Постанова

від 21.03.2024 по справі 910/6533/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2024 р. м.Київ Справа№ 910/6533/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Тарасенко К.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 21.03.2024:

від позивача: Василевська О.В. (в залі суду)

від відповідача: Вагнер Д.В. (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Оператор газорозподільної системи України» Акціонерного товариства «Укртрансгаз»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 06.07.2023 (повний текст складено 27.07.2023)

у справі № 910/6533/23 (суддя Я.В. Маринченко)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз Збут»

до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Оператор газорозподільної системи України» Акціонерного товариства «Укртрансгаз»

про стягнення 5 796 130,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз Збут" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Оператор газорозподільної системи України" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 5796130,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем порушено умови укладеного між Сторонами Договору транспортування природного газу №1809000615 від 29.10.2018 в частині повернення суми фінансового забезпечення у розмірі 5326260,52 грн. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 92370,49 грн та інфляційні втрати у розмірі 377499,65 грн.

Короткий зміст заперечень проти позову

Відповідач - проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог, оскільки оборотно-сальдова відомість та Акт звіряння взаємних розрахунків не є первинними документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а тому не можуть бути обґрунтованою підставою для здійснення бухгалтерського обліку господарських операцій

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.07.2023 у справі № 910/6533/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз Збут" задоволено , а саме:

- стягнуто з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський Узвіз, будинок 9/1; ідентифікаційний код 30019801) в особі філії "Оператор газорозподільної системи України" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський Узвіз, 9/1, 2 поверх; ідентифікаційний код 41635376) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз Збут" (49000, м. Дніпро, вул. Поля, буд. 2, літ. А-2; ідентифікаційний номер 39572642) заборгованість у розмірі 5326260 (п`ять мільйонів триста двадцять шість тисяч двісті шістдесят) грн 52 коп., 3% річних у розмірі 92370 (дев`яносто дві тисячі триста сімдесят) грн 49 коп., інфляційні втрати у розмірі 377499 (триста сімдесят сім тисяч чотириста дев`яносто дев`ять) грн 65 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 86941 (вісімдесят шість тисяч дев`ятсот сорок одна) грн 96 коп.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки заявлена позивачем сума заборгованості підтверджена наявними доказами у матеріалах справи в повному обсязі, за відсутності у матеріалах справи доказів сплати заборгованості, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 5326260,52 грн. Крім того, судом першої інстанції присуджено до стягнення 3% річних у розмірі 92370 (дев`яносто дві тисячі триста сімдесят) грн 49 коп., інфляційні втрати у розмірі 377499 (триста сімдесят сім тисяч чотириста дев`яносто дев`ять) грн 65 коп. з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, відповідач - Акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Оператор газорозподільної системи України" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (16.08.2023 згідно штемпеля канцелярії суду на апеляційній скарзі) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати, а у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не було враховано, що оборотно-сальдова відомість та Акт звіряння взаємних розрахунків не є первинними документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а тому не можуть бути обґрунтованою підставою для здійснення бухгалтерського обліку господарських операцій, оскільки є його наслідком. Відтак, оборотно-сальдова відомість та Акт звіряння взаємних розрахунків не можуть бути належними та допустимими доказами, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування у справі № 910/6533/23.

Також, скаржник наголошував, що наявна у матеріалах справи оборотно- сальдова відомість, якою позивач намагається довести свої позовні вимоги до АТ «Укртрансгаз», не є первинним бухгалтерським документом, а підпадає під визначення зведеного облікового документу, що складається на підставі первинних документів. Разом з тим, загальний дебет у розмірі 5 326 260,52 грн, визначений у наданій позивачем оборотно-сальдовій відомості, не доведений належними та допустимими доказами на підтвердження нібито заборгованості у розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме: у матеріалах справи відсутні будь-які первинні документи, що могли б підтвердити заборгованість АТ «Укртрансгаз» перед позивачем, а наявний у матеріалах справи Акт звіряння не є належним та допустимим доказом щодо доведення заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 5 326 260,52 грн.

