Рішення

від 26.03.2024 по справі 160/2628/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 рокуСправа №160/2628/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

29.01.2024 року засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №909230157613 від 26.10.2023 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії - перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника за померлим чоловіком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, період роботи ОСОБА_2 з 05.11.1983 року по 30.01.1994 року у Відокремленому підрозділі шахта "ГІРСЬКА" ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ПЕРВОМАЙСЬКВУГІЛЛЯ" (ЄДРПОУ 26402894);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.10.2023 року про перерахунок пенсії - перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника за померлим чоловіком з врахуванням його періоду роботи з 05.11.1983 року по 30.01.1994 року у Відокремленому підрозділі шахта "ГІРСЬКА" ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ПЕРВОМАЙСЬКВУГІЛЛЯ" (ЄДРПОУ 26402894) за Списком №1.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 20.10.2023 року вона звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії перехід з пенсії за віком, на пенсію по втраті годувальника за померлим чоловіком. Заяву було направлено для розгляду за принципом екстериторіальності та 26.10.2023 року ГУ ПФУ в Закарпатській області прийнято рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю підтвердження стажу і заробітної плати померлого годувальника первинними документами. Вважаючи таке рішення відповідача протиправним та необґрунтованим, позивач звернулась з цим позовом до суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачам було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

20.02.2024 року засобами поштового зв`язку Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області надано відзив проти позову. В обґрунтування своїх заперечень вказує, що вирішальною умовою для призначення пенсії на пільгових умовах є наявність документально підтвердженого стажу, що дає право на такий вид пенсії. При цьому внаслідок розгляду документів доданих до заяви було встановлено, що надані довідки на підтвердження пільгового стажу померлого годувальника зареєстровані під одним номером та потребують перевірки і підтвердження первинними документами, а також довідка про заробітну плату не відповідає додатку 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій. З огляду на викладене, вважає прийняте рішення правомірним та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

18.03.2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано письмовий відзив проти позову. Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі та вказує, що для підтвердження пільгового стажу роботи померлого годувальника були надані пільгові довідки за період роботи з 1983 по 1993 на шахті «Гірська» ВО «Первомайськвугілля» датовані всі одним номером та датою № 124 від 15.05.2024 та довідка про заробітну плату № 26 від 11.06.2014. Проте, вищезазначені довідки не можна брати до уваги оскільки вони потребують перевірки первинними документами. Водночас відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією Гірська міська територіальна громада, де знаходилося підприємство шахта «Гірська» з 23.06.2022 перебуває під окупацією. Наведені обставини унеможливлюють проведення додаткових перевірок, а отже пільговий стаж є непідтвердженим. З огляду на викладене вважає прийняте рішення Головним управлінням пенсійного фонду України в Закарпатській області правомірним та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.1ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За змістом приписів п.3 ч.6ст.12 Кодексу адміністративного судочинства Українидля цілей цьогоКодексусправами незначної складності є справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Частиною 4статті 243 Кодексу адміністративного Українивстановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5ст.250 Кодексу адміністративного судочинства Українидатою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст.257,262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Згідно з 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 30.08.1985 року уклали шлюб, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 30.08.1985р. зроблено запис № 83 та видано свідоцтво серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 помер у грудні 2000 року у віці 48 років, про що в книзі реєстрації актів про смерть 29.12.2000 року зроблено запис № 256 та виконавчим комітетом Гірської міської ради м. Первомайська Луганської області складено свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 .

17.06.2014р. Виконавчим комітетом Гірської міської ради Луганської області видано довідку № 2-19/483 складену в тому, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , на момент смерті чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно проживала сумісно з ним, вела спільне господарство та знаходилась на його утриманні за адресою: АДРЕСА_2 .

Також факт укладення шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 30.08.1985 року підтверджено витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00014088671 від 27.06.2014р.

15.06.2022 складено довідку № 1247-5001755166 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та вказано фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 .

20.10.2023 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника за померлим чоловіком.

