Рішення

від 27.03.2024 по справі 200/1094/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2024 року Справа№200/1094/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: 65107, Одеська область, місто Одеса, вулиця Канатна, будинок 83, ЄДРПОУ 20987385)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить:

-визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у призначенні пенсії від 19.01.2024 року № 052530003802;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.01.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, із зарахуванням до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 2, що дає право на пенсію відповідно до ст.114 ч.2 п.2 Закону № 1058, періоду роботи з 01.02.2021 по 12.01.2024.

Ухвалою від 27 лютого 2024 року суд прийняв до розгляду позовну заяву позивача, відкрив провадження в адміністративній справі № 200/1094/24 за правилами спрощеного позовного провадження. Зазначеною ухвалою у відповідача були витребувані докази у справі.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що вона, маючи вік повних 56 років, загальний стаж 38 років 03 місяці 18 днів, із них 10 років 9 місяців спеціального (пільгового) стажу за Списком № 2, 12.01.2024 року через веб-портал ПФУ подала заяву про призначення пенсії. Заява була розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Одеській області, і було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 19.01.2024 року № 052530003802. Своє рішення відповідач мотивував тим, що позивач має спеціальний (пільговий) стаж за Списком № 2 07 років 10 місяців 00 днів. До пільгового стажу не було зараховано: період роботи 01.02.2021 по 30.07.2023 оскільки відсутній наказ про результати атестації робочого місця на підприємстві; період роботи з 01.07.2023 по теперішній час, оскільки відсутня сплата страхових внесків до Пенсійного фону України. Позивач зазначає, що в незарахований відповідачем до пільгового стажу період з 01.02.2021 по 12.01.2024 вона працювала за професією вантажник поверхні на Державному підприємстві «Мирноградвугілля» ВП «Шахта «Капітальна», що вбачається із записів в її трудовій книжці НОМЕР_2 .. Списком № 2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461, розділом І пунктом 1 «роботи на поверхні шахт» затверджена професія вантажник, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Позивач не погоджується з рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії, просить позов задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначив, що ОСОБА_1 12.01.2024 року звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, розгляд документів, наданих для призначення пенсії ОСОБА_1 провадився за принципом «екстериторіальності» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області. За результатами розгляду заяви від 12.01.2024 рішенням №052530003802 від 19.01.2024 відмовлено позивачу в призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з не підтвердженням необхідного пільгового стажу роботи. Страховий стаж позивача становить 38 років 03 місяці 18 днів, пільговий стаж лише 07 років 10 місяців, що не дає право на призначення пенсії. Пільговий стаж зараховано згідно наявних даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи з 01.07.2023 по теперішній час, оскільки відсутня сплата страхових внесків до Пенсійного фонду України. До пільгового стажу не зараховано: період роботи з 01.02.2021 по 30.07.2023, згідно довідки № 20 від 10.01.2024, оскільки відсутній наказ про результати атестації робочого місця на підприємстві та період роботи з 01.07.2023 по теперішній час, згідно довідки № 20 від 10.01.2024, оскільки відсутня сплата страхових внесків до Пенсійного фонду України. Крім того, роз`яснено, що пільговий стаж з 05.11.2012 по теперішній час згідно відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування неможливо обчислити, оскільки починаючи з вересня 2012 по вересень 2016 вказаний наказ про результати атестації робочого місця на підприємстві від 09.09.2006 № 1233 та починаючи з жовтня 2016 по липень 2023 вказаний наказ про результати атестації робочого місця на підприємстві від 01.02.2016 № 0150. Для підтвердження трудового та пільгового стажу приймаються лише ті відомості про періоди роботи, які внесені в довідки на підставі первинних документів. Відсутність підтвердження необхідного пільгового стажу належними доказами не породжує для позивача виникнення права на пенсію за віком на пільгових умовах. Відповідно Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Суд повинен критично ставитися до тверджень позивача у позовній заяві про те, що пільговий стаж його роботи підтверджується записами у трудовій книжці, оскільки у трудовій книжці відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, характер виконуваної роботи з особливо шкідливими умовами праці протягом повного робочого дня відсутні. Інших документів, на підтвердження спірних періодів роботи позивачем надано не було. Отже, факт протиправних дій щодо відмови позивачу з боку Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відсутній.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_3 , виданим Димитровським МВ УМВС України в Донецькій області 06 грудня 2000 року, РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

12 січня 2024 року ОСОБА_1 звернулася через веб-портал Пенсійного фонду України до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Заява позивача від 12 січня 2024 року була опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.

