Рішення

від 27.03.2024 по справі 758/4922/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/4922/23

Категорія 75

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2024 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Захарчук С. С.,

за участю секретаря судового засідання - Бублик А. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури та заповідних територій про визнання незаконним наказу,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури та заповідних територій про визнання наказу незаконним.

Зазначала, що з 1987 року вона працювала на різних посадах в Київському науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури та заповідних територій, з 2011 займає посаду головного спеціаліста у відділі науково-фондової роботи у вищевказаному науково-методичному центрі.

Згідно з наказом від 08.07.2022 № 45-К їй стало відомо про призупинення дії трудових договорів з співробітниками Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури та заповідних територій на підставі ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Вважає наказ від 08.07.2022 № 45-К незаконним, прийнятим з порушенням норм законодавства України, та таким, що порушує її права та законні інтереси.

Посилаючись на зазначені обставини, просила визнати незаконним наказ №45-К виконуючого обов`язки директора Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури та заповідних територій від 08.07.2022 «Про призупинення дії трудових договорів з працівниками» у частині призупинення трудових відносин з нею.

Відповідно до ухвали Подільського районного суду м. Києва від 09.05.2023 було відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури та заповідних територій про визнання незаконним наказу та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечив та вказав наступне.

Вказав, що згідно з наказом № 45-К від 08.07.2022 «Про призупинення дії трудових договорів» дію трудових договорів призупинено з співробітниками Установи (згідно з додатком 1 до наказу), на період дії воєнного стану з 11.07.2022 до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.

ОСОБА_1 включена до Додатку № 1 до вказаного Наказу, відповідно до якого дія трудових договорів призупинена з 40 співробітниками Установи.

Підставою для призупинення з працівниками дії трудових договорів стало запровадження на території України воєнного стану.

Таким чином оспорюваний наказ, прийнятий через непередбачувані та непереборні події, які відбулися незалежно від волі і бажання Установи та урахуванням не можливості виконання позивачем завдань та функцій Установи.

З початку повномасштабного вторгнення сил країни-агресора на території України, Установа здійснює свою діяльність в умовах дотримання балансу між виконанням функцій (яке включає і приведення у відповідність з обсягами фінансування, забезпечення виконання покладених на установу функцій) та дотримання інтересів працівників Установи, тому, у зв`язку із зменшенням обсягу функцій, визначених в Положенні про установу «Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій», затвердженого рішенням Київської міської ради від 24 грудня 2009 року N 906/ 2975, Установа не в змозі під час воєнного стану, забезпечити на довоєнному рівні роботою всіх своїх працівників у тому числі і позивача, у зв`язку з законодавчими обмеженнями в реалізації своїх функцій, а саме в частині забезпечення первинного обліку фондів згідно діючих інструкцій, реєстрації надходжень до фондів, підготовці статистичних матеріалів про рух фондів, контролю за поверненням музейних предметів, які видані на тимчасове зберігання, комплектування фондової колекції тощо.

Враховуючи наведене, посилання позивача на відсутність змін у діяльності Установи є необгрунтованим, з огляду на введення на території України правового режиму воєнного стану.

Крім того, підставою для призупинення дії трудового договору з Позивачем не є абсолютна непрацездатність підприємства через його руйнування чи руйнування частини його інфраструктури, а інші, викликані збройною агресією фактичні та економічні чинники, які не дозволяють забезпечити працівника роботою, яку він виконував раніше, зокрема, скорочення замовлень чи обсягу послуг, які надаються підприємством(закриття музеїв, повне пакування музейного фонду та інше), суттєве зниження доходів підприємства, неможливість виконання роботодавцем перед працівником зобов`язань з виплати заробітної плати та страхових внесків тощо.

Саме на керівництво підприємства покладено дискреційні повноваження щодо визначення переліку працівників, з якими необхідно призупинити дії трудових договорів, з самостійним визначенням відповідних трудових критеріїв для цього (певні посади, що можуть бути незадіяні в умовах зміненої господарської діяльності; кваліфікація окремих працівників, наявність у них певних знань, навичок та умінь, допущення певними працівниками порушень трудового розпорядку тощо).

