Постанова

від 13.03.2024 по справі 15/933-б

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2024 р. Справа№ 15/933-б

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Полякова Б.М.

Пантелієнка В.О.

Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.

За участю представників учасників справи:

від ОСОБА_1 : Березка Р.М. - за довіреністю № 672 від 27.07.2023;

від ОСОБА_2 : Щиглов Є.О. - за ордером серія АІ № 1495651 від 28.11.2023.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 у справі № 15/933-б (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою ОСОБА_3

до Київської аграрно-кредитної спілки «Сенатек»

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 у справі №15/933-б (суддя Чеберяк П.П.), поміж іншого, заяву ОСОБА_1 про заміну сторони правонаступником задоволено; замінено ОСОБА_4 його правонаступником - ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, ОСОБА_2 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 у справі №15/933-б та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони правонаступником відмовити повністю.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_2 передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 у справі № 15/933-б витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 15/933-б за заявою ОСОБА_3 до Київської аграрно-кредитної спілки «Сенатек» про визнання банкрутом. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 у справі №15/933-б до надходження матеріалів справи.

14.12.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №15/933-б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 у справі №15/933-б апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 у справі №15/933-б залишено без руху.

21.12.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_2 надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.12.2023 у справі № 15/933-б, зокрема, задоволено клопотання ОСОБА_2 та поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 у справі № 15/933-б; відкрито апеляційне провадження у даній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 у справі №15/933-б; розгляд апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 у справі № 15/933-б призначено на 14.02.2024.

03.01.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким остання просить суд, апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 у справі №15/933-б - без змін.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/599/24 від 13.02.2024 у зв`язку з перебуванням судді Остапенка О.М., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відрядженні, призначено повторний автоматизований розподіл справи №15/933 б.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_2 передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Доманська М.Л., Поляков Б.М.

13.02.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 у справі № 15/933-б апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 у справі № 15/933-б прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Доманська М.Л., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 у справі № 15/933-б, зокрема, оголошено перерву у даній справі до 28.02.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 у справі № 15/933-б, поміж іншого, оголошено перерву у даній справі до 13.03.2024.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1074/24 від 12.03.2024 у зв`язку з перебуванням судді Доманської М.Л. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 15/933-б.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_2 передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Пантелієнко В.О., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 у справі № 15/933-б апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 у справі № 15/933-б прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Пантелієнко В.О., Поляков Б.М.

Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні 13.03.2024 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 у справі №15/933-б та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони правонаступником відмовити повністю.

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні проти вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Інші учасники провадження у справі в судове засідання не з`явились, причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не направляли.

Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

13.03.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення присутніх представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 слід відмовити, а оскаржувану ухвалу суду - залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа №15/933-б про банкрутство Київської аграрно-кредитної спілки «Сенатек», провадження в якій порушено ухвалою суду від 07.12.2007 за заявою ОСОБА_3 .

Ухвалою підготовчого засідання Господарського суду міста Києва від 08.04.2008 у даній справі визнано розмір вимог кредитора ОСОБА_3 на суму 225 614,00 грн та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Агафонова О.Ю.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 07.10.2008, з урахуванням постанови Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2008 та Вищого господарського суду України від 03.03.2009, затверджено реєстр вимог кредиторів боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2010 припинено повноваження арбітражного керуючого Агафонова О.Ю. та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Уманець Н.О.

Ухвалами суду від 14.09.2011 припинено повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Уманець Н.О., а від 04.04.2012 - призначено на відповідну посаду арбітражного керуючого Мисенка Я.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2015 усунуто арбітражного керуючого Мисенка Я.В. від виконання обов`язків розпорядника майна Київської аграрно-кредитної спілки «Сенатек», призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого В`язовченка А.М. та продовжено строк процедури розпорядження майном Київської аграрно-кредитної спілки «Сенатек» на шість місяців, до 06.01.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2016 припинено процедуру розпорядження майном боржника та задоволено клопотання голови комітету кредиторів та розпорядника майна боржника арбітражного керуючого В`язовченка А.М. про відкриття процедури санації боржника - Київської аграрно-кредитної спілки «Сенатек» .

