Рішення

від 27.03.2024 по справі 910/580/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2024Справа № 910/580/24Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк-Стоун Сервіс»

про стягнення 396 230,41 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк-Стоун Сервіс» про стягнення 396 230,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем свого обов`язку із оплати коштів за отриману протягом періоду 01.06.2021 - 31.10.2021 електричну енергію відповідно до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 52872018ПУ від 01.12.2018.

При вирішенні питання щодо прийняття до розгляду даної позовної заяви судом враховано, що у відповідача відсутній електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС «Електронний Суд», в той час як відповідно до положень ст. 6 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) відповідач належить до числа осіб, які зобов`язані зареєструвати електронні кабінети в обов`язковому порядку. З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідно до положень ч. 7 ст. 42 ГПК України позивач звільняється від обов`язку направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами, оскільки така позовна заява подана в електронній формі із використанням електронного кабінету.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/580/24, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Визначено сторонам строки на подання заяв по суті спору. Зазначено відповідачу про наявність у нього обов`язку зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відзиву на позовну заяву; позивачу встановлено строк для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі від 22.01.2024 була доставлена у електронні кабінети позивача та його представника, а відповідачу направлена рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Втім, поштовий конверт із ухвалою суду від 22.01.2024, який направлявся відповідачу на адресу його місцезнаходження, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернувся до суду не врученим із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання».

Частиною 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Слід зазначити, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «адресат відмовився», «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Суд зазначає, що неотримання листа з ухвалою суду відповідачем та його повернення до суду є наслідком відсутності волевиявлення відповідача щодо його належного отримання, проте, ніяким чином не неналежним повідомленням про розгляд справи у розмінні ГПК України.

Враховуючи викладене вище, оскільки судом було вжито належних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

При цьому, за змістом ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 22.01.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Станом на момент ухвалення даного рішення від відповідача письмового відзиву на позовну заяву до суду не надходило, як і не надходило будь-яких заяв чи клопотань по справі.

Водночас, судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» є постачальником електричної енергії споживачам на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) на підставі постанови № 429 від 14.06.2018.

З 01.01.2019 позивач виконує функції постачальника універсальних послуг на території міста Києва.

Відповідно до п. 8 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» від 14.03.2018 № 312 (в редакції, що діяла на дату приєднання споживача) договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Парк-Стоун Сервіс» шляхом фактичного споживання електричної енергії та оплати 19.02.2019 спожитої електричної енергії на суму 396 124,28 грн, що підтверджується випискою по рахунку позивача, приєдналося до умов публічного Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на умовах публічної Комерційної пропозиції «Побутова» (надалі - Комерційна пропозиція) (Додаток 2 до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг).

Згідно з п. 1.1 Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (надалі - Договір), він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднанням, яка є додатком до цього Договору.

За цим Договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього Договору.

За умовами пунктів 5.7, 5.8, 5.10 Договору ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Оплата рахунка постачальника має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Пунктом 2 Комерційної пропозиції визначено, що постачання електричної енергії здійснюється за регульованими цінами (тарифами) на електроенергію, встановленими або розрахованими у відповідності до нормативно-правових актів уповноваженого державного органу.

Згідно з п. 4 Комерційної пропозиції оплата здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, зазначений у договорі або розрахункових документах. Споживач не обмежується у праві здійснювати оплати за Договором через: банківську платіжну систему, Інтернет, поштовий переказ або в інший не заборонений чинним законодавством спосіб.

Відповідно до п. 5.2. Комерційної пропозиції розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися у строк, вказаний у рахунку, але в будь-якому випадку не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, не залежно від отримання рахунку. Розрахунок за фактичне споживання формується споживачем самостійно в сервісі «Особистий кабінет» не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду. В інших випадках рахунок формується та надається постачальником споживачу на підставі отриманих від споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий споживачем у відповідному енергоофісі постачальника. У разі не отримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію в установлені розділом 5 Комерційної пропозиції строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що ним формувалися та видавалися рахунки на оплату фактично спожитої електричної енергії відповідно до даних комерційного обліку (інформація про обсяги споживання), які надавалися оператором системи розподілу - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» у відповідності до вимог п. 4.3, 4.12, пп. 31 п. 5.1.2 ПРРЕЕ, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, та глави 9.14 Розділу IX, глави п. 12.4 Розділу XII Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311. Відповідна інформація підтверджена у додатку № 1 до листа ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» № 3/01/5/34274 від 31.10.2023.

На підставі даних про спожиті відповідачем обсяги електроенергії сформовано та видано рахунки, зокрема, за розрахункові періоди з червня 2021 року по жовтень 2021 року, а саме:

- від 05.06.2021 № 52872018/6/1 на суму 165 664,80 грн;

- від 05.07.2021 № 52872018/7/1 на суму 120 136,80 грн;

- від 05.08.2021 № 52872018/8/1 на суму 154 974,96 грн;

- від 05.09.2021 № 52872018/9/1 на суму 87 003,84 грн;

- від 05.10.2021 № 52872018/10/1 на суму 149 556,96 грн.

