Рішення

від 25.03.2024 по справі 140/33327/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 року ЛуцькСправа № 140/33327/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Луцьккомунбуд до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Луцьккомунбуд (далі ТзОВ Луцьккомунбуд, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповідач -2) про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області від 30.08.2023 № 9432918/38079098 про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31.05.2023 №2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТзОВ Луцьккомунбуд відповідно до вимог статті 201 ПК України за операцією з виконання робіт замовнику ПрАТ «Волиньхолдінг» було сформовано податкову накладну від 31.05.2023 № 2 на суму 1331156,94 грн та відправлено на реєстрацію в ЄРПН.

Однак, згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрація ПH в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена, оскільки обсяг постачання товару/послуги 41.00.40 дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу йoгo пocтaчaння, що вiдпoвiдaє пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

ТзОВ Луцьккомунбуд у свою чергу надало для Комісії регіонального рівня пояснення та увесь перелік документів щодо обставин складення податкової накладної. Дані пояснення були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Проте рішенням комісії ГУ ДПC у Волинській області від 30.08.2023 № 9432918/38079098 було відмовлено у реєстрації вказаної податкової накладної та причиною відмови в реєстрації ПH стало ненадання копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Позивач вважає, що оскаржуване рішення прийняте всупереч вимогам Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, оскільки у ньому не зазначено чітких зауважень до первинних документів або ж про відсутність конкретних первинних документів. Відповідно було подано усі необхідні документи на розсуд товариства. Більше того, в оскаржуваному рішенні не зазначено, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких саме конкретно документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних та чому витребувані документи не взято до уваги.

З врахуванням наведеного просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а.с. 94).

У відзиві на позовну заяву представник ГУ ДПС у Волинській області та ДПС України позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що позивач не надав ні до контролюючого органу, ні до суду підтверджуючих документів щодо придбання/походження матеріалів, використаних в ході надання послуг капітального ремонту. Відсутність такого документа або суттєві недоліки в його оформленні може ставити під сумнів реальний характер господарської операції, особливо з урахуванням інших обставин, які свідчать про її безтоварність, наприклад, об`єктивна неможливість здійснення господарських операцій контрагентом, враховуючи податкову інформацію щодо характеру його діяльності; не встановлення джерела походження товару за результатами аналізу ланцюга постачання за даними Єдиного реєстру податкових накладних (так званий «обрив» ланцюга постачання); не відповідність предмета поставки видам господарської діяльності контрагентів у ланцюгу постачання; наявність кримінальних проваджень щодо контрагента; відсутність документів бухгалтерського обліку, складення яких передбачено правовими нормами або загальноприйнятим за звичаями ділового обороту, та/чи суттєві недоліки в їх оформленні, тощо.

Отже, надані позивачем письмові пояснення та копії документів, що передбачені наказом Міністерства Фінансів України від 12.12.2019 № 520 були недостатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Також зазначив, що позовні вимоги щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні слід розцінювати як вимогу про втручання в дискреційні повноваження відповідача та яка виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

З огляду на наведене вважає, що відповідач-1 при прийнятті оскаржуваних рішень діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (а.с. 185-190).

З врахуванням наведеного просить у задоволенні позову відмовити повністю (а.с. 185-190).

Крім того, учасники справи не зверталися із клопотаннями про розгляд справи в судовому засіданні, оформленими відповідно до вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Суд звертає увагу, що за змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, позаяк заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Відтак, заявлене у відзиві на позовну заяву клопотання про розгляд справи за участю представників відповідачів не підлягало судом вирішенню по суті.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що 13.02.2023 між ТзОВ Луцьккомунбуд (виконавець) та ПАТ «Волиньхолдінг» (замовник) було укладено договір підряду №UA12-OWL1931LKB, з додатками (а.с. 19-35). Предметом даного договору є виконання робіт по капітальному ремонту ФЕМ-покриття під улаштування мобільних укриттів на об`єкті замовника - ПАТ «Волиньхолдінг» (п.1.2. договору)

Відповідно до п. 2.1. договору вартість робіт становить 1 590 000,00 грн враховуючи 20% ПДВ.

