Рішення

від 11.03.2024 по справі 908/3469/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 19/165/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2024 Справа № 908/3469/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Давиденко І.В. при секретарі судового засідання Хрипко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання, (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35, ідентифікаційний код 42093239)

до відповідача Комунального підприємства Михайлівський комунгосп Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області (72002, Запорізька область, Василівський район, смт. Михайлівка, вул. Пушкіна, буд. 187, ідентифікаційний код 37830847)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго, (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, ідентифікаційний код 00130926)

про стягнення 2 913 886,31 грн.

представники сторін

від позивача: Неудачін Р.В., дов. № 2 від 02.01.2024

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: Сарібекян Н.А., дов. № 344 від 21.12.2023

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21.11.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 10289 від 20.11.2023 (вх. № 3812/08-07/23 від 21.11.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання до Комунального підприємства Михайлівський комунгосп Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області про стягнення 2 913 886,31 грн заборгованості за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 392 від 01.01.2021.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем зобов`язань по оплаті електричної енергії за Договором про постачання електричної енергії споживачу за період з лютого 2022 по листопад 2022.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2023 справу № 908/3469/23 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Давиденко І.В.

Ухвалою суду від 27.11.2023 вищевказану позовну заяву на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви до 05.12.2023 включно.

04.12.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 27.11.2023.

Ухвалою суду від 11.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3469/23; присвоєно справі номер провадження 19/165/23, підготовче судове засідання призначено на 16.01.2024.

09.01.2024 до суду від третьої особи надійшли письмові пояснення, за змістом яких третя особа - ПАТ Запоріжжяобленерго. як оператор системи підтвердила, що в період з лютого 2022 по листопад 2022 року відповідачу за Договором про надання послуг з розподілу було надано послуг з розподілу в обсязі 589799 кВт/год.

Ухвалою суду від 16.01.2024, в порядку ст. 183 ГПК України, відкладено підготовче засідання на 12.02.2024.

Ухвалою суду від 12.02.2024, в порядку ст. 185 ГПК України, закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 11.03.2024.

Від третьої особи через підсистему «Електронний суд» 06.03.2024 надійшли письмові пояснення, відповідно до яких останній зазначив, що Також ПАТ «Запоріжжяобленерго» надає до письмових пояснень детальний розрахунок нарахування обсягів споживання електричної Відповідачем за період з лютого 2022 по листопад 2022 включно, де за період лютого 2022 по червень 2022 включно обсяги за спожиту електричну енергію розраховувалися згідно з умовами Договору та ККОЕЕ, тобто надавалися Акти про спожиту електричну енергію Відповідачем, таким чином ці обсяги є фактично спожиті та підтверджені, а за період з липня 2022 по листопад 2022 розраховувались, відповідно до вимог розділу 8.6 ККОЕЕ, Договору та Положення.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник позивача в судовому засіданні 11.03.2024 підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник третьої особи в судовому засіданні 11.03.2024 підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в жодне судове засідання не з`явився, письмового відзиву не надав, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені судом всіма можливими заходами.

Місцезнаходженням відповідача, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є: 72002, Запорізька область, Василівський район, смт. Михайлівка, вул. Пушкіна, буд. 187.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 р. за № 1668/39004, Василівська міська територіальна громада входить до тимчасово окупованих територій.

Відповідач про відкриття провадження у даній справі, відкладення підготовчого засідання, закриття підготовчого засідання та призначення розгляду справи по суті були повідомлені належним чином, у відповідності до статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», а саме: через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, шляхом розміщення текстів відповідних ухвал на вказаному сайті та шляхом надсилання на відому електронну адресу відповідача відповідних ухвал.

Отже, судом вжито всі можливі заходи для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/3469/23 та хід судового розгляду даної справи.

Судом також враховано, що не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Відзиву на адресу суду від відповідача, у встановлений процесуальний строк для подачі відзиву, не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно зі ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, суд вважає, що ним було вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/3469/23, а його неявка не перешкоджала розгляду справи по суті.

Заслухавши представників позивача та третьої особи, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

У відповідності до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» є суб`єктом господарювання, який утворився під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії згідно п. 13 Розділу XVII Прикінцеві та перехідні Положення Закону України «Про ринок електричної енергії» та починаючи з 01.01.2019 ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» виконує функції постачальника універсальних послуг на території Запорізької області.

Відповідно до статей 6, 63 та пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні» положення Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон), Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 26.10.2021 було прийнято Постанову № 1268, якою було затверджено «Методичні рекомендації щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території, а також рекомендовано суб`єктам господарювання, які провадять діяльність з передачі електричної енергії локальними (місцевими) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом, які мають намір отримати ліцензію на розподіл електричної енергії та на яких не поширюються вимоги пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, здійснити передачу даних побутових та малих непобутових споживачів відповідному постачальнику універсальної послуги на закріпленій території відповідно до Методичних рекомендацій до дня, що є останнім днем здійснення постачання електричної енергії за регульованим тарифом.

Згідно із ч. 1, 4 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії», універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам. Постачальник універсальних послуг не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, які знаходяться на території здійснення його діяльності, в укладенні договору постачання електричної енергії. Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

Відповідно до п. 8 Постанови від 14.03.2018 № 312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (редакція станом на 01.01.2019), Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Підпунктом 1.2.15 п.1.2 ПРРЕЕ встановлено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

Текст публічного Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг було розміщено на офіційному сайті ТОВ Запоріжжяелектропостачання.

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, між ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» (Постачальник) та Комунальним підприємства Михайлівський комунгосп Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області (Споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу (далі Договір), шляхом приєднання споживача до Договору від 01.01.2021 на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції Постачальника.

