Рішення

від 27.03.2024 по справі 358/1396/23

БОГУСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 358/1396/23 Провадження № 2/358/248/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тітова М.Б.

за участю:

секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,

прокурора ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, цивільну справу за позовом виконувача обов`язків керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області Удовиченка Романа Анатолійовича в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Фермерське господарство "Левада-К" про конфіскацію земельних ділянок, -

В С Т А Н О В И В:

Виконувач обов`язків керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області Удовиченко Роман Анатолійович в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом, в якому просить суд припинити громадянину РФ ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0,8912 га, з кадастровим номером: 3220682700:01:010:0035, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Богуславської міської ради Обухівського району Київської області, зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.08.2017 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 36663183 від 17.08.2017), шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області. Також просить, припинити громадянину РФ ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 1,1810 га, з кадастровим номером: 3220682700:01:010:0069, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Богуславської міської ради Обухівського району Київської області зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.08.2017 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 36663588 від 17.08.2017), та стягнути з відповідача судові витрати понесені на сплату судового збору.

При цьому прокурор посилається на те, що 17.08.2017 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Дошкою Л.А. на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом №1246 та №1247 від 17.08.2017, зареєстровано право власності на земельні ділянки: загальною площею 0,8912 га, з кадастровим номером: 3220682700:01:010:0035, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Богуславської міської ради Обухівського району Київської області та загальною площею 1,1810 га, з кадастровим номером:3220682700:01:010:0069, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Богуславської міської ради Обухівського району Київської області за ОСОБА_2 , який є громадянином РФ. В подальшому 05.02.2020 громадянином РФ ОСОБА_2 зазначені земельні ділянки на підставі договорів оренди землі № 12 та №13 передано в оренду Фермерському господарству "Левада-К" (ЄДРПОУ), строком на 7 років до 31.12.2026.

Разом із цим, Обухівською окружною прокуратурою Київської області виявлено порушення ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України при використанні ОСОБА_2 зазначених земельних ділянок. За змістом частини четвертої статті 81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч. ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_2 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття та реєстрації права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (з 2017 року і до цього часу) не відчужив їх є підстави для їх конфіскації у власність держави.

Ухвалою судді Богуславського районного суду Київської області від 10 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі та призначене підготовче засідання.

Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 21 грудня 2023 року закрите підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_1 позов підтримав в повному обсязі, посилаючись на вищевказані факти та докази.

Представник Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області в судове засідання не з`явився, хоч належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Фермерського господарства "Левада-К" в судове засідання не з`явився, хоч належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився і не повідомив суд про причини неявки, хоч належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи.

Згідно довідки відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області № 856 від 18.09.2023 року вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по м. Києву та Київській області зареєстрованим не значиться.

Згідно отриманої від Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області інформації за № 8010.6.1-26886/80.2-23 від 26.07.2023 вбачається, що ОСОБА_2 на обліку в органах державної міграційної служби не перебуває, посвідками на тимчасове або постійне проживання на території України, паспортом громадянина України та/або паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувався (а.с.36).

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування) якого невідоме викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідач був викликаний в судове засідання через оголошення, розміщене на офіційній сторінці веб-порталу Судової влади України (а.с. 89, 94).

Тобто відповідач, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце судового засідання в судове засідання не з`явився, не повідомив суд про причини неявки та у встановлений судом строк не подав відзиву на позовну заяву.

Зі згоди прокурора ОСОБА_1 суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, заслухавши прокурора та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Дошкою Л.А. 17 серпня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1246, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , набув право на спадщину, на яку видано свідоцтво та складається з земельної ділянки площею 0,8912 га, з кадастровим номером: 3220682700:01:010:0035, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Богуславської міської ради Обухівського району Київської області (а.с. 20).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Дошкою Л.А. 17 серпня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1247, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , набув право на спадщину, на яку видано свідоцтво та складається з земельної ділянки площею 1,1810 га, з кадастровим номером: 3220682700:01:010:0069, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Богуславської міської ради Обухівського району Київської області (а.с. 21).

17 серпня 2017 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Дошкою Л.А. за №1246 від 17.08.2017, зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,8912 га, з кадастровим номером: 3220682700:01:010:0035, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Богуславської міської ради Обухівського району Київської області за ОСОБА_2 , який є громадянином РФ. (а.с.22-23).

