Ухвала

від 26.03.2024 по справі 916/3630/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

"26" березня 2024 р. м. Одеса Справа № 916/3630/23(916/1181/24)Господарський суд Одеської області у складі судді Райчевої Світлани Іванівни, розглянувши матеріали заяви (вх. ГСОО №2-469/24 від 22.03.2024р.) Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонська обласна енергопостачальна компанія про забезпечення позову та матеріали позовної заяви

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонська обласна енергопостачальна компанія (73000, м. Херсон, вул. Перекопська, 178; код ЄДРПОУ: 42117825);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „СТРУМОК (73039, Херсонська обл., місто Херсон, просп. Сенявіна, буд. 3, код ЄДРПОУ: 14129080);

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні Позивача: Акціонерне товариство „Херсонобленерго (73000, м. Херсон, вул. Пестеля, 5; код ЄДРПОУ: 05396638); розпорядник майном Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонська обласна енергопостачальна компанія,

про стягнення 315 559, 71 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Херсонська обласна енергопостачальна компанія звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „СТРУМОК про стягнення 315 559,71 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.03.2024р. відкрито провадження у справі №916/1181/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонська обласна енергопостачальна компанія до Товариства з обмеженою відповідальністю „СТРУМОК про стягнення 315 559, 71 грн. Справу постановлено розглядати у межах справи №916/3630/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонська обласна енергопостачальна компанія, за правилами загального позовного провадження із присвоєнням справі №916/3630/23(916/1181/24). До участі у справі залучено у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні Позивача Акціонерне товариство „Херсонобленерго та розпорядника майном Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонська обласна енергопостачальна компанія. Підготовче засідання у справі призначено на 20.05.2024р.

22.03.2023р. до господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонська обласна енергопостачальна компанія про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на все нерухоме та рухоме майно, транспортні засоби та грошові кошти, які знаходяться на рахунках в банківських установах, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю „СТРУМОК у межах ціни позову 315 559, 71 грн.

Дослідивши заяву Позивача про вжиття заходів забезпечення позову, господарським судом встановлено наступне.

Положеннями ст. 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У заяві про забезпечення позову Позивач зазначає, що предметом позовних вимог у справі є стягнення з Відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію на загальну суму 315 559, 71 грн. Виконання у майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежать від тієї обставини, чи матиме відповідач фінансову (грошову) можливість для виконання рішення суду. Тому, на думку Позивача застосування обраного заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах заявлених позовних вимог безпосередньо пов`язане з предметом позову.

Суд зазначає, що заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися із предметом та підставами позову, а особа, яка заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акта.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 14.06.2018 по справі № 910/361/18.

У кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Господарський суд зазначає, що Позивачем у заяві про забезпечення позову наведено припущення стосовно того, що у випадку задоволення його Позовних вимог буде ускладнено виконання судового рішення у справі через можливу відсутність у Відповідача грошових коштів. При цьому, Позивачем до заяви про забезпечення позову надано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРУМОК», з якого вбачається наявність у власності Відповідача об`єктів нерухомого майна.

У заяві про забезпечення доказів Позивачем не наведено суду доказів того, що Відповідач будь-яким чином вживає заходів стосовно зменшення розміру його активів, їх приховування чи інше. Також, не надано доказів стосовно можливого ухилення Відповідача від виконання рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог Позивача. Доводи про такі ризики базуються виключно на припущеннях позивача та не мають жодного доказового підтвердження.

Враховуючи викладене та те, що заявником документально не підтверджено існування фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходу забезпечення позову, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України, суд відмовляє в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонська обласна енергопостачальна компанія про забезпечення позову (вх. ГСОО №2-469/24 від 22.03.2024р.).

Керуючись ст.ст. 136, 137, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонська обласна енергопостачальна компанія про забезпечення позову (вх. ГСОО №2-469/24 від 22.03.2024р.) про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирала законної сили 26 квітня 2024 р. та може бути оскаржена у порядку, встановленому ст.ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.

Копію ухвали надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд": ТОВ „Херсонська обласна енергопостачальна компанія".

Суддя С.І. Райчева