Пунктом 3.1. договору визначено порядок проведення розрахунків за виконання робіт відповідно до яких замовник оплачує вартість виконаних робіт протягом 60 календарних днів від дати підписання сторонами Акту прийому-передачі виконаних робіт за умови, що роботи виконано належним чином і в погоджений строк та за умови реєстрації підрядником належним чином оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання умов договору підряду №UA12-OWL1931LKB від 13.02.2023, виконавцем ТзОВ Луцьккомунбуд було виконано ряд робіт по капітальному ремонту ФЕМ-покриття на території ПАТ «Волиньхолдінг» по вул. І Франка, 4 в смт Торчин Луцького району Волинської області відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт за травень 2023 року від 31.05.2023 на суму 1331156,94 грн (а.с. 37-41).

Того ж дня ТзОВ Луцьккомунбуд виставлено рахунок на оплату № 1 на суму 1109297,45 грн, крім того ПДВ в сумі 221859,49 грн (а.с. 42).

Оплата за надані послуги була проведена ПАТ «Волиньхолдінг» частково 09.08.2023 на суму 1109297,45 грн, тобто без суми ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією №0003453534 від 09.08.2023, карткою рахунку 361 за 31.05.2023-17.08.2023 (а.с. 45).

За операцією з надання послуг ТзОВ Луцьккомунбуд було сформовано податкову накладну № 2 від 31.05.2023 на суму 1331156,94 грн, в тому числі ПДВ 221859,49 грн (а.с. 15) та засобами електронного зв`язку подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, відповідно до квитанції №1 від 13.06.2023 реєстрація зазначеної податкової накладної була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПK України, у зв`язку із тим, що обсяг постачання товару/послуги 41.00.40 дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу йoгo пocтaчaння, що вiдпoвiдaє пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 16).

На виконання вимог зазначених в квитанції, позивачем на адресу контролюючого органу надсилалися пояснення та копії первинних документів щодо податкової накладної/розрахунків коригування, реєстрацію якої зупинено від 17.06.2023 № 36/23. У поясненні позивачем вказано, що при завершенні будівельних робіт був наданий рахунок на оплату №1 від 31.05.2023 на суму 1 331 156,94 грн з ПДВ, який був оплачений платіжною інструкцією від 09.08.2023 № 0003453534 за умови, що розрахунки між сторонами здійснюються згідно з п.3.1. договору, а саме: замовник оплачує вартість виконаних робіт протягом 60 календарних днів від дати підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт за умови, що роботи виконано належним чином і в погоджений строк та за умови реєстрації підрядником належним чином оформленої податкової накладної в ЄРПН. Враховуючи умови договору, замовником здійснено оплату на суму 1109297,45 грн. ТзОВ «Луцьккомунбуд» виписує податкову накладну на дату виникненню податкових зобов`язань і реєструє її в ЄРПН у строки встановлені п.201.10 ПК України. Податкове зобов`язання формується на дату другої події відповідно до п. 187.1 ПК України - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Згідно з п. 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Умови строків виконання та порядку розрахунків зазначені в Договорі підряду № UA12-OWL1931LKB від 13.02.2023. До вказаного пояснення надані первинні документи, а саме: податкова накладна №2 від 31.05.2023 на суму 1331156,94 грн; квитанція №1 до податкової №2 від 31.05.2023; договір підряду № UA12-OWL1931LKB від 13.02.2023; додаткова угода № 1-ОПФЕДО-Д від 01.03.2023; рахунок на оплату № 1 від 31.05.2023; банківська виписка; платіжна інструкція №0003453534 від 09.08.2023; оборотно-сальдова відомість по рах. 361; картка рах. 361; довідка про вартість виконаних робіт та витрати від 31.05.2023; акт приймання виконаних робіт від 31.05.2023; підсумкова відомість ресурсів; розрахунок загально - виробничих витрат (а.с. 46-47).

За результатом аналізу поданого платником податку пакету документів, комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних направлено на адресу суб`єкта господарювання повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9385054/38079098 від 22.08.2023 (а.с. 196-197) відповідно до якого, у зв`язку з необхідністю надання додаткових пояснень та/або документів для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних суб`єкту господарювання було запропоновано надати додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, а саме: договорів, зокрема, зовнішньоекономічних договорів, з додатками до них; первинних документів щодо придбання товарів і транспортування продукції, складських документів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Позначені документи, які не надано первинні документи щодо придбання товарів, транспортування продукції, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. У графі «додаткова інформація» зазначено, що відсутні підтверджуючі документи щодо придбання/походження матеріалів, використаних в ході надання послуги капітального ремонту. Надати пояснення та документальне підтвердження щодо трудових ресурсів, залучених для надання послуги капітального ремонту.

Разом з тим, даним повідомленням проінформовано платника, що у разі неподання додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим пункту 9 цього Порядку.

Доказів надіслання позивачем додаткових пояснень контролюючому органу, матеріали справи не містять.

Комісією ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 30.08.2023 № 9432918/38079098, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 2 від 31.05.2023. Підставою для відмови у реєстрації ПН/РК в ЄДРПН є: ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку (а.с. 17).

Вказане рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач оскаржив в адміністративному порядку до ДПС України (а.с. 48-50) та до скарги додав копії первинних документів щодо придбання товарів у ТзОВ «Житомир-Агробудіндустрія», ТОВ «Озон», ПП «Лідерплюс», ТОВ «Рудня Буд-Трейд», ТОВ «Торгбуд-Сервіс», ТОВ «АВ Метал Груп», ТОВ «Близнюки ЛТД», ФОП ОСОБА_1 , наявності трудових ресурсів.

Проте рішенням ДПС України від 13.09.2023 № 67908/38079098/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін (а.с. 18).

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 ПК Українина дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт201.7 статті 201 ПК України).

За правилами абзаців першого, п`ятого пункту201.10 статті 201 ПК Українипри здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цьогоКодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку (абзаци десятий, дванадцятий пункту201.10 статті 201 ПК України).

Відповідно до пункту201.16 статті 201 ПК Україниреєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 3 Порядку №1165 визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.

У разі, коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі (пункт 4 Порядку №1165).

За приписами пункту 5 зазначеного Порядку платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктами 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно доПорядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

У спірних правовідносинах зі змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної встановлено, що реєстрацію податкової накладної зупинено, оскільки обсяг постачання товару/послуги 41.00.40 дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Додатком 3 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості здійснення операцій, серед нихобсяг постачання товару/послуги згідно з кодомУКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений уподатковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Водночас у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши, які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Сформована у такий спосіб комісією регіонального рівня пропозиція щодо надання документів є загальною та формальною, вона за своїм змістом дублює припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165. Така пропозиція щодо надання документів не є конкретизованою, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які слід надати.

У постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 Верховний Суд зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд (ця правова позиція підтримана у постановах Верховного Суду від 20.01.2022 у справі №140/4162/21, від 28.06.2022 у справі №380/9411/21, від 29.06.2022 у справі №380/5383/21, від 16.09.2022 у справі №380/7736/21, від 27.04.2023 у справі №460/8040/20).

У свою чергу у постанові Верховного Суду від 22.07.2019 у справі №815/2985/18 сформовано висновок, згідно з яким у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу відповідно створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

За правилами пункту 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520(зі змінами, внесеними згідно знаказом Міністерства фінансів від 12.01.2023 №19, чинними з 08.03.2023), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 встановлено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування (пункт 6 Порядку №520).

Суд зауважує, що пункт 5 Порядку №520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно з таким переліком. Наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета господарської операції, за якою оформлено податкову накладну, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки. Можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної.

За обставин цієї справи контролюючим органом у квитанції не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання для реєстрації в ЄРПН податкової накладної.

Разом з тим, після зупинення реєстрації податкової накладної позивач подав до комісії регіонального рівня разом із письмовими поясненнями від 17.07.2023 копії документів, які стосуються господарської операції щодо якої складено спірну податкову накладну в кількості 13 додатків, а саме: податкову накладну №2 від 31.05.2023 на суму 1331156,94 грн; квитанцію №1 до податкової №2 від 31.05.2023; договір підряду № UA12-OWL1931LKB від 13.02.2023; додаткову угоду № 1-ОПФЕДО-Д від 01.03.2023; рахунок на оплату № 1 від 31.05.2023; банківську виписку; платіжну інструкцію №0003453534 від 09.08.2023; оборотно-сальдову відомість по рах. 361; картка рах. 361; довідку про вартість виконаних робіт та витрати від 31.05.2023; акт приймання виконаних робіт від 31.05.2023; підсумкову відомість ресурсів; розрахунок загально - виробничих витрат, що не заперечується представником відповідачів у відзиві на позовну заяву.

Як встановлено пунктом 9 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг»,«Про електронні довірчі послуги»та «Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №959/30827 (у редакціїнаказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 №261).

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Відповідно до пункту 10 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормамиПК України. Вказану правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 16.02.2023 у справі № 380/7648/22.

Отже предметом розгляду є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постанові від 18.11.2021 у справі № 380/3498/20 дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку № 520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова накладна для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов`язань між суб`єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним.

У постановах від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 29.06.2022 у справі №380/5383/21, від 27.07.2022 у справі №520/15348/2020, від 16.09.2022 у справі №380/7736/21, від 25.11.2022 №320/3484/21 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Судом встановлено, що позивач у межах передбаченого пунктом 9 Порядку № 520 п`ятиденного строку не надав додаткових документів на виконання отриманого повторного повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН від 22.08.2023 щодо спірної податкової накладної.

Таким чином, з огляду на положення пунктів 9 та 10 Порядку № 520 у контролюючого органу виникли формальні підставі для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Разом з цим, суд вважає за необхідне розглянути підстави зобов`язання позивача надати додаткові документи на виконання вказаного повідомлення.

Зі змісту повторного повідомлення від 22.08.2023 слідує, що для реєстрації податкової накладної позивачу необхідно було надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, а саме: договорів, зокрема, зовнішньоекономічних договорів, з додатками до них; первинних документів щодо придбання товарів і транспортування продукції, складських документів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Позначені документи, які не надано первинні документи щодо придбання товарів, транспортування продукції, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. У графі «додаткова інформація» зазначено, що відсутні підтверджуючі документи щодо придбання/походження матеріалів, використаних в ході надання послуги капітального ремонту. Надати пояснення та документальне підтвердження щодо трудових ресурсів, залучених для надання послуги капітального ремонту.

Поряд з цим суд звертає увагу, що одразу після зупинення реєстрації податкової накладної платник податків подав документи, які стосуються безпосередньо господарської операцій з виконання робіт контрагентом, по яких виписана та подавалася на реєстрацію в ЄРПН податкова накладна, та вважав їх перелік достатнім, щоб підтвердити інформацію, зазначену в цій податковій накладній.

Так, зі змісту пояснень, наданих позивачем від 17.07.2023 № 36/23 на виконання вимог квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 31.05.2023 слідує, що на виконання умов договору підряду №UA12-OWL1931LKB від 13.02.2023, виконавцем ТзОВ Луцьккомунбуд було виконано ряд робіт по капітальному ремонту ФЕМ-покриття на території ПАТ «Волиньхолдінг» по вул. І Франка, 4 в смт Торчин Луцького району Волинської області в термін до 31.05.2023, з врахуванням пункту 4.5 цього договору, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за травень 2023 року від 31.05.2023 на суму 1331156,94 грн. При завершенні будівельних робіт був наданий рахунок на оплату №1 від 31.05.2023 на суму 1 331 156,94 грн з ПДВ, який був оплачений платіжною інструкцією від 09.08.2023 № 0003453534 за умови, що розрахунки між сторонами здійснюються згідно з п.3.1. договору, а саме: замовник оплачує вартість виконаних робіт протягом 60 календарних днів від дати підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт за умови, що роботи виконано належним чином і в погоджений строк та за умови реєстрації підрядником належним чином оформленої податкової накладної в ЄРПН. Враховуючи умови договору, замовником здійснено оплату на суму 1109297,45 грн.

До пояснення від 17.07.2023 № 36/23 позивач додавав копії первинних документів, які підтверджують зміст проведеної господарської операції.

Отже, матеріали справи містять копії первинних документів, що додавались позивачем до повідомлення від 17.07.2023 № 36/23 та свідчать про факт наданих послуг ПАТ «Волиньхолдінг» за яким складено податкову накладну від 31.05.2023 № 2.

Водночас контролюючим органом жодним чином не надано оцінки вже поданим документам та не спростовано того, що первинно надані позивачем документи в повній мірі підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній, реєстрацію якої зупинено.

Як вбачається із оскаржуваного рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області у реєстрації податкової накладної відмовлено у зв`язку із ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платником податку.

Однак у рішенні відсутнє обґрунтування, які конкретно не подані документи для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.

На переконання суду, подані позивачем документи для реєстрації податкової накладної від 31.05.2023 № 2 підтверджують господарську операцію позивача з ТзОВ «Волиньхолдінг», а саме виконання будівельних робіт, та ці документи є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН вказаної податкової накладної.

Суд також зазначає, що при розгляді таких спорів необхідно встановити настання обставини, яка обумовлює обов`язок платника податків скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.2. статті 198 ПК України, передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Таким чином, оскільки для виникнення податкового зобов`язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, то обов`язок продавця виписати і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно.

Якщо мова йде про зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку в якості оплати товарів/послуг, що підлягають постачанню, то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, а також відповідні договори та рахунки на оплату, що підтверджують наявність правових підстав для зарахування відповідної суми коштів. Тому, саме такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Як встановлено судом, договором підряду №UA12-OWL1931LKB від 13.02.2023 (п. 4.2 договору) передбачено, що роботи по даному договору вважаються виконаними в разі їх прийняття замовником та підписання ним акту прийому-передачі виконаних робіт.

З матеріалів справи слідує, що податкова накладна № 2 від 31.05.2023 виписана по першій події датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання (надання) послуг платником податку, а саме датою складання акту приймання виконаних будівельних робіт від 31.05.2023, силу вимог підпункту б пункту 187.1 статті 187 ПК України є документом, який підтверджує виникнення податкового зобов`язання з ПДВ.

Таким чином, суд зауважує, що у даному випадку ТОВ Луцькокомунбуд надало податковому органу документи на підтвердження настання першої події надання послуг, з якою чинне законодавство зобов`язує платника податку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

Суд звертає увагу, що форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (додаток 1 до Порядку №520) визначає обов`язок комісії регіонального рівня у графі додаткова інформація зазначити конкретні документи, які ненадані платником або складені з порушенням законодавства, однак в оскаржуваному рішенні вказана графа взагалі не заповнена (а. с. 17).

Надсилаючи позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, відповідач1 в графі додаткова інформація зазначив про відсутність підтверджуючих документів щодо придбання/походження матеріалів, використаних в ході надання послуги капітального ремонту, трудових ресурсів, залучених для надання послуги капітального ремонту.

Стосовно тверджень контролюючого органу про не надання позивачем додаткових документів, а саме: підтверджуючих документів щодо придбання/походження матеріалів, використаних в ході надання послуги капітального ремонту, щодо трудових ресурсів, залучених для надання послуги капітального ремонту, то вони не є тими первинними документами, які підтверджують право на формування податкового кредиту та не є підставою для реєстрації податкових накладних.

Більше того, позивачем до скарги на рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.09.2023 було подано до ДПС України щодо придбання товарів у ТзОВ «Житомир-Агробудіндустрія», ТОВ «Озон», ПП «Лідерплюс», ТОВ «Рудня Буд-Трейд», ТОВ «Торгбуд-Сервіс», ТОВ «АВ Метал Груп», ТОВ «Близнюки ЛТД», ФОП Павлосюк, наявності трудових ресурсів та навів відповідні пояснення (а.с. 48-50).

Отже, на думку суду, всі первинні документи, які підтверджують господарську операцію, за якою складено спірну податкову накладну, позивач надав контролюючому органу, про що свідчать матеріали справи та у контролюючого органу не було достатніх обґрунтованих підстав для зобов`язання позивача надати додаткові документи та пояснення.

У постанові від 21.02.2023 у справі №2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.

Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27.04.2023 у справі №460/8040/20, у якій суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку. Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є самостійною та достатньою підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

З огляду на це, суд вважає, що контролюючий орган вказує на формальні підставі для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН, позаяк усі наявні у платника податків документи стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, були надані ще на перше повідомлення.

На думку суду, подані позивачем документи відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту і були достатніми для реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН, в суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність відображених у цих документах даних про господарську операцію.

Крім того, суд зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 19.07.2023 у справі №420/7850/22, від 29.06.2023 у справі №500/2655/22, від 20.06.2023 у справі справа № 200/6012/20-а, від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20, від 16.09.2022 у справі №380/7736/21.

Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів на підтвердження здійснення господарських операцій, наданих як відповідачеві 1, відповідачеві 2 разом зі скаргою на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН так і суду, а також враховуючи, що їх достатність для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних не спростована відповідачем, суд дійшов висновку, що комісія ГУ ДПС у Волинській області не мала правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач 1 не довів правомірності оскаржуваного рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, яким відмовлено у реєстрації спірної податкової накладної, а тому позовні вимоги в цій частині є підставними та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 31.05.2023 № 2, то суд враховує таке.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в ЄРПН віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Так, згідно із нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до ЄРПН на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачем 1, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію вищевказаних податкових накладних ПН, судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини у пунктом 50 рішення від 13.01.2011 у справі Чуйкіна проти України (заява №28924/04) констатував: що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп.28 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, пунктом 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, пунктом 25, ECHR 2002-II).

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН спірну податкову накладну, подану ТзОВ Луцьккомінбуд.

Крім того, відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Позивач просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на оплату судового збору та на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас частинами четвертою, п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У пункті 269 Рішення у справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Як вбачається із доданих письмових доказів (договору про надання професійної правової допомоги від 30.10.2023, додатку № 1 до договору від 30.10.2023, платіжної інструкції № 95212 від 30.10.2023, позивач сплатив адвокату Чабану Р.Л. кошти в загальній сумі 15000,00 грн на оплату правової допомоги, яка відповідно до додатку № 1 до договору від 30.10.2023 складається з: консультування; підготовки позовної заяви та подання її до суду; супровід справи в суді першої інстанції: участь у судових засіданнях, написання відповіді на відзив, клопотань, тощо. Загальна вартість робіт становить 15000,00 грн (а.с.174-179).

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

Крім того, враховуючи вимоги статей 134, 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев`ятою статті 139 КАС України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Таким чином, з наведеної правової позиції слідує, що суд вправі зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката як за клопотанням сторони, так і з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев`ятою статті 139 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

На думку суду, заявлена сума витрат на правову допомогу є завищеною, а тому, враховуючи предмет спору, незначну складність справи та виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України суд вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

При цьому, суд зазначає, що консультування, написання відповіді на відзив, клопотань включається до витрат пов`язаних зі складанням адміністративного позову, охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду. Більше того, в даній справі, адвокатом позивача не подавались до суду відповідь на відзив, будь-які клопотання та вказана справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (судові засідання не проводились), а тому такі витрати повинен понести позивач.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач за подання даного позову сплатив судовий збір в сумі 6011,89 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 02.11.2023 № 5233 на суму 3327,89 грн та від 02.11.2023 № 5232 на суму 2684,00 грн. Однак, суд звертає увагу, що відповідно до вимог Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду даного позову про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язання вчинити дії позивачу необхідно було сплатити судовий збір за позовну заяву немайнового характеру, яка містить одну взаємопов`язану позовну вимогу в сумі 2684,00 грн.

Проте, позивачем сплачено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи те, що суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області, комісія якого прийняла оскаржуване рішення, що стало підставою звернення до суду з цим позовом, необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2684,00 грн, що сплачений платіжною інструкцією від 02.11.2023 №5232 (а.с. 14) та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3000,00 грн та роз`яснити, що питання про повернення судового збору, сплаченого в більшому розмір, ніж встановлено законом, а саме в сумі 3327,89 грн може бути вирішено за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду відповідно до статті 7 Закону України Про судовий збір.

Керуючись статтями 243-246, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.08.2023 № 9432918/38079098 про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану Товариством з обмеженою відповідальністю Луцьккомунбуд податкову накладну від 31.05.2023 № 2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Луцьккомунбуд судові витрати в сумі 5684,00 грн (п`ять тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Луцьккомунбуд (45612, Волинська обл., Луцький р-н, смт. Торчин, вул. Незалежності, 106, код ЄДРПОУ 38079098).

Відповідач-1: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська обл., м. Луцьк, Київський м-н, 4, код ЄДРПОУ 44106679).

Відповідач-2: Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393).

Суддя Р.С. Денисюк