Крім того, 17 серпня 2017 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Дошкою Л.А. за №1247 від 17.08.2017, зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 1,1810 га, з кадастровим номером: 3220682700:01:010:0069, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Богуславської міської ради Обухівського району Київської області за ОСОБА_2 , який є громадянином РФ (а.с.24-25).

В судовому засіданні досліджено матеріали спадкової справи № 40/2016 щодо майна померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . З досліджених матеріалів спадкової справи вбачається, що за заповітом спадкоємцем майна померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її син ОСОБА_2 , який є громадянином РФ (а. с. 68-85).

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 40/2016, відповідач ОСОБА_2 , документований паспортом громадянина РФ № НОМЕР_2 (а.с.73).

Таким чином матеріали справи свідчать, що ОСОБА_2 є громадянином РФ, що підтверджується: паспортом громадянина РФ № НОМЕР_2 , витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 25.04.2023 (індексний номер 330156854 та індексний номер 330151986) та витягами з Державного земельного кадастру; листом Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області № 8010.6.1-26886/80.2-23 від 26.07.2023.

Так, згідно отриманої від Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області інформації за № 8010.6.1-26886/80.2-23 від 26.07.2023 установлено, що ОСОБА_2 на обліку в органах державної міграційної служби не перебуває, посвідками на тимчасове або постійне проживання на території України, паспортом громадянина України та/або паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувався (а.с.36).

Наявність у ОСОБА_2 громадянства іншої держави підтверджується відомостями, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з яких вбачається, що останній отримував свідоцтво про право на спадщину та, відповідно він є власником такого майна саме як громадянин РФ (а.с.26,27).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка загальною площею 0,8912 га, з кадастровим номером: 3220682700:01:010:0035, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Богуславської міської ради Обухівського району Київської області, перебуває у власності громадянина РФ ОСОБА_2 . Дані про припинення права власності в реєстрі відсутні.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка загальною площею 1,1810 га, з кадастровим номером: 3220682700:01:010:0069, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Богуславської міської ради Обухівського району Київської області, перебуває у власності громадянина РФ ОСОБА_2 . Дані про припинення права власності в реєстрі відсутні.

05 лютого 2020 року громадянином РФ ОСОБА_2 земельні ділянки з кадастровим номером: 3220682700:01:010:0035, площею 0,8912 га та кадастровим номером: 3220682700:01:010:0069, площею 1,1810 га за договорами оренди землі № 12 та 13 відповідно, передано в оренду ФГ «Левада-К» (код ЄДРПОУ 35231743) строком на 7 (сім) років, до 31.12.2026.

Зазначене підтверджується Інформаціями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.04.2023 та договором оренди землі № 12 від 02.09.2019 укладеного між ОСОБА_2 та ФГ «Левада-К» (код ЄДРПОУ 35231743), згідно якого об`єктом оренди за вказаним договором є земельна ділянка 0,8912 га, з кадастровим номером: 3220682700:01:010:0035, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Строк дії договору 7 років, до 31.12.2026. Державна реєстрація права оренди земельної ділянки проведена 05.02.2020 (номер запису про інше речове право 35421510). Записи про припинення права оренди відсутні.

Крім того, згідно договору оренди землі № 13 від 02.09.2019 укладеного між ОСОБА_2 та ФГ «Левада-К» (код ЄДРПОУ 35231743), згідно якого об`єктом оренди за вказаним договором є земельна ділянка 1,1810 га, з кадастровим номером: 3220682700:01:010:0069, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Строк дії договору 7 років, до 31.12.2026. Державна реєстрація права оренди земельної ділянки проведена 05.02.2020 (номер запису про інше речове право 354224222). Записи про припинення права оренди відсутні.

Однак, після набуття земельних ділянок у власність, відповідач протягом року їх не відчужив, будь-які зміни даних у державних реєстрах прав власності про це відсутні, як і дані щодо зміни (набуття) громадянства України.

При вирішенні даного спору суд враховує наступні положення чинного законодавства України.

Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).

Правовий статус та порядок використання, зокрема, земель сільськогосподарського призначення визначено Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно ст. 19 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.

Частинами 2,3 ст. 78 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України визначено громадян України та юридичних осіб.

