Рішення

від 26.03.2024 по справі 906/19/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/19/24

Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Звєрєвої С.Р.

за участю представників сторін:

від позивача: Декань М.І., представник, Наказ №28-к від 28.02.2023 (в режимі відеоконференції )

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Норт Октопус"

про стягнення 4 599,02 грн

Процесуальні дії по справі.

Господарським судом Житомирської області ухвалою від 09.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження за позовом Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Норт Октопус" про стягнення 4599,02грн, перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 19.02.24р. о 11:00.

Судом перевірено за штрихкодовим ідентифікатором 0600243049960 та встановлено, що відповідачем не отримано ухвалу про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" господарський суд здійснив електронний витяг щодо юридичної особи ТОВ "Норт Октопус" (код ЄДРПОУ 35910663) та встановив, що адреса місцезнаходження відповідача співпадає з тією на яку було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі від 09.01.2024.

Господарський суд ухвалою від 19.02.2024 відклав розгляд справи по суті на 11.03.2024 о 12:00, розмістив оголошення на сайті судової влади України про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду справи по суті для відповідача у справі.

19.02.2024 на сайті судової влади України розміщено оголошення, повідомлено відповідача про дату, час та місце розгляду справи по суті (а.с. 78).

19.02.2024 до господарського суду повернулася ухвала суду від 09.01.2024 про відкриття провадження у справі з відміткою органу зв`язку про причини невручення "адресат відсутній за вказаною адресою", що надсилалась відповідачу (а.с. 79-81).

19.03.2024 на сайті судової влади України розміщено оголошення, повідомлено відповідача про дату, час та місце розгляду справи по суті (а.с. 109).

Господарський суд ухвалою від 18.03.2024 призначив розгляд справи по суті на 26.03.2024 о 12:00.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за наявними матеріалами, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 4, 7 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до змісту п. п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цієї особою суду; або за адресою, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Обов`язок суду повідомити учасників справи про дату, час і місце судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про дату, час і місце судового засідання, але й основних засад (принципів) господарського судочинства.

Розгляд справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час і місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату, час і місце слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №918/1478/14, від 03.08.2022 у справі №909/595/21).

Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила №270), у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 01.03.2023 у справі № 910/18543/21.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

У пункті 41 рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" зазначено, "... сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (див., nurtatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (974-256) (Aleksandr Shevchenko v.Ukraine), заява №8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v.Ukraine) (ухвала), заява №50996/99, від 14 жовтня 2003 року)".

На підставі ч. 4 ст. 11 Кодексу суд застосовує практику ЄСПЛ як джерело права, зокрема, у справі "Осіпов проти України", де Суд нагадав, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.

З врахуванням викладеного в судовому засіданні 26.03.2024 розглянуто справу по суті за наявними у ній матеріалами та прийнято вступну та резолютивну частини рішення суду про часткове задоволення позову.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулося з позовом до суду до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Норт Октопус" про стягнення 4 599, 02 грн, з яких: 2 804, 47 грн основного боргу, 420, 67 грн 15% штрафу, 261, 70 грн пені, 178, 18 грн 3% річних, 934, 00 грн суми інфляційних втрат (надалі за текстом - Управління, Товариство).

У позовній заяві Управління в обґрунтування підстав поданого позову посилається на те, що Товариство всупереч умовам укладеного Договору №1170/19 тимчасового користування місцем, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу від 16.08.2019 року (надалі за текстом - Договір №1170/19) не здійснив оплату в період з 08.10.2021 до 01.12.2023 за тимчасове користування місцями.

Управління у позові доводить, що у зв`язку з несплатою Товариством за тимчасове користування місцями, Управління нарахувало 15% штрафу на суму 420, 67 грн та пеню на суму 261, 70 грн на підставі п.п. 7.3., 7.2. Договору №1170/19, а також нарахувало 3% річних на суму 178, 18 грн та суму інфляційних втрат на суму 934, 00 грн на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Товариство відзив на позов не подало, правом участі у змагальному процесі не скористалось.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України справу вирішено за наявними в ній матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

16.09.2019 між Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (як Робочий орган) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аргент" (як Рекламорозповсюджувач) був укладений Договір №1170/19 тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу, відповідно до якого, за цим Договором на підставі відповідного наказу Робочого органу про встановлення пріоритету на місце для розміщення рекламного засобу, дозволу на розміщення зовнішньої реклами, наданого на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Рекламорозповсюджувачеві надається право тимчасового платного користування майном, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, виключно для розміщення та експлуатації рекламного засобу (далі - право тимчасового користування).

