Рішення

від 26.03.2024 по справі 914/273/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2024р. Справа № 914/273/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., за участю секретаря Гриб І. В., розглянувши матеріали справи за позовом: Львівського обласного центру зайнятості, м. Львів;

до відповідача: Комунального підприємства «Житлово-комунальне господарство Великомостівської міської ради», м. Великі Мости, Сокальський р-н, Львівська обл.;

про стягнення заборгованості.

За участю представників сторін:

від позивача: Самар Олена Данилівна - представник;

від відповідача: не з`явився.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

Розгляд справи судом.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Львівського обласного центру зайнятості до Комунального підприємства «Житлово-комунальне господарство Великомостівської міської ради» про стягнення заборгованості в розмірі 19682,16грн.

Ухвалою суду від 05.02.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.02.2024 року. Ухвалою суду від 27.02.2024 року відкладено розгляд справи на 12.03.2024 року. Ухвалою суду від 12.03.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 26.03.2024 року.

Позивач 12.03.2024р. подав клопотання за вх. № 7095/24 та за вх. № 7115/24 про долучення доказів до матеріалів справи.

Представник позивача в судове засідання 26.03.2024р. з`явився, надав суду усні пояснення щодо предмета спору, підтримав позовні вимоги.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 26.03.2024р. не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце підготовчого засідання.

В судові засідання відповідач явки повноважного представника не забезпечив, письмового відзиву не подано. Причини неявки, не подання відзиву чи доказів не повідомлено, хоча судом належно виконано обов`язок, щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, зокрема відповідача, за адресою зазначеною у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на електронну адресу, зазначену в позовній заяві і Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та оприлюднено в електронній формі в Державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до частин третьої та сьомої ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження не поступало.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17 отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалу суду від 05.02.2024р. надіслано відповідачу поштовою рекомендованою кореспонденцією та вручено відповідачу, що підтверджується трекінгом № 0600084644320 з офіційного вебсайту АТ «Укрпошта», ухвалу суду від 27.02.2024р. надіслано відповідачу поштовою рекомендованою кореспонденцією та вручено відповідачу, що підтверджується трекінгом № 0600074017294 з офіційного вебсайту АТ «Укрпошта». Також, ухвали суду у справі № 914/273/24 було надіслано на електронну адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується довідками Господарського суду Львівської області про доставку електронних листів від 06.02.2024р., від 28.02.2024р., та від 12.03.2024р. і оприлюднено в електронній формі в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Отже, судом виконані всі необхідні та можливі заходи, щодо сповіщення усіх учасників справи про час та місце судового засідання.

Відповідно до ч. 9 ст.165, ч. 1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п.1 ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного виконання обов`язку суду, щодо повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, та те, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду спору по суті, а також враховуючи вимоги ст. 202 ГПК України, та строки розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Червоноградською міською філією Львівського ОЦЗ від 04.08.2023р. зареєстрована як така, що шукає роботу, ОСОБА_1 , яка звільнена з роботи КП «Житлово-комунального господарства Великомостівської міської ради» відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України (скорочення чисельності) з 03.07.2023р. На підставі поданих ОСОБА_1 заяв, їй було надано статус безробітної та призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 22, ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», залежно від страхового стажу в розмірі 75% середньої заробітної плати (доходу). Допомога по безробіттю виплачувалась ОСОБА_1 з 05.08.2023р. по 02.11.2023р. За період перебування на обліку в Червоноградській МФ ЛОЦЗ з 05.08.2023р. по 02.11.2023р. ОСОБА_1 отримала 19682,16 грн. допомоги по безробіттю.

Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 23 листопада 2023 року у справі №454/3281/23 визнано незаконними та скасовано наказ директора КП «Житлово-комунального господарства Великомостівської міської ради» №18 від 03.07.2023р. в частині звільнення через скорочення ОСОБА_1 з посади економіста та поновлено ОСОБА_1 на посаді КП «Житлово-комунального господарства Великомостівської міської ради». На виконання рішення суду КП «Житлово-комунального господарства Великомостівської міської ради» 24.11.2023р. видано наказ №24 «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » яким поновлено ОСОБА_1 на попередній роботі на посаді економіста з 03.07.2023р.

За таких обставин, на думку позивача, сума матеріального забезпечення (допомога по безробіттю) у розмірі 19682,16 грн, виплачена поновленій на роботі ОСОБА_1 , підлягає стягненню з КП «Житлово-комунального господарства Великомостівської міської ради».

