Рішення

від 27.03.2024 по справі 904/538/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2024м. ДніпроСправа № 904/538/24За позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Вояж", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 8 766,99грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

С У Т Ь С П О Р У:

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Вояж" заборгованість у розмірі 8 766,99грн, з яких:

- заборгованість за спожиту теплову енергію за період 01.02.2022 - 31.08.2023 у розмірі 7 892,10грн;

- плата за абонентське обслуговування у розмірі 179,05грн;

- пеня у розмірі 233,39грн;

- 3 % річних у розмірі 191,83грн;

- втрати від інфляції у розмірі 270,62грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії №890/жб від 01.11.2021.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2024 справу №904/538/24 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку письмового провадження.

Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.

Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду) за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Едуарда Фукса, буд. 18, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50042.

Направлена судом на адресу відповідача ухвала про відкриття провадження у справі повернута підприємством зв`язку з відміткою: "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 99-101).

Відповідно до п.4 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Суд звертає увагу, що адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є офіційним місцезнаходженням відповідача. Отже, якщо відповідач за власним волевиявленням не скористався правом отримати кореспонденцію, а тому відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі №921/32/18.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Отже, відповідач вважається таким, що повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином.

Судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 12.02.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

До того ж, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" 16.03.2017 перетворено у Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (п.1.2. Статуту товариства, а.с. 8 на звороті).

Відповідно до частини 2 статті 108 Цивільного кодексу України Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є правонаступником Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль".

У зв`язку з проведенням державної реєстрації змінено тип товариства з Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" про що 14.05.2018 внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" як суб`єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігрів питної води, інших господарських та технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Вказаним Законом також передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (частини 4, 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").

Згідно з рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради №343 від 12.10.2011 "Про надання згоди на передачу окремих об`єктів теплопостачання від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", а саме об`єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому, Інгулецькому та Саксаганському районах міста.

Таким чином, виконавцем послуги з постачання теплової енергії для будинку №18 за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Едуарда Фукса є позивач - Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль".

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" як виконавцем послуг 01.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.

Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (п. 1 договору).

Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" https://tec.dp.ua/ (п. 2 договору).

Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг (п. 4 договору).

Так як протягом 30 днів з дня опублікування Типового договору, на адресу позивача не надходило документів про рішення власників багатоквартирного будинку 18 по вул. Едуарда Фукса у м. Кривий Ріг про обрання моделі договірних відносин, послуга з теплопостачання споживалась відповідачем, з 01.11.2021 ТОВ "Експрес Вояж" вважається таким, що приєднався до публічного договору про надання послуги і постачання теплової енергії. У позивача даний Типовий договір з відповідачем обліковується за реквізитами №890/жб від 01.11.2021 за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Едуарда Фукса, буд. 18, прим. 73.

Таким чином, з 01.11.2021 між Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експрес Вояж" (споживач) укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (а.с. 21-25).

За умовами пункту 5 договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначеними цим договором.

Пунктом 17 договору встановлено, що зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця.

Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022), та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://tec.dp.ua/plata-za-abonentske-obslugovuvannya/.

У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

У разі зміни розміру плати за абонентське обслуговування протягом строку дії цього договору, новий розмір плати за абонентське обслуговування застосовується з моменту його введення виконавцем без внесення сторонами додаткових змін до цього договору (п. 30 договору).

Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (п. 31 договору).

Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.

Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Згідно з пунктом 33 договору виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

В пункті 34 договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (п. 41 договору).

У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу (п. 45 договору).

Оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (п. 47 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 51 договору).

Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 52 договору).

Цей договір може бути розірваний у разі прийняття рішення співвласниками щодо зміни моделі договірних відносин відповідно до ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (п. 53 договору).

Припинення дії цього договору не звільняє сторони від обов`язку виконання зобов`язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними (п. 55 договору).

На виконання рішень Виконавчого комітету Криворізької міської ради №490 від 22.09.2021 "Про початок опалювального сезону 2021/2022 років", №158 від 23.03.2022 "Про закінчення опалювального сезону 2021/2022 років", №760 від 28.09.2022 "Про початок опалювального сезону 2022/2023 років", №338 від 22.03.2022 "Про закінчення опалювального сезону 2022/2023 років" позивачем своєчасно розпочато та закінчено опалювальні сезони 2021-2022, 2022-2023 у м. Кривому Розі (а.с. 30-33).

