним чином не обґрунтував та не навів мотивів існування об`єктивної неможливості розгляду даної справи та її вирішення на підставі доказів, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до вирішення іншої справи, оскільки підставою длязупинення провадженняу справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що судове рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а неможливість у повній мірі встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судовогорозгляду.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що зупинивши провадження у справі суд першої інстанції також порушив право сторін на розумні строки розгляду справи.

Європейський суд з прав людини (даліЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (даліКонвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст якихне допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Пунктом 1 статті 6 Конвенції визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Відповідно до ч. 2 ст. 210 ЦПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з урахуванням обставин справи та таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 645/331/17.

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 18.03.2022 року відкрито провадження у справі за позовом керівника Ізмаїльської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації до Ізмаїльської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 про визнання незаконним розпорядження райдержадміністрації, скасування рішення державного реєстратора, припинення права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, витребування земельної ділянки призначено підготовче судове засідання на 13.04.2022 року.

В подальшомупідготовче судовезасідання неодноразововідкладалось,провадження усправі настадії підготовчогорозгляду,триває більшепівтора рокута всупереч зазначенимнормам правазагальна тривалістьпровадження повказаній справів судіпершої інстанціїзначно перевищилавстановлені законодавствомстроки розгляду.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржувана ухвала про зупинення провадження у справі постановлена з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись п 6 ч. 1 ст. 251, ст. ст. 367, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу виконувача обов`язків керівника Ізмаїльської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації, задовольнити.

Ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 15 листопада 2023 року, скасувати справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 25 березня 2024 року.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді Ю.П. Лозко

О.Ю. Карташов