У п. 1.2. Договору №1170/19 сторони домовилися, що Рекламорозповсюджувач зобов`язується прийняти в платне користування місце та користуватися наданими йому місцем добросовісно та розумно відповідно до загальних вимог законодавства України, правил щодо благоустрою населених пунктів, умов цього Договору та Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.02.2019 №207, зареєстрованого в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві 25.02.2019 за №34/2211 (далі - Порядок), своєчасно та у повному обсязі відповідно до Договору здійснювати оплату за тимчасове користування місцем, сумлінно виконувати усі свої обов`язки за цим Договором, самостійно нести відповідальність за технічний стан рекламного засобу (далі - РЗ), порушення вимог техніки безпеки під час розташування та експлуатації РЗ, утримання місця у належному санітарному стані відповідно до законодавства.

Надання права тимчасового користування місцем за цим Договором є правом користування чужим майном і не передбачає надання будь-якого майна у володіння чи розпорядження, не підлягає відчуженню, та може бути припинене за рішення суду на вимогу власника чи уповноваженого ним особи (балансоутримувача) місця за наявності обставин, які мають істотне значення, в тому числі якщо право користування перешкоджає використанню майна за його цільовим призначенням. Цей Договір є договором приєднання. (п. 1.3. Договору №1170/19).

Дія та умови цього Договору розповсюджуються на усі встановлені за Рекламорозповсюджувачем пріоритети та надані дозволи на розміщення зовнішньої реклами. Встановлення/продовження будь-якого пріоритету та надання/продовження будь-якого дозволу на розміщення зовнішньої реклами, внесення до них змін, анулювання/припинення на підставі відповідного наказу Робочого органу/розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (п. 3.1. Договору №1170/19).

Робочий орган та/або КП "Київреклама" здійснюють облік місць для розміщення РЗ, на які поширюється пріоритет Рекламорозповсюджувача, та на які Рекламорозповсюджувачу видано дозволи на розміщення зовнішньої реклами, здійснюють контроль за строками дії пріоритету та дозволу шляхом формування адресних переліків та внесення до них змін (3.2. Договору №1170/19).

Сторони домовилися, що ціною цього Договору є плата за тимчасове користування, розмір якої відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України визначається та розраховується на підставі рішень Київської міської ради або розпоряджень її виконавчого органу залежно від встановлення за Рекламорозповсюджувачем пріоритетів та наданих дозволів, вказаних у відповідних адресних переліках (п. 6.1. Договору №1170/19).

Плата за тимчасове користування місцем нараховується, зараховується та використовується Робочим органом у порядку, визначеному рішенням Київської міської ради або її виконавчого органу (п. 6.2. Договору №1170/19).

Підставою для нарахування плати за тимчасове користування місцями та внесення Рекламорозповсюджувачем плати є рішення Робочого органу про встановлення/продовження пріоритету, рішення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання/продовження дозволу, інші юридичні факти (вчинки Рекламорозповсюджувача щодо фактичного користування місцем для розміщення РЗ) відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цей Договір (п. 6.3. Договору №1170/19).

Плата щомісячно перераховується Рекламорозповсюджувачем до бюджету міста Києва відповідно до умов Договору. У разі прострочення термінів сплати, визначених Договором, розмір несплаченої суми плати коригується з урахуванням штрафів, пені та індексу інфляції, відповідно до умов Договору та законодавства (п. 6.4. Договору №1170/19).

Плата нараховується з дати прийняття рішення про встановлення пріоритету, надання дозволу. При продовженні строку дії пріоритету, продовженні строку дії дозволу плата нараховується з дати, з якої продовжено строк дії пріоритету або дозволу (п. 6.6. Договору №1170/19).

У п. 6.8. Договору №1170/19 сторони погодили, що плата за користування місцем нараховується: до закінчення строку дії дозволу (п. 6.8.1. Договору №1170/19); до дати прийняття розпорядження виконавчим органом Київської міської ради (Київського міської державної адміністрації) про анулювання дозволу - у разі звернення Рекламорозповсюджувача із заявою про анулювання дозволу (п. 6.8.2. Договору №1170/19); до дати прийняття розпорядження виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) про відмову у продовженні строку дії дозволу (у випадку коли таке розпорядження прийняте після закінчення строку дії дозволу) - у разі звернення Рекламорозповсюджувача із заявою про продовження дозволу (п. 6.8.3. Договору №1170/19).

Розрахунковим періодом надання місця у тимчасове користування та надання плати за тимчасове користування місцем є календарний місяць (п. 6.13. Договору №1170/19).

Плата за тимчасове користування місцем, штрафні санкції за прострочення здійснення платежів нараховується Робочим органом щомісячно та переказуються Рекламорозповсюджувачем не пізніше 20-го числа поточного місяця, виключно на казначейський рахунок №31517938026001 МФО 899998 у Головному управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/50110005 код ЄДРПОУ 37993783) для зарахування до цільового фонду спеціального фонду бюджету міста Києва, в розмірах, зазначених у рахунках. Факт неотримання рахунку не звільняє Рекламорозповсюджувача від здійснення плати (п. 6.14. Договору №1170/19).

У п. 7.2. Договору №1170/19 сторони погодили, що Робочий орган застосовує до Рекламорозповсюджувача штрафні санкції у вигляді пені за несвоєчасне або неповне внесення платежів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми (п. 7.2. Договору №1170/19).

Робочий орган має право додатково нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за тимчасове користування, що складає більше 1 (одного) місяця, штраф у розмірі 15 (п`ятнадцяти) відсотків простроченої суми (п. 7.3. Договору №1170/19).

Строк позовної давності стягнення штрафних санкцій за цим Договором складає три роки та нараховуються протягом всього строку позовної давності (п. 7.7. Договору №1170/19).

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє щодо кожного місця розміщення РЗ протягом строку дії встановленого пріоритету та/або дозволу, а також протягом строку фактичного користування місцем. Припинення пріоритету або дозволу щодо окремого місця для розміщення РЗ у разі наявності у Рекламорозповсюджувача інших чинних пріоритетів та/або дозволів не тягне за собою припинення цього Договору в цілому (п. 8.1. Договору №1170/19).

16.09.2019 сторони уклали Додатки №1-5 до Договору №1170/19, відповідно до яких визначили адресні переліки, відповідно до яких Рекламорозповсюджувачу надано право тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламного засобу за адресами, наведених у переліках.

04.10.2019 сторони уклали Додаткову угоду №1170/19-1 до Договору №1170/19-1 (Додаток №6), відповідно до якої визначили, що у зв`язку з поданням Рекламорозповсюджувачем до дозвільного органу заяви на продовження строку дії дозволу (-ів) та виходячи з положень абз. 8 п. 1.7. Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Києві, затверджений розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.02.2019 №207, відповідно до якого не вважається самовільно встановленим рекламний засіб протягом часу розгляду заяви розповсюджувача зовнішньої реклами про продовження строку дії дозволу до моменту прийняття виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) відповідного рішення за такою заявою, а також з того, що користування місцями для розміщення РЗ, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва є платним, сторони домовились, що Договір вважається чинним з дати, наступної за днем закінчення строку дії дозволу (-ів), на строк до прийняття виконавчим органом Київської міської ради (КМДА) рішення про продовження дії дозволу (-ів) чи про відмову у його (їх) продовженні в частині, що стосується об`єкту (-ів) зовнішньої реклами по дозволу (-ам) та місцю(-ям) (адресам) розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), зазначених у переліках, зокрема: 12) 098663-05-П-1 (12032-П-1), розмір плати за місяць, грн - 4 756, 32 грн; 20) 15619-07-П-1 (29160-П-1), розмір плати за місяць, грн - 3 937, 50 грн.

