Рішення

від 19.03.2024 по справі 160/24943/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року Справа № 160/24943/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Н.В. за участі секретаря судового засіданняСватко Є.А. за участі: представника позивача: представника відповідача: Третяка С.С. Шпака В. І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА ВИШНЕВЕ» (52314, Дніпропетровська область, Кам`янський район, сел. Вишневе, буд. 1, код ЄДРПОУ: 30012544) про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА ВИШНЕВЕ» (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

- стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ТОВ «АГРОФІРМА ВИШНЕВЕ» (ЄРДПОУ 30012544) до бюджету у сумі 960 658,28 грн.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на наявність у відповідача податкового боргу у розмірі 960 658,28 грн.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/24943/23 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/24943/23, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

08 грудня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшов відзив, в якому відповідач проти позову заперечує, посилається на пропуск позивачем строку звернення до суду, звертає увагу на ненадання позивачем усіх податкових повідомлень-рішень, а також вказує на неналежне формулювання позовних вимог.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року призначено розгляд адміністративної справи №160/24943/23 за правилами загального позовного провадження та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим. Підготовче засідання призначено на 11 січня 2024 року

08 січня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву на виконання ухвали суду, яка надійшла від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд». До заяви додано докази у справі.

Судове засідання, призначене на 11 січня 2024 року, було відкладено на 16 січня 2024 року в зв`язку з оголошенням сигналу «Повітряна тривога».

12 січня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відповідь на відзив, яка надійшла від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд». Посилається на дотримання ним строку звернення до суду.

Судове засідання, призначене на 16 січня 2024 року, відкладено на 06 лютого 2024 року в зв`язку з надходженням від представника відповідача заяви про відкладення судового засідання від 16 січня 2024 року.

Судове засідання, призначене на 06 лютого 2024 року, відкладено на 13 лютого 2024 року в зв`язку з надходженням від представника відповідача заяви про відкладення судового засідання від 06 лютого 2024 року.

13 лютого 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника позивача та представника відповідача надійшли заяви про закриття підготовчого засідання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 27 лютого 2024 року.

26 лютого 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

Судове засідання, призначене на 27 лютого 2024 року, відкладено на 05 березня 2024 року в зв`язку з надходженням від представника відповідача заяви про відкладення судового засідання від 27 лютого 2024 року.

28 лютого 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про долучення доказів, яке надійшло від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд». Клопотання є ідентичним поданому 26.02.2024 року.

28 лютого 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про долучення доказів, яке надійшло від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд».

04 березня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про долучення доказів, яке надійшло від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд».

Судове засідання, призначене на 05 березня 2024 року, відкладено на 14 березня 2024 року в зв`язку з надходженням від представника відповідача заяви про відкладення судового засідання від 05 березня 2024 року.

В судове засідання, призначене на 14 березня 2024 року, представники сторін з`явились, в зв`язку з оголошенням сигналу «Повітряна тривога» в судовому засіданні оголошено перерву до 19 березня 2024 року.

В судове засідання, призначене на 19 березня 2024 року, представники сторін з`явились, надали пояснення та виступили з промовами в судових дебатах.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи та об`єктивно оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступні обставини.

02 квітня 2015 року відповідачем щодо позивача винесено податкову вимогу №503-04 з ПДВ на суму 112624,20 грн, яка направлена відповідачу рекомендованим відправленням №5230000880268 та ним отримана 14.04.2015 року (а.с. 91).

В подальшому податковим органом щодо відповідача винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

1. З податку на прибуток приватних підприємств:

1) від 10.03.2020 року №0018445530 на суму 13234,97 грн, яке направлено відповідачу рекомендованим відправленням, що повернулося відправнику (а.с. 205);

2) від 10.03.2020 року №0018475530 на суму 20275,19 грн, яке направлено відповідачу рекомендованим відправленням №5193111537233, що повернулося відправнику (а.с. 203).