19 січня 2024 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення № 052530003802 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових мовах. В рішенні зазначено наступне. Пенсійний вік, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список № 2), становить 53 роки. Вік заявниці 56 років. Необхідний страховий стаж, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список № 2), становить 25. Страховий стаж особи становить 38 років 03 місяці 18 днів. Необхідний пільговий стаж, на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список № 2), становить 10 років. Працівникам, які не мають стажу робіт з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого статтею 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом 1 частини 1 статті 26 Закону, а саме жінкам на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Пільговий стаж за Списком № 2 особи становить 07 років 10 місяців 00 днів. За доданими до заяви документами до страхового стажу не зараховано: період роботи з 01.07.2023 по теперішній час, оскільки відсутня сплата страхових внесків до Пенсійного фонду України. До пільгового стажу не зараховано: період роботи з 01.02.2021 по 30.07.2023, згідно довідки № 20 від 10.01.2024, оскільки відсутній наказ про результати атестації робочого місця на підприємстві; період роботи з 01.07.2023 по теперішній час, згідно довідки № 20 від 10.01.2024, оскільки відсутня сплата страхових внесків до Пенсійного фонду України. Додатковий коментар: пільговий стаж з 05.11.2012 по теперішній час згідно відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування неможливо обчислити, оскільки починаючи з вересня 2012 по вересень 2016 вказаний наказ про результати атестації робочого місця на підприємстві від 09.09.2006 № 1233 та починаючи з жовтня 2016 по липень 2023 вказаний наказ про результати атестації робочого місця на підприємстві від 01.02.2016 № 0150. Особа працює. Дата, з якої особа матиме право на пенсійну виплату, з 17.10.2024. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.

У відповідь на адвокатський запит представника позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом від 22 лютого 2024 року № 1500-0302-8/27932 повідомило, що під час розгляду заяви про призначення пенсії від 12.01.2024 року ОСОБА_1 та доданих до неї документів, до пільгового стажу за Списком №2 не враховано: - періоди перебування у відпустках без збереження заробітної плати з 26.11.2012 по 30.11.2012, з 29.05.2013 по 31.05.2013, з 31.08.2013 по 31.08.2013, з 31.12.2013 по 31.12.2013, з 31.03.2014 по 31.03.2014, з 30.04.2014 по 30.04.2014, з 28.09.2014 по 01.10.2014, з 31.12.2014 по 31.12.2014, з 31.07.2017 по 31.07.2017, з 30.09.2017 по 30.09.2017, з 30.11.2017 по 30.11.2017, 31.01.2018 по 31.08.2018, з 28.02.2018 по 28.02.2018, оскільки це не передбачено Порядком застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383; період роботи з 01.09.2018 по 07.09.2018 згідно довідки ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» від 10.01.2024 №20, оскільки заявниця в зазначений період, згідно довідки ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» від 22.03.2023 №166, працювала на посаді «виконуюча обов`язків майстра», яка не передбачена Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06 2016 року № 461; період роботи з 01.02.2021 по 30.07.2023, оскільки відсутні документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно підпункту 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (наказ про затвердження результатів атестації робочого місця); період роботи з 01.07.2023 по 10.01.2024, оскільки відсутні відомості про нарахування та сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування згідно даним індивідуальних відомостей про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування форми ОК-5.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та Законами України.

Згідно частини 1статті 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон № 1058- ІV).

Відповідно до положень статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до положень абзацу 1 пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно з абзацом 3 пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає стаття 114 Закону № 1058-IV.

Частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Як встановлено судом, позивач 12 січня 2024 року позивач звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 19 січня 2024 року № 052530003802 відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з недостатністю пільгового стажу, визначеного п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV.

Як вбачається зі спірного рішення відповідачем до пільгового стажу ОСОБА_1 не було зараховано період її роботи з 01.02.2021 року по дату звернення до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії, тобто по 12 січня 2024 року, при цьому, до страхового та пільгового стажу не зарахований період роботи з 01.07.2023 року по теперішній час через відсутність сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України, до пільгового стажу не зарахований період роботи з 01.02.2021 по 30.07.2023, згідно довідки № 20 від 10.01.2024 через відсутність наказу про результати атестації робочого місця на підприємстві.

Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, яка кореспондуються зі статтею 48 Кодексу законів про працю України, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі Порядок № 383).

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв`язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.

Отже, право особи на призначення пільгової пенсії відповідно до ст. 114 Закону № 1058-IV має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2. Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.

Так, в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 маються наступні записи:

-24.09.2012 року 25.09.2012 року заняття в учбовому пункті ДП «Красноармійськвугілля» ВП «Шахта «Стаханова» (запис № 24);

-26.09.2012 року прийнята до ДП «Красноармійськвугілля» ВП «Шахта «Стаханова» учнем вантажника на дільницю ТКП (запис № 25);

-05.11.2012 року переведена вантажником на дільницю ТКП (запис № 26);

-У відповідності до наказу Державного підприємства «Мирноградвугілля» від 16.05.2017 року ВП «Шахта ім.. Стаханова ДП «Красноармійськвугілля» перейменовано у відокремлений підрозділ «Шахта «Капітальна» Державного підприємства «Мирноградвугілля» (запис № 27);

-08.09.2018 року переведена виконуючою обов`язки майстра на час відпустки по догляду за дитиною до 4-х років основного працівника (запис № 28);

-11.12.2018 року переведена вантажником поверхні (запис № 29).

