Рішення

від 19.03.2024 по справі 754/16221/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/1084/24

Справа №754/16221/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

19 березня 2024 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Таран Н.Г.

секретаря судового засідання Довгань Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Прип`ять-30» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості по внескам на утримання будинку та прибудинкової території з нарахованими інфляційними втратами та 3% річних

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з вищезазначеним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по сплаті внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, яка утворилась за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.01.2020 по 30.10.2023 у сумі - 10 611,86 грн., 3 % річних - 610,84 грн., інфляційні втрати - 962,39 грн., а також судові витрати. В обґрунтування заявлених вимог вказує, що згідно відповіді на адвокатський запит до Комунального підприємства Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації за даними реєстрових книг, реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 відсутня. Також відповіді на адвокатський запит, який було направлено до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, яка в межах своєї компетенції повідомила, що відповідно до даних Реєстру територіальної громади м. Києва за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрованих осіб становить одна та не вказала хто ще зареєстрований. Головою ОСББ «Прип`ять-30» Морозовим М.І. було повідомлено, що саме ОСОБА_1 (відповідач) проживає та зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 та є фактичним споживачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території, які надає позивач. Згідно п. 1.1 Статуту ОСББ «Прип`ять-30» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Прип`ять-30» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків АДРЕСА_1 . Відповідно до п. 2.2 Статуту ОСББ «Прип`ять-30» завданням та предметом діяльності об`єднання є забезпечення та реалізація прав співвласників будинку на володіння та користування спільним майном співвласників; забезпечення належного утримання будинку та прибудинкової території; надавати співвласникам будинку житлово-комунальні та інші послуги належної якості та обгрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками будинку своїх зобов`язань пов`язаних з діяльністю ОСББ. Відповідач користується квартирою АДРЕСА_1 , в якому створено та діє ОСББ «Прип`ять-30». 01.06.2023 Протоколом № 2 загальних зборів ОСББ «Прип`ять-30» затверджено розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території на 2023/2024 рік. Згідно п. 7.3 Статуту ОСББ «Прип`ять-30» співвласник будинку зобов`язаний своєчасно в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, що встановлені статутом об`єднання та чинним законодавством.

Відповідач отримує послуги, проте щомісячні внески не сплачує, у зв`язку з чим, у неї перед позивачем утворилась заборгованість за період з 01.01.2020 по 30.10.2023 у сумі - 10 611,86 грн., 3 % річних - 610,84 грн., інфляційні втрати - 962,39 грн., у зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 14.11.2023 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та дату судового розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив, про те, представник позивача подав до канцелярії суду заяву, у якій просив суд розглядати справу за відсутності представника позивача. Заперечень щодо заочного розгляду справи не висловив, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та дату судового засідання повідомлялася належним чином, шляхом направлення судової повістки, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подала.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Згідно із статтею 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку належить визначення розмірів платежів та внесків членів об`єднання.

За змістом статті 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Частиною шостою статті 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Згідно із частиною першою статті 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» з метою надання населенню, що проживає в багатоквартирних будинках, у яких створено об`єднання, пільг та субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг визначається розмір внесків (платежів) на відповідні потреби, затверджений загальними зборами об`єднання, але не більше найвищого у відповідному населеному пункті тарифу на відповідні комунальні послуги, встановленого відповідним державним органом або органом місцевого самоврядування для суб`єктів господарювання.

Положеннями частини третьої статті 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Отже, відповідно до наведених вимог чинного законодавства особа, яка є власником квартири, і водночас співвласником будинку, в якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів по цим витратам.

Реалізація вказаних вище положень здійснюється на підставі статті 12 Закону, яка передбачає, що управління багатоквартирним будинком об`єднання здійснює через свої органи управління.

Судом встановлено, що реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 відсутня.

ОСОБА_1 (відповідач) проживає та зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 та є фактичним споживачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території, які надає позивач.

Згідно п. 1.1 Статуту ОСББ «Прип`ять-30» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Прип`ять-30» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 2.2 Статуту ОСББ «Прип`ять-30» завданням та предметом діяльності об`єднання є забезпечення та реалізація прав співвласників будинку на володіння та користування спільним майном співвласників; забезпечення належного утримання будинку та прибудинкової території; надавати співвласникам будинку житлово-комунальні та інші послуги належної якості та обгрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками будинку своїх зобов`язань пов`язаних з діяльністю ОСББ.