Ухвалами суду від 07.06.2017 та від 31.07.2019 продовжено строк процедури санації та повноважень керуючого санацією боржника на шість місяців, до 07.12.2017 та до 31.01.2020 відповідно.

Також ухвалою місцевого господарського суду від 31.07.2019 задоволено заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та замінено кредитора ОСОБА_3 його правонаступником - ОСОБА_4 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 відсторонено арбітражного керуючого В`язовченка А.М. від виконання обов`язків керуючого санацією боржника та призначено керуючим санацією Київської аграрно-кредитної спілки «Сенатек» арбітражного керуючого Микитьона А.В.

31.07.2023 ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва із заявою про заміну сторони правонаступником, в якій просила суд замінити кредитора у справі ОСОБА_4 його правонаступником.

Вказана заява мотивована укладенням 27.07.2023 відповідного договору про відступлення ОСОБА_4 на її користь права вимоги до боржника.

При цьому, від представника ОСОБА_4 надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яким останнім надано суду нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_4 про заміну кредитора та копію договору про заміну сторони правонаступником.

За наслідками розгляду заявлених у заяві вимог ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 у справі №15/933-б, зокрема, задоволено заяву ОСОБА_1 та замінено ОСОБА_4 його правонаступником - ОСОБА_1 .

Приймаючи дану ухвалу в наведеній частині, суд першої інстанції з посиланням на положення статті 43 Кодексу України з процедур банкрутства та статті 52 ГПК України дійшов до висновку про обґрунтованість поданої заяви.

ОСОБА_2 з даною ухвалою суду не погоджується та в поданій апеляційній скарзі посилається на неповне з`ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.

За твердженням скаржника, суд першої інстанції помилково застосував положення Кодексу України з процедур банкрутства,оскільки в даному випадку застосуванню підлягає Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, чинній до 19.01.2013.

Також апелянт вказує, що представник ОСОБА_4 приймав участь на засіданні комітету кредиторів боржника, які відбулись 05.09.2023, однак не повідомляв про відступлення ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 прав вимоги до боржника на підставі укладеного 27.07.2023 договору.

У якості іншої підстави для скасування ухвали суду та відмови у заяві про заміну сторони, скаржник посилається на не зазначення ОСОБА_1 у заяві статті 21 Закону про банкрутство.

Оскільки доводи та вимоги апелянта зводяться до незгоди з ухвалою суду в частині заміни сторони правонаступником, то у відповідності до ст. 269 ГПК України оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 08.11.2023 у справі №15/933-б переглядається лише в зазначеній частині. В іншій частині ухвала суду не переглядається.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення вказаної ухвали в оскаржуваній частині, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закону про банкрутство).

Водночас, 21.04.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (КУзПБ) від 18.10.2018 №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019.

Згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Водночас, пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011, який вступив в дію з 19.01.2013, встановлено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких відкрито після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури».

Тобто, розгляд справи про банкрутство за новою редакцією Закону здійснюється згідно з постановою про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. При цьому правові підстави прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури визначаються відповідно до раніше чинної редакції Закону, а правові наслідки введення ліквідаційної процедури - за його новою редакцією.

Таким чином, оскільки провадження у справі про банкрутство Київської аграрно-кредитної спілки «Сенатек» порушено 07.12.2007, а процедуру санації боржника введено ухвалою господарського суду від 08.02.2016, тобто до дня введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства, і станом на дату розгляду справи в суді першої інстанції постанова про визнання боржника банкрутом судом не приймалась, то, з урахуванням вимог перехідних положень Закону про банкрутство в новій редакції та КУзПБ, до спірних правовідносин в даному випадку підлягають застосуванню положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, чинній до 19.01.2013.

Правильність застосування саме вищенаведеної редакції Закону про банкрутство було також підтверджено Касаційним господарським судом складі Верховного Суду у постанові від 24.02.2021 у даній справі.