Заяву ОСОБА_1 направлено до розгляду за принципом екстериторіальності та 26.10.2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийнято рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії № 909230157613, наступного змісту:

«Відділом перерахунків пенсій №2 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області розглянуто заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) від 20.10.2023 р. про перерахунок пенсії -перехід з пенсії за віком, на пенсію по втраті годувальника за померлим чоловіком.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»,особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності чи у зв`язку з втратою годувальника) призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінетів Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року , у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки складені на основі даних, наявних і інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно - комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р.№22-1(зі змінами, далі Порядок №22- I) за бажанням пенсіонера може подаватися довідка про заробітну плату по 30 червня 2000 року(додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких їх видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Також зазначаємо, що документи мають бути чинними(дійсними на дату їх подання).

При розгляді документів встановлено:

- що довідки про пільговий характер роботи померлого годувальника за період 1983-1993 роки зареєстровані під одним номером (№124 від 15.05.2014 р.) потребують перевірки та підтвердження первинними документами.

- довідка про заробітну плату № 26 від 11.06.2014р.не відповідає додатку 5 вищевказаного Порядку подання документів, та згідно ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» також має бути підтверджена первинними документами.

Враховуючи вищевикладене, в зв`язку з відсутністю підтвердження стажу і заробітної плати померлого годувальника первинними документами, прийнято рішення про відмову ОСОБА_4 по заяві №3439 від 20.10.2023 р.

Згідно діючого законодавства дане рішення може бути оскаржені в органі Пенсійного фонду України вищого рівня або в судовому порядку.»

Вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та вважаючи, що для підтвердження наявного стажу нею було надано всі необхідні документи, позивач звернулась з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За правилами частини 1статті 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов`язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Надане вищевказаною статтею право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року № 1788-XII«Про пенсійне забезпечення»(далі - Закон№1788) та від 09.07.2003 року № 1058-IV«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон №1058).

Закон України «Про пенсійне забезпечення»відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно ізст. 1 Закону №1788громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з п.3 ч.1 ст.45 Закону № 1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

За приписами ч.3 ст.45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до ч.1 ст.36 Закону № 1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, зокрема, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності.

При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування (абзац2 частини 1 статті 36 Закону № 1058-IV).

За змістом ч.2 ст.36 Закону № 1058-IV непрацездатними членами сім`ї вважаються:

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

Відповідно ч.3 ст.36 Закону № 1058-IV до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі також - Порядок №22-1, в редакції, станом на час спірних правовідносин).

Пунктом 2.3 Порядку №22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.

Також надаються такі документи:

1) документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків, або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, має такі документи);

2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;

3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником;

4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт внесення до цього реєстру інформації про безвісне зникнення особи, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, отримана в порядку, передбаченому статтею 15 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти»;

5) документи про вік померлого годувальника сім`ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;

7) документи про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;

8) документи про місце проживання (реєстрації);

9) документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;

10) експертний висновок про встановлення причинного зв`язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв`язку з втратою годувальника).

Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду в МСЕК дорослих членів сім`ї, яким право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності.

Спірні правовідносини виникли в межах підтвердження пільгового стажу за Списком № 1 померлого годувальника за період 1983-1993 роки, тому з цього приводу суд зазначає про таке.

Статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»визначено порядок та умови призначення пенсій за віком на пільгових умовах.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до ч. 2ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»на пільгових умовах пенсія за віком призначається:

1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першоїстатті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Відповідні положення містить істаття 13 Закону «Про пенсійне забезпечення».

Так, згідно із ч.1ст.13 Закону №1788на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першоїстатті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

У спірному рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відмову в проведенні перерахунку пенсії від 26.10.2023 року № 909230157613 вказано, що пільговий стаж не зараховано за період 1983 1993 роки через відсутність підтвердження первинними документами.

Статтю 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Статтею 48 Кодексу законів про працю Українитакож визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідні положення містить іПостанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 рокузатверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (даліПорядок №637).

Так, згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За приписами пункту 20 вказаного Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженогонаказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 року.

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Позивачем до матеріалів справи надано копію трудової книжки серії ОСОБА_2 , дата заповнення 17.07.1969р., що містить наступні записи стосовно спірних періодів роботи:

- ордену Лінена шахта «Гірська» ГХК «Первомайськвугілля»;

- 05.11.1983 прийнятий підземним прохідником 5 розряду з повним робочим днем у шахті під землею;

- 30.01.1994 звільнений відповідно до ст. 38 КЗпП України у зв`язку з переходом на пенсію по віку. Наказ № 54/к від 31.01.1994 року.

