Рішення

від 28.11.2023 по справі 160/22188/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2023 року Справа № 160/22188/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Царікової О.В.,

секретаря судового засідання:Осуховської Ж.С.,

за участі:

представника позивача:Кращенко М.Г.,

представника відповідача:Зайцевої А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/22188/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.І.О. - Трейдер Інтернаціонал» (50005, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе (Криворіжсталі), буд. 41, ідентифікаційний код юридичної особи 24600348) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А; ідентифікаційний код юридичної особи 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

31.08.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.І.О. - Трейдер Інтернаціонал" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0103610407 від 15.05.2023 в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 25.04.2023 отримав акт від 13.04.2023 №13050/04-36-04-07/24600348 про результати камеральної перевірки з питання неподання податкової звітності з плати за землю (орендна плата) за 2023 рік, проведеної Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області. В акті перевірки відповідач встановив порушення позивачем п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі ПК України), а саме: неподання позивачем податкової декларації з плати за землю (орендна плата) за 2023 рік за земельні ділянки, розташовані у м. Дніпро по вул. Січових Стрільців, 46. Не погоджуючись із висновками акта перевірки, позивач 27.04.2023 подав до контролюючого органу заперечення. Однак, останнім не взято до уваги доводи позивача та листом від 10.05.2023 №33512/6/04-36-04-07-18 повідомлено про залишення висновків акту перевірки без змін, а заперечення без задоволення. 24.05.2023 ТОВ «Д.І.О. - Трейдер Інтернаціонал» отримано податкове повідомлення-рішення №0103610407 від 15.05.2023, яким до позивача застосовано відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПК України штрафні (фінансові) санкції у сумі 340 грн. Позивачем подано до ДПС України скаргу від 05.06.2023 №220 на вказане податкове повідомлення-рішення. Проте, остання залишена без задоволення. Позивач не погоджується з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що суперечить закону, з огляду на те, що позивач не є землекористувачем вказаної вище земельної ділянки, оскільки останнім продано фізичній особі ОСОБА_1 будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07.10.2020, посвідченим нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербинською Оленою Миколаївною, а 09.10.2020 передано ОСОБА_1 вказану нежитлову будівлю за актом приймання-передачі нежитлової будівлі, у зв`язку із чим, позивач не має сплачувати орендну плату за землю. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 відкрито провадження в адміністративній справі №160/22188/23 та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 28.09.2023. Останнє судове засідання у справі відбулось 28.11.2023.

В означеній ухвалі відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

27.09.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив проти адміністративного позову в порядку ст. 162 КАС України (вх. №82383/23), в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач є орендарем земельних ділянок, розташованих за адресами: АДРЕСА_1 , площею 0,0379 га (кадастровий помер 1210100000:02:372:0080) на підставі укладеного з Дніпровською міською радою договору оренди землі №36 терміном дії до 17.05.2025, та м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 46 (вул. Артема) площею 0,0033 га (кадастровий помер 1210100000:02:372:0081) на підставі укладеного з Дніпровською міською радою договору оренди землі від 17.05.2010 терміном дії до 17.05.2025. Згідно інформації, наданої Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпровської міської ради станом на 01.01.2023 вказані договори були чинними, відсутня інформація щодо дострокового припинення останніх. З питання неподання податкової звітності з плати за землю (орендна плата) за 2023 рік ТОВ «Д.І.О. - Трейдер Інтернаціонал» контролюючим органом було складено акт камеральної перевірки від 13.04.2023 №1050/04-36-04-07/24600348 та винесено податкове повідомлення-рішення від 15.05.2023 №0103610407 на суму 340 грн. Відповідач посилається на приписи ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно яких державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва або майбутній об`єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката. Відповідач наголошує на тому, що законодавством чітко регламентовано порядок набуття права користування земельною ділянкою та момент, з якого таке право виникає. В свою чергу, вказує, що право ОСОБА_1 , як власника нерухомого майна, що розташоване на земельних ділянках не зареєстровано у встановленому законом порядку, відтак, останнього не можна вважати платником орендної плати за землю в розумінні п. 288.2 ст. 288 ПК України. З огляду на викладене, відповідач просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

28.09.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання (в порядку ст. ст. 44, 49 Кодексу адміністративного судочинства України) (вх. №82637/23) про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Дніпровської міської ради.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2023 у задоволенні клопотання представника позивача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача в адміністративній справі №160/22188/23 відмовлено.

09.10.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами електронного зв`язку та повторно 10.10.2023 засобами поштового зв`язку від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №12453/23ел, вх. №85984/23), в якій останній позивач заперечив проти тверджень відповідача, викладених останнім у відзиві, підтримав позовні вимоги та просив суд останні задовольнити.

17.10.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшли пояснення (в порядку ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України) (вх. №88257/23), в яких останній зазначив, що згідно п. 286.2. ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. В свою чергу, п. 76.3. ст. 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Позивач наголошує, що так як граничний строк подання податкової декларації з плати за землю за 2021 є 22.02.2021 (20.02.2021 припадає на вихідний день суботу), то проведення камеральної перевірки з приводу подання такої декларації необхідно було здійснити з 23.02.2021 по 24.03.2021. Посилається на п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (в редакції, що діяла з 20.02.2021 по 22.03.2021), яким установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19). Позивач вважає, що приписи вказаної норми не передбачають обмежень щодо проведення камеральних перевірок, так як розповсюджуються лише на документальні та фактичні перевірки, тобто, відповідач мав право на проведення камеральної перевірки з питання неподання позивачем податкової декларації з плати за землю за 2021 рік. Водночас, позивач відзначив, що Законом України від 03.03.2022 №2118-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» (набрав чинності з 07.03.2022) внесено зміни до ПК України, згідно з якими установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України: податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються (пп. 69.2 п. 69 підрозділ 10 розділ XX «Перехідні положення» ПК України); для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пп. 69.9 п. 69 підрозділ 10 розділ XX «Перехідні положення» ПК України). Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (набрав чинності з 27.05.2022) були внесені зміни до п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме: податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім, зокрема: камеральних перевірок (пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України); для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім: строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені (п.п.69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України). Відтак, позивач наголошує на тому, що мораторій на проведення камеральних перевірок діяв лише в період з 07.03.2022 но 26.05.2022, при цьому, перебіг строків, визначених податковим законодавством, було зупинено (в т. ч. й зупинено строк проведення камеральних перевірок). Тобто, з 27.05.2022 відповідач мав право на проведення камеральної перевірки з питання неподання позивачем податкової декларації з плати за землю за 2022 рік.

28.11.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами електронного зв`язку від відповідача надійшли пояснення (вх. №14663/23ел), в яких останній заперечив проти задоволення позовних вимог та наголошував на тому, що починаючи з 27.05.2022 до платників податків, які мали можливість виконувати свої податкові обов`язки, щодо подання звітності та сплати податків та зборів, але не виконали їх у строки, визначені пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, з урахуванням змін внесених Законом №2836, застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи). Таким чином, твердження позивача, що мораторій на проведення камеральних перевірок діяв лише в період з 07.03.2022 по 26.05.2022 є неправильним та не відповідає нормам чинного законодавства.

У судовому засіданні, призначеному на 28.11.2023, представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові та відповіді на відзив, та просив суд адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 28.11.2023, заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав їх безпідставності та необґрунтованості, просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає таке.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Д.І.О. - Трейдер Інтернаціонал», ідентифікаційний код 24600348, зареєстроване у встановленому законом порядку у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа, запис №1002271070038000120 від 10.05.2023, місцезнаходження: Україна, 50005, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Орджонікідзе, будинок 41.

Видами економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.І.О. - Трейдер Інтернаціонал», згідно КВЕД є: 62.01 Комп`ютерне програмування (основний); 88.99 Надання іншої соціальної допомоги без забезпечення проживання, н. в. і. у; 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем; 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 71.20 Технічні випробування та дослідження; 58.29 Видання іншого програмного забезпечення; 93.12 Діяльність спортивних клубів; 93.19 Інша діяльність у сфері спорту.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.03.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Д.І.О. - Трейдер Інтернаціонал» та Дніпровською міською радою укладено договір оренди землі №35 строком дії до 17.05.2025. Предметом вказаного договору є земельна ділянка загальною площею 0,0033 га з кадастровим номером 1210100000:02:372:0081, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Січових Стрільців (Артема), 46.

Судом також встановлено, що 01.03.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Д.І.О. - Трейдер Інтернаціонал» та Дніпровською міською радою укладено договір оренди землі №36 строком дії до 01.03.2025. Предметом вказаного договору є земельна ділянка загальною площею 0,0379 га з кадастровим номером 1210100000:02:372:0080, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Січових Стрільців (Артема), 46.

На вказаних земельних ділянках розташовані нежитлові будівлі, які перебували у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.І.О. - Трейдер Інтернаціонал» на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області 05.05.2006 за реєстровим №1968, право власності зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно в КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» 25.06.2006, реєстраційний номер 12804351.

07.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Д.І.О. - Трейдер Інтернаціонал» (Продавець) та громадянином ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербинською Оленою Миколаївною та зареєстрований в реєстрі за №976.

Згідно пункту 1.1 зазначеного вище договору Продавець зобов`язується передати (продати) у власність, на оплатній основі Покупцю нежитлову будівлю підприємства торгівлі з приміщеннями комерційного призначення під літерами А-3, А-1-3, загальною площею 853,6 (вісімсот п`ятдесят три цілих і шість десятих) кв.м, вхід підвал під літерою а-11, ганки під літерою а, а [1], підпірки стін №№ 4, 5, мостіння І, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область. м.Дніпро, вулиця Січових Стрільців (кол.назва Артема), будинок № 46 (сорок шість), надалі «Об`єкт», а Покупець зобов`язується прийняти (купити) Об`єкт та оплатити його вартість за ціною, яка зазначена у цьому Договорі. Об`єкт продажу знаходиться на земельній ділянці площею 0,0033 га, кадастровий номер 1210100000:02:372:0081, цільове призначення: 3.10 Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будівель, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку), та на земельній ділянці площею 0,0379 га, кадастровий номер 1210100000:02:372:0080, цільове призначення: 3.10 Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будівель, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку). Відповідно до ст. 377 ЦК України до Покупця переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований Об`єкт.

На підставі акта приймання-передачі нежитлової будівлі підприємства торгівлі з приміщеннями комерційного призначення, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпро, вулиця Січових Стрільців (кол. назва Артема), будинок №46 від 09.10.2020 Продавець передав Покупцю, а Покупець прийняв нерухоме майно, а саме; нежитлову будівлю підприємства торгівлі з приміщеннями комерційного призначення під літерами А-3, А-1-3, загальною площею 853,6 (вісімсот п`ятдесят три цілих і шість десятих) кв.м, вхід підвал під літерою а-11, ганки під літерою а, а [1], підпірки стін №№ 4, 5, мостіння І, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область. м.Дніпро, вулиця Січових Стрільців (кол.назва Артема), будинок № 46 (сорок шість), надалі «Об`єкт».

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі пп. 19-1.1.1, пп. 19-1.1.2 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі Кодекс), у порядку, визначеному пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 та ст. 76 Кодексу Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку з питання неподання податкової звітності з плати за землю (орендна плата) за 2023 рік Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.І.О. - Трейдер Інтернаціонал» (ЄДРПОУ 24600348).

Результати проведеної камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.І.О. - Трейдер Інтернаціонал» оформлені Актом від 13.04.2023 №13050/04-36-04-07/24600348 «Про результати камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.І.О. - Трейдер Інтернаціонал» (код ЄДРПОУ 24600348) з питання неподання податкової звітності з плати за землю (орендна плата)» (далі акт перевірки).

Перевіркою встановлено неподання ТОВ «Д.І.О. - Трейдер Інтернаціонал» податкової декларації з плати за землю (орендна плата) за 2023 рік, граничний термін подання 20.02.2023, у зв`язку з чим, порушено вимоги п. 286.2 ст. 286 ПК України, яким встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно висновку означеного акта перевірки дані камеральної перевірки свідчать про неподання податкової декларації з плати за землю (орендна плата) за 2023 рік. Відповідальність платника передбачена пунктом 120.1 статті 120 глави 11 розділу II Кодексу.

26.04.2023 позивач подав заперечення за вих. №178 до акта від 13.04.2023 №13050/04-36-04-07/24600348 про результати камеральної перевірки ТОВ «Д.І.О. - Трейдер Інтернаціонал» з питання неподання податкової звітності з плати за землю (орендна плата).

Проте, листом №33512/6/04-36-04-07-18 від 10.05.2023 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомило позивачу про те, що висновки акта камеральної перевірки від 13.04.2023 №13050/04-36-04-07/24600348 є законодавчо обґрунтованими та такими, що відповідають діючому законодавству.

На підставі встановлених в акті перевірки порушень контролюючий орган виніс податкове повідомлення-рішення від 15.05.2023 №0103610407 (форми «ПС»), згідно з яким контролюючим органом за неподання звітності з плати за землю (орендна плата) за 2023 рік зобов`язано ТОВ «Д.І.О. - Трейдер Інтернаціонал» сплатити штраф у сумі 340,00 грн (триста сорок гривень 00 копійок) за платежем орендна плата з юридичних осіб (18010600).

Не погодившись із винесеним Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податковим повідомленням-рішенням від 15.05.2023 №0103610407 (форми «ПС») ТОВ «Д.І.О. - Трейдер Інтернаціонал» направило до Державної податкової служби України скаргу від 05.06.2023 №220 на податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області №0103610407 від 15.05.2023, в якій просило скасувати останнє в повному обсязі.

Рішенням Державної податкової служби України від 16.08.2023 №23083/6/99-00-06-03-02-06 про результати розгляду скарги податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.05.2023 №0103610407 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач, не погоджуючись із такою позицією відповідача, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Податковий кодекс України (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) встановлено, що плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

За підпунктами 14.1.72 і 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельний податок обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Землекористувачі юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності: на праві постійного користування; на умовах оренди.

Відповідно до підпунктів 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками плати за землю є платники орендної плати землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Згідно з підпунктом 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктом оподаткування платою за землю є об`єкти оподаткування орендною платою земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

За правилами пункту 287.7 статті 287 ПК України у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Частиною 1 та 2 статті 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) встановлено, що у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.

У разі набуття частки у праві спільної власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва право власності на земельну ділянку (крім земель державної, комунальної власності), на якій розміщено такий об`єкт, одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача у розмірі належної відчужувачу (попередньому власнику) частки у праві спільної власності на такий об`єкт, крім випадку, коли попередньому власнику належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі. Якщо відчужувачу (попередньому власнику) у праві спільної власності на такий об`єкт належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі, право власності переходить у такому самому розмірі.

При вчиненні правочину, який передбачає перехід права власності на частку у праві спільної власності на такий об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.

Статтями 125 і 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Аналогічним чином перехід права власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення статті 377 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта на праві оренди, до набувача такого об`єкта одночасно переходить право оренди земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) зазначеного об`єкта, розміщеного на земельній ділянці, крім випадків, визначених частиною четвертою цією статті, а також з урахуванням вимогч астини шістнадцятої статті 120 Земельного кодексу України. Волевиявлення орендодавця, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди із зазначенням нового орендаря земельної ділянки не вимагаються.

Зазначені норми права дають можливість визначити, хто саме є платником земельного податку, що є об`єктом оподаткування, з якого моменту виникає (набувається, переходить) обов`язок сплати цього податку, подію (явище), з якою припиняється його сплата, умови та підстави сплати цього платежу у разі вчинення правочинів із земельною ділянкою чи будівлею (її частиною), які на ній розташовані.

Як вже встановлено судом, 01.03.2010 між ТОВ «Д.І.О. - Трейдер Інтернаціонал» та Дніпровською міською радою укладено договори оренди землі №35, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 0,0033 га з кадастровим номером 1210100000:02:372:0081, та №36, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 0,0379 га з кадастровим номером 1210100000:02:372:0080, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

На вказаних земельних ділянках розташовані нежитлові будівлі, які перебували у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.І.О. - Трейдер Інтернаціонал» на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області 05.05.2006 за реєстровим №1968, право власності зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно в КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» 25.06.2006, реєстраційний номер 12804351.

У подальшому зазначена нерухомість, яка знаходиться на вказаних вище земельних ділянках перейшла у право приватної власності громадянина ОСОБА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна від 07.10.2020, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербинською Оленою Миколаївною та зареєстрованого в реєстрі за №976.

У розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 п. 14.1 ст. 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 п. 269.1, п. 269.2 ст. 269, підпунктів 270.1.1, 270.1.2 п. 270.1 ст. 270, п. 287.7 ст. 287 ПК України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 08.06.2016 у справі №21-804а16 та постанові від 12.09.2017 у справі №21-3078а16, а також Верховним Судом у постанові від 31.01.2018 у справі №825/308/17.

Отже, до нового власника об`єкта нерухомості переходить і встановлений податковим законом обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку (орендної плати), на якій розташоване набуте ним майно. При цьому, несплата земельного податку новим власником майна не є підставою для нарахування відповідного податку попередньому власнику, який фактично припинив користуватися земельною ділянкою.

Разом з тим, щодо правомірності проведення контролюючим органом камеральної перевірки, суд зазначає таке.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема, своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків).

Статтею 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.2 ст. 86 ПК України встановлено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (п. 31.1 ст. 31 ПК України).

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (п. 36.3 ст. 36 ПК України).

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (п. 36.5 ст. 36 ПК України).

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 288.7 ст. 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 287.10 ст. 287 ПК України податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.

Законом України №2118-IX від 03.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», який набрав чинності 07.03.2022, підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктом 69 наступного змісту:

« 69. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

69.1. У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні».

Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Відповідно до пункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» ПК України (в редакції Закону України від 12.05.2022 №2260-ІХ), у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Відповідно до пункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (в редакції на дату проведення перевірки) визначено, що податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім: а) камеральних перевірок.

У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

В подальшому, Законом України від 13.12.2022 №2836-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» пункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» ПК України викладено у новій редакції.

Так, відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» ПК України (в редакції Закону України 13.12.2022 №2836-ІХ), що застосовуються з 27 травня 2022 року, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо, зокрема, строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року.

Отже, Законом № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків, у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Податковим кодексом України, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності, та скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

При цьому, з 27.05.2022 платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року, що передбачено положенням підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» ПК України в редакції Закону України від 13.12.2022 №2836-ІХ.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем подано податкові декларації з плати за землю (орендна плата) за 2021 та 2022 роки. Зазначені податкові декларації прийнято контролюючим органом без зауважень, що підтверджується квитанціями про прийняття документів, що містяться у матеріалах справи.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що відповідачем було проведено камеральну перевірку позивача та виявлено відповідні порушення.

Натомість, відповідачем зазначено, що така перевірка платника податку позивача не проводилась з причин введення мораторію на проведення податкових перевірок.

Однак, зазначене відповідачем твердження спростовується вказаними вище приписами закону, з яких слідує застосування до спірних правовідносин з 27.05.2022 положень пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» ПК України в редакції Закону України від 13.12.2022 №2836-ІХ.

Суд вказує, що з 18.03.2020 на підставі абзацу 11 п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, зупинився перебіг строків, визначених податковим законодавством, зокрема, для проведення камеральних перевірок.

Крім того, суд також вказує, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 №2118-IX, який набрав чинності з 07.03.2022 (далі Закон №2118-ІХ), внесено до підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України пункт 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Також, цим законом доповнено ПК України підпунктом 69.9 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, якою було передбачено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Однак, суд вказує, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 №2260-ІХ (далі Закон №2260-ІХ), який набрав чинності 27.05.2022, підпункт 69.9 розділу XX «Перехідні положення» ПК України викладений у наступній редакції:

Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;

строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;

строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.

Отже, виходячи із вказаної норми, з 27.05.2022 перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством щодо проведення камеральних перевірок скасовано.

Тобто, суд вказує, що лише у період з 18.03.2020 по 26.05.2022 строки проведення камеральних перевірок були зупинені.

Відтак, з 27.05.2022 контролюючий орган міг проводити камеральну перевірку позивача. Однак, останньої відповідачем не проводилось, що вказує на відсутність будь-яких зауважень стосовно подання позивачем звітності зі сплати за землю (орендної плати).

Таким чином, суд підтримує доводи позивача, викладені останнім у поясненнях (в порядку ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України) (вх. №88257/23 від 17.10.2023) щодо скасування зупинення строків на проведення камеральних перевірок з 27.05.2022.

Проте, суд звертає увагу позивача на те, що камеральна перевірка, яка була проведена відповідачем у 2023 році (13.04.2023) в частині перевірки своєчасності подання податкової декларації з плати за землю (орендна плата) у 2023 році, а не у 2021 та 2022 роках.

Відтак, у відповідачем не було допущено порушення строків проведення камеральної перевірки у 2023 році своєчасності подання податкової декларації з плати за землю (орендна плата) у цьому ж 2023 році.

Відтак, суд вказує, що контролюючим органом враховано приписи закону, як щодо граничних термінів визначення податкового зобов`язання, так і щодо періоду, який буде охоплювати податкова перевірка.

Поряд з цим, при вирішенні справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність оскарженого податкового повідомлення-рішення з огляду на відчуження позивачем об`єкту нерухомості, який розташований на орендованій земельній ділянці, а тому, позивач не повинен сплачувати орендну плату за таку земельну ділянку, користувачем якої не є.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, враховуючи висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення адміністративного позову судовий збір у розмірі 2684,00 грн підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.І.О. - Трейдер Інтернаціонал» (50005, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе (Криворіжсталі), буд. 41, ідентифікаційний код юридичної особи 24600348) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А; ідентифікаційний код юридичної особи 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.05.2023 №0103610407 (форми «ПС»).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А; ідентифікаційний код юридичної особи 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.І.О. - Трейдер Інтернаціонал» (50005, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе (Криворіжсталі), буд. 41, ідентифікаційний код юридичної особи 24600348) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 08.12.2023.

Суддя О.В. Царікова