Належне виконання зобов`язань АТ "Криворізька теплоцентраль" стосовно надання послуги з теплопостачання ТОВ "Експрес Вояж" у період з 01.02.2022 по 31.08.2023 підтверджується Актами включення опалення та припинення подачі теплоносія, а саме:

- Акт від 26.10.2021 (про подачу теплоносія на житловий будинок);

- Акт №289 від 01.04.2022 (про припинення подачі теплоносія);

- Акт №542 від 02.11.2022 (про подачу теплоносія на житловий будинок);

- Акт від 23.03.2023 (про припинення подачі теплоносія) (а.с. 26-29).

На виконання умов договору, позивач у період з лютого 2022 року по березень 2023 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 14 164,13грн.

На підтвердження зазначеного факту АТ "Криворізька теплоцентраль" суду надано акти передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг):

№4559 від 28.02.2022 за лютий 2022 року у кількості 0,53Гкал на суму 3401,95грн (без ПДВ) (а.с. 37);

№10900 від 31.03.2022 за березень 2022 року у кількості 0,5Гкал на суму 2881,13грн (без ПДВ) (а.с. 39);

№3445 від 30.04.2022 коригування нарахувань за лютий 2022 року у кількості -0,02Гкал на суму -38,77грн, за березень 2022 року у кількості -0,04Гкал на суму -230,49грн (без ПДВ) (а.с. 41);

№1125 від 31.01.2023 за січень 2023 року у кількості 0,54Гкал на суму 2404,92грн (без ПДВ) (а.с. 58);

№4781 від 28.02.2023 за лютий 2023 року у кількості 0,52Гкал на суму 2315,85грн (без ПДВ) (а.с. 60);

№8532 від 31.03.2023 за березень 2023 року у кількості 0,24Гкал на суму 1068,85грн (без ПДВ) (а.с. 62).

Зазначені акти передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) містять посилання на договір №890/жб від 01.11.2021, підписані споживачем та виконавцем без зауважень та заперечень до них.

Позивачем надано відповідачу послуги з абонентського обслуговування на загальну суму 179,05грн, за актами:

№4559 від 28.02.2022 за лютий 2022 року на суму 7,65грн (без ПДВ) (а.с. 37);

№10900 від 31.03.2022 за березень 2022 року на суму 7,65грн (без ПДВ) (а.с. 39);

№13876 від 30.04.2022 за квітень 2022 року на суму 7,66грн (без ПДВ) (а.с. 44);

№15748 від 31.05.2022 за травень 2022 року на суму 7,66грн (без ПДВ) (а.с. 46);

№17383 від 30.06.2022 за червень 2022 року на суму 8,79грн (без ПДВ) (а.с. 48);

№19076 від 31.07.2022 за липень 2022 року на суму 8,79грн (без ПДВ) (а.с. 50);

№20689 від 31.08.2022 за серпень 2022 року на суму 8,79грн (без ПДВ) (а.с. 52);

№22325 від 30.09.2022 за вересень 2022 року на суму 8,79грн (без ПДВ) (а.с. 54);

№25038 від 31.10.2022 за жовтень 2022 року на суму 8,79грн (без ПДВ) (а.с. 56);

№1125 від 31.01.2023 за січень 2023 року на суму 8,79грн (без ПДВ) (а.с. 58);

№4781 від 28.02.2023 за лютий 2023 року на суму 8,79грн (без ПДВ) (а.с. 60);

№8532 від 31.03.2023 за березень 2023 року на суму 19,02грн (без ПДВ) (а.с. 62);

№16418 від 31.07.2023 за липень 2023 року на суму 19,02грн (без ПДВ) (а.с. 64);

№18483 від 31.08.2023 за серпень 2023 року на суму 19,02грн (без ПДВ) (а.с. 66).

Також позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури на оплату на загальну суму 14 343,18грн:

№4560 від 28.02.2022 за лютий 2022 року на суму 4091,52грн (а.с. 38);

№10901 від 31.03.2022 за березень 2022 року на суму 3466,54грн (а.с. 40);

№3445 від 30.04.2022 коригування нарахувань за лютий 2022 року та за березень 2022 року на суму - 323,11грн (а.с. 42);

№13876 від 30.04.2022 за квітень 2022 року на суму 9,19грн (а.с. 45);

№15748 від 31.05.2022 за травень 2022 року на суму 9,19грн (а.с. 47);

№17383 від 30.06.2022 за червень 2022 року на суму 10,55грн (а.с. 49);

№19076 від 31.07.2022 за липень 2022 року на суму 10,55грн (а.с. 51);

№20689 від 31.08.2022 за серпень 2022 року на суму 10,55грн (а.с. 53);

