Рішення

від 26.03.2024 по справі 909/1081/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.03.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1081/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Селянсько-Фермерського господарства "Ігора Валька", вул. Шевченка, 51, с.Стратин, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77022,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Галич-ІФ", вул.Городоцька, будинок 172, м. Львів, Львівська область, 79022,

про стягнення заборгованості в сумі 306800,00 грн,

встановив: 01.12.2023 Селянсько-Фермерське господарство "Ігора Валька" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Галич-ІФ" про стягнення заборгованості в сумі 306800,00 грн.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 07.12.2023 позовну заяву Селянсько-Фермерське господарство "Ігора Валька" залишено без руху.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою від 29.12.2023 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення та повідомив, що останні мають право у разі наявності заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, подати суду відповідне обґрунтоване клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін: відповідач - в строк для подання відзиву; позивач - не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Від Селянсько-Фермерського господарства "Ігора Валька" до суду надійшло клопотання про стягнення судових витрат, від 24.01.2024 (вх.№1291/24 від 14.01.2024),в якому просить суд стягнути з відповідача 9000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 08.01.2024, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Як встановлено судом, під час розгляду справи, відповідачем змінено адресу місцезнаходження. Згідно відомостей з ЄДРЮОФОПГФ, адресою місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Галич-ІФ" є вул. Городоцька, будинок 172, м. Львів, Львівська область, 79022. Зміна адреси місцезнаходження до ЄДРЮОФОПГФ внесено 30.12.2023, тобто після відкриття провадження у даній справі.

У відповідності до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Від відповідача до суду не надходило повідомлень про зміну свого місцезнаходження.

Згідно ч. 2 ст. 31 ГПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду 01.12.2023. Ухвалою суду від 07.12.2023 позовну заяву Селянсько-Фермерське господарство "Ігора Валька" залишено без руху. Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою від 29.12.2023 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Отже, станом на час звернення позивача до суду з позовом та відкриття провадження у справі, дана справа відносилася до територіальної підсудності Господарського суду Івано-Франківської області.

При цьому, суд зазначає про те, що внаслідок зміни місцезнаходження відповідача справа не стала відноситься до виключної підсудності іншого суду.

З огляду на вказане та положення ч. 2 ст. 31 ГПК України, дана справа підлягає розгляду Господарським судом Івано-Франківської області.

Враховуючи те, що клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення договірних зобов`язань відповідачем не здійснено оплату вартості оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем за умовами договору №30/08/22 оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 30.08.2022, внаслідок чого у відповідача утворився борг в розмірі 306800 грн.

Також, позивачем у позовній заяві зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи та заявлено про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Позивачем подано клопотання про стягнення судових витрат, згідно яких розмір судових витрат на професійну правничу допомогу становить 9000 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не надіслав.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Обставини справи, дослідження доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

30.08.2022 між Селянсько-Фермерського господарства "Ігора Валька" (як орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Галич-ІФ" (як орендарем) укладено договір №30/08/22 оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем.

Згідно п. 1.1. договору, орендодавець зобов`язується передати, а орендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування сільськогосподарську техніку (надалі "техніка"). Склад, вартість, технічні та інші характеристики майна погоджуються сторонами в додатках до даного договору.

Відповідно до п. 1.2. договору, майно передасться у оренду разом з екіпажем орендодавця, який забезпечує управління, технічну експлуатацію, обслуговування та ремонт техніки відповідно до кількості одиниць самохідної техніки. Екіпаж не припиняє трудових відносин із орендодавцем та не вступає у трудові відносини з орендарем.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що розмір плати за користування майном, порядок її нарахування і строки сплати визначається сторонами у додатках до договору.

Згідно п. 3.2. договору фактичний розмір орендної плані вказується у актах використання об`єкта оренди, що підписуються не пізніше 10 днів після завершення використання об`єкта оренди за цільовим призначенням.

Згідно п. 3.3. договору розрахунки за оренду сільськогосподарської техніки здійснюється у безготівковому порядку, в національній валюті України, шляхом перерахування орендарем грошових коштів (орендна плата) на поточний рахунок орендодавця у відповідності з умовами нього договору.

Додатком №1 до договору №30/08/22 оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем сторони погодили тарифи та загальну вартість (розмір орендної плати) за вказаним договором в сумі 306800 грн.

На виконання умов договору №30/08/22 позивач передав відповідачу техніку, а саме: трактор колісний John Deere 8420 реєстраційний номер НОМЕР_1 ; сівалку Ноrsch Рronto 6DС, що підтверджується актом від 01.09.2022 приймання - передачі сільськогосподарської техніки до договору №30/08/22 оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем, який підписано сторонами.

