Рішення

від 27.03.2024 по справі 527/572/24

ГЛОБИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/572/24

провадження 2/527/352/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючогосудді - Левицької Т.В.,

з участю секретаря - Папенко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине в порядку загального позовного провадження цивільну справу 527/572/24 за позовом ОСОБА_1 до Глобинської міської ради Полтавської області,за участю третьої особи: Кременчуцької районної державної адміністрації, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,-

ВСТАНОВИВ:

23 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом доГлобинської міської ради,за участю третьої особи: Кременчуцької районної державної адміністрації, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона народилася та усе життя проживала у с. Троїцьке Кременчуцького району Полтавської області. Після закінчення школи почала працювати у сільськогосподарському господарстві на різних посадах. З початку 2000 років працювала і була членом КСГП «ім. Фрунзе» с. Фрунзівка (нині Троїцьке) Глобинського (нині Кременчуцького) району. У 2000 році, згідно рішення загальних зборів КСГП «ім. Фрунзе» від 05 лютого 2000 року, всі члени КСГП розпаювали майно та землю господарства і бажаючі могли отримати як землю, так і майно на «майнові права» господарства. Відповідно до акту приймання передачі КСГП від 19 серпня 2000 року їй було виділено і передано майно, а саме житловий будинок по АДРЕСА_1 . В даному будинку вона почала проживати з листопада 2000 року і проживає по теперішній час. Наданий їй будинок перебував у плачевному стані: занедбані житлові кімнати, відсутні навіть вхідні та міжкімнатні двері. Привівши житло у стан придатний для проживання, вона почала в ньому проживати. Вказаним житловим будинком вона безперервно, відкрито та правомірно користується з 2000 року по теперішній час, тобто понад 23 роки. За увесь час користування, вона проводила його ремонт, оплачувала за комунальні послуги.

Посилаючись на викладене, позивач просила суд визнати за нею за набувальною давністюправо власностіна житловийбудинок згосподарськими будівлямита спорудамиліт.«А»,житловою площею19,8кв.м,загальною площею45,7кв.м,прибудову літ.«а»,розташовані заадресою: АДРЕСА_1 .

У судове засідання позивач не з`явилася, подала до суду заяву у якій просила розгляд справи проводити у її відсутність, зазначила, що підтримує позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутності, зазначив, що проти задоволення позову не заперечує.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

Як вбачається з довідки № 02-43./19/17, виданої Троїцьким старостинським округом Виконавчого комітету Глобинської міської ради від 22.01.2024, відповідно до запису погосподарської книги № 2 Фрунзівської сільської ради Глобинського району Полтавської області на 2006-2010 роки, особовий рахунок № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 2006 року по теперішній час (а.с.13).

Відповідно до Виписки з погосподарської книги, виданої Троїцьким старостинським округом Виконавчого комітету Глобинської міської ради від 16.02.2024, згідно запису № 1 за 2024-2028 роки головою домогосподарства за адресою АДРЕСА_1 рахується ОСОБА_1 (а.с.14).

ОСОБА_1 мала право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства ім. Фрунзе (а.с.27).

Відповідно до акту приймання передачі майна КСГП ім. Фрунзе від 19 серпня 2000 року ОСОБА_1 було передано майно, а саме житловий будинок по АДРЕСА_1 (а.с.28).

Згідно з технічного паспорту на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , будинок має наступні технічні характеристики: житловий будинок літ. «А», житловою площею 19,8 кв.м, загальною площею 45,7 кв.м, прибудова літ. «а» площею 10,9 кв.м (а.с. 32-36).

Відповідно до Експертного звіту будівельно-технічного обстеження нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , технічний стан будинку є задовільний і конструкція об`єкту зведена без порушення будівельних стандартів і норм, придатна для постійної експлуатації за його призначенням (а.с.37-47).

Як вбачається з Довідки № 61/32 від 02.02.2024 року, за даними архівного обліку, станом на 28.12.2012 року в КП «КМБТІ» право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстровано (а.с.19).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 364231467, права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстровані (а.с.30).

Як встановлено судом, позивачем здійснювалося поліпшення житлового будинку, укладалися договори з обслуговування вказаного домоволодіння, позивачем сплачуються кошти за надання комунальних послуг у вказане домоволодіння (а.с.50-76).

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , останнім достовірно відомо, що ОСОБА_1 постійно проживає в будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.79-84).

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ч.2 ст. 328 Цивільного кодексуУкраїни, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст.344 Цивільного кодексу України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За ч.4 ст.344 Цивільного кодексуУкраїни, право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», враховуючи положенняпункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦКпро те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року.

Згідно з п.9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати,зокрема, таке: - володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття власності; - володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні; - володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Приймаючи до уваги те, що позивачем доведено її добросовісне, відкрите, безперервне володіння житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 більше 10 років, суд дійшов висновку, що позов є законним та обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.3-15,76,82,258,259,263,265,268,273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_2 за набувальною давністюправо власностіна житловийбудинок згосподарськими будівлямита спорудамиліт.«А»,житловою площею19,8кв.м,загальною площею45,7кв.м,прибудову літ.«а»,розташовані заадресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_2 ).

Глобинська міська рада Кременчуцького району Полтавської області (місцезнаходження: Полтавська обл., Кременчуцький р-н., м. Глобине, вул. Центральна, 285, код ЄДРПОУ: 22547673).

Третя особа: Кременчуцька районна державна адміністрація (місцезнаходження: Полтавська область, м.Кременчук, вул. Соборна, 14/23, код ЄДРПОУ: 04057310).

Суддя Т. В. Левицька