Ухвала

від 27.03.2024 по справі 912/3603/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 912/3603/15

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Подільського ВДВС у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2024

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про стягнення судових витрат за розгляд у суді апеляційної інстанції апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 17.02.2023 щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Подільський ВДВС у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) витрат на правову допомогу після розгляду скарги на дії державного виконавця

у справі № 912/3603/15

за позовом Приватного підприємства "Біотранспілет"

до Фермерського господарства "Юхновець"

про спонукання до виконання умов договору,

В С Т А Н О В И В:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 19.03.2024 надійшла касаційна скарга Подільського ВДВС у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2024 (повний текст складено 01.03.2024) у справі № 912/3603/15, надіслана до Суду засобами поштового зв`язку 14.03.2024.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 19.03.2024 зазначену касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Случ О.В., Волковицька Н.О.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст. ст. 287 ? 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

За змістом п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Тож у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був урахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Якщо касаційна скарга подається на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку визначення п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України як підстави відкриття касаційного провадження скаржник повинен зазначити норму права, практику застосування якої необхідно сформувати та правовідносини, до яких ця норма має застосовуватись, а також вказати який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання і в чому полягає його неправильність.

В свою чергу, здійснюючи оскарження судового рішення на підставі п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, скаржник має зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Відтак процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок чітко визначити та зазначати у касаційній скарзі конкретну підставу (конкретні підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Дослідивши подану у цій справі касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Суд встановив, що у касаційній скарзі заявник наводить доводи щодо незгоди з оскаржуваною додатковою постановою суду апеляційної інстанції, посилається на постанови Верховного Суду, ухвалені за його твердженнями у справах з подібними правовідносинами, а також на норми процесуального законодавства, проте скаржник не вказує підставу (підстави) подання касаційної скарги, передбачену (передбачені) ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Ураховуючи принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у ст. 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати підставу касаційного оскарження.

Отже, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга Подільського ВДВС у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) оформлена з порушенням вимог ст. 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого визначення підстав, на яких вона подається, та належного їх обґрунтування.

Крім того, відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає скаргу.

У поданій касаційній скарзі заявник просить Суд прийняти її до розгляду та скасувати додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2024 у справі № 912/3603/15 повністю.

Повноваження суд касаційної інстанції викладено в статті 308 ГПК України, в якій, зокрема, зазначено, що саме суд касаційної інстанції має право зробити за результатами розгляду касаційної скарги.

Суд не має можливості самостійно визначати вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на її заявника.

Тому Суд зазначає, що скаржнику необхідно уточнити/конкретизувати вимоги поданої ним касаційної скарги, з урахуванням норм ст. 308 ГПК України.

Способом усунення вказаних недоліків є надання касаційної скарги в новій редакції з належним обґрунтуванням необхідності відкриття касаційного провадження відповідно до ст. 287 ГПК України та уточненням/конкретизацією її вимог.

Суд звертає увагу, що касаційну скаргу у новій редакції, подану на виконання вимог цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Відповідно до ч. 2 ст. 292 ГПК України, зокрема, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Частиною 2 ст. 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ураховуючи викладене, касаційна скарга Подільського ВДВС у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: заявнику касаційної скарги необхідно викласти касаційну скаргу у новій редакції та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав), а також уточнити/конкретизувати вимоги касаційної скарги у відповідності до статті 308 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 ГПК України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Подільського ВДВС у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2024 у справі № 912/3603/15 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Могил С.К.