21.11.2019 сторони погодили адресний перелік №6 до Договору №1170/19 (Додаток №7).

05.12.2019 сторони уклали Додаткову угоду №1170/19-2 до Договору №1170/19 (Додаток №8), відповідно до якого зазначили, що у зв`язку із зміною власника рекламних засобів та переоформлення дозволів на розміщення зовнішньої реклами сторони дійшли згоди розірвати Договір в частині місць, наданих для розміщення рекламних засобів, відповідно до дозволів №№04787-04-П-1, 06354-04-П-1, 06567-04-П-1, 07009-04-П-1, 10891-05-П-1, 14996-07-П-1, 15000-07-П-1, 17832-07-П-1.

05.12.2019 сторони уклали адресний перелік №7 до Договору №1170/19 (Додаток №9).

16.12.2019 сторони уклали адресний перелік №8 до Договору №1170/19 (Додаток №10).

13.01.2020 сторони уклали адресний перелік №9 до Договору №1170/19 (Додаток №11).

13.01.2020 сторони уклали Додаткову угоду №1170/19-3 до Договору №1170/19 (Додаток №12) в якій сторони погодили, що внаслідок зміни власника рекламних засобів та переоформлення дозволів на розміщення зовнішньої реклами дійшли згоди розірвати Договір в частині місць, наданих для розміщення рекламних засобів, відповідно до дозволу №07224-04-П-1, що відповідно до цієї Угоди втрачає чинність з 28.11.2019.

24.01.2020 сторони уклали Додаткову угоду №1170/19-5 до Договору №1170/19 (Додаток №13) в якій сторони внаслідок зміни власника рекламних засобів та переоформлення дозволів на розміщення зовнішньої реклами дійшли згоди розірвати Договір в частині місць, наданих для розміщення рекламних засобів, відповідно до дозволів №№06233-04-П-1, 07021-04-П-1, 09124-05-П-1, 09741-05-П-1, 10315-05-П-1, 10368-05-П-1, що відповідно до цієї Угоди втрачають чинність з 16.01.2020 року.

03.02.2020 сторони уклали адресний перелік №10 до Договору №1170/19 (Додаток №14).

10.02.2020 сторони уклали Додаткову угоду №1170/19-4 до Договору №1170/19 (Додаток №15) в якій змінили п. 6.14. Договору та виклали в новій редакції.

11.02.2020 сторони уклали адресний перелік №11 до Договору №1170/19 (Додаток №16).

11.02.2020 сторони уклали Додаткову угоду №1170/19-6 до Договору №1170/19 (Додаток №17) в якій сторони внаслідок зміни власника рекламних засобів та переоформлення дозволів на розміщення зовнішньої реклами дійшли згоди розірвати Договір в частині місць, наданих для розміщення рекламних засобів, відповідно до дозволу №08525-05-П-1, що відповідно до цієї Угоди втрачають чинність з 16.01.2020 року.

10.03.2020 сторони уклали адресний перелік №12 до Договору №1170/19 (Додаток №18).

26.03.2020 сторони уклали Додаткову угоду №1170/19-7 до Договору №1170/19 (Додаток №19) в якій сторони внаслідок зміни власника рекламних засобів та переоформлення дозволів на розміщення зовнішньої реклами дійшли згоди розірвати Договір в частині місць, наданих для розміщення рекламних засобів, відповідно до дозволів №№12690-06-П-1, 11370-05-П-1 що відповідно до цієї Угоди втрачають чинність з 04.03.2020 року.

09.04.2020 сторони уклали Додаткову угоду №1170/19-8 до Договору №1170/19 (Додаток №20) в якій сторони внаслідок зміни власника рекламних засобів та переоформлення дозволів на розміщення зовнішньої реклами дійшли згоди розірвати Договір в частині місця, наданого для розміщення рекламного засобу, відповідно до дозволу №15620-07-П-1 що відповідно до цієї Угоди втрачають чинність з 04.03.2020 року.

06.07.2020 сторони уклали адресний перелік №13 до Договору №1170/19 (Додаток №21).

