Рішення

від 19.03.2024 по справі 910/17185/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

19.03.2024Справа № 910/17185/23Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Шатан Т.О. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №910/17185/23 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Народний Універмаг» про стягнення 989 011,81 грн, за участю представників позивача Старча А.В., відповідача Бабель О.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2023 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулося в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Народний Універмаг» про стягнення 989 011,81 грн.

Ухвалою суду від 10 листопада 2023 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

30 листопада 2023 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов разом із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 01 грудня 2023 року суд ухвалив перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.

09 січня 2024 року та 11 січня 2024 року до суду від відповідача надійшли клопотання про долучення доказу, який неможливо було подати до суду у встановлений строк та клопотання про витребування доказу.

У підготовчому засіданні 16 січня 2024 року судом оголошувалась перерва. Крім того, у засіданні задоволено клопотання відповідача про витребування доказів та витребувано від позивача документи відповідно до ухвали суду від 16 січня 2024 року.

29 січня 2024 року до суду від відповідача надійшли документи для огляду.

У підготовчому засіданні 07 лютого 2024 року судом оголошено перерву. У засіданні долучено до матеріалів справи документи, подані супровідним листом відповідача.

За частиною 4 статті 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 20 лютого 2024 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 19 березня 2024 року позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні, відповідач заперечив проти задоволення позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2018 року між сторонами укладено договір №3023017 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого позивач зобов`язався постачати відповідачу теплову енергію на потреби опалення та вентиляції - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та обсягах згідно з Додатком № 1 до договору, підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі згідно з температурним графіком, затвердженим Київською міською держадміністрацією (Додаток № 2), а відповідач - оплачувати вартість теплової енергії на умовах договору.

Згідно Додатку № 7 та №9 до договору постачання теплової енергії здійснюється до торгівельного комплексу, площею 2201, 10 м. кв., розташованого у місті Києві по проспекту Перемоги, 60.

Відповідно до умов пункту 2.3.1. договору споживач зобов`язався додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Згідно з пунктом 2 Додатку № 4 до договору споживач до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця.

Облік споживання абонентом теплової енергії проводиться за приладами обліку (пункт 5.1. договору).

Позивач зазначав, що всупереч умов укладеного між ним та відповідачем договору №3023017 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 14 листопада 2018 року останній не оплатив спожиту протягом лютого 2022-липня 2023 року теплову енергію, заборгувавши 747 817, 04 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 167 002, 23 грн, три проценти річних з простроченої суми 31 371, 07 грн, пеню 42 821, 47 грн, а також понесені ним по справі судові витрати.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечував, посилаючись на необґрунтованість заявлених вимог, відсутність порушення прав позивача. Вказував на відсутність у матеріалах справи доказів постачання теплової енергії за договором у спірний період.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», Комунальне підприємство «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування Публічного акціонерного товариства «Київенерго».

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 №591 Комунальному підприємству «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Згідно з пунктом 2.2.1 Статуту позивача предметом діяльності підприємства є надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, постачання та розподілу електричної енергії.

Причиною спору стало питання про наявність чи відсутність підстав для стягнення з відповідача 747 817, 04 грн за надані послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді у період з лютого 2022 року по липень 2023 року в приміщенні загальною площею 2201, 10 кв.м., за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 60.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними ресурсами через приєднану мережу.

Згідно зі статтею 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з пунктами 5, 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Водночас, статтею 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено перелік обов`язків виконавця комунальної послуги, серед яких, зокрема: своєчасно проводити підготовку об`єктів житлово-комунального господарства до експлуатації в осінньо-зимовий період; розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів, у визначених законом випадках - управителів, і проводити відповідні перерахунки розміру плати за комунальні послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором про надання комунальних послуг; своєчасно реагувати на виклики споживачів, підписувати акти-претензії, вести облік вимог (претензій) споживачів у зв`язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг; своєчасно та власним коштом проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов`язаних з наданням комунальних послуг, що виникли з його вини; контролювати дотримання встановлених міжповіркових інтервалів вузлів комерційного обліку.

Теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов`язані: при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в медіа в порядку, встановленому законодавством; забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору, а також норм і правил; здійснювати перерахунок за спожиту теплову енергію із споживачами з урахуванням авансового платежу та показань вузлів обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду; здійснювати технічний облік матеріальних та енергетичних ресурсів, а також комерційний облік теплової енергії (абзаци 10-14 статті 25 Закону України «Про теплопостачання»).

На підтвердження факту постачання та споживання теплової енергії за період з лютого 2022 року по липень 2023 року в спірне нежитлове приміщення, загальною площею 2201, 10 кв.м., за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 60, а також її обсягу, позивач надав до матеріалів справи, зокрема, довідки про нарахування за теплову енергію Товариству з обмеженою відповідальністю «Народний універмаг», довідку про стан розрахунків, копії корінців нарядів на включення/відключення (останній корінець від 29 березня 2022 року на відключення споживача), рахунок-фактура №3023017/2023-7 від 31 липня 2023 року на суму 747 817, 04 грн, облікові картки, акти приймання-передавання товарної продукції.

За змістом частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до частини 3 статті 13, частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (абзац 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання»).

З наданих позивачем документів та пояснень неможливо дійти висновку про те, що у спірний період з лютого 2022 року по липень 2023 року (включно) позивач надав, а відповідач спожив теплову енергію, в той час, коли оплата має бути проведена за фактично надані та спожиті послуги енергопостачальною організацією.

До позовної заяви позивачем долучено Акт № 3221 перевірки стану вузла обліку теплової енергії споживача, складений 06.04.2023 представником РВЗ № 7 СП «Енергозбут» КП «Київтеплоенерго» інженером Самойленком О.В., який вказав, що обстежив серед іншого теплолічильник Multical UF № 516429, дата повірки 14.11.2017, з показами 437,56 Гкал, який встановлено у теплопункті.

Водночас згідно з цим актом, ввідні засувки К1 і К2 закрито, але неналежним чином опломбовані пломбами КЕ С273888048-49 (2 штуки), цілісність яких не порушено, але є можливість відсунути вказані засувки не порушуючи цілісності пломб.

Відповідно до наявного у матеріалах справи Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 24-1-2К/18169, виданим 10.11.2021 Державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрологїї, сертифікації та захисту прав споживачів», теплолічильник Multical UF в складі: - теплообчислювач Multical 66 Е заводський № 05116429/2006; - перетворювач витрати ультразвуковий в зворотному трубопроводі «Ultraflow65S» DN25 заводський № 06/5116430; - два підібраних термоперетворювачі опору Рt-500 заводський №06/5116429.

Строк дії Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №24-1-2К/18169, виданого 10.11.2021 Державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрологїї, сертифікації та захисту прав споживачів», встановлено до 10 листопада 2025 року.

Листом від 18.10.2021 № 001/16т Товариство з обмеженою відповідальністю «Народний універмаг» звернулось до позивача з проханням направити представника теплової енергії на об`єкт, для зняття та встановлення пломб на прилад обліку за адресою: проспект Перемоги, 60, м. Київ. Лист одержано Центром обслуговування клієнтів КП «Київтеплоенерго» 19 жовтня 2021 року за вхідним № 4/1ЦОК/26915.

Доказів реагування зі сторони позивача на вказаний лист відповідача матеріали справи не містять.

В подальшому, 29 березня 2022 року РВЗ №7 СП «Енергозбут» КП «Київтеплоенерго» видано наряд №1662 про проведення відключення теплопостачання ТОВ «Народний Універмаг», а саме комплексу торгівельного по проспекту Перемоги, 60, м. Київ.

Доказів включення теплопостачання по проспекту Перемоги, 60, м. Київ ТОВ «Народний універмаг» після 29 березня 2022 року матеріали справи не містять.

