Вирок

від 26.03.2024 по справі 363/1007/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26.03.2024 Справа № 363/1007/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт разом з угодою про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим у кримінальному провадженні за №12023111150001634 від 07.09.2023 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Новоград-Волинський Житомирської області, з середньою освітою, працюючого по найму, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст.185 КК України,

встановив:

До суду надійшов обвинувальний акт разом з угодою про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим за участю захисника за письмової згоди потерпілого.

ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, поєднаному з проникненням у інше приміщення, за наступних обставин.

26.08.2023 близько о 00 год. 50 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи на території АЗС №0208 ТОВ «МОТТО РІТЕЙЛ», яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Лютіж, урочище «Поле», підійшов до приміщення магазину, що перебуває на реконструкції та знаходиться на вищевказаній території, де через вікно в приміщенні останнього побачив алкогольні напої, серед яких знаходились алкогольні напої (пиво) торгової марки «Львівське», об`ємом 2,35 л, та в цей же час у останнього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, що належить ТОВ «МОТТО РІТЕЙЛ» , основним видом діяльності якого є роздрібна торгівля пальним. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , перебуваючи у тому ж місці у той же час, достовірно знаючи, що в Україні діє воєнний стан, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, шляхом вільного доступу через незамкнені вхідні двері зайшов у приміщення магазину, що перебуває на реконструкції та яке розташоване на території АЗС №0208 ТОВ «МОТТО РІТЕЙЛ» , що за вищевказаною адресою, тим самим проникнув в середину останнього. Перебуваючи в середині приміщення, ОСОБА_4 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та він залишиться не поміченим, взяв у власну праву руку із підлоги упаковку із шести пляшок алкогольного напою торгової марки «Львівське», об`ємом 2,35 л кожна, загальною вартістю 379,15 грн., які в подальшому викрав. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , з наявними викраденими об`єктами посягання, вийшов через вхідні двері з приміщення магазину, що розташований на території АЗС №0208 ТОВ «МОТТО РІТЕЙЛ», тим самим покинув місце вчинення кримінального правопорушення. Зважаючи на вищевикладене, своїми протиправними діями, які виразились в таємному викраденні чужого майна, ОСОБА_4 завдав потерпілому ТОВ «МОТТО РІТЕЙЛ» майнової шкоди на загальну суму 379,15 грн.

27.02.2024 року, до підготовчого судового засідання, між обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , та прокурором Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , за письмовою згодою представника потерпілого ОСОБА_6 на укладання угоди, укладена угода про визнання винуватості.

Згідно даноїугоди прокурорта обвинувачений,за участізахисника дійшлизгоди щодоправової кваліфікаціїдій обвинуваченогоза ч.4ст.185 КК України.

Обвинувачений беззастережновизнав своювинуватість увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.185 КК України, щиро кається у вчиненому, сторони не мають сумнівів щодо добровільності та істинності їх позицій. Узгоджене покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбуття основного покарання у вигляді обмеження волі з іспитовим строком із покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив суд затвердити угоду.

Представник потерпілого ОСОБА_6 в підготовче засідання не з`явився. Просив розглядати справу у його відсутність, в заяві зазначив про повне відшкодування шкоди.

Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому засіданні визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, щиро кається у вчиненому, добровільно, без примусу і погроз підписав угоду. Погоджується на узгоджену міру покарання та затвердження угоди. Наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди, обмеження права на оскарження є зрозумілими.

Захисник ОСОБА_5 в підготовчому засіданні підтвердив, що ОСОБА_4 в його присутності беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, щиро кається у вчиненому, відшкодував шкоду потерпілому у повному обсязі, добровільно, без примусу і погроз підписав угоду. Просив затвердити угоду та призначити узгоджену міру покарання з призначенням мінімального іспитового строку.

Відповідно до п. 1 ч. 3ст. 314 КПК Українипри прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Згідно з вимогамист. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо тяжких злочинів, у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана правам і інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий допускається за умови надання письмової згоди на укладення ними угоди.

Суд встановив, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185КК України, які згідно зіст. 12 КК Україниє тяжким злочином.

Суд вважає доведеним вини вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185, як таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчинене в умовах воєнного стану, поєднане з проникненням у інше приміщення.

При цьому суд з`ясував, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4ст. 474 КПК України, наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч. 2ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ні суд встановив, що умови цієї угоди відповідають вимогамКПК УкраїнитаКК України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Суд враховуючи особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується задовільно, має молодий вік, працює по найму, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, також характер та ступінь суспільної небезпеки вказаного кримінального правопорушення, спосіб його вчинення, мету та мотив вказаного діяння, а також те, що обвинувачений беззаперечно та беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, щиро розкаявся у скоєному, висловив та підтвердив своє щире бажання виправити наслідки вчинених діянь, запевнив у недопущенні повторності протиправної поведінки, враховуючи конкретні обставини та факти вчинених кримінальних правопорушень, а також враховуючи, що представник потерпілого надав згоду на укладення угоди на узгоджену міру покарання і відсутні матеріальні претензії до обвинуваченого, враховуючи обставину, що пом`якшує покарання, щире каяття, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди та призначення обвинуваченому остаточного покарання у виді п`яти років позбавлення волі зі звільненням на підставіст. 75 КК Українивід відбування призначеного основного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку і покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Запобіжний захід не обирався.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 27 лютого 2024 року між прокурором Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 з письмової згоди представника ОСОБА_6 на укладання угоди про визнання винуватості.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення та призначити йому покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування основного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу із питань пробацїї;

повідомляти уповноважений орган з питань пробацїї про зміну місця проживання.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1