Рішення

від 26.03.2024 по справі 906/48/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/48/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН СЕЙЛ КЕЙ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж Інвест Буд"

про стягнення 15 236,76грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН СЕЙЛ КЕЙ" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж Інвест Буд" 15236,76грн, з яких: 9272,54грн основного боргу, 4204,76грн інфляційних нарахувань, 832,21грн 3% річних, 927,25грн штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки №US-31 від 12.04.2018 щодо оплати поставленого товару.

В якості правових підстав позивач зазначає, зокрема, ст.509, 525, 526, 546, 549, 550, 610, 612, 625, 629, 692, 712, Цивільного кодексу України, ст.179, 193, 216, 217, 230 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 15.01.2024 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ч.5, 7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та заперечень щодо її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходило.

Згідно з ч.2, 3 ст.252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

У матеріалах справи міститься копія ухвали від 15.01.2024, яка направлялася на адресу відповідача, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та повернута з відміткою відділення поштового зв`язку: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 58-61).

Вказана ухвала надсилалася рекомендованими листами з поміткою "судова повістка".

Відповідно до п.99-2 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" (з відповідними змінами і доповненнями), рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду. За змістом п.116 вказаної постанови Кабінету Міністрів України, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Згідно з ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України).

У разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сторони мали доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Окрім того, на офіційному сайті Господарського суду Житомирської області розміщено оголошення про виклик до суду ТОВ "Авантаж Інвест Буд" (а.с. 62).

Отже, відповідача належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі №906/48/24.

Відповідач у строк, встановлений ст.165 Господарського процесуального кодексу України, відзив на позов не подав. Поряд з цим, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч.2ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи приписи ч.4ст.240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини справи.

12.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН СЕЙЛ КЕЙ" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авантаж Інвест Буд" (далі - покупець, відповідач) укладено договір поставки №US-31 (далі - Договір) (а.с. 12-14), відповідно до якого постачальник зобов`язувався на умовах та в порядку, визначеному договором, передати у власність покупця товар, асортимент, ціна і кількість якого обумовлюється сторонами при узгодженні заявки та визначається у видатковій накладній чи рахунку на оплату, а покупець - оплатити вартість товару.

Поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі узгоджених з постачальником письмових або усних замовлень покупця (п.2.1 Договору).

За змістом п.2.3 Договору приймання-передача товару за асортиментом, кількістю та якістю, здійснюють відповідності з видатковими накладними.

Відповідно до п.3.3-3.4 Договору оплата отриманого товару проводиться покупцем впродовж 7 (семи) календарних днів з дати, вказаної у видатковій накладній постачальника. Розрахунок здійснюється в безготівковій формі в національній грошовій одиниці України на розрахунковий рахунок постачальника.

Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п.3.6 Договору).

Згідно з п. 4.3 Договору покупець зобов`язаний прийняти та оплатити поставлені товари відповідно до вимог даного договору.

Відповідно до п.5.1 Договору сторони несуть відповідальність за неналежне виконання умов цього Договору на підставах, визначених чинним законодавством України.

При порушенні покупцем строків оплати, вказаних у п.3.3 даного договору, на термін понад 30 календарних днів, останній сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (п.5.2 Договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2018, а в частині оплати - до повного виконання зобов`язань по даному договору. Якщо за 15 календарних днів до закінчення строку дії договору від однієї зі сторін не надійде письмове повідомлення про розірвання, то даний договір вважається автоматично продовженим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах (п.7.1 Договору).

Позивачем на підтвердження здійснення поставки товару відповідачеві у матеріали справи подано видаткові накладні №1574 від 24.12.2020 (на суму 6126,86грн) та №1580 від 30.12.2020 (на суму 3145,68грн) (а.с. 20-21).

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №US-31 від 12.04.2018 у частині проведення оплати за поставлений товар останньому позивачем направлялася претензія про повернення грошових коштів №28/1-2023 від 28.11.2023, яка не вручена (інші причини), що підтверджується роздруківкою про трекінг відправлення із сайту Укрпошти (а.с. 22-29).

Відповідно до розділу 6 Договору усі спори між сторонами, що виникли під час дії цього договору вирішуються шляхом переговорів, а у разі неможливості вирішити спір шляхом переговорів, спір виноситься на розгляд господарського суду у відповідності до чинного законодавства.

Оскільки відповідач не виконав свої зобов`язання, а спір не вдалося вирішити шляхом переговорів, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з останнього 9272,54грн основного боргу, 4204,76грн інфляційних нарахувань, 832,21грн 3% річних, 927,25грн штрафу.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч.1 ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України)). Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов`язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше (ч.3 ст.173 ГК України).

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.175 ГК України).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Суд дійшов висновку, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки №US-31 від 12.04.2018.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Частиною 1 статті 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Як суд зазначав вище, позивач умови договору поставки №US-31 від 12.04.2018 виконав належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи видаткові накладні №1574 від 24.12.2020 (на суму 6126,86грн) та №1580 від 30.12.2020 (на суму 3145,68грн) (а.с. 20-21).

Водночас відповідач своїх обов`язків щодо оплати поставленого товару за вказаними видатковими накладними згідно умов Договору не виконав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 9272,54грн (6126,86грн + 3145,68грн) боргу за поставлений товар є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Крім того, позивач заявляє вимоги про стягнення 832,21грн 3% річних (за періоди 31.12.2020-29.12.2023 (за видатковою накладною №1574 від 24.12.2020) і 06.01.2021-29.12.2023 (за видатковою накладною №1580 від 30.12.2020)) та 4204,76грн інфляційних нарахувань (за періоди січень 2021 року - листопад 2023 року (за видатковою накладною №1574 від 24.12.2020) і січень 2021 року - листопад 2023 року (за видатковою накладною №1580 від 30.12.2020)).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд встановив, що позивач неправильно визначив день закінчення строку виконання відповідачем зобов`язання з оплати поставленого товару.

Як суд зазначав вище, згідно з п.3.3 Договору оплата отриманого товару проводиться покупцем впродовж 7 (семи) календарних днів з дати, вказаної у видатковій накладній постачальника.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 253 ЦК України).

Враховуючи викладене, початок періоду прострочення виконання відповідачем зобов`язання з оплати поставленого йому товару починається з 01.01.2021 (за видатковою накладною №1574 від 24.12.2020) та з 06.01.2021 (за видатковою накладною №1580 від 30.12.2020).

Тобто, суд вважає правильними такі періоди для нарахування 3% річних й інфляційних нарахувань: 01.01.2021-29.12.2023 (за видатковою накладною №1574 від 24.12.2020) і 07.01.2021-29.12.2023 (за видатковою накладною №1580 від 30.12.2020).

Враховуючи наведене, перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга:Закон", господарський суд здійснив розрахунок 3% річних, відповідно до якого загальна сума 3% річних, що підлягає до задоволення, становить 831,45грн:

6126,86 грн х 1093 дні (01.01.2021-29.12.2023) х 3% / 365 днів / 100% = 550,41грн;

3145,68 грн х 1087 дні (07.01.2021-29.12.2023) х 3% / 365 днів / 100% = 281,04грн.

У задоволенні позову в частині вимог про стягнення 3% річних у сумі 0,76грн (832,21 - 831,45) суд відмовляє.

Перевіривши наведений у позовній заяві розрахунок розміру інфляційних втрат (за період січень 2021 року - листопад 2023 року), суд вважає його арифметично правильним, тому задовольняє вимогу щодо стягнення 4204,76грн інфляційних нарахувань.

Щодо позовних вимог про стягнення 927,25грн штрафу, суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до п.5.2 Договору, при порушенні покупцем строків оплати, вказаних у п.3.3 даного договору, на термін понад 30 календарних днів, останній сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Перевіривши наведений позивачем у позовній заяві розрахунок суми штрафу, суд вважає його арифметично правильним, тому вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 927,25грн штрафу (9 272,54 х 10%) підлягають задоволенню.

Згідно ч.2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.

Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи докази, які містяться у матеріалах справи, а також норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку про задоволення позову частково, а саме: в частині вимог про стягнення 9272,54грн основного боргу, 4204,76грн інфляційних нарахувань, 831,45 грн 3% річних, 927,25грн штрафу. У частині вимог щодо стягнення 0,76грн 3% річних суд відмовляє в позові.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку, що судовий збір необхідно покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж Інвест Буд" (10020, м. Житомир, вул. Вільський Шлях, буд. 18; ідентифікаційний код 41650745) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН СЕЙЛ КЕЙ" (13300, Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Бистицька, буд. 89; ідентифікаційний код 40748590):

- 9272,54грн основного боргу;

- 4204,76грн інфляційних нарахувань;

- 831,45грн 3% річних;

- 927,25грн штрафу;

- 2683,87грн судового збору.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині вимог щодо стягнення 0,76грн 3% річних.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 26.03.24

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу

2 - позивачу (код ЄДРПОУ 40748590) (рек.) та через електронний кабінет

3 - відповідачу (код ЄДРПОУ 41650745) (рек. з пов.)