30.07.2020 сторони уклали Додаткову угоду №1170/19-9 до Договору №№1170/19 (Додаток №22) в якій сторони внаслідок зміни власника рекламних засобів та переоформлення дозволів на розміщення зовнішньої реклами дійшли згоди розірвати Договір в частині місць, наданих для розміщення рекламних засобів, відповідно до дозволів №№31076-12-П-1, 09782-05-П-1 що відповідно до цієї Угоди втрачають чинність з 03.07.2020 року.

21.08.2020 сторони уклали адресний перелік №14 до Договору №1170/19 (Додаток №23).

06.10.2020 сторони уклали адресний перелік №15 до Договору №1170/19 (Додаток №24).

06.10.2020 сторони уклали адресний перелік №16 до Договору №1170/19 (Додаток №25).

06.10.2020 сторони уклали Додаткову угоду №1170/19-10 до Договору №1176/19 (Додаток №26) в якій сторони внаслідок зміни власника рекламних засобів та переоформлення дозволів на розміщення зовнішньої реклами дійшли згоди розірвати Договір в частині місць, наданих для розміщення рекламних засобів, відповідно до дозволів №№00944-03-П-1, 11720-06-П-1 що відповідно до цієї Угоди втрачають чинність з 19.08.2020 року.

10.11.2020 сторони уклали Додаткову угоду №1170/19-11 до Договору №1170/19 (Додаток №27) в якій сторони внаслідок зміни власника рекламних засобів та переоформлення дозволів на розміщення зовнішньої реклами дійшли згоди розірвати Договір в частині місць, наданих для розміщення рекламних засобів, відповідно до дозволів №№08069-05-П-1, 12848-06-П-1 що відповідно до цієї Угоди втрачають чинність з 16.10.2020 року.

23.11.2020 сторони уклали адресний перелік №17 до Договору №1170/19 (додаток №28).

02.02.2021 сторони уклали адресний перелік №18 до Договору №1170/19 (Додаток №29).

10.02.2021 сторони уклали Додаткову угоду №1170/19-12 до Договору №1170/19 (Додаток №30) в якій сторони внаслідок зміни власника рекламних засобів та переоформлення дозволів на розміщення зовнішньої реклами дійшли згоди розірвати Договір в частині місць, наданих для розміщення рекламних засобів, відповідно до дозволів №№07261-04-П-1, 12850-06-П-1, 17633-07-П-1 що відповідно до цієї Угоди втрачають чинність з 29.01.2021 року.

23.02.2021 сторони уклали адресний перелік №19 до Договору №1170/19 (Додаток №31).

01.06.2021 сторони уклали Додаткову угоду №1170/19-13 до Договору №1170/19 (Додаток №32) в якій сторони внаслідок зміни власника рекламних засобів та переоформлення дозволів на розміщення зовнішньої реклами дійшли згоди про внесення змін до Договору в частині виключення з адресного переліку місць, наданих для розміщення рекламних засобів, відповідно до дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№03757-04-П-1, 09106-05-П-1 що відповідно до цієї Угоди втрачають чинність з 19.05.2021 року.

07.10.2021 Товариство здійснило державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зокрема змінило місцезнаходження та найменування юридичної особи на назву юридичної особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Норт Октопус".

08.10.2021 року Управління виставило до оплати рахунок №72123 на суму 8 693, 82 грн, в призначенні платежу визначено: "плата за тимчасове користування місцем РЗ №09863-05-П-1 щит, що стоїть окремо (призматрон) (13.2120 м2 г.п., ІІІ) Шевченківський р-н, вул. Чорновола,30 з 01.10.2021 по 31.10.2021" на суму 4 756, 32 грн та "плата за тимчасове користування місцем РЗ№15619-07-П-1 щит, що стоїть окремо (суцільний) (8.7500 м2 г.п., ІІ) Печерський р-н, Набережне шосе/пішохідний міст 450 м в напрямку м. Дніпро з 01.10.2021 по 31.10.2021" на суму 3 937, 50 грн (а.с. 48).

До вказаного рахунку додано розрахунок коригування №72124 від 08.10.2021 в якому Управлінні провело зміну коефіцієнту через пандемію COVID-19 (0,5) у зв`язку з чим різниця становить - "- 4 346, 91 грн".

У розрахунку коригування №73528 від 21.10.2021 до рахунку №72123 від 08.10.2021 Управління здійснило коригування у зв`язку із зміною дати початку та кінця тимчасового користування, зміна коефіцієнту COVID-19 (0.5), зміна коефіцієнту: анулювання (0) та у зв`язку з чим сума до сплати зменшилася на різницю - "- 1 542, 44 грн" (а.с. 50).

У зв`язку з коригуванням рахунку №72123 від 08.10.2021 плата за тимчасове користування місцем складає - 2 804, 47 грн.

Управління звернулося з позовом до суду про примусове стягнення коштів плати за тимчасове користування місцем РЗ 09863-05-П-1 та №15619-07-П-1 на суму 2 804, 47 грн.

Додатково Управління заявило до стягнення вимоги про стягнення штрафу у розмірі 15% на суму 420, 67 грн, пені на суму 261,70 грн, 3% річних на суму 178,18 грн, суми інфляційних втрат на суму 934, 00 грн.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

1. Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому, зокрема, одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( виконати роботу).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу ( ч. 2 ст. 509 ЦК України), зокрема з договорів.

1.1. Судом встановлено, що укладений між сторонами спору Договір №1170/19 за своєю правовою природою є договором послуг, який регулюється главою 63 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

1.2. Законом України "Про рекламу" від 3 липня 1996 року за № 270/96-ВР визначено засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

Відповідно до статті 16 вказаного Закону визначено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

1.3. Правовідносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами регулюються Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003 (тут і надалі за тектом - Правила №2067).

У п.3 вказаних Правил №2067 визначено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Пунктом 32 Правил №2067 визначено, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою). При цьому площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 метра за периметром горизонтальної проекції цього засобу. Для неназемного та недахового рекламного засобу площа місця дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну паралельну їй площину.

1.4. Судом встановлено, що Товариством отримано дозволи №№09863-05-П-1 та 15619-07-П-1 на розміщення об`єкта зовнішньої реклами (а.с. 5-6).

1.5. Як зазначав суд раніше, сторони, зокрема, у Додатковій угоді №1170/19-4 до Договору №1170/19 погодили, що плата за тимчасове користування місцем, штрафні санкції за прострочення здійснення платежів нараховується Робочим органом щомісячно та переказуються Рекламорозповсюджувачем не пізніше 20-го числа поточного місяця. При цьому, сторони також погодили, що факт неотримання рахунку не звільняє Рекламорозповсюджувача від здійснення плати.

1.6. У постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №355/385/17 зазначено, що тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто, з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Отже, у разі обґрунтування заявленого позову посиланням на договірні відносини, розглядаючи спір, господарський суд перш за все має встановити правову природу договору з урахуванням якої визначити зміст спірних правовідносин, їх нормативне регулювання з наступним встановленням обсягу прав та обов`язків і моменту виникнення зобов`язання.

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц).

1.7. Докази оплати рахунку №72123 від 08.10.2021 Товариством матеріали справи не містять.

З урахуванням наведеного, позовна вимога про стягнення плати за тимчасове користування місцем на суму 2 804, 47 грн доведена та підлягає задоволенню.

2. Щодо позовних вимог про стягнення пені на суму 261, 70 грн за період з 21.10.2021 до 20.04.2022.

2.1. Згідно із частиною першою статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойка має подвійну правову природу - є одночасно способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати) (правові позиції ВС/КГС у постановах від 28.01.2020 №910/17753/18, від 20.08.2020р. у справі №902/959/19; від 10.09.2020 у справі №916/1777/19).

2.2. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини шостої статті 232 ГК України (правові позиції ВС/КГС у постановах від 20 серпня 2020 року у справі №902/959/19, від 09 березня 2021 року у справі №924/441/20).

2.3. Судом встановлено, що сторони у п. 7.2. Договору №1170/19 погодили пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, розрахована від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, тобто не відступлено від загального правила ч. 6 ст. 232 ГК України.