Крім наявних записів у трудовій книжці позивачем на підтвердження наявного пільгового стажу надано довідку про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 124 від 19.05.2014 ВП «Шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля», видану в тому, що ОСОБА_2 працював повний робочий день на шахті «Гірська» і за період з 05.11.1983 по 14.11.1983 виконував на виробництві гірничі роботи за професією посадою навчання в УП шахти прохідника підземного, що передбачено Списком 1 розділом 1 підрозділом 1 Постанови Кабінету Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956р., атестація робочих місць за наказом № 1066/к від 14.11.1983р.; за період з 15.11.1983 по 16.03.1984 виконував на виробництві гірничі роботи за професією прохідник підземний з повним робочим днем під землею, що передбачено Списком 1 розділом 1 підрозділом 1 Постанови Кабінету Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956р.; за період з 18.03.1984 по 15.06.1984 виконував на виробництві гірничі роботи за професією, посадою прохідник підземний з повним робочим днем під землею, що передбачено Списком 1 розділом 1 підрозділом 1 Постанови Кабінету Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956р.

Відповідно довідки про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 124 від 19.05.2014 ВП «Шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля», виданої в тому, що ОСОБА_2 працював повний робочий день на шахті «Гірська» і за період з 17.06.1984 по 28.10.1986 виконував на виробництві гірничі роботи за професією посадою прохідник підземний з повним робочим днем під землею, що передбачено Списком 1 розділом 1 підрозділом 1 Постанови Кабінету Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956р.; за період з 03.11.1986 по 20.12.1987 виконував на виробництві гірничі роботи за професією прохідник підземний з повним робочим днем під землею, що передбачено Списком 1 розділом 1 підрозділом 1 Постанови Кабінету Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956р.; за період з 22.12.1987 по 28.03.1988 виконував на виробництві гірничі роботи за професією, посадою прохідник підземний з повним робочим днем під землею, що передбачено Списком 1 розділом 1 підрозділом 1 Постанови Кабінету Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956р.

Відповідно довідки про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 124 від 19.05.2014 ВП «Шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля», виданої в тому, що ОСОБА_2 працював повний робочий день на шахті «Гірська» і за період з 30.03.1988 по 17.08.1988 виконував на виробництві гірничі роботи за професією посадою прохідник підземний з повним робочим днем під землею, що передбачено Списком 1 розділом 1 підрозділом 1 Постанови Кабінету Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956р.; за період з 19.08.1988 по 08.02.1989 виконував на виробництві гірничі роботи за професією прохідник підземний з повним робочим днем під землею, що передбачено Списком 1 розділом 1 підрозділом 1 Постанови Кабінету Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956р.; за період з 11.02.1989 по 28.08.1989 виконував на виробництві гірничі роботи за професією, посадою прохідник підземний з повним робочим днем під землею, що передбачено Списком 1 розділом 1 підрозділом 1 Постанови Кабінету Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956р.

Відповідно довідки про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 124 від 19.05.2014 ВП «Шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля», виданої в тому, що ОСОБА_2 працював повний робочий день на шахті «Гірська» і за період з 30.08.1989 по 25.08.1989 виконував на виробництві гірничі роботи за професією посадою прохідник підземний з повним робочим днем під землею, що передбачено Списком 1 розділом 1 підрозділом 1 Постанови Кабінету Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956р.; за період з 27.09.1989 по 04.12.1989 виконував на виробництві гірничі роботи за професією прохідник підземний з повним робочим днем під землею, що передбачено Списком 1 розділом 1 підрозділом 1 Постанови Кабінету Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956р.; за період з 07.12.1989 по 21.02.1990 виконував на виробництві гірничі роботи за професією, посадою прохідник підземний з повним робочим днем під землею, що передбачено Списком 1 розділом 1 підрозділом 1 Постанови Кабінету Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956р.