Правовідносини, пов`язані з набуттям прав на землі сільськогосподарського призначення, прийнятих у спадщину нерезидентами, у т. ч. іноземними громадянами, врегульовано ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України, якою передбачено, що нерезиденти, у т.ч. іноземні громадяни, які успадкували право на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, зобов`язані відчужити її після реєстрації вказаних прав протягом одного року.

Проте з урахуванням змісту ч. 2 ст. 81 та інших норм Земельного кодексу України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Земельним кодексом України чітко визначені підстави набуття права власності на землі іноземцями та особами без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно з ч. 3 ст. 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності;

в) прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та ч. 4 ст. 22 Земельного кодексу України (у редакції станом на 03.02.2002) землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Проаналізувавши положення ст. ст. 22, 81 Земельного кодексу України можливо зробити висновок, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення на підставі цивільно-правових угод та прийняття спадщини, а на землі сільськогосподарського призначення лише шляхом прийняття спадщини, інших підстав для отримання земель сільськогосподарського призначення у власність даною категорією громадян не передбачено.

З системного аналізу норм земельного законодавства можна зробити висновок, що землі сільськогосподарського призначення на постійній основі можуть належати тільки громадянам України.

Однією з підстав припинення права власності на земельну ділянку за статтею 140 Земельного кодексу України є конфіскація за рішенням суду.

Частиною 5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно зі ст. 356 Цивільного кодексу України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.

Статтею 145 Земельного кодексу України встановлено вимогу припинення права власності на земельну ділянку особи, якій земельна ділянка не може належати на праві власності.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 145 Земельного кодексу України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

Аналогічно за змістом ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно з ч. 2 ст. 145 Земельного кодексу України у випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, в редакції на час отримання ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки 17.08.2017, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Відповідно до ч. 13 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.

Ураховуючи те, що право власності відповідно до статті 125 ЗК України на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав, після чого на зазначені правовідносини повністю поширюються гарантії права власності, то обчислення річного строку «добровільного» відчуження слід починати від дати державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку.

Право власності на вказані земельні ділянки відповідач ОСОБА_2 набув і зареєстрував 17 серпня 2017 року.

Поряд із цим, про відсутність у відповідача наміру виконати обов`язок щодо відчуження земельних ділянок, також свідчить факт дії на цей час договорів оренди землі № 12, №13 від 02.09.2019 з Фермерським господарством "Левада-К".

Таким чином, громадянин РФ ОСОБА_2 отримав на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом №1246 від 17.08.2017 та № 1247 від 17.08.2017 у власність земельну ділянку загальною площею 0,8912 га, з кадастровим номером: 3220682700:01:010:0035, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Богуславської міської ради Обухівського району Київської області, та земельну ділянку загальною площею 1,1810 га, з кадастровим номером: 3220682700:01:010:0069, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Богуславської міської ради Обухівського району Київської області, які у встановленому законом порядку протягом року не відчужив, володіє до цього часу, що є порушенням вимог земельного законодавства.

Враховуючи, що ОСОБА_2 не дотримано передбаченої земельним законодавством процедури щодо відчуження набутих у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення протягом року, земельна ділянка 0,8912 га, з кадастровим номером: 3220682700:01:010:0035, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Богуславської міської ради Обухівського району Київської області та земельна ділянка загальною площею 1,1810 га, з кадастровим номером: 3220682700:01:010:0069, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Богуславської міської ради Обухівського району Київської області, підлягають конфіскації за рішенням суду.

Вказане порушення вимог земельного законодавства ОСОБА_2 , є триваючим, пов`язаним з тривалим, безперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Бездіяльність ОСОБА_2 характеризується тим, що не відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення по цей час та їх фактична належність на праві власності іноземцю, є порушенням вимог закону.

Таким чином, обраний Обухівською окружною прокуратурою Київської області спосіб захисту порушених інтересів держави, а саме: припинення права власності громадянина РФ ОСОБА_2 на земельні ділянки сільськогосподарського призначення: кадастровий номер: 3220682700:01:010:0035, площею 0,8912 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та кадастровим номером: 3220682700:01:010:0069 площею 1,1810 га, які знаходиться на території Богуславської міської ради Обухівського району Київської області, шляхом їх конфіскації у власність держави відповідає вимогам законодавства.