2. З податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

1) від 12.01.2022 року №000/625/0408 на суму 1306,95 грн, яке направлено відповідачу рекомендованим відправленням №5193111466866, що повернулося відправнику (а.с. 7-8);

3. З податку на додану вартість:

1) від 16.09.2019 року №0069045530 на суму 190593,26 грн, яке направлено відповідачу рекомендованим листом №5190600462727, що повернулося відправнику (а.с. 89). Згідно пояснень представника позивача зазначено, що по цьому ППР відбулося часткове погашення, в зв`язку з чим по ньому до стягнення заявлено 123461,61 грн (а.с. 143)

2) від 14.01.2020 року №0002965530 на суму 23160,00 грн, яке направлено відповідачу рекомендованим листом №5192801302240, що повернулося відправнику (а.с. 86);

3) від 14.01.2020 року №00029445530 на суму 12549,11 грн, яке направлено відповідачу рекомендованим листом №5192801302240, що повернулося відправнику (а.с. 87);

4) від 02.03.2020 року №0015715530 на суму 51826,93 грн, яке направлено відповідачу рекомендованим листом №5193110008563, що повернулося відправнику (а.с. 83);

5) від 02.03.2020 року №0015715530 на суму 3934,74 грн, яке направлено відповідачу рекомендованим листом №5193110008563, що повернулося відправнику (а.с. 84);

6) від 16.03.2020 року №0020155530 на суму 198720,17 грн, яке направлено відповідачу рекомендованим відправленням №5193110008563, що повернулося відправнику (а.с. 81);

7) від 25.06.2020 року №0045230517 на суму 47882,20 грн, яке направлено відповідачу рекомендованим відправленням №523140003394329 та ним отримано 17.07.2020 року (а.с. 79);

8) від 28.07.2020 року №0049415530 на суму 131402,10 грн, яке направлено відповідачу рекомендованим відправленням №5193110348453, яке повернулося відправнику (а.с. 153-154);

9) від 15.03.2021 року №0028721812 на суму 150144,29 грн, яке направлено відповідачу рекомендованим відправленням №5190003144579, яке повернулося відправнику (а.с. 150-151);

10) від 03.11.2021 року №0166621812 на суму 24650,45 грн, яке направлено відповідачу рекомендованим відправленням №5193111330329, що повернулося відправнику (а.с. 76);

11) від 11.02.2022 року №0029981812 на суму 340,00 грн, яке направлено відповідачу рекомендованим відправленням №5193111537233, що повернулося відправнику (а.с. 15-16);

12) від 02.12.2022 року №0109270411 на суму 8560,08 грн, яке направлено відповідачу рекомендованим відправленням №5193111897400, що відповідачем отримано 15.12.2022 року (а.с. 18);

13) від 11.05.2023 року №0100940411 на суму 7074,82 грн, яке направлено відповідачу рекомендованим відправленням №5193112173200 та ним отримано 18.05.2023 року (а.с. 155);

14) від 27.06.2023 року №0161560411 на суму 6575,67 грн, яке направлено відповідачу рекомендованим відправленням №0600030105858 та ним отримано 06.07.2023 року (а.с. 157);

В матеріалах справи також в наявності ППР від 01.09.2023 року №0248590411 та від 10.08.2023 року №0220870411, які згідно позиції позивача долучені помилково та судом в цьому спорі не враховуються, податковий борг по ним не стягується, відповідні питання не вирішуються.

Відповідно до довідки про загальну суму боргу станом на 14.08.2023 року (а.с. 149) податковий борг відповідача складає:

1) Податок на прибуток приватних підприємств 32930,10 грн, які повністю є штрафними санкціями;

2) ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 926421,23 грн, з яких 790282,17 грн штрафні санкції, 136139,06 грн пеня;

3) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 1306,95 грн, які повністю є штрафними санкціями.

Також позивачем надано довідку-розрахунок пені, яка обліковується та не сплачена відповідачем з ПДВ станом на 14.08.2023 року (а.с. 147), відповідно до якої розмір такої пені станом на 14.08.2023 року складає 136 139,06 грн.

Судом перевірено правильність нарахування пені та підтверджується належність її розміру. Суд звертає увагу, що за цим позовом стягується пеня, нарахована станом на 14.08.2023 року.

Правильність заявленого до стягнення з відповідача розміру податкового боргу підтверджується також довідкою про стан розрахунків з бюджетом станом на 14.08.2023 року (а.с. 145).

Матеріалами справи підтверджується безперервність існування у відповідача податкового боргу з дати винесення вищевказаної податкової вимоги.

Доказів сплати податкового боргу відповідачем не надано.

В рамках реалізації державної податкової політики відповідач як орган стягнення звернувся з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, органом стягнення є державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим кодексом та іншими законами України.