Записи у трудовій книжці засвідчені відповідними печатками підприємства і дефектів їх вчинення не мають та були внесені відповідно до діючого законодавства.

Суд зауважує, що запис № 29 є останнім у трудовій книжці серії НОМЕР_2 , тобто позивач на час звернення за призначенням пенсії перебувала у трудових відносинах з ВП «Шахта «Капітальна» Державного підприємства «Мирноградвугілля». Крім того, у спірному рішенні від 19 січня 2024 року № 052530003802 відповідачем також зазначено, що позивач на час звернення із заявою про призначення пенсії працює.

В матеріалах пенсійної справи наявна довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 10 січня 2024 року № 20, видана ВП «Шахта «Капітальна» Державного підприємства «Мирноградвугілля», в якій зазначено, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день на ВП «Шахта «Капітальна», виконувала роботи з гірничого виробництва за період з 11.12.2018 року по теперішній час за професією, посадою вантажник на дільниці ТКП (технологічний комплекс поверхні), що передбачена Списком № 2 розділ 1 підрозділ 1 Постанови КМУ від 24.06.2016 року № 461.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

У спірний період роботи позивача був чинним Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, розділом І «Гірничі роботи» підрозділом 1 «Відкриті гірничі роботи та роботи на поверхні» якого передбачена професія «вантажники».

Щодо відсутності наказу ВП «Шахта «Капітальна» Державного підприємства «Мирноградвугілля» про атестацію робочих місць, суд зазначає наступне.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок №442), та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими Постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з п. 4 Порядку № 442 та пп. 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

В матеріалах пенсійної справи позивача наявний наказ ВП «Шахта «Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля» про підсумки атестації робочих місць за умовами праці від 01 лютого 2016 року № 01/50пр, яким підтверджено право на пільгову пенсію за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, за професіями, в тому числі, «вантажник (УТКП)».

Відповідно до історичної довідки по ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» № 21 від 10.01.2024 року, згідно з наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 11.05.2017 року № 314 Державне підприємство «Красноармійськвугілля» перейменовано в Державне підприємство «Мирноградвугілля». У відповідності до наказу Державного підприємства «Мирноградвугілля» від 16.05.2017 року № 131 Відокремлений підрозділ «Шахта «Стаханова» Державного підприємства «Красноармійськвугілля» перейменовано у Відокремлений підрозділ «Шахта «Капітальна» Державного підприємства «Мирноградвугілля».

Також, в матеріалах пенсійної справи позивача наявний наказ ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» від 31 липня 2023 року № 01/720пр про підсумки атестації робочих місць, яким підтверджено право на пільгову пенсію за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, за професіями, в тому числі, «вантажники (дільниця технологічного комплексу поверхні)».

Велика палата Верховного суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а дійшла висновку про те, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону N 1788-XII.

Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.

При цьому, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 16 вересня 2014 року у справі № 21-307а14, згідно яких, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку № 442 проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, з Індивідуальних відомостей про застраховану особу (Форма ОК-5) вбачається, що позивач у спірний період з 01 лютого 2021 року по 30 липня 2023 року перебувала у трудових відносинах з ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» (ЄДРПОУ 33504964), що повністю відповідає записам у трудовій книжці позивача.

Також, в Індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) період роботи позивача з лютого 2021 року по липень 2023 року включно обліковується як спецстаж за кодом ЗПЗ013Б1.

Відповідно до Довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, що міститься у Додатку 3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 14.04.2015 № 435, код підстави ЗП3013Б1 працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, і за результатами атестації робочих місць.

Отже, з наведеного в сукупності вбачається, що ОСОБА_1 у період з 01.02.2021 року по 30.07.2023 року працювала на посаді, яка віднесена до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, при цьому, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області зазначений період з 01.02.2021 року по 30.07.2023 року протиправно не зараховано до пільгового стажу позивача за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Щодо відсутності сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України у період з 01.07.2023 по день звернення позивача із заявою про призначення пенсії, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 1 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Система персоніфікованого обліку була введена в дію 01 січня 2004 року на виконання Указу Президента України від 4 травня 1998 року № 401 «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов`язкового державного пенсійного страхування згідно постанов Кабінету Міністрів України № 1854 від 12 грудня 2002 року та № 303 від 12 березня 2003 року.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1), за періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

Додаток 4 до Положення це форма ОК-5, а додаток 3 до Положення це форма ОК-2.