Позивач зазначає, що в порядку досудового врегулювання спору Червоноградською МФ ЛОЦЗ 11.12.2023р. надіслано роботодавцю КП «Житлово-комунального господарства Великомостівської міської ради» претензію №1309.02-992/23 про відшкодування матеріального забезпечення на випадок безробіття виплаченого ОСОБА_1 .

З огляду на викладене вище, позивач просить суд стягнути з відповідача кошти в сумі 19682,16 грн.

Письмового відзиву чи заперечень відповідачем не подано.

Обставини, встановлені судом.

04.08.2023р. ОСОБА_1 звернулася у Червоноградську філію Львівського обласного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного та заявою про призначення виплати допомоги по безробіттю, що підтверджується заявою ОСОБА_1 від 04.08.2023р. про надання (поновлення) статусу безробітного та заявою від 04.08.2023р. про призначення (поновлення) виплати допомоги про безробіттю, копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідно до наказу Червоноградської філії Львівського обласного центру зайнятості №НТ230804 від 04.08.2023р. ОСОБА_1 надано статус безробітного з 04.08.2023р.

На підставі наказу Червоноградської філії Львівського обласного центру зайнятості №НТ230807 від 07.08.2023р. ОСОБА_1 призначено допомогу по безробіттю та вирішено розпочати виплату допомоги по безробіттю з 05.08.2023р., відповідно до частин 1, 3, 4 ст. 22, частини 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», залежно від страхового стажу в розмірі 75% середньої заробітної плати (доходу) з 05.08.2023р. по 29.06.2024р.

Згідно із наказом Червоноградської філії Львівського обласного центру зайнятості №НТ231103 від 03.11.2023р. ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю з 03.11.2023р., у зв`язку із тим, що на дату набуття чинності Закону 2622 строк виплати допомоги по безробіттю не перевищував 90 днів.

Відповідно до наказу Червоноградської філії Львівського обласного центру зайнятості №НТ231211 від 11.12.2023р. припинено реєстрацію безробітної ОСОБА_1 з 03.11.2023р. у зв`язку з дворазовою відмовою від пропонування підходящої роботи. Витяг із вищевказаних наказів про прийняті рішення по ОСОБА_1 долучено до матеріалів справи.

За приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 23.11.2023р. у справі № 454/3281/23 визнано незаконним та скасовано наказ директора КП «ЖКГ Великомостівської міської ради» № 18 від 03.07.2023 року про звільнення економіста ОСОБА_1 у зв`язку із скороченням штату на підставі п.1 ст. 40 КЗпП, поновлено ОСОБА_1 , на посаді КП «ЖКГ Великомостівської міської ради», та присуджено до стягнення з КП «ЖКГ Великомостівської міської ради» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 91946,40грн.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Сокальського районного суду Львівської області від 23.11.2023р. у справі № 454/3281/23 набрало законної сили 29.12.2023р.

Як встановлено рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 23.11.2023р. у справі № 454/3281/23 за позовом ОСОБА_1 до КП «Житлово-комунальне господарство Великомостівської міської ради» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 03.07.2023р. наказом №18 ОСОБА_1 звільнена з роботи КП «Житлово-комунального господарства Великомостівської міської ради» у зв`язку із скороченням штату на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.

На виконання рішення суду, наказом Комунального підприємства «Житлово-комунальне господарство Великомостівської міської ради» № 24 від 24.11.2023р. скасовано наказ від 03.07.2023р. № 18 про звільнення ОСОБА_1 та поновлено ОСОБА_1 на попередній посаді з 03.07.2023р.

За період з серпня по листопад 2023р. ОСОБА_1 виплачено допомогу по безробіттю у загальному розмірі 19682,16 грн., що підтверджується відповідними відомостями виплат за видами забезпечення. Так, згідно із відомостями виплат за видами забезпечення ОСОБА_1 за першу декаду серпня 2023р. перераховано допомогу по безробіттю в сумі 432,26 грн. (відомість № 343 від 14.08.2023р.); за третю декаду серпня 2023р. перераховано 4970,97 грн. (відомість № 376 від 01.09.2023р.); за другу декаду вересня 2023р. перераховано 4452,26 грн. (відомість № 412 від 22.09.2023р.); за третю декаду вересня 2023р. перераховано 1340,00 грн. (відомість № 424 від 03.10.2023р.); за першу декаду жовтня 2023р. перераховано 1556,13 грн. (відомість № 443 від 12.10.2023р.); за першу декаду листопада 2023р. перераховано 6930,54 грн. (відомість № 493 від 14.11.2023р.). Копії відомостей долучено до матеріалів справи.