За приписами підпункту 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 41.4. ст. 41 Податкового кодексу України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підп. 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

За пунктами 95.1.-95.4. ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За вимогами підпункту 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 36.1 - 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України зобов`язано платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом податкове 14.1.157 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності

Згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або 1 суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки; завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу; наявності помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.

За п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Документи вважаються належним чином вручені, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом-повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 59.5. ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Тобто податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.

На виконання вищевказаних положень Податкового кодексу України позивач у встановленому порядку надіслав на адресу відповідача податкову вимогу.

Слід зазначити, що відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно п. 42.4 ст. 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Обов`язку контролюючого органу щодо направлення платнику податків, зокрема податкового повідомлення - рішення та податкової вимоги у спосіб, визначений статтями 42, 58 Податкового кодексу України, кореспондує також і обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції (у разі застосування пунктів 42.4, 58.3) від органів ДПС України.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 08.02.2024 року у справі № 600/5156/21-а.

Жодна норма податкового законодавства не зобов`язує податковий орган здійснювати заходи для з`ясування причин невручення податкової вимоги, чи для вжиття додаткових заходів (як-то електронні засоби зв`язку, кур`єрська доставка і т.д.) щодо вручення податкової вимоги.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 27.11.2023 року у справі №640/24273/19.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що податковим органом надіслано податкову вимогу в порядку встановленому законом, платник податків має спростовувати ці доводи.

Відповідачем не спростовано доводи податкового органу, стосовно надіслання податкової вимоги та податкових повідомлень-рішень в порядку встановленому законом.

Суд повторює, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 31.01.2024 року у справі №140/12235/21.

Згідно правозастосування, здійснено Касаційним адміністративним судом у постанові від 20.10.2020 року у справі №140/30/20, викладені вище правові висновки стосуються і юридичних осіб.

Виходячи із зазначеного суд констатує, що направлення податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги на зареєстровану станом на дату направлення таких документів податкову адресу (адресу місцезнаходження) відповідача є належним виконанням обов`язків контролюючого органу, в зв`язку з чим ці документи вважаються направленими належним чином.

З огляду на положення п. 58.3 ст. 58, п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України та той факт, що конверти, направлені відповідачеві за його місцезнаходженням згідно відомостей ЄДРПОУ, були або отримані, або повернуті з відповідною відміткою, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення вважаються врученими відповідачеві належним чином.

Відповідно до пп. 129.1.1. та 129.1.2. п. 129.1. ст. 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом; при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

Початок нарахування пені, встановлений у підпункті 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України у редакції, чинній з 01 січня 2017 року, пов`язаний зі спливом граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, яке мало бути виконане, якби платник податків не порушив норми податкового законодавства і не занизив його у відповідний період. Тобто нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Аналогічний правовий висновок сформовано у постанові Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 27.09.2022 року по справі №380/7694/20.

Матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу, формування щодо такого податкового боргу контролюючим органом податкової вимоги, а також безперервність існування такого боргу у позивача з моменту формування податкової вимоги до звернення позивача до суду, при цьому докази оскарження та скасування такої податкової вимоги в матеріалах справи відсутні, в тому числі податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, беручи до уваги відсутність заперечень відповідача щодо розмірів заявлених до стягнення коштів, їх обґрунтованості, відсутність доказів оскарження податкових-повідомлень рішень та податкової вимоги, самостійного погашення відповідачем податкового боргу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтвердженими відповідними доказами.

В цій справі відповідач заперечував проти позову виключно посиланнями на пропуск позивачем строку звернення до суду. Доводів щодо неотримання спірних ППР або податкової вимоги, безпідставності їх нарахувань, скасування таких правових актів в судовому порядку та інше відповідачем не наведено.

Щодо дотримання позивачем строку на звернення до суду для стягнення податкового боргу, то суд вважає необхідним відмітити, що відповідно до п. 102.4. ст. 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 року №533-IX, який набрав чинності 18.03.2020, до Податкового кодексу України внесено зміни. Зокрема, підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" доповнено пунктами 52-1-52-5.

Згідно з пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (із змінами, внесеними Законом України від 13.05.2020 року № 591-IX, що набрав чинності 29.05.2020 року) на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупинений перебіг строків давності, передбачених статтею 102 Кодексу.