Подані позивачем платіжна інструкція №1633 від 26.09.2019 на суму 4 891 800 грн та лист №49702-Сл-6397-0419 від 26.04.2019 щодо перенесення переплати на суму 1 1б9 180,00 грн не є підтверджуючими документами, які доводять обґрунтованість позовних вимог, адже в сумі вони складають 6 060 980, 00 грн, в той час як заявлена позивачем сума основного боргу складає 5 326 260,52 грн. Отже, очевидним є той факт, що документи, на які послався суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, як на обставини доведеності позовних вимог, не є такими, адже не відповідають дійсним обставинам справи, а тому суд першої інстанції порушив норми процесуального права в розумінні ч. 5 ст. 236 ГПК України, неповно з`ясував обставин, що мають значення для справи, зробив висновки, що не відповідають обставинам справи, послався на докази, які не обґрунтовують позовні вимоги.

Також, скаржник вказував, що враховуючи те, що позивач не довів належними та допустимими доказами обґрунтованість стягнення з АТ «Укртрансгаз» суми фінансового забезпечення у розмірі 5326260,52 грн, відтак недоведеними та необґрунтованими є і нараховані ним 3% річних у розмірі 92 370,49 грн та інфляційні втрати у розмірі 377 499,65 грн.

Узагальнені доводи відзивів на апеляційну скаргу

20.11.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з тих підстав, що оскаржуване рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, позивач вказував, що відповідач не надав суду жодних доказів на спростування викладених вимог у позовній заяві. Натомість, в підтвердження даних, наведених даних в обротно-сальдовій відомості та акті звіряння, позивачем до матеріалів справи надано копію платіжної інструкції від 26.09.2019 №1633 на суму 4 891800 грн та лист від 26.04.2019 року №49702-Сл-6397-0419 про перенесення переплати на суму 1 169 180 грн. Загальна сума зарахування коштів за Договором лише на підставі цих двох документів склала 6 060 980 грн, що також підтверджується відповідачем. Станом на дату закінчення терміну дії Договору, з урахуванням оплати позивачем отриманих послуг, ця сума склала 5 326 260,52 грн., на стягнення якої подано позов.

В подальшому, відповідач надіслав позивачу заяву від 12.10.2023 про зарахування зустрічних однорідних вимог, що свідчить відповідач повністю погодився із оскаржуваним рішенням.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2023, апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Оператор газорозподільної системи України» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на рішення Господарського суду м. Києва від 06.07.2023 у справі № 910/6533/23, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Півнінчого апеляційного господарського суду від 17.08.2023 витребувано у Господарського суду м. Києва матеріали справи № 910/6533/23. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділуГосподарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Оператор газорозподільної системи України» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на рішення Господарського суду м. Києва від 06.07.2023 у справі № 910/6533/23.

21.09.2023 на виконання ухвали суду до Північного апеляційного господарського суду з суду першої інстанції надійшли матеріали справи № 910/6533/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Оператор газорозподільної системи України» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на рішення Господарського суду м. Києва від 06.07.2023 у справі № 910/6533/23 залишено без руху. Протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, скаржнику надано усунути недоліки, подавши до Північного апеляційного господарського суду:

- докази сплати судового збору в розмірі 104 330 (сто чотири тисячі триста тридцять) грн. 35 коп. за оскарження рішення суду першої інстанції.

13.11.2023 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від скаржниа надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, до якого долучено платіжну інструкцію № 19765 від 10.11.2023 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 06.07.2023 у справі № 910/6533/23 у розмірі 104 330,35 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2023 відкритио апеляційне провадження у справі № 910/6533/23 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Оператор газорозподільної системи України» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на рішення Господарського суду м. Києва від 06.07.2023. Судове засідання призначено на 01.02.2024 об 11 год. 30 хв.

20.11.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства «Укртрансгаз», а рішення Господарського суду м. Києва від 06.07.2023 по справі № 910/6533/23 залишити без змін.

04.12.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Укртрансгаз», в особі філії «Оператор газотранспортної системи України» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» надійшло клопотання про визнання рішення нечинним та закриття провадження у справі, в якому відповідач просив:

- визнати нечинним рішення Господарського суду м. Києва від 06.07.2023 у справі №910/6533/23;

- закрити провадження у справі № 910/6533/23 у зв`язку з відсутністю предмета спору;

- повернути Акціонерному товариству «Укртрансгаз» судовий збір у розмірі 104 330,35 грн, сплачений за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 06.07.2023 у справі № 910/6533/23, відповідно до платіжної інструкції № 19765 від 10.11.2023.

24.01.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» надійшло заперечення на клопотання про закриття провадження у справі, в якому позивач просив відмовити в задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Укртрансгаз» від 04.12.2023 про визнання нечинним рішення та закриття провадження у справі. Рішення Господарського суду м. Києва від 06.07.2023 по справі №910/6533/23залишити без змін.

24.01.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Оператор газорозподільної системи України» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» надійшла заява про участь у судовому засіданні по справі № 910/6533/23, яке призначено на 01.02.2024 об 11 год. 30 хв., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 заяву Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Оператор газотранспортної системи «України» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про проведення судових засідань по справі № 910/6533/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

У зв`язку з перебуванням 01.02.2024 у відпустці судді Шаптали Є.Ю., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, здійснити розгляд справи у визначеному складі - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 01.02.2024, справу № 910/6533/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Тищенко О.В., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2024 прийняти справу № 910/6533/23 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Оператор газорозподільної системи України» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на рішення Господарського суду м. Києва від 06.07.2023, до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Тищенко О.В., Тарасенко К.В. Призначено апеляційну Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Оператор газорозподільної системи України» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на рішення Господарського суду м. Києва від 06.07.2023 у справі № 910/6533/23, до розгляду в судовому засіданні на 21.03.2024 о 12 год. 30 хв.

У зв`язку з перебуванням з 14.03.2024 по 27.03.2024 включно у відпустці судді Тищенко О.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, здійснити розгляд справи у визначеному складі - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 19.03.2024, справу № 910/6533/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 прийнято справу № 910/6533/23 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Оператор газорозподільної системи України» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на рішення Господарського суду м. Києва від 06.07.2023, до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю. Розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Оператор газорозподільної системи України» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на рішення Господарського суду м. Києва від 06.07.2023 у справі № 910/6533/23, вирішено здійснювати в раніше призначеному в судовому засіданні 21.03.2024 об 12 год. 30 хв.

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, в умовах воєнного стану.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 21.03.2024 в зал суду з`явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» (позивач), а представник Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Оператор газорозподільної системи України» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (скаржник) приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, за допомогою власних технічних засобів.

В судовому засіданні 21.03.2024 представник скаржника просив скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 06.07.2023 у справі № 910/6533/23 та прийняти нове рішення по даній справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні 21.03.2024 просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства «Укртрансгаз», а рішення Господарського суду м. Києва від 06.07.2023 по справі № 910/6533/23 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, і що перевірено судом апеляційної інстанції, між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі філії "Оператор газорозподільної системи України" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - Оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз Збут" (далі - Замовник) укладено Договір №1809000615 транспортування природного газу від 29.10.2018 (далі - Договір), відповідно до умов якого Оператор надає Замовнику послуги транспортування природного газу (далі - послуги) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлену в цьому Договорі вартість таких послуг. (п.2.1. Договору)

Протягом всього строку отримання Послуг Замовник надає Оператору та підтримує на належному рівні фінансове забезпечення відповідно до вимог Кодексу. (п.12.1 Договору)

Відповідно до п.12.2. Договору фінансове забезпечення щодо замовленої потужності надається у формах, визначених Кодексом, в сумі місячних зобов`язань на користь Оператора. Грошові кошти обліковуються на окремому рахунку Оператора як фінансове забезпечення та не є попередньою оплатою послуг за цим Договором та будь-яких інших платежів до моменту порушення Замовником своїх зобов`язань за цим Договором та/або Кодексом. Оператор здійснює повернення грошових коштів, наданих Замовником у якості фінансового забезпечення, на вимогу Замовника не пізніше 5 банківських днів з моменту закінчення строку дії фінансового забезпечення та за умови відсутності заборгованості за цим Договором.

Відповідно до п.12.3. Договору, фінансове забезпечення виконання Замовником зобов`язань щодо оплати добового небалансу надається у формах, визначених Кодексом, на користь Оператора згідно з чинним законодавством України.

Оператор зупиняє надання Послуг в разі порушення Замовником умов надання фінансового забезпечення. (п.12.4. Договору)