2.4. Суд здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку пені на суму 261,70 грн, дійшов висновку, що останній є арифметично правильним (п. 88 постанови ВПВС від 04.12.19р. у справі №917/1739/17; постанова ОП КГСУ у складі ВС від 18.09.20р. у справі №916/4693/15), за наслідками якого вважає їх розмір обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

3. Щодо позовних вимог про стягнення штрафу 15% на суму 420, 67 грн.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу та можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань надано сторонам частинами другою та четвертою статті 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, а також приписами статті 546 ЦК України та статті 231 ГК України (п.7.38 постанови ВПВС від 01.06.2021р. у справі №910/12876/19).

Суд, перевіривши розрахунок суми штрафу, визнає його арифметично правильним, задовольняє його в повному обсязі.

4. Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних на суму 178, 18 грн за період з 20.10.2021 до 01.12.2023 та інфляційних втрат на суму 934, 00 грн.

4.1. Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 Цивільного кодексу України, дійшла висновку про те, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю.

4.2. У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц та від 23.06.2020 у справі №536/1841/15-ц.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.19 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17 тощо).

4.3. Визначені ч.2 ст.625 ЦК право стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг) (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 20 лютого 2023 року у cправі № 910/15411/21).

4.4. Судом встановлено, що Управління нарахувало 3% річних за період з 20.10.2021 до 01.12.2023, що складає 772 днів прострочення.

Разом з тим, суд констатує, що 20.10.2021 згідно п. 6.14 Договору №1170/19 та нормами ст. 253 ЦК України був останнім днем виконання зобов`язання зі здійснення плати за тимчасове користування місцем, тому прострочення розпочалося з 21.10.2021.

Судом самостійно здійснено розрахунок 3% річних, а саме: період прострочення: з 21.10.2021 до 01.12.2023, сума боргу 2 804, 47 грн, кількість днів прострочення 772 дні, 3% річних складає 177, 95 грн.

Таким чином обґрунтованою до стягнення 3% річних складає 177, 95 грн. У стягненні 3% річних на суму 0, 23 грн суд відмовляє.

4.5. У постанові Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 викладено правовий висновок про те, що при розрахунку "інфляційних втрат" у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 №265, а також визначений порядок нарахування інфляційних втрат у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078).

Невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення (постанова ВП ВС від 08.11.2019 №127/15672/16-ц).

Судом перевірено розрахунок суми інфляційних втрат на суму 934,00 грн за наслідками якого визнано арифметично правильним у зв`язку із чим підлягає задоволенню в повному обсязі.

5. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Позивач довів обґрунтованість позовних вимог у складі та розмірі, визнаній судом, тоді як відповідач правом участі у змагальному процесі не скористався та не спростував доводи позову.

Щодо розподілу судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи ( ч.1 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 цієї статті Кодексу розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

Господарський суд на підставі ч. 9 ст. 129 ГПК України покладає на відповідача судовий збір у повному обсязі, з вини якого виник спір.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Норт Октопус" (вул. Степана Бандери, буд. 7, м. Житомир, 10002, код ЄДРПОУ 35910663) на користь Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044; фактична адреса: Боричів узвіз, 8, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 41348526 (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/50110005; код отримувача (ідентифікаційний код):37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA988999980314111938000026001; код класифікації доходів бюджету: 50110005):

- 2 804,47 грн основного боргу;

- 420, 67 грн 15% штрафу;

- 261,70 грн пені;

- 177, 95 грн 3% річних;

- 934, 00 грн суми інфляційних втрат.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Норт Октопус" (вул. Степана Бандери, буд. 7, м. Житомир, 10002, код ЄДРПОУ 35910663) на користь Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044; фактична адреса: Боричів узвіз, 8, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 41348526 (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/50110005; код отримувача (ідентифікаційний код):37993783; банк отримувача: ГУ ДКСУ у м.Києві; код банку отримувача (МФО): 820172; рахунок отримувача: UA 498201720344230001000099759) - 2 684, 00 грн судового збору.

Видати наказ.

3. У стягненні 0,23 грн 3% річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 27.03.24

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1 - в справу

2- позивачу (через Ел. суд)

3-відповідачу (рек. з повід.) + оголошення на сайті