Відповідно довідки про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 124 від 19.05.2014 ВП «Шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля», виданої в тому, що ОСОБА_2 працював повний робочий день на шахті «Гірська» і за період з 24.02.1990 по 07.10.1990 виконував на виробництві гірничі роботи за професією посадою прохідник підземний з повним робочим днем під землею, що передбачено Списком 1 розділом 1 підрозділом 1 Постанови Кабінету Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956р.; за період з 11.10.1990 по 28.02.1991 виконував на виробництві гірничі роботи за професією прохідник підземний з повним робочим днем під землею, що передбачено Списком 1 розділом 1 підрозділом 1 Постанови Кабінету Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956р.; за період з 19.03.1991 по 19.03.1991 виконував на виробництві гірничі роботи за професією, посадою прохідник підземний з повним робочим днем під землею, що передбачено Списком 1 розділом 1 підрозділом 1 Постанови Кабінету Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956р.

Відповідно довідки про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 124 від 19.05.2014 ВП «Шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля», виданої в тому, що ОСОБА_2 працював повний робочий день на шахті «Гірська» і за період з 01.05.1991 по 09.09.1991 виконував на виробництві гірничі роботи за професією посадою прохідник підземний з повним робочим днем під землею, що передбачено Списком 1 розділом 1 підрозділом 1 Постанови Кабінету Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956р.; за період з 21.09.1991 по 20.10.1991 виконував на виробництві гірничі роботи за професією прохідник підземний з повним робочим днем під землею, що передбачено Списком 1 розділом 1 підрозділом 1 Постанови Кабінету Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956р.; за період з 21.10.1991 по 31.10.1991 виконував на виробництві гірничі роботи за професією, посадою прохідник підземний з повним робочим днем під землею, що передбачено Списком 1 розділом 1 підрозділом 1 Постанови Кабінету Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956р.

Відповідно довідки про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 124 від 19.05.2014 ВП «Шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля», виданої в тому, що ОСОБА_2 працював повний робочий день на шахті «Гірська» і за період з 01.01.1992 по 25.02.1993 виконував на виробництві гірничі роботи за професією посадою прохідник підземний з повним робочим днем під землею, що передбачено Списком 1 розділом 1 підрозділом 1 Постанови Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991р.; за період з 27.02.1993 по 01.04.1993 виконував на виробництві гірничі роботи за професією прохідник підземний з повним робочим днем під землею, що передбачено Списком 1 розділом 1 підрозділом 1 Постанови Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991р.; за період з 03.04.1993 по 13.05.1993 виконував на виробництві гірничі роботи за професією, посадою прохідник підземний з повним робочим днем під землею, що передбачено Списком 1 розділом 1 підрозділом 1 Постанови Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991р.

Відповідно довідки про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 124 від 19.05.2014 ВП «Шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля», виданої в тому, що ОСОБА_2 працював повний робочий день на шахті «Гірська» і за період з 15.05.1993 по 09.06.1993 виконував на виробництві гірничі роботи за професією посадою прохідник підземний з повним робочим днем під землею, що передбачено Списком 1 розділом 1 підрозділом 1 Постанови Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991р.; за період з 24.06.1993 по 24.06.1993 виконував на виробництві гірничі роботи за професією прохідник підземний з повним робочим днем під землею, що передбачено Списком 1 розділом 1 підрозділом 1 Постанови Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991р.; за період з 30.06.1993 по 14.07.1993 виконував на виробництві гірничі роботи за професією, посадою прохідник підземний з повним робочим днем під землею, що передбачено Списком 1 розділом 1 підрозділом 1 Постанови Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991р.

Відповідно довідки про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 124 від 19.05.2014 ВП «Шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля», виданої в тому, що ОСОБА_2 працював повний робочий день на шахті «Гірська» і за період з 16.07.1993 по 21.07.1993 виконував на виробництві гірничі роботи за професією посадою прохідник підземний з повним робочим днем під землею, що передбачено Списком 1 розділом 1 підрозділом 1 Постанови Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991р.; за період з 23.07.1993 по 28.07.1993 виконував на виробництві гірничі роботи за професією прохідник підземний з повним робочим днем під землею, що передбачено Списком 1 розділом 1 підрозділом 1 Постанови Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991р.; за період з 30.07.1993 по 17.10.1993 виконував на виробництві гірничі роботи за професією, посадою прохідник підземний з повним робочим днем під землею, що передбачено Списком 1 розділом 1 підрозділом 1 Постанови Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991р.