Згідно з п.17.1. Договору в редакції Додаткової угоди №4 від 16.12.2019 до Договору, цей Договір набирає чинності з дня його укладення та діє в частині транспортування природного газу до 07:00 1 січня 2020 року у разі виникнення таких відкладальних умов: надання іншій юридичній особі, ніж Оператор, остаточного рішення про сертифікацію Регулятором прийнятого з урахуванням висновку Секретаріату Енергетичного Співтовариства; наявності у іншої юридичної особи, ніж Оператор, права на провадження діяльності з транспортування природного газу; а в частині розрахунків, зобов`язання Сторін за цим Договором діють до повного їх виконання Сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і що перевірено судом апеляційної інстанції, позивачем на виконання п.12.1. Договору та глави 2 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС) здійснювалось фінансове забезпечення шляхом перерахування на рахунок Відповідача грошових коштів на суму 5326260,52 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи підписаним з обох сторін Актом звіряння взаємних розрахунків від 31.08.2021 за період з січня 2021 по серпень 2021, оборотно-сальдовою відомістю позивача, листом ТОВ "Дніпропетровськгаз Збут" №49702-Сл-6397-0419 від 26.04.2019 щодо перенесення переплати в рахунок фінансового забезпечення по Договору та платіжною інструкцією в національній валюті від 26.09.2019 №1633 на суму 4891800 грн із призначенням платежу "Фінансове забезпечення виконання зобов`язань згідно п.12.3. Договору від 29.10.2019 р. №1512000615, без ПДВ +Р.1.2.1.1.3.+"

Оскільки, строк дії Договору закінчився та з січня 2020 року відповідачем не надаються позивачу послуги з транспортування природного газу, позивач 05.09.2022 (поштове відправлення №4904412466099) звернувся до відповідача з вимогою про повернення суми фінансового забезпечення у розмірі 5326260,52 грн не пізніше 5 банківських днів з дня отримання даної вимоги.

Вказана вимога була отримана відповідачем 07.09.2022, що підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошти щодо здійсненого відправлення 4904412466099, проте залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

П. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Ч. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Пунктом 1 глави 2 розділу VIII Кодексу ГТС визначено, що З метою забезпечення виконання зобов`язань замовника послуг транспортування щодо оплати послуг оператора газотранспортної системи за договором транспортування природного газу замовник послуг транспортування зобов`язаний надавати оператору газотранспортної системи фінансове забезпечення у випадках та відповідно до вимог, встановлених у цьому Кодексі, або здійснити попередню оплату таких послуг на підставі договору транспортування природного газу. Замовник послуг транспортування самостійно визначає форму свого фінансового забезпечення щодо всіх його фінансових зобов`язань перед оператором газотранспортної системи з урахуванням вимог цієї глави. Інформація про розмір та доступний залишок фінансового забезпечення замовника послуг транспортування має відображатись та бути доступною такому замовнику на інформаційній платформі. Замовник послуг транспортування визначає розмір свого фінансового забезпечення щодо його фінансових зобов`язань перед оператором газотранспортної системи та зобов`язаний забезпечити розмір свого фінансового забезпечення на рівні не менше розміру достатнього фінансового забезпечення відповідно до вимог, установлених у цьому Кодексі. Оператор газотранспортної системи визначає розмір достатнього фінансового забезпечення для кожного замовника послуг транспортування відповідно до вимог, установлених у цьому Кодексі, та інформує замовника послуг транспортування з розрахунком кожної складової фінансового забезпечення, відповідно до яких було визначено розмір достатнього фінансового забезпечення відповідно до вимог цього пункту.

Відповідно до п.3 глави 2 розділу VIII Кодексу ГТС, вінансове забезпечення виконання замовником послуг транспортування зобов`язань щодо оплати за вчинення дій з врегулювання добового небалансу обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї, надається оператору газотранспортної системи в одній або декількох з таких форм: банківської гарантії; передачі замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи в якості фінансового забезпечення грошових коштів на підставі договору транспортування природного газу. Оператор газотранспортної системи перевіряє фінансове забезпечення замовника послуг транспортування щодо його достатності при поданні замовником послуг транспортування номінацій/реномінацій. Грошові кошти, які надаються замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи як фінансове забезпечення, не вважаються попередньою оплатою за вчинення дій з врегулювання добового небалансу та не підлягають поверненню замовнику послуг транспортування до моменту виконання умов договору транспортування природного газу в частині грошових зобов`язань, виконання яких вони забезпечують. У разі невиконання замовником послуг транспортування зобов`язання щодо оплати за вчинення дій з врегулювання добового небалансу згідно з умовами договору транспортування природного газу оператор газотранспортної системи в односторонньому порядку здійснює зарахування грошових коштів, які надані замовником послуг транспортування у вигляді фінансового забезпечення, у рахунок оплати за вчинення дій з врегулювання добового небалансу, про що, відповідно, повідомляє замовника послуг транспортування.