Згідно з розділом 2 Договору «Предмет Договору», Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Розділом 3 Договору встановлено, що умови надання послуг відповідачу визначаються комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до Договору.

Згідно з розділом 5 Договору «Ціна, порядок обліку і оплата електричної енергії», відповідач розраховується з позивачем за спожиту електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.

Відповідно до п. 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Пунктом 4.12 ПРРЕЕ встановлено, що розрахунки між Споживачем та Електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Відповідно до п. 4.13 ПРРЕЕ, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію Електропостачальник має сформувати та виставити Споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди Споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Згідно з п. 4 Додатку 2 до Договору «Спосіб оплати», розрахунковий період для обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця. Оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати до 25 числа місяця, що передує розрахунковому періоду, в розмірі 100 % від вартості очікуваного споживання електричної енергії на розрахунковий період з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку.

Акт прийняття-передавання товарної продукції оформлюються Постачальником та надаються Споживачу засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти Споживача, вказаної останнім у заяві-приєднання. За необхідності Споживач самостійно отримує акт прийняття - передавання в центрі обслуговування Споживачів. У випадку не повернення Споживачем акту прийняття-передавання протягом десяти днів з дня його направлення Постачальником або з дня отримання в центрі обслуговування Споживачів акту прийняття-передавання вважається підписаним та узгодженим сторонами, якщо в цей же строк Споживачем не буде надано Постачальнику обґрунтованих заперечень.

Отже, судом вбачається, що в разі неодержання рахунку, Споживач самостійно оформлює платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі у строки передбачені умовами даного розділу.

Оплата рахунку має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, який не може перевищувати 5 робочих днів з моменту його отримання Споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем (п. 5.7 Договору).

Позивач посилався на те, що відповідачу на електронну адресу були надіслані рахунки за постачання електричної енергії Постачальником за період з лютого 2022 по листопад 2022 у відповідності до яких обсяг використаної електричної енергії відповідачем склав 589799 кВт/год на суму 2 913 886,31 грн.

Також позивачем було надіслано відповідачу письмову вимогу (вих. № 319/66 від 31.10.2023) про сплату заборгованості в розмірі 2 913 886,31 грн.

Відповіді відповідача на вказану вище вимогу позивача матеріали справи не містять.

Спожитий обсяг електричної енергії відповідачем за період з лютого 2022 по листопад 2022 підтверджується повідомленням/листом за № 007-66/2972 від 25.05.2022 з додатком адміністратора комерційного обліку, функції якого в Запорізькій області виконує ПАТ «Запоріжжяобленерго», щодо фактичного обсягу спожитої електричної енергії з щомісячною розбивкою за ЕІС - кодом точки комерційного обліку.

Доказів оплати відповідачем спожитої електричної енергії за період з лютого 2022 по листопад 2022 в розмірі 2 913 886,31 грн матеріали справи не містять.

Таким чином, в порушення умов Договору в частині оплати спожитої електричної енергії, у відповідача виник борг за спожиту електричну енергію за період з лютого 2022 по листопад 2022 в розмірі 2 913 886,31 грн, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Підстави виникнення господарських зобов`язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов`язання можуть виникати:

-з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

-внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

-внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).

Частиною 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір умовами якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних їх формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст. 714 ЦК України, за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбаченні договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

З урахуванням вимог ст. 638 ЦК України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання Договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання умов договору в силу певних об`єктивних обставин.

Отже, між позивачем та відповідачем відбулось укладення договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Судом встановлено, що відповідно до п. 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Як вже встановлено вище, спожитий обсяг електричної енергії відповідачем за період з лютого 2022 по листопад 2022 підтверджується повідомленням/листом за № 007-66/2972 від 25.05.2022 з додатком адміністратора комерційного обліку, функції якого в Запорізькій області виконує ПАТ «Запоріжжяобленерго», щодо фактичного обсягу спожитої електричної енергії з щомісячною розбивкою за ЕІС - кодом точки комерційного обліку.

Даним повідомленням Оператор системи розподілу (ОСР) надає постачальнику електричної енергії дані про фактичний обсяг, період споживання за ЕІС-кодами точками розподілу Споживача з щомісячною розбивкою.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були отримані послуги за постачання електричної енергії Постачальником універсальних послуг за період з лютого 2022 по листопад 2022 у відповідності до яких обсяг використаної електричної енергії відповідачем складав 589799 кВт/год.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем доказів повної оплати заборгованості за отриману електричну енергію не надано.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача за період з лютого 2022 по листопад 2022 складає 2 913 886,31 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено правомірність позовних вимог в частині стягнення основного боргу, які підлягають задоволенню в розмірі 2 913 886,31 грн.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір, в порядку ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Михайлівський комунгосп Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області (72002, Запорізька область, Василівський район, смт. Михайлівка, вул. Пушкіна, буд. 187, ідентифікаційний код 37830847) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35, ідентифікаційний код 42093239) 2 913 886 (два мільйони дев`ятсот тринадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн 31 коп. заборгованості.

3. Стягнути з Комунального підприємства Михайлівський комунгосп Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області (72002, Запорізька область, Василівський район, смт. Михайлівка, вул. Пушкіна, буд. 187, ідентифікаційний код 37830847) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання, (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35, ідентифікаційний код 42093239) 43 708 (сорок три тисячі сімсот вісім) грн 29 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У зв`язку з постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці, рішення складено та підписано 27.03.2024.

Суддя І.В. Давиденко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.