№22325 від 30.09.2022 за вересень 2022 року на суму 10,55грн (а.с. 55);

№25038 від 31.10.2022 за жовтень 2022 року на суму 10,55грн (а.с. 57);

№1125 від 31.01.2023 за січень 2023 року на суму 2896,45грн (а.с. 59);

№4781 від 28.02.2023 за лютий 2023 року на суму 2789,57грн (а.с. 61);

№8532 від 31.03.2023 за березень 2023 року на суму 1305,44грн (а.с. 63);

№16418 від 31.07.2023 за липень 2023 року на суму 22,82грн (а.с. 65);

№18483 від 31.08.2023 за серпень 2023 року на суму 22,82грн (а.с. 66а).

ТОВ "Експрес Вояж" частково розрахувалося за надані послуги, сплатило на рахунок позивача 2951,00грн, що підтверджується платіжними дорученнями:

№41888 від 03.04.2023 на суму 2 790,00грн;

№@2PL380380 від 01.06.2023 на суму 23,00грн (а.с. 68);

№@2PL498108 від 10.07.2023 на суму 23,00грн (а.с. 70);

№@2PL519290 від 19.07.2023 на суму 23,00грн (а.с. 72);

№@2PL477260 від 17.08.2023 на суму 23,00грн;

№@2PL357521 від 27.09.2023 на суму 23,00грн (а.с. 74);

№@2PL912884 від 11.10.2023 на суму 23,00грн;

№@2PL989602 від 18.11.2023 на суму 23,00грн (а.с. 75).

02.10.2023 позивачем на адресу відповідача направлено претензію на суму 8117,15грн за вих. №7810/30, з пропозицією протягом 7 календарних днів з дня її отримання сплатити заборгованість (а.с. 79).

Позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 7 892,10грн, пеню у розмірі 233,39грн, 3 % річних у розмірі 191,83грн, втрати від інфляції у розмірі 270,62грн, плату за абонентське обслуговування у розмірі 179,05грн, що і є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору про надання послуги з постачання теплової енергії, строк дії договору, строк та порядок надання послуг, загальна вартість наданих за договором послуг, порядок оплати за надані послуги, наявність заборгованості за надані послуги, наявність оплати, наявність/ відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 ГК України).

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

З наведеного вбачається, що постачання теплової енергії має здійснюватися на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем та енергопостачальною організацією.

В свою чергу, оскільки користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії, то на споживача покладено обов`язок укласти договір з теплопостачальною організацією.

Установлено, що позивач, як виконавець послуги з постачання теплової енергії, 01.10.2021 на своєму офіційному сайті розмістив Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Згідно п. 4 Типового договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.

Так як протягом 30 днів з дня опублікування Типового договору, на адресу Позивача не надходило документів про рішення власників багатоквартирного будинку 18 по вул. Едуарда Фукса у м. Кривий Ріг про обрання моделі договірних відносин, послуга з теплопостачання споживалась відповідачем, з 01.11.2021 ТОВ "Експрес Вояж" вважається таким, що приєднався до публічного договору про надання послуги і постачання теплової енергії. У Позивача даний Типовий договір з відповідачем обліковується за реквізитами №890/жб від 01.11.2021 за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Едуарда Фукса, буд. 18, прим. 73.

Позивач зазначає, що відповідач не здійснив у повному обсязі розрахунки за спожиту теплову енергію за спірний період, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість поставлену теплову енергію у розмірі 7892,10грн та плата за абонентське обслуговування у розмірі 179,05грн, що і є причиною спору.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Частиною 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

В пункті 34 договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

З огляду на положення спірного договору відповідач повинен був оплатити вартість поставленої теплової енергії та абонентське обслуговування:

за лютий 2022 року не пізніше 31 березня 2022 року, прострочка виконання настає з 01.04.2022;

за березень 2022 року не пізніше 02 травня 2022 року (з урахуванням ч.5 ст. 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 03.05.2022;

за квітень 2022 року не пізніше 31 травня 2022 року, прострочка виконання настає з 01.06.2022;

за травень 2022 року не пізніше 30 червня 2022 року (з урахуванням ч.5 ст. 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 01.07.2022;

за червень 2022 року не пізніше 01 серпня 2022 року (з урахуванням ч.5 ст. 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 02.08.2022;

за липень 2022 року не пізніше 31 серпня 2022 року, прострочка виконання настає з 01.09.2022;

за серпень 2022 року не пізніше 30 вересня 2022 року, прострочка виконання настає з 01.10.2022;

за вересень 2022 року не пізніше 31 жовтня 2022 року, прострочка виконання настає з 01.11.2022;

за жовтень 2022 року не пізніше 30 листопада 2022 року, прострочка виконання настає з 01.12.2022;

за січень 2023 року не пізніше 28 лютого 2023 року, прострочка виконання настає з 01.03.2023;

за лютий 2023 року не пізніше 31 березня 2023 року, прострочка виконання настає з 01.04.2023;

за березень 2023 року не пізніше 01 травня 2023 року (з урахуванням ч.5 ст. 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 02.05.2023;

за липень 2023 року не пізніше 31 серпня 2023 року, прострочка виконання настає з 01.09.2023;

за серпень 2023 року не пізніше 02 жовтня 2023 року (з урахуванням ч.5 ст. 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 03.10.2023.

Між тим, в установлений договором строк, відповідач свої зобов`язання не виконав.

Згідно зі ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 7892,10грн та плати за абонентське обслуговування у розмірі 179,05грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтями 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Як зазначено в ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 45 договору визначено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії, за наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженою належним чином.

Позивач нарахував та просить стягнути пеню у розмірі 233,39грн за загальний період з 02.05.2022 до 06.12.2023 (а.с. 78).

Перевіркою наданого позивачем розрахунку пені встановлено, що пеня розрахована відповідно до умов п. 45 договору, не суперечить вимогам наведених вище положень діючого законодавства в частині її нарахування. Однак, при проведенні розрахунку не вірно визначено період прострочки виконання зобов`язання, не враховані положення ч.5 ст. 254 ЦК України.

Так, на суму боргу 944,56грн підлягає нарахуванню та стягненню пеня за період прострочки з 03.05.2022 до 06.12.2023 (583дн) у розмірі 55,07грн;

на суму боргу 1282,62грн підлягає нарахуванню та стягненню пеня за період прострочки з 02.05.2023 до 06.12.2023 (219дн) у розмірі 28,09грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 233,17грн (55,07грн + 81,09грн + 68,92грн + 28,09грн).

В задоволенні вимог про стягнення пені у розмірі 0,22грн слід відмовити.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 191,83грн за період з 02.05.2023 до 06.12.2023 та інфляційні втрати за період травень 2022 року - жовтень 2023 року у розмірі 270,62грн (а.с. 78 на звороті).

Перевіркою правильності нарахування 3% річних судом встановлено допущення позивачем аналогічної помилки, що і при нарахуванні пені.

Так, на суму боргу 944,56грн підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки з 03.05.2022 до 06.12.2023 (853дн) у розмірі 45,26грн;

на суму боргу 1282,62грн підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки з 02.05.2022 до 06.12.2023 (219дн) у розмірі 23,09грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 191,65грн (45,26грн + 66,65грн + 56,65грн + 23,09грн).

В задоволенні вимог про стягнення 3% річних у розмірі 0,18грн слід відмовити.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку втрат від інфляції, судом встановлено його арифметичну вірність (тобто помилок не виявлено).

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає основний борг за поставлену теплову енергію у розмірі 7 892,10грн, плата за абонентське обслуговування у розмірі 179,05грн, пеня у розмірі 233,17грн, 3% річних у розмірі 191,65грн та втрати від інфляції у розмірі 270,62грн, а всього 8 766,59грн.

При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00грн, що підтверджується платіжними інструкціями №5748 від 24.11.2023 на суму 2684,00грн та №6782 від 19.01.2024 на суму 344,00грн (а.с. 90, 91).

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено судом частково, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 3027,86грн (8766,59грн * 3028,00грн / 8766,99грн).

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Вояж" про стягнення 8 766,99грн - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Вояж" (ідентифікаційний код 20239275; вул. Едуарда Фукса, буд. 18, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50042) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (ідентифікаційний код 00130850; вул. Електрична, 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50014) основний борг за поставлену теплову енергію у розмірі 7892,10грн (сім тисяч вісімсот дев`яносто дві гривні 10коп.), плату за абонентське обслуговування у розмірі 179,05грн (сто сімдесят дев`ять гривень 05коп.), пеню у розмірі 233,17грн (двісті тридцять три гривні 17коп.), 3% річних у розмірі 191,65грн (сто дев`яносто одна гривня 65коп.), втрати від інфляції у розмірі 270,62грн (двісті сімдесят гривень 62коп.) та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 3027,86грн (три тисячі двадцять сім гривень 86коп.), видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано - 27.03.2024

Суддя Н.М. Євстигнеєва