Повернення грошових коштів та/або банківських гарантій, наданих замовником послуг транспортування в якості фінансового забезпечення, здійснюється на умовах договору, на підставі якого воно було надане, а у випадку якщо такі умови не встановлені - на вимогу замовника послуг транспортування у строк не пізніше п`яти банківських днів з моменту отримання оператором газотранспортної системи вимоги від замовника послуг транспортування за умови, якщо розмір фінансового забезпечення, що залишиться після повернення грошових коштів та/або банківських гарантій, достатній згідно з вимогами цього Кодексу, в іншому випадку - з моменту закінчення строку дії фінансового забезпечення та за умови відсутності заборгованості за надані послуги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, в порушення умов укладеного між сторонами Договору та положень чинного законодавства (п. 1 глави 2 розділу VIII Кодексу ГТС, п.3 глави 2 розділу VIII Кодексу ГТС, ст. 526 Цивільного кодексу України), відповідач після закінчення дії договору та отримання вимоги не повернув позивачу суму фінансового забезпечення у заявленому до стягнення розмірі.

Отже, оцінивши наявні в матеріалах справи докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що оскільки заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості підтверджена наявними доказами у матеріалах справи в повному обсязі, за відсутності у матеріалах справи доказів сплати вказаної заборгованості, а тому наявні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 5326260,52 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 92370,49 грн та інфляційних втрат у розмірі 377499,65 грн, суд апеляційної інстанції здійснивши перерахунок заявлених до стягнення показників щодо сум, строків і ставок нарахувань, дійшов висновку, що оскільки відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобов?язання з повернення суми забезпечення у розмірі 5326260,52 грн.. а тому наявні обумовлені ст. 625 Цивільного кодексу України підстави для застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов?язання у вигляді 3% річних (за період з 15.09.2022 (узгоджується з приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, адже відповідну вимогу відповідач отримав 07.09.2022) по 13.04.2023 (дата, визначена позивачем самостійно, як гранична до нарахування)) та інфляційних втрат (за період з 01.10.2022(узгоджується з приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, адже відповідну вимогу відповідач отримав 07.09.2022) по 31.03.2023 (дата, визначена позивачем самостійно, як гранична до нарахування)).

Перевіривши наведені позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, судом апеляційної інстанції встановлено, що надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства та є арифметично вірними, а тому позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 92370,49 грн та інфляційних втрат у розмірі 377499,65 грн, з урахуванням вищенаведених періодів.

Доводи відповідача про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог, оскільки оборотно-сальдова відомість та акт звіряння взаєморозрахунків не є первинними документами, судом апеляційної інстанції відхиляються, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Отже, як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем до матеріалів справи, окрім оборотно-сальдової відомості та акту звіряння взаєморозрахунків, додано до матеріалів справи платіжну інструкцію №1633 від 26.09.2019 на суму 4891800 грн та лист №49702-Сл-6397-0419 від 26.04.2019 щодо перенесення переплати, які в сукупності є більш вірогідними доказами, які підтверджують факт здійснення позивачем фінансового забезпечення відповідача за спірним Договором, зокрема в межах спірної суми.

Крім того, відповідно до п.12.4. Договору Оператор зупиняє надання Послуг в разі порушення Замовником умов надання фінансового забезпечення.

В той же час, матеріли справи не містять доказів, які б свідчили б про порушення позивачем умов надання фінансового забезпечення та припинення відповідачем надання послуг за Договором.

Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Отже, усі інші доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, проте, є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким задоволено позовні вимоги та присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача

Також, розглянувши клопотання Акціонерного товариства «Укртрансгаз», в особі філії «Оператор газотранспортної системи України» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про закриття провадження у справі у зв?язку з відсутністю предмета спору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що воно задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Так, в обгрунтування заявленого клопотання скаржник посилався на те, що здійснивши залік зустрічних однорідних вимог, відповідно до Заяви АТ «Укртрансгаз» № 1001ВИХ-23-8054 від 12.10.2023 про зарахування зустрічних однорідних вимог, рішення Господарського суду м. Києва від 06.07.2023 у справі № 910/6533/23 виконано у повному обсязі, між сторонами не залишилось неврегульованих питань щодо предмету спору, а відтак наявні підстави для закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета спору у справі № 910/6533/23, у зв`язку із припиненням зобов`язання відповідача перед позивачем проведеним належним чином, внаслідок вчинення одностороннього правочину у вигляді заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, внаслідок якого заборгованість АТ «Укртрансгаз» перед ТОВ «Дніпропетровськгаз Збут» із зобов`язання повернення суми фінансового забезпечення за Договором №1809000615 від 29.10.2018, 3% річних, інфляційних втрат та судового збору, відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2023 у справі № 910/6533/23, відсутня.