Згідно з наказом № 103-К від 28.02.2020 «Про переведення ОСОБА_1 » позивач з 2.03.2020 по теперішній час обіймає посаду головного фахівця відділу науково-фондової роботи у Київському науково-методичному центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій.

До функцій позивача, як головного фахівця, належить: забезпечення первинного обліку фондів згідно діючих інструкцій, реєстрації надходжень до фондів, підготовці статистичних матеріалів про рух фондів, контролю за поверненням музейних предметів, які видані на тимчасове зберігання, комплектування фондової колекції та інше.

Після введення воєнного стану Установа вчиняла заходи відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 841 від 30.10.2013 «Про затвердження Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій», якою визначений механізм здійснення заходів з евакуації матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення та Конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту від 14 травня 1954 року та Другого протоколу до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту 1954 року м. Гаага, 26.03.1999 року, а саме: підготовку до евакуації об`єктів культурної спадщини, підготовку до евакуації фондово-облікової, наукової та іншої документації об`єктів культурної спадщини.

Відповідно до пункту 10 зазначеного Порядку евакуація матеріальних і культурних цінностей проводиться у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, які можуть заподіяти їм шкоду, за наявності часу на її проведення, що визначається на підставі інформації суб`єктів моніторингу, спостереження, лабораторного контролю та прогнозування надзвичайних ситуацій.

Перелік, обсяг матеріальних і культурних цінностей та черговість проведення їх евакуації визначаються органами державної влади, суб`єктами господарювання, у віданні або власності яких перебувають зазначені цінності та враховуються під час планування заходів з евакуації.

До переліку культурних цінностей згідно до пункту 1 Додатку № 1 до Порядку включені культурні цінності, визначені статтею 1 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей», зокрема ті, що включені до Музейного фонду України.

З 24.02.2022 на виконання вищезазначених вимог чинного законодавства відповідачем проводилась підготовка до евакуації музейних предметів, культурних цінностей, предметів, що включені до Музейного фонду України.

Установою в строк до 31.03.2022 були вчинені всі дії пов`язані з підготовкою до евакуації музейних предметів, культурних цінностей та предметів, що включені до Музейного фонду України, визначені відповідно до ст. 1 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей».

Таким чином, Установою проведений підготовчий етап, з визначення черговості евакуації та пакування музейних предметів, що включені до Музейного фонду України та культурних цінностей.

Всі наступні питання щодо вивезення музейних предметів, що включені до Музейного фонду України вирішується Міністерством культури України.

Підставою видання Наказу, це відсутність організаційних і технічних умов для господарської діяльності Установи під час воєнного стану.

Таким чином, оспорюваний позивачем наказ був виданий у зв`язку з закриттям музеїв, повним завершенням робіт з пакування музейних предметів, а від так неможливістю здійснювати прямі обов`язки визначені посадовою інструкцією позивача.

Відповідності до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» позивачку було повідомлено про призупинення дії трудового договору в доступний спосіб.

Враховуючи неможливість виконання трудових обов`язків, відповідачем було повідомлено ОСОБА_1 про призупинення трудового договору, на момент отримання повідомлення позивач проти наказу не заперечувала.

Доказів того, що позивачка з часу призупинення дії трудового договору і до моменту поданої нею заяви від 03.05.2023, мала можливість та заявляла про готовність вийти на роботу й виконувати роботу відповідно до своїх посадових обов`язків, матеріали справи не містять.

Крім того, позивачем було пропущено спеціальний строк оскарження наказу про призупинення трудового договору, поважність причин попуску позивачем у позові не зазначено.

Посилаючись на зазначені обставини, відповідач у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що відповідно до наказу в.о. генерального директора Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури та заповідних територій Праведного Є. № 103-К «Про переведення ОСОБА_1 » від 28.02.2020 з 02.03.2020 ОСОБА_1 переведено за її згодою на посаду головного фахівця відділу науково-фондової роботи, з оплатою праці за 16 тарифним розрядом з посадовим окладом відповідно до штатного розпису (а.с. 50).