Як вбачається з підписаного сторонами акту від 06.09.2022 приймання - передачі сільськогосподарської техніки, відповідачем повернуто техніку позивачу.

Згідно акту використання об`єкта оренди від 06.09.2022, вартість наданих позивачем послуг з оренди сільськогосподарської техніки становить 306800,00 грн (в тому числі ПДВ 51133,33 грн).

В порушення договірних умов, відповідачем не оплачено вартість оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем в розмірі 306800 грн.

04.10.2023 позивачем надіслало на адресу відповідача претензію у якій заявлено вимогу пагасити заборгованість за вказаним вище договором в сумі 306800 грн на поточний рахунок СФГ "Ігора Валька" протягом 5 календарних днів з дня направленням цієї претензії. Однак, станом на час звернення до суду з даним позовом відповіді на претензію не надано, борг відповідачем не оплачено.

Вказані обставини спричинили звернення позивача до суду за захистом порушеного права.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновок суду.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму (ч. ч. 1,2 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Відповідачем жодних доказів оплати вартості оренди сільськогосподарської техніки не подано.

Матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем договірних зобов`язань по оплаті вартості оренди за умовами договору №30/08/22 оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 30.08.2022 в сумі 306800 грн.

У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

За встановлених судом обставин справи, позов слід задовольнити в повному обсязі.

Судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, судовий збір слід покласти на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

При поданні позовної заяви позивач вказав, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 54602 грн. Однак, згідно клопотання про стягнення судових витрати на професійну правничу допомогу від 24.01.2024, зазначає, що вартість наданої правової допомоги становить 9000 грн.

Згідно приписів ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано суду наступні докази:

- договір про надання правової допомоги №06/05/2022 від 06.05.2022;

- додаткова угода №1 від 06.05.2022 до договору про надання правової допомоги №06/05/2022 від 06.05.2022;

- акт № 5 наданої правової допомоги від 17.01.2024;

06.05.2022 між адвокатом Жуком Ростиславом Стефановичем та Селянсько-Фермерським господарством "Ігора Валька" укладено договір про надання правової допомоги №06/05/2022.

Відповідно до п.1.1.договору, адвокат зобов`язується надати правову (правничу) допомогу та здійснити представництво й захист інтересів клієнта в усіх державних органах і установах, у тому числі у судах всіх інстанцій та юрисдикцій, у правоохоронних органах (у тому числі, у територіальних підрозділах Національній поліції, у Державній фіскальній службі, перед органами слідства та прокуратури), у Державній виконавчій службі та її територіальних підрозділах, в органах нотаріату та юстиції, в Державній реєстраційній службі тощо, в підприємствах установах та організаціях будь-якої форми власності) з усіма правами що надані клієнту та його адвокату згідно законодавства України.

Згідно п. 4.3. договору, при розрахунку вартості правової допомоги, що надається згідно даного договору, враховується час, затрачений адвокатом, складність справи та/або правового питання клієнта тощо.

Пунктом 4.4. договору визначено, що за результатами надання правової допомоги складається акт наданої правової допомоги, що підписується представниками кожної із сторін. Акт наданої правової допомоги є невід`ємною частиною даного договору, та підставою для проведення розрахунків (оплат), та підтверджує факт надання правової допомоги за даним договором та складається адвокатом без конкретизованого зазначення складу правової допомоги та їх опису, за кожен звітний місяць, вид чи етап правової допомоги, конкретне правове питання та/або його вид тощо, і подається на підпис клієнту. Відмова клієнта від акту не допускається.

Згідно п. 4.6. договору, в акті, зазначеному в п. 4.4. договору сторони можуть визначити інший порядок оплати та/чи вартість правової допомоги. В цьому випадку сторони керуються умовами акту.

Згідно п. 1.1. додаткова угода №1 від 06.05.2022 до договору про надання правової допомоги №06/05/2022 від 06.05.2022, сторонами погоджено, що базова вартість однієї години надання послуг становить 1000,00 (одну тисячу) гривень 00 копійок без ПДВ, і може бути змінена сторонами шляхом підписання додаткової угоди.

Згідно акту № 5 наданої правової допомоги від 17.01.2024, адвокатом Жуком Р. С. надано правову (правничу) допомогу клієнту згідно умов договору про надання правової допомоги №06/05/2022 від 06.05.2022, а саме:

1) жовтень 2023 року. Вивчення наданих клієнтом документів щодо відносин з ТОВ "АГРО-ГАЛИЧ-ІФ" щодо заборгованості за договором №30/08/22 оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем; кількість - 2 години; ціна за одиницю - 1000 грн; вартість - 2000 грн.

2) жовтень 2023 року. Підготовка проекту претензії (досудової вимоги) на адресу "АГРО-ГАЛИЧ-ІФ"; кількість - 1,5 години; ціна за одиницю - 1000 грн; вартість - 1500 грн.

3) листопад 2023 року. Підготовка позовної заяви до відповідача ТОВ "АГРО-ГАЛИЧ-ІФ" та подання її до Господарського суду Івано-Франківської області; кількість - 4 години; ціна за одиницю - 1000 грн; вартість - 4000 грн.

4) підготовка заяви про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат у справі 909/1081/23; кількість - 1,5 години; ціна за одиницю - 1000 грн; вартість - 1500 грн.

Загальна вартість наданої правової допомоги згідно акту становить 9000 грн.

Положеннями статті 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33-34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Згідно вимог ч. 8 ст. 129 ГПК розмір судових втрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи, такі витрати на правову допомогу були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, а також чи була їх сума обґрунтованою.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; 8) надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; 9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Згідно акту № 5 наданої правової допомоги від 17.01.2024, адвокатом надано таку правову (правничу) допомогу клієнту: вивчення наданих клієнтом документів щодо відносин з ТОВ "АГРО-ГАЛИЧ-ІФ" щодо заборгованості за договором №30/08/22 оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем; підготовка проекту претензії (досудової вимоги) на адресу "АГРО-ГАЛИЧ-ІФ"; підготовка позовної заяви до відповідача ТОВ "АГРО-ГАЛИЧ-ІФ" та подання її до Господарського суду Івано-Франківської області; підготовка заяви про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат у справі 909/1081/23.

При цьому, суд зазначає про те, що послуга це дія на користь іншої особи, результат якої споживається в процесі її виконання. Тому суд вважає, що "вивчення наданих клієнтом документів щодо відносин з ТОВ "АГРО-ГАЛИЧ-ІФ" щодо заборгованості за договором №30/08/22 оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем" не є дією на користь клієнт, результат якої може бути спожитий в процесі її виконання. Отже, такі дії адвоката не можуть вважатися послугою наданою клієнту, а є складовою частиною процесу підготовки позовної заяви. За вказаного, визначене в акті як послуга "вивчення наданих клієнтом документів щодо відносин з ТОВ "АГРО-ГАЛИЧ-ІФ" не підлягає відшкодуванню.

Також, послуга "підготовка проекту претензії (досудової вимоги) на адресу "АГРО-ГАЛИЧ-ІФ", не відносяться до послуг пов`язаних з розглядом справи, оскільки такі послуги надавалися до звернення до суду з позовною заявою. При цьому, у правовідносинах, що склалися між сторонами у даній справі, заходи досудового врегулювання спору не є обов`язковими згідно із законом. Більше того, претензія від 04.10.2023 підписана директором СФГ "Ігора Валька" Ігорем Вальком, а не адвокатом.

Послуга "підготовка заяви про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат у справі 909/1081/23" також не підлягає відшкодуванню. Так, відповідно до висновку об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною. Подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору. Заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню (пункти 6.26-6.28).

Враховуючи наведене, з вказаних в акті № 5 наданої правової допомоги від 17.01.2024 послуг, адвокатом фактично було надано тільки послугу "підготовка позовної заяви до відповідача ТОВ "АГРО-ГАЛИЧ-ІФ" та подання її до Господарського суду Івано-Франківської області".

З огляду на встановлений судом фактично наданий адвокатом обсяг послуг, підтверджений належними доказами, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, суд дійшов висновку про стягнення судових витрат в сумі 4000 грн. В решті заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Селянсько-Фермерського господарства "Ігора Валька" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Галич-ІФ" про стягнення 306800 грн - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Галич-ІФ", вул. Городоцька, будинок 172, м. Львів, Львівська область, 79022 (ідентифікаційний код 41838260) на користь Селянсько-Фермерського господарства "Ігора Валька", вул. Шевченка, 51, с. Стратин, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77022 (ідентифікаційний код 32842030) 306800 (триста шість тисяч вісімсот) грн боргу, 4602 (чотири тисячі шістсот дві) грн судового збору, 4000 (чотири тисячі) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.03.2024

Суддя Неверовська Л. М.