Ухвала

від 27.03.2024 по справі 522/1975/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/1975/24

Провадження №1-кс/522/1276/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року місто Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання процесуального керівника у кримінальному провадженні №22024160000000020 від 17.01.2024 року прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді з клопотанням, про накладення арешту на нерухоме майно, яке відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно, належить ТОВ «Промінь-Юг» (код ЄДРПОУ 38437736) на праві приватної власності, а саме:

- об`єкт нерухомого майна: за адресою: Одеська область, с. Грибівка, вулиця Приморська, 15 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 32310251237).

- все нерухоме майно, яке належить на праві приватної власності ТОВ «Промінь-Юг» (код ЄДРПОУ 38437736).

В обґрунтування доводів клопотання прокурор посилається на наступне.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження встановлено, що згідно відповіді на доручення Чорноморського РВ УСБУ в Одеській області № 65/16/724 від 06.02.2024 на території Одеської області знаходиться та функціонує ТОВ «Промінь-Юг», яке є безпосереднім власником бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка знаходиться за адресою: вул. Приморська, 15, с. Грибівка, Дальницкої ОТГ, Одеської області.

Крім того, згідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій засновником ТОВ «Промінь-Юг» (код ЄДРПОУ 38437736) є відкрите акціонерне товариство «Гомельський радіозавод» (ВАТ «Гомельський радіозавод», резиденство Білорусь, місцезнаходження Білорусь, 246012, м. Гомель, вул. Об`їздна, 9, розмір частки (учасника): 1798791,00 грн.). Відповідно до указу Президента України № 277/2023 від 12.05.2023 до ВАТ «Гомельський радіозавод», у зв`язку з сприянням збройної агресії РФ проти України, а саме ремонту ракетних комплексів, артилерійських установок та радіолокаційних систем для потреб ЗС РФ, застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за ТОВ «Промінь-Юг» (код ЄДРПОУ 38437736) зареєстровано об`єкт нерухомого майна: за адресою: Одеська область, с. Грибівка, вулиця Приморська, 15 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 32310251237).

Відповідно до вищевказаного Указу Президента України та додатку до нього до ВАТ «Гомельський радіозавод» застосовано наступні обмежувальні заходи (санкції): 1) блокування активів тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; 2) обмеження торговельних операцій (повне припинення); 3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення); 4) запобігання виведенню капіталів за межі України; 5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; 6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами; 7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах; 8) заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з Законом; 9) заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України (повна заборона); 10) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з Законом (повна заборона); 11) заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність; 12) запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю; 13) припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони; 14) заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів, та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-виховного характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу, тобто критеріям речових доказів.

За ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Отже, згідно ст. 98 ч. 1 КПК України, вилучені предмети можуть бути визнані в якості речових доказів у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим потребують додаткового поглибленого дослідження, в тому числі при проведенні судових експертиз.

Таким чином, всі вилучені в ході проведення обшуку, речі та предмети, мають бути збережені для проведення подальших слідчих дій у кримінальному провадженні, для чого слідчий, прокурор, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, повинні вжити необхідних заходів.

Обставини кримінального провадження містять достатні підстави вважати, що без вилучення і арешту у встановленому законом порядку перелічених речей та предметів вони можуть бути приховані для унеможливлення їх використання в якості речових доказів у кримінальному провадженні.

Окрім того, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 110 КК України, відноситься до категорії злочинів, за яке передбачене кримінальне покарання з конфіскацією майна, тобто при накладенні арешту на майно, воно може бути конфісковано в дохід держави за рішенням суду.

В судове засідання учасники провадження не з`явились, надійшла заява прокурора відповідно якої просила розгляд клопотання проводити без її участі, клопотання підтримала, просила задовольнити. Тричі вживались заходи щодо належного сповіщення представника юридичної особи про дату, час та місце розгляду клопотання, що підтверджується відповідними рапортами, разом з тим будь-яких клопотань до суду не надходило.

Розглянувши клопотання, дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, заслухавши доводи сторін, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правові підстави для арешту майна в контексті положень закону, якими керувався слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 2 ст. 98 КПК України встановлено, що документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Правові підстави для арешту майна в контексті збереження речового доказу та можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Управління СБ України в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024160000000020 від 17.01.2024 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 109, ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 436-2 КК України.

Обставини, що дають підстави слідчому судді прийти до висновку про наявність підстав накладення арешту на майно аргументовані доданими стороною обвинувачення до клопотання додатками.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпечення збереження речових доказів. В свою чергу не накладення арешту на нерухоме майно може призвести до їх відчуження, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження та суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні, а також неможливість здійснення спеціальної конфіскації.

Правові підстави для арешту майна в контексті розумності та співрозмірності обмеження права власності із врахуванням наслідків арешту майна.

Слідчий суддя враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження, які станом на теперішній час вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту, з метою збереження вказаного майна.

Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131-132, 170-173, 309, 376, 395 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання процесуального керівника у кримінальному провадженні №22024160000000020 від 17.01.2024 року прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, яке відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно, належить ТОВ «Промінь-Юг» (код ЄДРПОУ 38437736) на праві приватної власності, а саме:

- об`єкт нерухомого майна: за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 32310251237).

- все нерухоме майно, яке належить на праві приватної власності ТОВ «Промінь-Юг» (код ЄДРПОУ 38437736).

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виконання ухвали доручити слідчому та прокурору у кримінальному провадженні

№22024160000000020 від 17.01.2024 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1