Пунктом 51 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» № 15 від 18.12.2009 визначено, що Законом [про банкрутство в редакції до 19.01.2013] не передбачено заборони на перехід прав кредиторів за грошовими зобов`язаннями до іншої особи у провадженні у справі про банкрутство. Тому арбітражні керуючі мають вносити до реєстру відомості про заміну кредиторів за грошовими зобов`язаннями у разі переходу їх права вимоги відповідно до правил ЦК, а господарські суди - зобов`язувати арбітражних керуючих вносити відповідні зміни до реєстру в разі оскарження необґрунтованої відмови арбітражних керуючих у внесенні відомостей про заміну кредитора. Особа, до якої перейшли права кредитора під час провадження у справі про банкрутство, отримує статус учасника провадження відповідно до абзацу двадцять другого статті 1 Закону. Заміна кредитора у зобов`язанні не впливає на права та обов`язки боржника і не потребує його згоди, якщо така згода не передбачена договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України однією із підстав заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Інших обмежень права кредитора на укладення договору уступки вимог законодавство не містить (ч. 3 ст. 512 ЦК України).

В силу положень ст. 514 ЦК України до нового кредитори переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

За загальним правилом, правонаступництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов`язанні, його слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб`єктивні права та обов`язки попередника. Правонаступництво для юридичних осіб може наставати в разі їх припинення з правонаступництвом. Припинення юридичної особи з правонаступництвом, тобто реорганізація юридичної особи, може проводитися у формі злиття, приєднання, поділу або перетворення.

Водночас процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі (у тому числі на стадії виконання судового рішення) необхідною умовою є наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Отже, правонаступництвом є перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Розрізняють дві форми правонаступництва: універсальне та часткове (сингулярне). При універсальному правонаступництві до правонаступника (фізичної або юридичної особи) разом з правами первісного кредитора переходять і його обов`язки. Таке правонаступництво має місце у разі спадкування, реорганізації юридичної особи шляхом перетворення, злиття, приєднання. При частковому (сингулярному) правонаступництві, до правонаступника переходять тільки певні права та обов`язки кредитора.

У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Основою процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному праві, яке настало після відкриття провадження у справі. Виходячи з цього, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав та обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Вирішуючи питання про правонаступництво, суд досліджує обставини передачі прав кредитора новому кредитору та встановлює відповідність їх підставам, визначеним законодавством. У процесі дослідження цих обставин судом може бути встановлено недійсність передання кредитором своїх прав іншій особі (наприклад, нікчемність відповідного договору відступлення права вимоги).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 є кредитором Київської аграрно-кредитної спілки «Сенатек», вимоги якого визнано відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 07.10.2008 та ухвали Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 у справі №15/933-б.

27.07.2023 ОСОБА_4 (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (новий кредитор) укладено та нотаріально посвідчено договір про відступлення права вимоги, відповідно до п.1 якого первісний кредитор відступає новому кредитору належне первісному право грошової вимоги до Київської аграрної - кредитної спілки «Сенатек».

Згідно п.5 договору про відступлення права вимоги до нового кредитора переходять право вимагати від боржника належного та реального виконання грошового зобов`язання на загальну суму 591 431,00 грн, яка визнана відповідно до ухвали Господарського суду м. Києва від 07.10.2008 та ухвали Господарського суду м. Києва від 31.07.2019.

До нового кредитора переходять всі без винятку права та обов`язки первісного кредитора по стягненню грошового зобов`язання з боржника на загальну суму 591 431,00 грн (п.6 договору).

У пункті 7 договору сторони погодили, що вартість відступленого права вимоги за цим договором складає 438 823,20 грн, які новий кредитор сплатив первісному кредитору до підписання цього договору.

В оцінці умов договору про передачу грошових коштів за договором до його підписання сторонами Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2020 по справі №916/667/18 зробила висновок, на який в подальшому послався Верховний Суд під час розгляду справи №757/19063/20-ц, що пункт договору в тій його частині, у якій він містить відомості про отримання покупцями грошей до підписання договору, суму цих грошових коштів та пропорції, у якій вони отримані кожним з продавців, є розпискою (пункт 7.28). Під розпискою на практиці, як правило, розуміється письмовий документ, який містить відомості про певні обставини, наприклад про отримання однією особою від іншої грошей, іншого майна тощо. Розписка у такому значенні є письмовим доказом (пункт 7.26).

У пункті 7.36 постанови Велика Палата Верховного Суду зазначила, що включення в договір положення про одержання однією стороною від іншої грошових коштів, у тому числі до підписання договору, є звичайною діловою практикою, зокрема при укладенні договорів фізичними особами, і така практика не суперечила закону в правовідносинах, щодо яких виник спір.

З огляду на викладені обставини та наведені норми, розглянувши заяву ОСОБА_1 про заміну сторони правонаступником, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази, судова колегія погоджується з висновкам суду першої інстанції про обґрунтованість такої заяви і, як наслідок, її задоволення шляхом заміни кредитора у справі ОСОБА_4 на ОСОБА_1 , оскільки остання є правонаступником ОСОБА_4 .

Посилання скаржника на те, що судом першої інстанції в ухвалі помилково застосовано положення Кодексу України з процедур банкрутства, а не Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, чинній до 19.01.2013, не є підставою для скасування ухвали суду, з огляду на наступне.

Так, дійсно, приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд помилково послався, зокрема, на положення ст. 43 КУзПБ України, яка регулює правовідносини заміни кредитора правонаступником, оскільки, як було зазначено вище, у спірних правовідносинах застосуванню підлягає Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, чинній до 19.01.2013.

Однак, згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (рішення ЄСПЛ у справі «Волчлі проти Франції», ТОВ «Фріда» проти України»).

Аналіз наведеного свідчить, що не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення, яке не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Скасування судового рішення лише з підстав встановлення факту порушення, яке жодним чином не вплинуло та не могло вплинути на законність і обґрунтованість судового рішення, є відступом від принципу правової визначеності та проявом правого пуризму. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2019 у справі № 926/358/19).

За вказаних обставин, враховуючи принцип процесуальної економії господарського судочинства, а також наведену вище практику ЄСПЛ, беручи до уваги, що хоча місцевий господарський суд і припустився порушення норм матеріального права, які регулюють тотожні правовідносини з процедурних питань, однак вказане порушення не призвело до прийняття неправильного по суті судового рішення про заміну сторони правонаступником, а також порушення прав учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність в даному конкретному випадку підстав для скасування або зміни правильної за висновками ухвали, що оскаржується, лише з формальних причин, оскільки таке рішення матиме ознаки видимої легітимності (дотримання ознак «форми»).

При цьому, не зазначення саме заявником у поданій заяві всіх належних до застосування норм законодавства не є порушенням процесуального права та не суперечить завданню і основним засадам господарського судочинства, оскільки у процесуальному законодавстві діє принцип «суд знає закони», що в свою чергу спростовує відповідні доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 .

Щодо тверджень скаржника про те, що представник ОСОБА_4 приймав участь на засіданні комітету кредиторів боржника, які відбулись 05.09.2023, однак не повідомляв про відступлення ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 прав вимоги до боржника на підставі укладеного 27.07.2023 договору, то, по-перше, такі твердження є безпідставними та не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_1 до заяви додано належні докази направлення ще 31.07.2023 такої заяви та копій доданих до неї документів всім учасникам провадження у справі, зокрема: боржнику, арбітражному керуючому Микитьону В.В. та кредиторам: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , а по-друге, станом на дату проведення згаданих зборів комітету кредиторів боржника заяву ОСОБА_1 ще не було розглянуто судом, а тому ОСОБА_4 на той час був належним кредитором боржника.

Таким чином, судом апеляційної інстанції в повній мірі досліджено та надано оцінку всім наявним у справі доказам та обставинам справи, а доводи апелянта щодо неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права і неповноти з`ясування обставин, що мають значення для справи, при прийнятті ухвали від 08.11.2023 в оскаржуваній частині не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку.

Інші доводи скаржника судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що не впливають на суть прийнятого судового рішення і не потребують детальної відповіді з огляду на прийняте судом рішення у справі.

За наведених вище обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу суду першої інстанції про заміну сторони правонаступником прийнято відповідно до норм чинного законодавства, викладені в апеляційній скарзі доводи є безпідставними, необґрунтованими, недоведеними, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків місцевого господарського суду не спростовують, а відтак правових підстав для її задоволення та скасування оскаржуваної ухвали у відповідній частині не вбачається.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 у справі № 15/933-б залишити без змін.

3. Справу № 15/933-б повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складено та підписано -25.03.2024.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Б.М. Поляков

В.О. Пантелієнко