Відповідно довідки про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 124 від 19.05.2014 ВП «Шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля», виданої в тому, що ОСОБА_2 працював повний робочий день на шахті «Гірська» і за період з 01.12.1993 по 30.01.1994 року виконував на виробництві гірничі роботи за професією, посадою прохідник підземний з повним робочим днем під землею, що передбачено Списком1 розділом 1 підрозділом 1, шифр 1010100а відповідно до Постанови Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991р.

Також до матеріалів справи було надано копію наказу про проведення атестації робочих місць № 446 від 30.09.1995р та довідку № 158 від 11.06.2014р. ВП шахта «Гірська» в тому, що в доповнення довідки про заробітну платню № 26 від 11.06.2014р. по шахті «Гірська», виданої на підставі особових рахунків з 01.10.1988 по 30.09.1993р. суми, вказані в довідці відповідають сумам особових рахунків.

Особові рахунки (розрахунково платіжні відомості) знаходяться на збереженні в архіві з 1989р. по теперішній час в книзі за 1988р. особові рахунки з т. №2651-3100; в книзі за 1989р. особові рахунки з т. №2651-3100; в книзі за 1990р. особові рахунки з т. №2651-3100; в книзі за 1991р. особові рахунки з т. №2651-3100; в книзі за 1992р. особові рахунки з т.№ 2651-3100; в книзі за 1993р. особові рахунки з т. № 2651-3100. Підприємство несе відповідальність за достовірність даних, вказаних в довідці про доходи.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 року у справі №234/13910/17, від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17, від 25.04.2019 року №159/4178/16-а.

Суд наголошує на тому, що трудова книжка ОСОБА_2 містить всі записи щодо спірних періодів роботи, а також зазначення про трудову діяльність з повним робочим днем у шахті, що дає право на пільгове призначення пенсії у зв`язку зі шкідливими умовам праці.

Обов`язок щодо заповнення трудових книжок покладено саме на роботодавця.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 р. затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (даліІнструкція №58),чинної на момент внесенняу трудову книжку позивача записів.

Відповідно до пункту 1.1 «Загальні положення» Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Пунктами 2.2, 2.3, 2.4 Інструкції передбачено, що до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону.Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільненняу день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до п. 2.6.Інструкції №58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Відповіднодоп.2.27.Інструкції№58записпрозвільненняутрудовійкнижціпрацівника провадиться здодержаннямтакихправил:уграфі1 ставиться

порядковий номер запису;у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення;уграфі4зазначаєтьсянапідставічого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.

Пунктом 4.1Інструкції №58 передбачено, що у разі звільнення працівникавсі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

З аналізу наведених норм випливає, що законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.

Також, відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 «Про трудові книжки працівників»відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому, власне, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі №677/277/17.

В постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області в оскаржуваному рішенні викладено позицію, що окрім наданих довідок пільговий стаж має бути підтверджений додатковими первинними документами.

Одночасно з цим у відзиві проти позову Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вказано, що відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією Гірська міська територіальна громада, де знаходилося підприємство шахта «Гірська» з 23.06.2022 перебуває під окупацією. Наведені обставини унеможливлюють проведення додаткових перевірок, а отже пільговий стаж є непідтвердженим.

Щодо доводів відповідача про те, що довідки видані підприємством, яке знаходиться на окупованій території, а тому відомості зазначені у них є недійсними, слід зазначити таке.

На підставі частини першої статті 17 Закону № 1207-VII передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені Законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Згідно із статтею 18 Закону № 1207-VIIгромадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Правовий статус органів та посадових осіб, які діють на території України та створені і проводять свою діяльність не у відповідності із законодавством України, визначено, зокрема,Законом № 1207-VII.

Згідно із частинами першою третьою статті 9 Закону № 1207-VII передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Разом з цим, суд вважає необхідним зазначити, що у 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів".

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах "Лоізіду проти Туречиини" (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), "Кіпр проти Туреччини" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать".

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Враховуючи викладене, Суд вважає можливим застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване їй право на пенсійне забезпечення як громадянці, померлий годувальник якої працював на роботах зі шкідливими умовами праці.

Отже, позивачем вчинено усі дії та подано усі документи, необхідні для обрахунку пенсії.