Відповідно до листа Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» № 111.21-20/19613/2024 від 21.02.2024р. клієнту Банку ОСОБА_1 відбулося зарахування сум допомоги по безробіттю на картковий рахунок який відкритий в ТВБВ №10013/0271 за адресою: АДРЕСА_1 .

11.12.2023 року позивач звертався до відповідача з претензією №1309.02-992/23 від 11.12.2023р. про відшкодування матеріального забезпечення на випадок безробіття, виплаченого ОСОБА_1 за період з 05.08.2023р. по 02.11.2023р. у сумі 19682,16 грн., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №8007423239747, яка відповідачем отримана 22.12.2023р., однак залишена без відповіді та задоволення.

Враховуючи дані обставини, позивач просить стягнути з відповідача 19682,16 грн.

Позиція суду.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Львівський обласний центр зайнятості діє від імені Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (надалі - Фонд) відповідно до Законів України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про зайнятість населення» та Положення про Львівський обласний центр зайнятості.

Наказом Львівського обласного центру зайнятості від 21.12.2017 №297 «Про створення Червоноградської міської філії Львівського обласного центру зайнятості та затвердження її Положення» створено Червоноградську міську філію Львівського обласного центру зайнятості (надалі - Червоноградська МФ ЛОЦЗ).

Червоноградська МФ ЛОЦЗ є структурним підрозділом Львівського обласного центру зайнятості та діє відповідно до законів України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про зайнятість населення» та Положення про Червоноградську МФ ЛОЦЗ.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема за віком, на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи. Відповідно до ч. 2 цієї ж статті статус зареєстрованого безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам у день подання ними особистої заяви про надання статусу зареєстрованого безробітного до будь-якого обраного ними територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від наявності або відсутності у таких осіб задекларованого та зареєстрованого місця проживання (перебування).

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до п.1 ст.1 вказаного Закону, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Страховим випадком є подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу (п. 8 ч.1 ст.1 Закону).

Право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи (ч.1 ст.6 Закону).

Абзацом 2 ч.1 ст.7 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що видом забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Відповідно до ч.5 ст.22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» допомога по безробіттю призначається з восьмого дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

При цьому, згідно з п. 3-3 Розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», під час дії воєнного стану допомога по безробіттю призначається з першого дня після дня надання статусу безробітного.

Наказом Червоноградської філії Львівського обласного центру зайнятості №НТ230804 від 04.08.2023р. ОСОБА_1 надано статус безробітного з 04.08.2023р.

На підставі наказу Червоноградської філії Львівського обласного центру зайнятості №НТ230807 від 07.08.2023р. ОСОБА_1 призначено допомогу по безробіттю та вирішено розпочати виплату допомоги по безробіттю з 05.08.2023р. відповідно до частин 1, 3, 4 ст. 22, частини 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», залежно від страхового стажу в розмірі 75% середньої заробітної плати (доходу) з 05.08.2023р. по 29.06.2024р..

Згідно із статтею 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 23.11.2023р. у справі № 454/3281/23 визнано незаконним та скасовано наказ директора КП «ЖКГ Великомостівської міської ради» № 18 від 03.07.2023 року про звільнення економіста ОСОБА_1 у зв`язку із скороченням штату на підставі п.1 ст. 40 КЗпП, поновлено ОСОБА_1 , на посаді КП «ЖКГ Великомостівської міської ради», та присуджено до стягнення з КП «ЖКГ Великомостівської міської ради» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 91946,40грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019р. у справі №711/8138/18 зазначено, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає в тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватися. У разі невиконання цього обов`язку добровільно рішення суду підлягає виконанню у примусовому порядку.

Судом встановлено, що на виконання рішення суду відповідач видав наказ № 24 від 24.11.2023р., яким скасовано наказ від 03.07.2023р. № 18 про звільнення ОСОБА_1 та поновлено ОСОБА_1 на посаді з 03.07.2023р. Допущене роботодавцем порушення призвело до виплати допомоги по безробіттю та згодом до поновлення працівника на роботі за правилом ч.1 ст.235 КЗпП України, коли звільнення відбулося без законної на те підстави.

Згідно із наказом Червоноградської філії Львівського обласного центру зайнятості №НТ231103 від 03.11.2023р. ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю з 03.11.2023р.

За приписами п. 3-3 Розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», під час дії воєнного стану тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 90 календарних днів.

Відповідно до відомостей виплат за видами забезпечення ОСОБА_1 за період з серпня по листопад 2023р. виплачено допомогу по безробіттю у загальному розмірі 19682,16 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі закінчення строку її виплати.

Пунктом 1 ст. 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу. Як встановлено п. 4 ст. 35 Закону, із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Таким чином, положеннями статей 34, 35 Закону передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та кореспондуючий йому обов`язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.07.2018 у справі № 921/220/17- г/16, від 06.09.2018 справа № 902/291/17 та від 18.03.2021 справа № 917/462/20).

Відповідно до наказу Червоноградської філії Львівського обласного центру зайнятості №НТ231211 від 11.12.2023р. припинено реєстрацію безробітної ОСОБА_1 з 03.11.2023р. у зв`язку із тим, що на дату набуття чинності Закону 2622 строк виплати допомоги по безробіттю не перевищував 90 днів та у зв`язку з дворазовою відмовою від пропонування підходящої роботи.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення» реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі дворазової відмови від пропонування підходящої роботи, а для безробітного, який вперше шукає роботу та не має професії (спеціальності), дворазової відмови від пропонування проходження професійного навчання.

Як роз`яснено п. 34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Слід також зауважити, що скасування наказу від 03.07.2023р. вказує на наявність у ОСОБА_1 за період з 04.08.2023р. по 03.11.2023р. трудових відносин з роботодавцем (п.2 наказу №24 від 24.11.2023р.), тому безпідставно набута допомога по безробіттю за період з 05.08.2023р. по 02.11.2023р. у розмірі 19682,16 грн. підлягає поверненню на користь позивача. Подібну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 02.04.2018 у справі №910/5464/17 та від 05.10.2020 у справі №906/1043/19, у якій зазначено: «у позивача виникло право на повернення допомоги по безробіттю, яка була безпідставно отримана ОСОБА_1 у період до 21.02.18, оскільки саме в цей період зазначена особа перебувала в трудових відносинах з роботодавцем внаслідок зміни судовим рішенням дати її звільнення, а відтак не мала права на набуття статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю». Крім того, у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 №917/462/20 зазначено, що оскільки набуття Фондом загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття права стягувати з роботодавця сум виплачених страхових коштів і вартість наданих безробітному соціальних послуг та покладення на роботодавця обов`язку відшкодувати зазначені витрати Фонду, Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» пов`язує з поновленням такої особи на роботі за рішенням суду, то моментом виникнення цих права/обов`язку сторін спірних правовідносин є набрання законної сили відповідним судовим рішенням, а розмір витрат, що належить відшкодувати роботодавцю, визначається з урахуванням обставин виконання рішення про поновлення на роботі та дати припинення реєстрації, як безробітної, поновленої на роботі особи.

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості відповідачем не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем становить 19682,16 грн.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 19682,16 грн. основного боргу є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог.

Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір" (із змінами та доповненнями).

Згідно із ст.1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Частина 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлює, що за подання позовних заяв майнового характеру до господарського суду ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовних заяв немайнового характеру до господарського суду - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024р." прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028,00 гривень.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 250 від 24.01.2024р. на суму 3028,00 грн., копія якої долучена до матеріалів справи.

За приписами ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається із матеріалів справи позовна заява, подана через систему «Електронний суд», позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру про стягнення коштів в сумі 19682,16грн. відтак, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» підлягав оплаті судовий збір у розмірі 2422,40грн., який відповідно до ст. 129 ГПК України підлягає відшкодуванню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-комунальне господарство Великомостівської міської ради» (80074, Львівська обл., Сокальський р-н, місто Великі Мости, вулиця Базарна, будинок 5 А, ідентифікаційний код 05452310) на користь Львівського обласного центру зайнятості (79033, Львівська обл., місто Львів, вул. Бортнянського Д., будинок 11а, ідентифікаційний код 03491180) грошові кошти в сумі 19682,16грн. та судовий збір в розмірі 2 422,40грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reestr.court.gov.ua/.

СуддяІванчук С.В.