Постанова

від 25.03.2024 по справі 902/1102/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

25 березня 2024 року Справа № 902/1102/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Мельник О.В. , суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ольвія"

на рішення Господарського суду Вінницької області від 04.01.2024

(ухвалене о 12:30 год. у м. Вінниці, повний текст складено 15.01.2024)

у справі № 902/1102/23 (суддя Тварковський А.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмутська молочно-товарна ферма"

до Приватного підприємства "Ольвія"

про стягнення 2 400 000 грн

за участю представників сторін:

від позивача - Іванушкін І.С.;

від відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бахмутська молочно-товарна ферма" звернулося до Господарського суду Вінницької області із позовом до Приватного підприємства "Ольвія" про стягнення 2 400 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов Договору №2 про надання поворотної фінансової допомоги від 11.08.2022 в частині дострокового повернення отриманих грошових коштів на вимогу кредитора.

Господарський суд Вінницької області рішенням від 04.01.2024 у справі № 902/1102/23 позов задовольнив повністю. Стягнув з Приватного підприємства "Ольвія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмутська молочно-товарна ферма" 2 400 000 грн основного боргу та 36 000 грн витрат на сплату судового збору.

При ухваленні вказаного рішення суд виходив з того, що відповідач, як позичальник отримав від позивача кошти в сумі 2 700 000 грн, які повинен був повернути останньому в силу п. 7.1. Договору за спливом 30 робочих днів після отримання вимоги, котра була отримана відповідачем 28.06.2023.

Суд вказав, що датою повернення поворотної фінансової допомоги слід вважати 10.08.2023 (враховуючи, що в період дії воєнного стану в Україні святкові та неробочі дні є робочими), відтак з 11.08.2023 відповідне зобов`язання відповідача є простроченим.

Суд першої інстанції встановив, що відповідач своє зобов`язання за Договором виконав частково в сумі 300 000 грн (09.08.2023 сплачено 200 000 грн та 10.08.2023 сплачено 100 000 грн), а тому дійшов висновку, що у відповідача виникла прострочена заборгованість в частині повернення отриманих коштів на суму 2 400 000 грн.

Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. ст. 526, 527, 625, 1046, 1049 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Приватне підприємства "Ольвія", у якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 04.01.2024 у справі №902/1102/23 та ухвалити нове про відмову у позові.

Відповідач вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам, встановлених ст. 236 ГПК України і є не законним внаслідок недотримання норм процесуального прав.

Продовжує, що між Адвокатським бюро "Супруна Миколи" та Приватним підприємством "Ольвія" укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги віл 18.12.2023 №18/12-2023 щодо представництва клієнта при вирішенні спірних відносин в судах господарської юрисдикції у справі №902/1102/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмутська молочно-товарна ферма" .

Згідно пункту 2.2. цього договору безпосереднє представництво інтересів клієнта від імені Адвокатського бюро за цим договором здійснює адвокат Супрун Микола Іванович.

Господарський суд Вінницької області ухвалою від 11.12.2023 призначив справу до розгляду по суті на 04.01.2024.

Однак, представник Приватного підприємства "Ольвія" адвокат Супрун Микола Іванович з 23.12.2023 по 08.01.2024 мав знаходитися у відпустці, в зв`язку з чим не міг взяти участь в судовому засіданні 04.01.2024.

Враховуючи договірні відносини з Приватним підприємством "Ольвія", керуючись ст. ст. 42, 202 ГПК України, представник відповідача направив до суду клопотання, про відкладення розгляду справи на іншу дату з метою дотримання вимог чинного законодавства щодо захисту прав і інтересів відповідача.

Однак, суд зазначене клопотання не задовольнив і вирішив справу по суті 04.01.2024, а тому позивач вважає, що суд порушив права відповідача на професійну правничу допомогу, визначені статтею 59 Конституції України.

Тому, скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, вважає останню безпідставною та необґрунтованою, а рішення Господарського суду Вінницької області від 04.01.2024 у справі №902/1102/23 ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких підстав.

Скаржник в апеляційній скарзі не погоджується лише з тим, що суд першої інстанції не задовольнив клопотання про відкладення розгляду справи, чим, як вважає скаржник, порушив права відповідача на професійну правничу допомогу, визначені ст. 59 Конституції України.

Інших доводів, щодо незаконності і (або) необґрунтованості рішення (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильності установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо), апеляційна скарга не містить.

Тобто, відповідач не заперечує проти встановлених судом першої інстанції висновкам, всебічного і повного з`ясування всіх фактичних обставин, об`єктивної оцінки доказів, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті.

Дійсно, відповідно до ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

В матеріалах справи є повідомлення з пошти про вручення поштового відправлення відповідачу ухвали Господарського суду Вінницької області від 25.08.2023 про відкриття провадження у справі №902/1102/23 в порядку загального позовного провадження.

Більш того, всі примірники ухвал Господарського суду Вінницької області у справі №902/1102/23, судом надсилалися сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - bakhmut_mtf@ukr.net; представника позивача Іванушкіна І.С. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; відповідача - olviapp@gmail.com.

Тобто, скаржник був повідомлений про наявність судового спору ще 05.09.2023, і саме з цієї дати мав право скористатися професійною правничою допомогою, визначеною ст. 59 Конституції України. Проте, скаржник не скористався таким правом.

Скаржник не скористався і своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та іншими правами, передбаченими ГПК України.

Лише 18.12.2023 відповідач уклав договір про надання правничої (правової) допомоги з Адвокатським бюро "Супруна Миколи", коли справа вже слухалася по суті.

Клопотань про повернення розгляду справи у підготовче провадження з боку відповідача та/або його представника не надходило.

В клопотанні про відкладення розгляду справи, підставою відкладення зазначено, що представник відповідача адвокат Супрун Микола Іванович з 23.12.2023 по 08.01.2024 буде знаходитися у відпустці, в зв`язку з чим не зможе взяти участь в судовому засіданні 04.01.2024.

При цьому, будь-яких документів (наказів про відпустку тощо) чи інших доказів відпустки до клопотання не додано.

Позивач погоджується з тим, що суд першої інстанції, дослідивши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про його відхилення з підстав необґрунтованості.

За наведеного просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 04.01.2024 у справі № 902/1102/23 - без змін.

В судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду 25.03.2024 представник позивача заперечив проти доводів, наведених в апеляційній скарзі. Просив рішення Господарського суду Вінницької області від 04.01.2024 у справі № 902/1102/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ольвія" - без задоволення.

В судове засідання 25.03.2024 представник відповідача не з`явився.

Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки розгляду апеляційних скарг в апеляційній інстанції, той факт, що відповідач був належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать довідки про доставку електронного листа (а. с. 147-148 звороті), а також те, що явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухвалені рішень норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що 11.08.2022 між Приватним підприємством "Ольвія" (Позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бахмутська молочно-товарна ферма" (Кредитор) укладено Договір №2 про надання поворотної фінансової допомоги (далі - Договір; а. с. 9), відповідно до п. 1.1. якого Кредитор надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

За змістом п.1.2. Договору поворотна фінансова допомога - це сума грошових коштів в національній валюті України, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до Даного договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами (Згідно Пункту 1.22 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Поворотна фінансова допомога надається частинами в національній валюті України в межах суми 10 000 000 грн (п. 2.2. Договору).

Згідно із п. 2.4. Договору поворотна фінансова допомога надається Позичальнику на строк, не більший ніж 365 календарних днів з дати надання кожної поворотної фінансової допомоги в рамках цього Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою Кредитора що надходить у письмовому вигляді не пізніше 30 днів до дати повернення.

Згідно із п. 3.2. Договору повернення грошових коштів відбувається шляхом перерахування грошових коштів па поточний банківський рахунок Кредитора або шляхом внесення грошових коштів в касу Кредитору.

Пунктом 7.1. Договору сторони погодили, що Кредитор має право вимагати дострокового повернення наданої поворотної фінансової допомоги, письмово попередивши про це Позичальника за 30 робочих днів.

На виконання умов Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Бахмутська молочно-товарна ферма" перерахувало Приватному підприємству "Ольвія" 2 700 000 грн, що підтверджується платіжними інструкціями: № 1367 від 12.08.2022 на суму 300 000 грн; № 1369 від 16.08.2022 на суму 500 000 грн; № 1376 від 17.08.2022 на суму 150 000 грн; № 1378 від 19.08.2022 на суму 50 000 грн; № 1379 від 24.08.2022 на суму 700 000 грн; № 1384 від 01.09.2022 на суму 400 000 грн; № 286 від 08.09.2022 на суму 600 000 грн (а. с. 13-19).

14.06.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Бахмутська молочно-товарна ферма" направлено відповідачу вимогу вих. №1-14/6-23 від 14.05.2023 про дострокове повернення наданої поворотної фінансової допомоги в порядку п. 7.1. Договору, яку вручено Приватному підприємству "Ольвія" 28.06.2023 (т. 1, а. с. 10-12).