Факт відсутності споживання відповідачем теплопостачання за спірні періоди також підтверджується листом №120/01 від 17 листопада 2023 року, виданим ТОВ "Техномер", яке є офіційним представником виробника Multical в Україні. Спеціалістом ТОВ «ТЕХНОМЕР» було зчитано архіви даних з приладу обліку теплової енергії типу Multical66CDE, серійний номер 5116429 з кодом конфігурації 35178178 та програмним номером 620000000, та встановлено, що споживання теплової енергії за період з 31.05.2021 по 31.05.2023 відсутнє. Останнє споживання теплової енергії становить 7,85 ГКал за період з 28.02.2021 по 31.03.2021. Як результат спеціалісти ТОВ «ТЕХНОМЕР» дійшли висновку, що в період з 31.05.2021 по 31.05.2023 споживання теплової енергії було відсутнє в зв`язку з відсутністю подачі теплоносія у системі, оскільки показники об`ємів витратомірів на подаючому і зворотному трубопроводах не збільшувалися (т.1 а.с. 189).

Крім того, із наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що за період з 31 травня 2009 року по 31 травня 2023 року кінцевий показник приладу теплової енергії становить - 437,56 ГКал, що повністю тотожний даним, вказаним у акті №3221 перевірки стану вузла обліку теплової енергії споживача, складеному інженером Самойленком О.В. 06.04.2023 РВЗ №7 СП «Енергозбуд» КП «Київтеплоенерго», та на який посилається позивач, як доказ у справі.

Також, суд зазначає, що у матеріалах справи наявний акт №00242 складений 19 грудня 2023 року представниками СП «Енергозбут» КП «Київтеплоенерго», яким встановлено що вузол комерційного обліку теплової енергії Multical UF (адреса: м. Київ, проспект Берестейський (Перемоги), 60) перебуває у робочому стані. Зчитуванням даних з його теплообчислювача з`ясовано, що останнє споживання теплової енергії здійснювалось до 31 березня 2021 року включно. При цьому ввідна запірна арматура опломбована пломбуючи ми засобами RT27388048 і RT 27388049.

Водночас, перевіркою підтверджено наявність оригіналу Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №24-1-2К/18169, виданого 10.11.2021 Державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів», що дійсне до 10 листопада 2025 року.

Таким чином, працівниками позивача підтверджено факт відсутності теплопостачання/споживання ТОВ «Народний Універмаг» за адресою: м. Київ, проспект Берестейський, 60 протягом 2022 - 2023 року.

Верховний Суд у справі №904/6293/20 дійшов таких висновків:

«Крім того, як вбачається з оскаржуваних судових рішень, судами попередніх інстанцій також застосовано доктрину суперечливої поведінки.

Так, добросовісність є однією із основоположних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України). Принцип добросовісності передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16 зазначено, що в праві України доктрина venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки) проявляється, зокрема, у кваліфікації певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи, та базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), в основі якої - принцип добросовісності.

Поведінка є такою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, якщо вона не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона правовідносин розумно покладалася на ці заяви чи попередню поведінку.

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 зроблено висновок про те, що добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Цей висновок був застосований у пункті 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 461/9578/15-ц (провадження № 14-175 цс 20).

Позивач звертаючись з розглядуваним позовом до суду посилається на наявність споживання відповідачем теплоенергії протягом лютого 2022 по липень 2023 року долучаючи до позовної заяви акт №3221 від 06.04.2023, складений інженером Самойленко О.В., і який вказав що лічильник не опломбований. При цьому вже в акті №00242 від 19.12.2023, складеному тією ж посадовою особою позивача ОСОБА_1 вказано, що замірна арматура опломбована пломбуючими засобами. При цьому, судом враховано, що пломбування засобу вимірювальної техніки здійснюється теплопостачальною організацією.

Таким чином, поведінка Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» у даній справі є суперечливою та непослідовною, а також суперечить принципу добросовісності.

Крім того, вирішуючи даний спір судом враховано, що в якості останнього строку заборгованості відповідача позивач зазначає липень 2023 року, в той час, коли опалювальний період об`єктів соціальної інфраструктури припинився з 08 квітня 2023 року (пункт 1 розпорядження Київського міського голови від 30.03.2023 №265 «Про закінчення опалювального періоду 2022/2023 року в місті Києві».

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості з оплати послуг теплопостачання, 3% річних , пені та інфляційних втрат, оскільки позивачем не доведено споживання цих послуг відповідачем за спірні періоди.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 27 березня 2024 року.

Суддя Ігор Курдельчук