При цьому, як зазначає позивач, ним на підставі одержаних від оператора системи розподілу даних про коригування обсягів спожитої відповідачем електричної енергії, нарахування за окремі розрахункові періоду заявленого позовного періоду скориговано у бік зменшення, а саме:

- рахунком від 05.07.2021 № 52872018/7/1прот нарахування за розрахунковий період «червень 2021 р.» скориговано на суму -86 610,72 грн з ПДВ;

- рахунком від 05.11.2021 № 52872018/11/1прот скориговано нарахування: за розрахунковий період «липень 2021 р.» на суму -6 720,00 грн; за розрахунковий період «вересень 2021 р.» на суму -26 522,16 грн; за розрахунковий період «жовтень 2021 р.» на суму -30 715,44 грн; всього за вказані періоди сума коригувань склала -63 957,60 грн з ПДВ;

- рахунком від 01.09.2023 № 52872018/8/кор скориговано нарахування: за розрахунковий період «червень 2021 р.» на суму -5 925,36 грн; за розрахунковий період «липень 2021 р.» на суму -25 803,12 грн; за розрахунковий період «серпень 2021 р.» на суму -49 074,48 грн; ; всього за вказані періоди сума коригувань склала -80 802,96 грн з ПДВ.

Також позивачем вказано, що в рахунок погашення зазначених вище нарахувань відповідачем не здійснено жодної оплати. Натомість, рахунком від 01.09.2023 № 52872018/8/кор здійснено користування нарахувань за розрахункові періоди, які до проведення цього коригування раніше були частково погашені за рахунок оплат відповідача та/або попередніх коригувань за березень та травень 2021 року, а після проведення описаних коригувань нарахування за березень і травень 2021 року повністю погашені, у зв`язку з чим утворився надлишок з оплат у розмірі 49 735,67 грн. Як зазначає позивач, вказаний надлишок відповідно до абз. 4 п. 4.24 ПРРЕЕ зараховано в рахунок погашення нарахувань за червень 2021 року, як найдавнішого поточного боргу.

Відтак, з урахуванням суми утвореного надлишку з оплат у розмірі 49 735,67 грн та нарахованих за період з червня по жовтень 2021 року нарахувань у розмірі 445 966,08 грн (з врахуванням коригувань), позивач вказує, що у відповідача наявний борг у розмірі 396 230,41 грн.

21.11.2023 позивач направив відповідачу вимогу про сплату заборгованості за електричну енергію від 20.11.2023 № 25/4/7/20/36623, у якій просив протягом п`яти робочих днів від дати отримання даної вимоги здійснити оплату заборгованості за фактично спожиту електричну енергію на суму 396 230,41 грн. До вказаного листа долучено рахунок-фактуру від 20.11.2023 № 52872018/1 на вказану суму коштів. Однак, за наданими позивачем в матеріали справи доказами, вказана вимога відповідачем не була отримана та за закінченням терміну зберігання повернулась відправнику.

З огляду на те, що відповідач не розрахувався з позивачем за спожиту електричну енергію, позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 396 230,41 грн заборгованості.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов таких висновків.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються ПРРЕЕ.

Відповідно до п. 1.2.8. ПРРЕЕ постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору.

Відповідно до п. 1.2.15. ПРРЕЕ, для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов у цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

За положеннями п. 3.1.7. ПРРЕЕ договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

Як встановлено судом, правовідносини між сторонами регулюються умовами публічного договору про постачання електричної енергії постачальникам універсальних послуг, до якого відповідач приєднався шляхом фактичного споживання електроенергії та її оплати.

Частиною 1 ст. 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Частинами 1, 2 ст. 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до п. 4.1. ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Положеннями пунктів 4.2. та 4.3. ПРРЕЕ визначено, що послуги оператора системи оплачуються відповідно до умов договору споживача з електропостачальником або споживачем, або електропостачальником на зазначений у відповідних договорах поточний рахунок оператора системи. Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Згідно із п. 4.12. ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі отриманих даних від ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», позивачем сформовано та виставлено до сплати відповідачу рахунки за електричну енергію, з якими підтверджується, що за період з червня 2021 року по жовтень 2021 року позивач поставив відповідачу електричну енергію на суму 396 230,41 грн (з урахуванням коригувань).

Враховуючи положення п. 5.2. Комерційної пропозиції, обов`язок відповідача оплатити поставлену позивачем електричну енергію у спірний період є таким, що настав.

З огляду на те, що станом на дату звернення позивачем до суду із цим позовом, відповідачем не була сплачена заборгованість за спожиту електричну енергію за період червень 2021 року - жовтень 2021 року, а доказів зворотного матеріали справи не містять, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заявленої суми заборгованості за поставлену відповідачу електричну енергію є законними та обґрунтованими.

Суд зазначає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 ГПК України.

Згідно ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем належними та допустимими доказами свого обов`язку із оплати спожитої електроенергії у спірний період не спростовано, як і не надано доказів оплати заборгованості у розмірі 396 230,41 грн, у зв`язку з чим, суд, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги».

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк-Стоун Сервіс» (просп. Героїв Сталінграда (Володимира Івасюка), буд. 2Д, м. Київ, 04211; ідентифікаційний код 38765769) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (вул. Юрія Іллєнка, буд. 31, м. Київ, 04050; ідентифікаційний код 41916045) 396 230,41 грн заборгованості та 4 754,76 грн судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 27.03.2024.

Суддя Т. Ю. Трофименко