Позивач у письмових запереченнях вказував на необгрунтованість заявленого клопотання.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи. Дійшов висновку, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу № 909/243/18, в якій акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову». Зокрема, Верховний Суд зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, заявою АТ «Укртрансгаз» від 12.10.2023 №1001ВИХ-23-8045 про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідач вказав про те, що :

-АТ «Укртрансгаз» має перед ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» непогашене грошове зобов`язання в сумі 5 883 072,62 грн, з яких 5 326 260,52 грн. повернення суми фінансового забезпечення за договором транспортування природного газу від 29.10.2018 року №1809000615, 92 370,49 грн. річних, 377 499,65 грн. інфляційних втрат, 86 941,96 грн судового збору, яке виникло на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2023 року у справі 910/6533/23;

-ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» має перед АТ «Укртрансгаз» непогашене грошове зобов`язання в сумі 5 883 072,62 грн., що виникло на підставі договору про відступлення права вимоги від 14.09.2023 №2309000039/2023-18-504, укладеного між АТ «Укртрансгаз» та Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», відповідно до якого АТ «Укртрансгаз» прийняло право вимоги до ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» з погашення (сплати) частини основного боргу, який виник за договором купівлі-продажу природного газу від 05.11.2018 року №18-504-Н на підставі акта приймання-передачі природного газу від 30.06.2019 року, строк виконання якого настав.

-АТ «Укртрансгаз» на підставі та в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України повідомляє ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» про припинення шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 5 883 072,62 грн. за грошовими зобов`язанням. Після зарахування зустрічних однорідних вимог зобов`язання АТ «Укртрансгаз» перед ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» в сумі 5 883 072,62 грн. і зобов`язання ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» перед АТ «Укртрансгаз» в сумі 5 883 072,62 грн. - є припиненими.

За своєю правовою природою припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги, є одностороннім правочином, який оформляється заявою однієї зі сторін, згідно вимог ст. 601 Цивільного кодексу України.

У разі якщо угода про зарахування зустрічних однорідних вимог суперечить вимогам

чинного законодавства та інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, така сторона має право звернутись за захистом своїх охоронюваних законом прав з позовом до суду про визнання її недійсною, з урахування ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтями 202, 203 Господарського кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо

заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Отже, заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними, тобто вони повинні бути однорідними у розумінні їх матеріального змісту, тобто мати однорідний предмет;

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин, є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб.

Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням.

Отже, зарахування можливе при наявності таких умов: зустрічність вимог, тобто сторони беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов`язанні є боржником в іншому зобов`язанні; однорідність вимог (гроші, однорідні речі), строк виконання яких настав.

Зарахування, передбачене ст. 601 Цивільного кодексу України , здійснюється за наявності наступних умов:

1) вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов`язань, між двома особами, де кредитор одного зобов`язання є боржником іншого. Те саме повинно бути і з боржником;

2) вимоги мають бути однорідними, тобто в обох зобов`язаннях повинні бути речі одного роду;

3) необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання, оскільки не можна пред`явити до зарахування вимоги за таким зобов`язанням, яке не підлягає виконанню. Основною умовою для можливості припинення зобов`язання шляхом зустрічного зарахування є дійсність та безспірність вимог, тобто такі вимоги повинні існувати на момент зарахування та між сторонами не має бути спору відносно характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання та розміру.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 22 січня 2021 року у справі №910/11116/19 звернула увагу на наступні обставини.

Умова щодо безспірності вимог, які зараховуються, а саме: відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, не передбачена чинним законодавством, зокрема, статтею 203 Господарського кодексу України, статтею 601 Цивільного кодексу України , але випливає із тлумачення змісту визначених законом вимог і застосовується судами відповідно до усталеної правової позиції, викладеної у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №910/21652/17,від 11.09.2018 у справі № 910/21648/17, від 11.10.2018 у справі № 910/23246/17, від15.08.2019 у справі № 910/21683/17, від 11.09.2019 у справі № 910/21566/17, від25.09.2019 у справі № 910/21645/17, від 01.10.2019 у справі №910/12968/17, від 05.11.2019 у справі № 914/2326/18.

У постановах від 28.02.2018 у справі № 910/4312/17, від 04.07.2018 у справі № 910/16430/16, від 05.07.2018 у справі № 914/3013/16, від 19.07.2018 у справі № 910/14503/16, від 26.09.2018 у справі № 910/20105/17, від 04.04.2019 у справі № 918/329/18 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначає, що відповідно до статті 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином. Зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявила одна із сторін у зобов`язанні, здійснюється в силу положень статті 601 ЦК України та не пов`язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною. Якщо інша сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду.

У постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №920/18256/17 та від 02.04.2019 у справі 918/539/18, зазначено: "наявність заперечень однієї сторони не є перешкодою для проведення зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони. Однак припинення зобов`язання зарахуванням можливе не тільки за умов однорідності та зустрічності вимог сторін, строк виконання яких настав, але й за обов`язкової їх безспірності. Адже, за відсутності безспірності вимог спір по боргу за договором повинен бути вирішений в порядку позовного провадження, а до цього спірна сума не може бути прийнята судом як зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки вказане зарахування не підтверджується належними та допустимими доказами" (постанова у справі № 920/18256/17) та "заяви однієї сторони достатньо для проведення зарахування, а якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до суду, що в подальшому буде підставою для перегляду рішення в даній справі за нововиявленими обставинами" (постанова у справі №918/539/18).

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду вважав за необхідне уточнити такі висновки наступним чином.

Безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо

змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором.

У даному аспекті Верховний Суд звертає увагу, зокрема, на висновок, що міститься у пункті 47 постанови: "Безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором".

Як вбачається із заяви АТ «Укртрансгаз» про зарахування зустрічних однорідних вимог, зобов`язання АТ «Укртрансгаз» перед ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» виникли із рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2023 року у справі 910/6533/23 та складаються із 5 326 260,52 грн. суми основного боргу, 92 370,49 грн. річних, 377 499,65 грн. інфляційних втрат та 86 941,96 грн судового збору.

Станом на дату складання одностороннього правочину - заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 12.10.2023 року рішення суду першої інстанції у справі №910/6533/23 не набрало законної сили, судовий наказ на його виконання не видавався.

Отже в зв`язку з оскарженням АТ «Укртрансгаз» рішення суду у справі №910/6533/23, суми, які були стягнуті відповідно до нього не були безспірними і такими, що не заперечувались сторонами.

Відсутність факту набрання законної сили судовим рішенням станом на дату складання заяви про залік зустрічних однорідних вимог вказує на відсутність безспірності заявлених однорідних вимог і настання строку їх виконання внаслідок постановленян судового рішення, відсутність згоди позивача на їх зарахування, та як наслідок, свідчить про відсутність всіх необхідних умов, передбачених ст. 601 ЦК України, для здійснення такого зарахування, і відповідно, спростовує доводи відповідача про відсутність предмету спору у даній справі.

Отже, враховуючи те, що грошові вимоги ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» до АТ «Укртрансгаз» на суму 5 883 072,62 грн., які є предметом заліку за заявою від 15.09.2023, є спірними з огляду на існування між сторонами спору то правочин, оформлений АТ «Укртрансгаз» заявою від 12.10.2023 про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, не відповідає вимогам ст. 601 Цивільного кодексу України, і відповідно, у суду відсутні підстави вважати грошові зобов?язання, які є предметом даного спору , припиненими в силу вищенаведених вимог закону і відповідно, спростовує доводи відповідача про відсутність предмету спору у даній справі, що виключає підстави для застосування в контексті спірних правовідносин п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Таки чином, клопотання Акціонерного товариства «Укртрансгаз», в особі філії «Оператор газотранспортної системи України» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про закриття провадження у справі у зв?язку з відсутністю предмета спору - судом апеляційної інстанції відхиляється як необгрунтоване.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду м. Києва від 06.07.2023 у справі № 910/6533/23, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Також, оскільки рішення суду першої інстанції залишено в силі, а тому його дія підлягає поновленню.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Оператор газорозподільної системи України» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на рішення Господарського суду м. Києва від 06.07.2023 у справі № 910/6533/23 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 06.07.2023 у справі № 910/6533/23 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи № 910/6533/23 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано: 25.03.2024.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді К.В. Тарасенко

Є.Ю. Шаптала