Як підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача, відповідачем повернуто поворотну фінансову допомогу за договором на загальну суму 300 000 грн: 09.08.2023 - 200 000 грн та 10.08.2023 - 100 000 грн (т. 1, а. с. 20-21).

Неповернення Приватним підприємством "Ольвія" у добровільному порядку решти отриманих коштів за Договором в загальному розмірі 2 400 000 грн слугувало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмутська молочно-товарна ферма" із відповідним позовом до суду.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги такі положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Частинами 1 та 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом апеляційної скарги скаржник оскаржує рішення Господарського суду Вінницької області від 04.01.2024 у справі № 902/1102/23, з підстав незадоволення клопотання його представника про відкладення розгляду справи та вважає, що унаслідок таких дій суду було порушено його право на захист, гарантоване ст. 59 Конституції України.

При цьому висновки суду першої інстанції про існування у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі 2 400 000 грн, в зв`язку із неповерненням коштів, отриманих за Договором №2 про надання поворотної фінансової допомоги від 11.08.2022, а як і наслідок про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення, сторонами не оскаржується.

Надаючи оцінку твердженням скаржника, котрі викладені у апеляційній скарзі, суд бере до уваги таке.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

У відповідності до статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Як убачається із матеріалів справи, 22.12.2023 до суду першої інстанції від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, з підстав перебування представника у відпустці з 23.12.2023 по 08.01.2024 (а. с. 71-75).

До вказаного клопотання було долучено Договір № 18/12-2023 про надання правової (правничої) допомоги та ордер серії АО № 1107070 від 22.12.2023.

Будь-яких інших доказів, зокрема, щодо підтвердження обставин, котрі викладенні в клопотанні, представник не надав.

Частиною 1 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Апеляційний господарський суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд бере до уваги, що провадження у цій справі було порушено судом першої інстанції 25.08.2023, шляхом постановлення відповідної ухвали, яка була надіслана відповідачу та отримана останнім 05.09.2023 (а. с. 31, 34).

Тобто, починаючи з 05.09.2023 відповідач мав можливість укласти договір про надання правничої допомоги з адвокатом, котрий мав би достатньо часу для підготовки до представлення інтересів та міг би взяти участь у судових засіданнях суд першої інстанції котрі відбулися 26.09.2023, 31.10.2023, 21.11.2023, 07.12.2023 та 04.01.2024.

Однак, відповідач лише 18.12.2023 уклав Договір № 18/12-2023 про надання правової (правничої) допомоги.

При цьому, суд звертає увагу на те, що станом на дату укладання такого Договору, відповідач був повідомлений ухвалою суду першої інстанції про судове засідання 04.01.2024 (а. с. 69-70), однак вже через чотири дні (22.12.2023), його представник просить відкласти розгляд справи, через свою відпустку.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що учасники справи не обмежені законом в кількості уповноважених осіб для представництва їх інтересів в тому рахунку і в суді першої інстанції.

Також, апеляційний господарський суд зважає на те, що юридична особа бере участь у справі не лише через представника, але й у відповідності до ст. 56 ГПК України через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи).

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Одночасно, суд підкреслює, що в матеріалах справи відсутній і відзив на позов, інші пояснення відповідача щодо позовних вимог чи будь-які інші заяви, котрі б, у сукупності із клопотанням про відкладення, підтверджували його намір взяти повноцінну участь у розгляді справи №902/1102/23.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд підсумовує, що скаржник був повідомлений про розгляд справи з моменту порушення у ній провадження, він мав достатньо часу для вибору представника, укладання з представником договору про надання правничої допомоги, а тому реалізація прав, у тому числі на професійну правничу допомогу та участь у судовому засіданні, в цьому випадку залежала виключно від волі самого скаржника.

Крім того, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Підсумовуючи усе викладене у сукупності, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Відтак, твердження Приватного підприємства "Ольвія" викладені в апеляційній скарзі про порушення судом першої інстанції його права на професійну правничу допомогу, на переконання суду апеляційної інстанції є безпідставними.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду Вінницької області від 04.01.2024 у справі № 902/1102/23 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ольвія" - без задоволення.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ольвія" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 04.01.2024 у справі № 902/1102/23 - без змін.

2. Справу № 902/1102/23 надіслати Господарському суду Вінницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "27" березня 2024 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Олексюк Г.Є.