Проте дія пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України зупинялася на період дії воєнного, надзвичайного стану відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 року №2120-IX (далі Закон №2120-IX), який набрав чинності 17.03.2022 року.

Законом №2120-IX запроваджувалася альтернативна норма щодо зупинення перебігу строків п. 102.9. ст. 102 Податкового кодексу України, згідно якої на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В подальшому прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 року №2260-IX (далі Закон №2260-IX), що набрав законної сили 27.05.2022 року та яким п. 102.9. ст. 102 Податкового кодексу України доповнено словами «крім випадків, передбачених цим Кодексом» та змінено редакцію пп. 69.9. п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, виклавши його наступним чином: для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім виключень, які не стосуються стягнення податкового боргу за рішенням суду.

Відповідно, з набранням 27.05.2022 року чинності Законом №2260-IX діяло загальне правило п. 102.9. ст. 102 Податкового кодексу України про зупинення перебігу строків згідно Податкового кодексу України, з якого могли передбачатися виключення, та пп. 69.9. п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який фактично повторював загальне правило та визначав відповідні конкретні виключення з нього, які не стосувалися перебігу строку звернення до суду контролюючим органом з позовом про стягнення податкового боргу.

Проте, 01.08.2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30.06.2023 року №3219-IX (далі Закон №3219-IX), яким п. 102.9. ст. 102 Податкового кодексу України виключено, а редакцію пп. 69.9. п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України викладено наступним чином:

Тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім виключень, які не стосуються стягнення податкового боргу за рішенням суду.

Отже, з 02.08.2023 року остаточно скасовано зупинення строків звернення до суду з цим позовом, яке було запроваджено в зв`язку з дією правового режиму воєнного стану.

При цьому згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 27.06.2023 року №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відповідно, в період з 18.03.2020 року (згідно Закону №533-IX від 17.03.2020 року та наступними змінами Закону №591-IX) по 16.03.2022 року строк звернення до суду з цим позовом було зупинено в зв`язку з дією карантину, згідно пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України

Закон №2120-IX з 17.03.2022 зупинив дію цих положень, які в подальшому 30.06.2023 року втратили юридичну силу в зв`язку з закінченням самого карантину, з цієї дати зупинення строку звернення до суду з цим позовом передбачалося п. 102.9. ст. 102 та пп. 69.9. п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Отже, з 17.03.2022 року до 01.08.2023 року зупинення перебігу строку для звернення з цим позовом передбачалося в зв`язку з дією правового режиму воєнного стану. Але з 01.08.2023 року набрав чинність Закон №3219-IX, який скасував п. 102.9. ст. 102 Податкового кодексу України, а пп. 69.9. п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України змінив, фактично визначивши 01.08.2023 року останнім днем зупинення строку, в зв`язку з чим з 02.08.2023 року перебіг строку відновився.

Узагальнено вищевикладене свідчить, що зупинення строку діяло з 18.03.2020 року по 01.08.2023 року.

В цій справі податковий борг виник та стягується щодо періоду, сумарна тривалість якого до зупинення перебігу строку звернення до суду та після такого зупинення є меншою, ніж 1095 днів. Відповідно, строк звернення з цим позовом не пропущено.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В тому числі, посилання відповідача на неналежність буквального формулювання позовної вимоги судом відхиляється як необґрунтоване жодним чином, при цьому порядок виконання судового рішення не впливає на результат розгляду справи по суті. В свою чергу сама по собі заявлена позовна вимога не дає підстав вважати, що спір не буде вирішено остаточно, а завдання адміністративного судочинства не буде виконане.

За вказаних обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Такі витрати позивачем у справі не понесені, а отже не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА ВИШНЕВЕ» (52314, Дніпропетровська область, Кам`янський район, сел. Вишневе, буд. 1, код ЄДРПОУ: 30012544) про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути податковий борг з платника податків ТОВ «АГРОФІРМА ВИШНЕВЕ» (ЄРДПОУ 30012544) до бюджету у сумі 960 658, 28 гривень (дев`ятсот шістдесят тисяч шістсот п`ятдесят вісім гривень 28 копійок).

Розподіл судових витрат не здійснювався.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 цього Кодексу.

Повний текст рішення суду складений 27 березня 2024 року.

Суддя Н.В. Боженко