Згідно з наказом в.о. директора Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури та заповідних територій Віхарєва М. від 08.07.2022 № 45-К «Про призупинення дії трудових договорів» у зв`язку з введенням воєнного стану та відсутністю належного фінансування, керуючи ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 призупинено дію трудових договорів з співробітниками Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури та заповідних територій, згідно з додатком №1 до наказу № 45-К від 08.07.2022 «Про призупинення дії трудових договорів», на період воєнного стану з 11.07.2022 до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану, зокрема, з ОСОБА_1 як головним фахівцем Відділу науково-фондової роботи (а.с. 65-69).

Відповідно до додатку №1 до наказу № 45-К від 08.07.2022 «Про призупинення дії трудових договорів» серед списку працівників установи, з якими призупинено дію трудового договору з 11.07.2022, є ОСОБА_1 (№19) (а.с.67-69).

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 зазначала, що з наказом не ознайомлювалась, роботодавець не запропонував їй іншої посади, хоча мав таку можливість, а тому її права були порушені.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що оспорюваний наказ було видано у зв`язку з відсутністю організаційних і технічних умов для господарської діяльності установи під час воєнного стану.

Згідно з пунктом 2 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» главу XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України доповнено пунктом 2 такого змісту: «2. Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

З огляду на вищевикладене, положення Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю - мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану. Водночас, інші норми законодавства про працю, які не суперечать положенням Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» також можуть або повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» Призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.

Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.

У разі незгоди працівника (працівників) із наказом (розпорядженням) роботодавця про призупинення дії трудового договору працівником або профспілкою за дорученням працівника (працівників) відповідний наказ (розпорядження) може бути оскаржений до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу, який, вивчивши зміст наказу (розпорядження) та підстави для його видання, за погодженням з військовою адміністрацією може внести роботодавцеві припис про скасування відповідного наказу (розпорядження) або про усунення порушення законодавства про працю іншим шляхом, що є обов`язковим до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів з дня отримання такого припису.

Приписи у разі оскарження наказу (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами, зазначеними в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути внесені роботодавцеві за погодженням з військовою адміністрацією.

Припис центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу може бути оскаржений роботодавцем протягом 10 календарних днів у судовому порядку.

Посилання позивачки на відсутність умови для призупинення дії трудового договору, а саме - неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи, не заслуговують на увагу, оскільки встановлено, що Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури та заповідних територій, де працює позивачка, у зв`язку з законодавчими обмеженнями в реалізації своїх функцій у період військового стану не виконував свої основні виробничі завдання та функції, внаслідок чого відбулося зниження доходів підприємства та що спричинило неможливість виконання роботодавцем перед працівником зобов`язань з виплати заробітної плати та страхових внесків.

Роботодавцю надано право тимчасово призупинити дію трудового договору з працівником у разі неможливості у зв`язку із військовою агресією проти України забезпечити працівника роботою.

Водночас таке право не є абсолютним. Для застосування цієї норми права роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може виконати роботу. Зокрема, у випадку, якщо необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціонування з об`єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 01.06.2023 у справі N 149/1089/22 (провадження N 61-292св23), від 14.09.2023 у справі № 754/5488/22 (провадження N 61-6588св23).

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказів того, ОСОБА_1 зверталася до Державної служби України з питань праці з метою оскарження відповідного наказу, останньою суду не надано, як не надано доказів того, що вона зверталась до роботодавця з вимогою про переведення на іншу роботу або залучення її до роботи за дистанційною формою.

Відповідно до положення про установу «Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури та заповідних територій», затвердженого рішенням Київської міської ради від 24.12.2009 №906/297 у редакції рішення Київської міської ради від 28.07.2020 №82/9161 центр у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, рішеннями Київської міської, ради, розпорядженнями Київського міського голови та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та іншими нормативно-правовими актами України, міжнародними договорами з охорони культурної спадщини та захист історичного середовища, ратифікованими Україною документами ЮНЕСКО, Ради Європи та інших міжнародних організацій у сфері охорони культурної спадщини, наказами директора Департаменту, а також цим Положенням (а.с.43-49).