Слід зазначити, що вирішуючи питання про будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном було законне, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Віра Довженко проти України» від 15.01.2019 категорично ствердив, що «на момент обставин справи у національному законодавстві не існувало жодних положень, які б становили достатні правові підстави для оскаржуваних обмежувальних заходів» (п. 39 рішення).

Однак, у даному спорі щодо конфіскації земельних ділянок, у Земельному кодексі України існують чіткі та зрозумілі законодавчі обмеження щодо іноземців, які набули право на земельні ділянки сільськогосподарського призначення у приватну власність.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді за одночасної наявності двох елементів: порушення або загрози порушення інтересів держави та нездійснення чи неналежного здійснення захисту таких інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень, а також у разі відсутності уповноваженого органу.

З викладеним корелюються й положення ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України, за якими у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Відповідно до вимог ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з вимогами ст. 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ст. 3 ЗК України).

Оскільки земля є об`єктом права власності Українського народу, тому умови щодо використання даного природного ресурсу є особливо суворими.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №826/11885/16.

В даному випадку порушення інтересів держави полягає в тому, що ОСОБА_2 порушив визначену ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 22, 80, 81, 140, 145 ЗК України процедуру використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, а саме: як іноземний громадянин не відчужив їх упродовж року після отримання у власність. На даний час він без перешкод використовує спірні земельні ділянки на території України, передавши в оренду фермерському господарству та отримуючи дохід на території України.

Тому пред`явлення позову прокурором у такому випадку є єдиним ефективним засобом захисту порушених інтересів держави. Задоволення такого позову призведе до відновлення порушених прав та законних інтересів держави, виходячи з того, що стан збереження земель сільськогосподарського призначення має загальнонаціональне значення.

Обухівська окружна прокуратура Київської області є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області листом №10-10-0,62-3339/2-23 від 13.04.2023 повідомило Обухівську окружну прокуратуру про порушення вимог земельного законодавства ОСОБА_2 та про відсутність коштів для сплати судового збору для звернення до суду. Поряд з цим, із змісту листа вбачається, що ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області фактично просить прокуратуру захистити інтереси держави з вказаного питання, що дає підстави прокурору вживати заходи представництва інтересів держави в суді.

Враховуючи зазначене, подання Обухівською окружною прокуратурою позову в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області повністю узгоджується з вимогами ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 56 ЦПК України.

Аналогічні висновки щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави викладено у постановах Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17, від 17.03.2021 у справі № 264/7493/18.

За приписами ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Обухівською окружною прокуратурою Київської області листом від 09.08.2023 №56/3-9626 вих-23 повідомлено Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про встановлення прокурором підстав для представництва інтересів держави у суді та намір звернутись із позовом до суду.

Так, обґрунтування, наведені прокурором в позові щодо представництва, суд вважає достатніми для його звернення до суду, оскільки порушуються питання захисту інтересів держави, і інші державні органи не здійснили ефективний захист інтересів держави щодо захисту її майнових прав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов прокурора є обґрунтованим і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, відповідно до ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати. При цьому відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України, відповідно до яких судовий збір в розмірі 2 684 гривні 00 копійок, сплачений Київською обласною прокуратурою, слід стягнути на користь прокуратури з відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. 3, 14, 41 Конституції України, ст. 346, 348 ЦК України, ст. 22, 80 81,145,153 ЗК України, ст.4, 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов виконувача обов`язків керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Фермерське господарство "Левада-К" про конфіскацію земельних ділянок, задовольнити.

Припинити громадянину РФ ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0,8912 га, з кадастровим номером: 3220682700:01:010:0035, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Богуславської міської ради Обухівського району Київської області, зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.08.2017 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 36663183 від 17.08.2017), шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області.

Припинити громадянину РФ ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 1,1810 га, з кадастровим номером: 3220682700:01:010:0069, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Богуславської міської ради Обухівського району Київської області зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.08.2017 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 36663588 від 17.08.2017), шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Київської обласної прокуратури (у Київ, бул. Лесі Українки,27/2) судовий збір у сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок за наступними реквізитами: отримувач - Київська обласна прокуратура; код ЄДРПОУ - 02909996; банк отримувача Держказначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача - UА028201720343190001000015641.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем до Київського апеляційного суду в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов