Ухвала

від 27.03.2024 по справі 927/103/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"27" березня 2024 р. Справа№ 927/103/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Сотнікова С.В.

Отрюха Б.В.

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Алданова С.О. від розляду справи № 927/103/20

при розгляді апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" та ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.09.2023 (повний текст складено 02.10.2023)

у справі №927/103/20 (суддя Сидоренко А.С.)

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард"

про стягнення 17 746 969,46 грн,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Алданова С.О. перебуває справа №927/103/20, розгляд якої призначено на 04.04.2024.

25.03.2024 від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду Сітайло Л.Г., Буравльова С.І., Алданової С.О. від розгляду справи №927/103/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Сітайло Л.Г., Буравльова С.І., Алданової С.О. від розгляду справи визнано необґрунтованою. Справу №927/103/20 передано для визначення складу суду в порядку частини 1 статті 32, частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України для розгляду відводу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2024, заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Алданова С.О. від розляду справи № 927/103/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Доманська М.Л. (головуючий суддя ), Отрюх Б.В., Сотніков С.В.

Колегія суддів, розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Алданова С.О. від розляду справи № 927/103/20, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких право подавати заяви, зокрема, і про відвід судді.

Відповідно до статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Відповідно до частин першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись, при цьому, принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

Стаття 6 Конвенції передбачає, що суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України").

Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

Частиною третьою статті 38 ГПК України унормовано, що відвід повинен бути вмотивованим.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також, обставини, пов`язані з прийняттям суддею рішень з інших справ чи вирішення будь-яких процесуальних питань.

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справ.

В обґрунтування поданої заяви представник ОСОБА_1 вказує, що у судовому засіданні 14.03.2024 колегія суддів ухвалила відмовити у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на подання клопотання про витребування доказів та приєднання додаткових доказів без оголошення змісту вказаних клопотань. Наведені у клопотаннях докази, на думку заявника, свідчать про зловживання відповідача при виконанні судових рішень надання належних і допустимих доказів для визначення дійсної ринкової вартості майна ТОВ «Мена - Авангард» станом на 06.06.2017.

Як зазначає заявник, суд апеляційної інстанції діяв з порушенням принципів рівності, змагальності, диспозитивності, пропорційності господарського процесу, допускаючи відкриту дискримінацію учасників процесу, виходячи за межі повноважень в інтересах однієї із сторін - відповідача.

Зазначені обставини викликають у апелянта обґрунтовані сумніви у можливості безстороннього, неупередженого та об`єктивного розгляду справи цим складом Північного апеляційного господарського суду

У контексті поданої заяви, суд звертає увагу на приписи частини четвертої статті 35 ГПК України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з частиною третьої статті 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу, як вже зазначено вище.

Водночас, згідно з п. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Доводи представника ОСОБА_1 у заяві зводяться до незгоди з рішенням суду щодо вирішення процесуального питання з розгляду клопотання про витребування доказів та приєднання додаткових доказів.

Заявником жодними належними і допустимими доказами не доведено наявності обставин, з якими закон, зокрема, приписи статей 35, 36 ГПК України, пов`язують наявність підстав для відводу судді.

Отже, розглянувши вказану заяву про відвід, суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки вона не містить даних про наявність обставин, які викликають обгрунтований сумнів у неупередженості або об`єктивності зазначених суддів; наведені заявником доводи у її обґрунтування, в розумінні ст. ст. 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути підставою для відводу колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Алданова С.О. від розляду справи № 927/103/20

Керуючись ст. ст. 35, 38-40, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Алданова С.О. від розляду справи № 927/103/20 - відмовити.

Ухвала якою вирішується питання про відвід та самовідвід відповідно до ст. 39 та ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з моменту її підписання та з урахуванням положень ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді С.В. Сотніков

Б.В. Отрюх