Відповідач користується квартирою АДРЕСА_1 , в якому створено та діє ОСББ «Прип`ять-30».

01.06.2023 Протоколом № 2 загальних зборів ОСББ «Прип`ять-30» затверджено розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території на 2023/2024 рік.

Згідно п. 7.3 Статуту ОСББ «Прип`ять-30» співвласник будинку зобов`язаний своєчасно в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, що встановлені статутом об`єднання та чинним законодавством.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як убачається із наданого позивачем на підтвердження позовних вимог розрахунку, заборгованості відповідача зі сплати внесків за період з .09.2020 по 30.11.2022 становить 19255,98 грн., який відповідачем не спростований.

Відповідно ч. 1 ст. 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку що у відповідача виник обов`язок зі сплати внесків за період з з 01.01.2020 по 30.10.2023 у сумі - 10 611,86 грн.,

Доказів повної або часткової сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що у разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки ст. 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування втрат від інфляції та трьох процентів річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.

Згідно розрахунків позивача сума 3 % річних - 610,84 грн., інфляційні втрати - 962,39 грн.

Враховуючи, що відповідачем належним чином зобов`язання щодо оплати внесків не виконувалися, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних - 610,84 грн., інфляційні втрати - 962,39 грн.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, судом встановлено, що право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якої надано Конституційним Судом України у рішеннях № 13-рп/2000 від 16.11.2000 р., № 23-рп/2009 від 30.09.2009 р., зокрема, у рішенні № 23-рп/2009 від 30.09.2009 р. зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність -це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Договір про надання правової допомоги -домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно частин першої, третьої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, представництво інтересів позивача здійснювалося адвокатом Пановою І.Ю на підставі договору про надання правничої допомоги № б/н від 11.10.2023, на умовах якого адвокат бере на себе зобов`язання відповідно до завдання клієнта надавати йому правничі (адвокатські) послуги, які споживаються в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, в обсязі та на умовах, визначених цією угодою. Предметом надання правничої допомоги є захист прав та інтересів клієнта. Пунктом 4.1 договору вартість послуг передбачених п. 1.1. договору узгоджується окремо, про що сторони укладають додаткову угоду до цього договору. Пунктом 4.2. договору визначено, що якщо інше не узгоджено окремо, клієнт здійснює оплату послуг впродовж 10 календарних днів, з дня підписання додаткової угоди. Додатковою угодою 4 від 11.10.2023 до договору про надання правової допомоги від 11.10.2023 п. 2 визначено, що на умовах п. 4.1. договору сторони домовилися, що вартість послуг адвоката за ведення у Деснянському районному суді м. Києва в справі про стягнення заборгованості по оплаті комунальних послуг з власника квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 складатиме 2 700,00 грн., пунктом 4 визначено, що клієнт здійснює оплату послуг впродовж 10 календарних днів, з дня підписання додаткової угоди. 20.10.2023 сторонами було підписано Акт приймання-передачі виконаних робіт та в той же день позивач здійснив оплату за правничу допомогу в розмірі 2 700,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1756 від 20.10.2023.

Згідно частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При вирішенні питання про розмір судових витрат, суд вважає, що всі дії, вчинені адвокатом в межах розгляду цивільної справи № 754/16221/23, є правничою допомогою в розумінні вимог закону, в межах саме даної цивільної справи, отже, витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2 700,00 грн.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн.

Керуючись статтями 5, 10, 12, 13, 76- 81, 141, 259, 263-265, 280-283, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Прип`ять-30» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості по внескам на утримання будинку та прибудинкової території з нарахованими інфляційними втратами та 3% річних - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Прип`ять-30» 12185,09 грн. - основну суму заборгованості з нарахованими інфляційними втратами та 3% річних, та понесені по справі судові витрати 2684,00 грн. - суму сплаченого судового збору та 2700,00 грн. сплачених витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення та підписання повного тексту судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його постановив за письмовою заявою відповідача, поданою у відповідності до вимог ст.. 285 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Сторони по справі:

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Прип`ять-30» (код ЄДРПОУ 40518782, місцезнаходження: 02225, м. Київ, вул.. Каштанова, 14-А)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 )

Повний текст рішення складено 27.03.2024 року.

Суддя: Н.Г.Таран