Відповідно до п. 19 Типового плану запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 544 від 22.07.2015 проведення евакуації населення, якщо виникає загроза його життю або здоров`ю, а також матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодженню або знищенню, відповідно до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України здійснюється, зокрема, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до Плану цивільного захисту України в особливий період здійснюють евакуацію матеріальних, культурних цінностей, що перебувають у сфері їх управління.

Згідно з листом в.о. генерального директора Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури та заповідних територій Віхаєва М. №066/1-257 від 28.04.2022 повідомлено, що на виконання п. 19 постанови Кабінету Міністрів України № 544 від 22.07.2015 Установою вжиті заходи щодо складання планів евакуації культурних цінностей; складання детального переліку культурних цінностей, складання плану з визначенням об`єктів та черговості евакуації, систематизації інформації про культурні цінності, включаючи мінімальну інформацію про об`єкти. Також музеї забезпечені допоміжними матеріалами (коробки, папір, захисні плівки, бокси, мотузки, тощо), необхідними для евакуації культурних цінностей; проведена робота із залучення волонтерів до робіт з пакування культурних цінностей (а.с. 55)

Ураховуючи те, що на підприємстві склалися такі обставини, коли роботодавець не мав практичної можливості надати роботу та забезпечити працівнику належні умови праці, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним і скасування наказу №45-К виконуючого обов`язки директора Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури та заповідних територій від 08.07.2022 «Про призупинення дії трудових договорів з працівниками», зокрема в частині, що стосується позивача, оскільки такий виданий відповідно до положень статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Згідно з ч. 1, 2 ст. 233 КЗпП працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у абз. 1, 3, 4 п. 4 Постанови встановлені статтями 228, 223 КЗпП строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Передбачений ст. 233 КЗпП місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору.

Якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав. Коли пропущений десятиденний строк не буде поновлено, заява відповідно до ст.85 ЦПК і ст. 228 КЗпП залишається без розгляду.

Оскільки при пропуску місячного і тримісячного строку у позові може бути відмовлено за безпідставністю вимог, суд з`ясовує не лише причини пропуску строку, а всі обставини справи права і обов`язки сторін. При пропуску передбаченого ст. 225 КЗпП десятиденного строку без поважних причин необхідності у з`ясуванні інших обставин справи не має.

Як установлено з позовної заяви, позивач дізналась про призупинення дії трудового договору у вересня 2023 року, на підтвердження чого нею було отримано фотокопію оскаржуваного наказу.

Даний позов було надіслано на адресу суду 23.03.2023, тобто з пропущенням місячного строку передбаченого нормою ст. 233 КЗпП.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем зазначено, що в період з жовтня 2022 року по березень 2023 року здійснювались масовані ракетні удари по енергетичній системі України, у зв`язку з чим були постійні відключення електричної енергії.

Разом з тим, посилання позивача на довготривалі відключення електроенергії, які мали частий та інколи довготривалий характер не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання позовної заяви, оскільки такі відключення не носили постійного і безперервного характеру, що не виключало можливості вчасного звернення до суду як позивачем у порядку самопредставництва, так і її представником.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що наведені позивачем підстави не свідчать про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами пропущеного строку на подання позовної заяви.

Оскільки судом установлено відсутність підстав для задоволення позову, то суд відмовляє у його задоволенні саме з цим підстав, а не з підстав пропуску строку, визначеного КзПП.

Керуючись ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», ст. ст. 225, 228, 233 КзПП, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-82, 258-259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури та заповідних територій (04070, м. Київ, вул. Спаська, буд. 12, код ЄДРПОУ 21507625) про визнання незаконним наказу - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення - 27.03.2024.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. С. Захарчук