Те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області позбавлене можливості провести перевірку відповідності записів довідок первинним документам, не покладає надмірного тягаря та обов`язку на позивача, оскільки довідки видані належним органом та містять усі необхідні реквізити та відомості.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 23 січня 2018 року у справі № 583/392/17, від 30 жовтня 2018 року у справі № 234/3038/17, від 11 грудня 2018 у справі №360/1628/17, від 17 липня 2019 у справі №302/757/17-а.

Надані довідки та виписки у їх сукупності кореспондуються з даними, що є в трудовій книжці ОСОБА_2 , та містять уточнюючі відомості, які відсутні в трудовій книжці, а саме: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких виданідовідки, тобто складені у відповідності до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відмова відповідача у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи ОСОБА_2 з 05.11.1983 року по 30.01.1994року у Відокремленому підрозділі шахта «Гірська» Державного підприємства «Первомайськвугілля» вчинена відповідачем у межах повноважень, але не у спосіб, передбаченийКонституцієюта законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Отже, враховуючи висновки суду щодо протиправного не зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача суд доходить висновку щодо протиправності прийнятого рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 909230157613 від 26.10.2023 року.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 20.10.2023 року, суд зазначає наступне.

Призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч. 1ст. 58 Закону №1058-IV, пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

В той же час, згідно з п.п.3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, яке затвердженепостановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

З аналізу наведеного вбачається, що на даний час Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Так, питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

За таких обставин адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодовирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Частиною 1статті 5 КАС Українивизначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною 2статті 5 КАС Українизахист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечитьзаконуі забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зорустатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справіЧахал проти Об`єднаного Королівства(Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Частиною 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи зі змісту позовних вимог та доказів, наданих на підтвердження правової позиції відповідачами суд доходить висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача на отримання пенсії буде скасування рішення № 909230157613 від 26.10.2023 року, прийнятого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії з урахуванням висновків суду щодо зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи ОСОБА_2 з 05.11.1983 року по 30.01.1994 року.

Пунктом 4.10 Постанови правління ПФУ №22-1 від 25.11.2005р. (зі змінами) встановлено, що після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид, електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

Тобто, за приписами п.4.10 Постанови правління ПФУ №22-1 визначено, що електронна пенсійна справа повертається до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання особи, яка звернулась за призначенням пенсії, з метою подальшого взяття такої особи на пенсійний облік та виплати їй пенсії.

З аналізу наведеної норми та застосувавши аналогію закону, вбачається, що електронна відмовна пенсійна справа позивача, після розгляду відповідачем-2 заяви позивача про призначення пенсії, засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання позивача, тобто, у даному випадку, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, факт передання відповідачем-2 електронної пенсійної справи позивача після прийняття спірного рішення до відповідача-1 підтверджується і самим відповідачами-1, 2 у відзивах та матеріалами справи, за якими встановлено, що матеріали пенсійної справи позивача перебувають у відповідача-1.

А відповідно, відповідач-2, за відсутності у нього матеріалів пенсійної справи, позбавлений можливості відновити порушене право позивача шляхом прийняття рішення.

За викладеного, суд приходить до висновку, що саме Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (в розпорядженні якого перебуває як паперова так і електронна відмовна пенсійна справа позивача) має як обов`язок, так і фізичну можливість виконати зобов`язальну частину судового рішення, прийнятого за результатами розгляду цієї справи.

Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно дост. 90 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу даного позову до суду в сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст.2, 9, 72-74,77,241-246,250,260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №909230157613 від 26.10.2023 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії - перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника за померлим чоловіком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, період роботи ОСОБА_2 з 05.11.1983 року по 30.01.1994 року у Відокремленому підрозділі шахта "ГІРСЬКА" ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ПЕРВОМАЙСЬКВУГІЛЛЯ" (ЄДРПОУ 26402894).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.10.2023 року про перерахунок пенсії - перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника за померлим чоловіком з врахуванням періоду роботи ОСОБА_2 з 05.11.1983 року по 30.01.1994 року у Відокремленому підрозділі шахта "ГІРСЬКА" ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ПЕРВОМАЙСЬКВУГІЛЛЯ" (ЄДРПОУ 26402894) за Списком №1.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 605,60грн. (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063, пл. Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська обл., 88008) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 605,60грн. (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук