Ухвала

від 19.03.2024 по справі 160/6783/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 березня 2024 року Справа 160/6783/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникова Г.В., розглянувши позовну заяву з доданими документами ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Солонянського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (52400, Дніпропетровська обл., смт. Солоне, вул. Гагаріна, буд. 13) про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) через свого представника звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить зобов`язати Солонянський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі - відповідач) виключити відомості щодо позивача з Єдиного реєстру боржників по виконавчих провадженнях НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України (з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 18 жовтня 2023 року), у позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Так, відповідно до ч.5 ст.18 КАС України, електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Суд звертає увагу, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX (далі - Закон №3200-IX) внесено зміни, зокрема, до КАС України, які набрали чинності 18 жовтня 2023 року та частину шосту статті 18 викладено в наступній редакції: «Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви».

Поряд з цим, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 167 КАС України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Частиною другою статті 167 КАС України також передбачено, що суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Порушуючи норми п.2 ч.5 ст.160 КАС України, у позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.

Також, всупереч п.2 ч.5 ст.160 КАС України зазначена в позовній заяві адреса електронної пошти позивача ідентична вказаній представника позивача.

При цьому, відповідно до ст.44, ст.47 КАС України позивач має право бути обізнаним про рух справи та особисто отримувати електронні документи. Крім того, до суду не надано доказів неможливості створення позивачем такої адреси електронної пошти.

Крім того, в позовній заяві не зазначено поштовий індекс позивача в порушення вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України.

Відповідно до ч.6 ст.160 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Всупереч вказаній нормі, у позовній заяві не зазначено поштовий індекс представника позивача.

Крім того, в порушення п.6 ч.5 ст.160 КАС України позивачем не зазначено відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі здійснювалися.

Також всупереч п.8 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві не зазначено відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Крім того, найменування відповідача у позовній заяві не відповідає визначеному коду з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що суперечить п.2 ч.5 ст.160 КАС України.

В порушення п.4, п.5 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач просить зобов`язати вчинити певні дії відповідача, тоді як не надає копій відмови відповідача, що підтверджує бездіяльність або протиправність дій.

Також, відповідно до ч.1 ст.5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з пп.1-6 ч.2 ст.245 КАС України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Проаналізувавши означені вище норми суд зазначає, що вимоги даної позовної заяви суперечать положенням КАС України, оскільки останні складені не у відповідності до норм цього Кодексу.

Положення КАС України не дозволяють звертатися до суду із вимогою про зобов`язання відповідача вчинити певні дії без поєднання її разом із вимогою про визнання бездіяльності відповідача протиправною або з вимогою визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт.

Відтак, позивачу пропонується узгодити свої вимоги з приписами ст.ст.245, 287 КАС України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Згідно з ч.2 ст.43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Таким чином, для підтвердження адміністративної дієздатності фізичним особам необхідно надавати, зокрема, паспорт (належним чином засвідчені копії) тощо.

До позовної заяви надані копії паспорту, РНОКПП, які засвідчені представником позивача (за допомогою КЕП).

Слід звернути увагу, що згідно приписів Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про захист персональних даних", персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована, або може бути конкретно ідентифікована.

Відтак, інформація щодо особи позивача у її паспорті, рівно як і РНОКПП - є персональними даними позивача.

Отже, копії паспорта, РНОКПП можуть бути завірені лише власником відповідних документів на кожному розвороті копії.

Таким чином, позивачу необхідно надати власноруч засвідчені копії паспорта, РНОКПП.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.5 ст.161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

Однак, позивачем до позовної заяви не надано ані квитанції про сплату судового збору, ані клопотання або заяви про звільнення від сплати судового збору.

Разом з тим, позивачем пропущено строк звернення до суду.

Відповідно ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобовязаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За викладених обставин, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви з урахуванням ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Солонянського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення визначених в описовій частині даної ухвали недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі усунення визначених вище недоліків позовної заяви, позивач зобов`язаний, відповідно до ст.129 Кодексу адміністративного судочинства України, надати письмову заяву про отримання кореспонденції суду на зазначену ним у позові електронну адресу, або визначити іншу електронну адресу для листування.

Копію ухвали надіслати:

- позивачу та його представнику за електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В.Кадникова