Рішення

від 27.03.2024 по справі 908/71/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 березня 2024 року Справа № 908/71/24

за позовом: Фермерського господарства Грейн-Агро, с. Високе, Михайлівський р-н., Запорізька обл.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Зав-Агро, м. Ковель, Волинська обл.

про стягнення 158 778 грн 40 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

03.01.2024 через електронний суд на адресу Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Фермерського господарства Грейн-Агро до Товариства з обмеженою відповідальністю Зав-Агро про стягнення 158 778 грн 40 коп, з яких: 65 000 грн 00 коп основного боргу, 45 548 грн 01 коп пені, 8 541 грн 59 коп 3% річних, 39 688 грн 80 коп інфляційних втрат та судових витрат по справі.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.01.2024 матеріали позовної заяви передано за територіальною юрисдикцією до Господарського суду Волинської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2024 справу №908/71/24 розподілено судді Кравчук А.М.

Ухвалою суду від 31.01.2024 позовну заяву Фермерського господарства Грейн-Агро до Товариства з обмеженою відповідальністю Зав-Агро про стягнення 158 778 грн 40 коп залишено без руху. Зобов`язано позивача не пізніше 5-ти календарних днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви та подати суду: обґрунтований та розгорнутий розрахунок основного боргу, штрафних санкцій з зазначенням розміру орендної плати, з посиланням на пункти договору чи додаткової угоди, порядок зарахування сплаченої орендної плати тощо.

Позивач ухвалу суду отримав 31.01.2024 (а.с. 42).

Строк для усунення недоліків по 05.02.2024.

Позивачем через електронний суд 02.02.2024 подано заяву про усунення недоліків та долучення уточненої позовної заяви з відповідними розрахунками суми позовних вимог.

Ухвалою суду від 08.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти календарних днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду. У разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідачу подати суду заяву із обґрунтуванням заперечень протягом 15 календарних днів з дня вручення даної ухвали, позивачу - протягом 5 календарних днів з дня отримання відзиву. Попереджено сторін, що у разі не подання у встановлений строк обґрунтованих заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, вони мають право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведуть, що пропустили строк з поважних причин. Запропоновано позивачу подати суду відповідь на відзив не пізніше 3-х календарних днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу; відповідачу - заперечення на відповідь позивача протягом 3-х календарних днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу.

Відповідач ухвалу суду отримав 16.02.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600249378280.

Строк для подання відзиву по 04.03.2024.

Відзив відповідача на адресу суду не надходив.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи вищевикладене, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

25.09.2020 між ФГ «Грейн-Агро» (орендодавець) та ТОВ «Зав-Агро» (орендар) укладено договір оренди сільськогосподарської техніки №25/09-2020 (а.с. 12-13).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з договору.

Між сторонами зобов`язання виникли з договору оренди сільськогосподарської техніки №25/09-2020 від 25.09.2020.

Згідно умов договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове оплатне користування сільськогосподарську техніку, найменування, марка, державний номер, серійний номер, рік випуску, дійсна вартість якої визначається сторонами у додатках до договору, що становлять його невід`ємну частину (п. 1.1). Сторони погодили, що будь яка техніка, зазначена в додатках до договору, вважається переданою на умовах оренди, якщо в додатках є посилання на номер та дату цього договору (п. 1.2). Об`єкт оренди передається орендарю за актом приймання-передачі протягом 3 днів з моменту підписання відповідних додатків до договору (п. 2.2). За користування об`єктом оренди встановлюється орендна плата в розмірі, вказаному в додатках до договору, а орендна плата сплачується орендарем незалежно від результатів його господарської діяльності (п. 5.1). Орендна плата сплачується орендарем щомісячно, післяоплатою у розмірі 100% до 25 числа місяця, наступного за звітним, на підставі виставленого орендодавцем рахунку-фактури (п. 5.2). Сторони до 20 числа кожного місяця зобов`язані підписувати двосторонній акт про надання послуг, який підтверджує факт оренди в попередньому місяці. Підписаний сторонами акт про надання послуг з моменту його підписання є невід`ємною частиною договору (п. 5.4). Орендар несе відповідальність за порушення строків сплати орендних платежів, сплачуючи на користь орендодавця за кожен день прострочення пеню в розмірі 0,1% від розміру простроченої з оплати суми (п. 6.2). Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2020 (п. 7.1). Внесення змін до договору можливе лише за наявності письмової згоди сторін та оформлюється відповідною додатковою угодою (п. 7.2).

Договір не був предметом судового розгляду, докази про його розірвання чи зміну умов в матеріалах справи відсутні, отже є чинним на день розгляду справи.

Додатком №1 від 25.09.2020 визначено, що в оренду передається комбайн зернозбиральний Claas Lexion 670, заводський номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік випуску 2016, вартістю 3 126 870 грн. В графі «розмір місячної орендної плати з ПДВ» відмітка відсутня. Додаток набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками та є невід`ємною частиною договору оренди сільськогосподарської техніки №25/09-2020 від 25.09.2020 (а.с. 13).

25.09.2020 сторонами підписано акт приймання-передачі до договору оренди сільськогосподарської техніки №25/09-2020 від 25.09.2020 (а.с. 14).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що передбачено статтею 629 ЦК України.

Позивачем надіслано відповідачу акт надання послуг №31 від 03.12.2020, рахунок на оплату №77 від 03.12.2020 оренди зернозбирального комбайну Claas Lexion 670 в сумі 482 175 грн 00 коп (а.с. 15, 18).

Крім того позивачем зареєстровано податкову накладну №84 від 03.12.2020 за оренду спірного комбайну на суму 482 175 грн 00 коп (а.с. 16-17).

Докази її коригування відсутні.

Відповідачем здійснено сплату орендних платежів на загальну суму 417 175 грн 00 коп з призначенням платежу «за оренду комбайна зг рахунку №77 від 03.12.2020», «оренда зернозбирального комбайну згідно договору оренди №25/09-2020 від 25.09.2020» (а.с. 19-25).

Позивачем направлено на адресу відповідача вимогу від 23.04.2021 №2304 на суму 232 175 грн 00 коп з додатками, зокрема податкова накладна від 03.12.2020 №84 та квитанція про її реєстрацію, рахунок на оплату №77 від 03.12.2022 на суму 482 175 грн, акт надання послуг №31 від 03.12.2020. У вимозі зазначає, що фактично сільськогосподарську техніку повернуто ТОВ «Груйн-Агро» 02.11.2020 після закінчення збиральних робіт (а.с. 26-27).

Вимога позивача залишена без відповіді та задоволення.

В матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем позивачу підписаного примірнику акту надання послуг №31 від 03.12.2020, заперечень щодо його підписання тощо.

Враховуючи вищевикладене, заборгованість відповідача за актом надання послуг №31 від 03.12.2020 становить 65 000 грн. 00 коп., підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорена, підставна та підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нараховані позивачем 8 541 грн 59 коп 3% річних підставні та підлягають до стягнення з відповідача у відповідності до розрахунку позивача.

З нарахованих позивачем 39 688 грн 80 коп інфляційних втрат підставними та підлягають до стягнення 39 518 грн 80 коп, оскільки у період з 02.08.2021 по 18.08.2021 відбулась дефляція в сумі 170 грн 00 коп, яка позивачем не врахована.

У позові на суму 170 грн 00 коп інфляційних втрат слід відмовити.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача 45 548 грн 01 коп пені.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідні положення Господарського кодексу України також передбачають, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання він зобов`язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню). Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання (ст. 230).

За змістом частини 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

П. 6.2 договору передбачено, що орендар несе відповідальність за порушення строків сплати орендних платежів, сплачуючи на користь орендодавця за кожен день прострочення пеню в розмірі 0,1% від розміру простроченої з оплати суми.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Частиною другою статті 343 ГК України встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна норма міститься також у статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», якою встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, здійснивши власний розрахунок, дійшов висновку, що підставними та підлягають до стягнення з відповідача 16 125 грн 53 коп. пені, розмір якої обмежується подвійною обліковою ставкою НБУ, згідно розрахунку:

-за період з 26.12.2020 по 23.02.2021 на суму 382 175 грн 00 коп - 7 536,73 грн (подвійна облікова ставка НБУ 0,033%);

-за період з 24.02.2021 по 05.05.2021 на суму 232 175 - 6 068,35 грн (подвійна облікова ставка НБУ за період з 24.02.2021 - 04.03.2021 0,033%, 05.03.2021 - 15.04.2021 0,036%, 16.04.2021 - 05.05.2021 0,041%);

-за період з 06.05.2021 по 03.06.2021 на суму 132 175 грн - 1 575,24 грн (подвійна облікова ставка НБУ 0,041%);

- за період з 04.06.2021 по 26.06.2021 на суму 100 000 грн - 945,21 грн.

У позові на суму 29 422 грн 48 коп пені слід відмовити, оскільки позивачем використано сталий розмір, визначений договором 0,1%, без обмеження подвійною обліковою ставкою НБУ.

При прийнятті рішення суд виходив з вірогідності наявних у матеріалах справи доказів, керуючись ст. 79 ГПК України, відповідно до якої наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).

Оскільки спір в частині задоволених позовних вимог до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в частині задоволених позовних вимог в сумі 2 463 грн 65 коп. відповідно до ст. ст. 129 - 130 ГПК України слід віднести на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 237, 238, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зав-Агро» (вул. Миколайчука, буд. 48, м. Ковель, Волинська обл., код ЄДРПОУ 38434908) на користь Фермерського господарства «Грейн-Агро» (вул. Хвул. 40 Років Перемоги, буд. 74/6, с. Високе, Михайлівський р-н., Запорізька обл., код ЄДРПОУ 40623569)

- 65 000 грн 00 коп. основного боргу, 8 541 грн 59 коп 3% річних, 39 518 грн 80 коп інфляційних втрат, 16 125 грн 53 коп. пені та 2 463 грн 65 коп витрат по сплаті судового збору, а всього: 131 649 грн 57 коп (сто тридцять одна тисяча шістсот сорок дев`ять грн 57 коп).

3. У позові на суму 29 592 грн 48 коп. відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя А. М. Кравчук