Ухвала

від 26.03.2024 по справі 757/11942/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/11942/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за клопотанням директора Товариства з обмеженою відповідальності «АНБ-ТР» (колишня назва «АНБ-СТУДІО») ОСОБА_3 про скасування арешту, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.07.2023 р. по справі №757/28646/23-к у кримінальному провадженні №1201900000000087 від 02.02.2019 року, на майно, -

В С Т А Н О В И В :

14.03.2024 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальності «АНБ-ТР» » (колишня назва «АНБ-СТУДІО») ОСОБА_3 про скасування арешту, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.07.2023 р. по справі №757/28646/23-к у кримінальному провадженні №1201900000000087 від 02.02.2019 року, на майно.

Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, заявник вказує, на необґрунтованість та безпідставність накладення арешту на майно, а відтак наявні підстави для скасування арешту майна.

Адвокат подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги просив задовольнити.

Слідчий подав до суду заперечення в яких вказав на безпідставність доводів викладених у клопотання та просив відмовити у скасуванні арешту, одночасно просив провести розгляд у його відсутність.

Частиною 2 статті 174 КПК України передбачено, що про час та місце розгляду клопотання про скасування арешту майна повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Офісом Генерального прокурора здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12022000000000229 від 18.02.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на території України, протягом тривалого часу діє організованого група з числа працівників - суб`єктів господарювання та працівників банківських і фінансових установ, які за попередньою змовою, шахрайським шляхом заволодівають грошовими коштами громадян в особливо великих розмірах, після чого володіють, використовують та розпоряджаються вказаними грошима, вчиняють дії на приховування, маскування походження таких грошей, при чому умисно ухиляються від сплати податків, що призводить до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Так за результатами проведення слідчих та процесуальних дій, отримано відомості, які можуть свідчити про те, що в період часу починаючи з 2020 року по теперішній час службові особи суб`єктів господарської діяльності, а саме: ТОВ «АС-МА»(ЄДРПОУ 43922825), ТОВ «АС-СА» (ЄДРПОУ 43874630), ТОВ «ІНФОРМ ФГ»(ЄДРПОУ 45037156), ТОВ «М.С.Т.Т. ГРУП»(ЄДРПОУ 45027834), ТОВ «ПРАКТИК РІТЕЙЛ»(ЄДРПОУ 45064771), ТОВ «АЙВЕНТ СЕРВІС»(ЄДРПОУ 41438284), ТОВ «ЮСТОФІН»(ЄДРПОУ 38869990), ТОВ «ЕФ ТРАФІК» (ЄДРПОУ 42901867), ТОВ «ВЕБ МАРКЕТ КОМПАНІ»(ЄДРПОУ 42901909), ТОВ «ЯРОСЛАВОВА РЕКЛАМА» (ЄДРПОУ 42901673), ТОВ «РІТЕЙЛ-ІТКОМ» (ЄДРПОУ 43362170), ТОВ «АЛЬФКОМ» (ЄДРПОУ 41852607), ТОВ «АНВІК-ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 43479872), ТОВ «ІНТЕРНЕТ ТРАФІК» (ЄДРПОУ 42900926), ТОВ «АНБ-СТУДІО» (ЄДРПОУ 43362275), ТОВ «ВАЙС БУД ПРОМ» (код ЄДРПОУ 41273105), ТОВ «ДАР-ВЕБ» (код ЄДРПОУ 43123756), ТОВ «ДЛ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 43116326), ТОВ «Н.К.Р.» (код ЄДРПОУ 39221000), ТОВ «С.Т.С. - ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 45054318) та інші, діючи за попередньою змовою, здійснюють виведення грошових коштів через групу підконтрольних підприємств для суб`єктів реального сектору економіки, а також обготівкування коштів з метою ухилення від сплати податків.

Після чого, вказані безготівкові кошти, шляхом здійснення удаваних фінансових операцій із використанням реквізитів та рахунків вищевказаних підконтрольних СГД, перераховуються на рахунки підставних фізичних та юридичних осіб, з яких знімаються готівкою та, за відрахуванням відповідних відсотків за надання протиправних послуг, видаються замовникам протиправних послуг.

Відповідно до видів економічної діяльності, вказані господарські товариства, надають наступні послуги: лідогенерації, рекламні, маркетингові, інформаційні та консультування із питань інформатизації тощо.

Крім того, підприємства, безпосередньо задіяні у протиправній фінансовій схемі, мають ознаки фіктивності - відсутність декларування валових доходів та сплати податків, наявність податкового боргу, незначний статутний капітал, одноособовий посадово-засновницький склад.

Одночасно з цим під час досудового розслідування, було проведено обшук згідно ухвали Печерського районного суду м. Києва, за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживанням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відповідно до отриманої інформації, здійснює транзакції схемних суб`єктів господарювання з використанням систем «клієнт-банк», відвідує банківські установи з метою відкриття рахунків, за результатами якого було вилучено реєстраційні документи зазначених вище юридичних осіб.

Допитаний ОСОБА_5 , який являється директором ТОВ «АЛЬФКОМ» (ЄДРПОУ 41852607), повідомив, що будь-якого відношення до вказаного підприємства не має та про його діяльність йому нічого не відомо.

Таким чином є підстави вважати, що згадані юридичні особи надавали до податкових органів податкову звітність із недостовірними відомостями щодо реальності проведення фінансово-господарських операцій, а також з метою мінімізації податкового навантаження.

При цьому, у вищевказаних підприємств відсутні фізичні можливості для здійснення задекларованих господарських операцій, зокрема для зберігання і транспортування матеріалів, а учасники протиправної схеми здійснюють транзит ймовірного схемного податкового кредиту шляхом декларування взаємовідносин із придбання товарів (робіт, послуг) від контрагентів постачальників, у яких не відслідковується придбання реалізованого товару (робіт/послуг), номенклатура придбаного товару, його кількість та вартість не відповідає обсягам реалізованих товарів та послуг та/або залучення сторонніх організацій для виконання/надання зазначених робіт/послуг.

13.07.2023 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках юридичних осіб, відкритих у відповідних банківських установах, в ому числі і на ТОВ «АНБ-СТУДІО» (ЄДРПОУ 43362275) НОМЕР_1 , відкриті в АТ «УКРСИББАНК» (МФО 351005), що розташований за адреса: м. Київ, вул. Андріївська, 2/12.

Частиною 5 статті 9 КПК України, передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, відповідної до якої речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі набуті кримінально протиправним шляхом або отриманні юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Зазначена правова підстава для накладення арешту на майно є самостійною правовою підставою та Закон не ставить в залежність можливість накладення арешту на таке майно з процесуальним статусом особи, у володінні якої воно перебуває.

Так, як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 13.07.2023 р. задовольняючи клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту на майно, суд виходив з того, що з метою забезпечення збереження вищевказаного майна як речових доказів, або ненастання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки накладення арешту на майно сприятиме меті кримінального провадження, а не накладення може призвести до незворотніх наслідків.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (частина 1, 2 статті 22 КПК України).

При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Вказані норми кримінального процесуального законодавства та відповідна практика Європейського суду з прав людини, вказує, що особі, яка звертається із клопотанням до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов`язки.

Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому в застосуванні арешту відпала потреба, враховуючи, що доказів в обґрунтування доводів не надано, як і недоведено, що заявник не має відношення до обставин кримінального правопорушення, а відтак у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2, 22, 26, 106, 92, 98, 167, 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальності «АНБ-ТР» (колишня назва «АНБ-СТУДІО») ОСОБА_3 про скасування арешту, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.07.2023 р. по справі №757/28646/23-к у кримінальному провадженні №1201900000000087 від 02.02.2019 року, на майно, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1