Відповідно до пункту 2 Положення Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб.

Як вбачається з Індивідуальних відомостей про застраховану особу (Форма ОК-5), ОСОБА_1 у період з вересня 2012 року по грудень 2023 року перебувала у трудових відносинах з ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» (ЄДРПОУ 33504964), яким починаючи з вересня 2012 року щомісяця сплачувались страхові внески.

Суд зазначає, що в Індивідуальних відомостях про застраховану особу (Форма ОК-5), сформованих 15 січня 2024 року, у період з липня 2023 року по грудень 2023 року страхові внески ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» сплачені не були.

Відповідно до положень ст. 14 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 4-1, 10, 14 статті 11 цього Закону; філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами, - для осіб, зазначених у пункті 4 статті 11 цього Закону.

Страхувальники відповідно до положень частини 1 статті 15 Закону № 1058-ІV є платниками страхових внесків.

Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ст. 106 Закону № 1058-IV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Аналіз наведених приписів законодавства свідчить про те, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, та вказані внески підлягають сплаті незалежно від його фінансового стану.

Несвоєчасне виконання роботодавцем обов`язку по своєчасній сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України фактично позбавило позивача соціальної захищеності, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Особа не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування пенсійним органом до страхового стажу особи при призначенні пенсії періоду її роботи, відносно якого відсутні відомості про сплату страхових внесків.

Вказаний висновок суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 1 листопада 2018 року у справі № 199/1852/15-а, від 30 липня 2019 року у справі № 373/2265/16-а.

Суд зазначає, що в Індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5), сформованих 15 січня 2024 року, у спірний період з липня 2023 року по грудень 2023 року наявні відомості щодо нарахованої ОСОБА_1 роботодавцем, а саме ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» (ЄДРПОУ 33504964), заробітної плати, проте, відсутня сплата страхових внесків.

При цьому, суд зауважує, що в наданих відповідачем Індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5), сформованих 29 лютого 2024 року, наявні відомості щодо сплати страхових внесків з липня 2023 року по вересень 2023 року включно.

З наведеного можна дійти висновку, що роботодавцем несвоєчасно виконується обов`язок щодо сплати страхових внесків, що не є підставою для незарахування певного періоду роботи особи до страхового стажу через відсутність сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України, оскільки наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування пенсійним органом спірних періодів до страхового стажу позивача.

Суд зазначає, що вказаний період також підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача з огляду на наступне.

Так, ОСОБА_1 відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_2 , з 11.12.2018 року по дату звернення за призначенням пенсії (12.01.2024 року) працювала на посаді вантажника поверхні у ВП «Шахта «Капітальна» Державного підприємства «Мирноградвугілля». Пільговий характер роботи позивача у вказаний період підтверджено довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 10 січня 2024 року № 20, виданою ВП «Шахта «Капітальна» Державного підприємства «Мирноградвугілля». Також, в матеріалах пенсійної справи позивача наявний наказ ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» від 31 липня 2023 року № 01/720пр про підсумки атестації робочих місць, яким підтверджено право на пільгову пенсію за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, за професіями, в тому числі, «вантажники (дільниця технологічного комплексу поверхні)».

Як було встановлено судом, професія «вантажник» віднесена до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Як зазначено судом вище, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування пенсійним органом спірних періодів до страхового стажу позивача. Та враховуючи те, що в матеріалах справи наявні докази про те, що у період з липня 2023 року по дату звернення до ПФУ із заявою про призначення пенсії працювала за професією, яка віднесена до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зазначений період підлягає зарахуванню до її пільгового стажу.

Оскільки судом визнано протиправним незарахування зазначеного періоду з 01.02.2021 року по 12 січня 2024 року до пільгового стажу позивача, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії від 19.01.2024 року № 052530003802 є протиправним.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами 2 другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача та, як наслідок, задоволення позову.

Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Позивач у позовній заяві просить визнати протиправним рішення Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у призначенні пенсії від 19.01.2024 року № 052530003802.

Відповідно до положень статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Враховуючи те, що суд визнав протиправним рішення Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області від 19.01.2024 року № 052530003802 про відмову позивачу у призначенні пенсії, зазначене рішення підлягає скасуванню.

Отже, враховуючи наведене, виходячи з меж позовних вимог, ефективним способом захисту прав позивача є задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 19.01.2024 року № 052530003802 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.01.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, період її роботи з 01.02.2021 по 12.01.2024 у ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» за професією «вантажник поверхні».

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем був сплачений судовий збір у сумі 968,96 грн. відповідно до наявної в матеріалах справи квитанції.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: 65107, Одеська область, місто Одеса, вулиця Канатна, будинок 83 ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: 65107, Одеська область, місто Одеса, вулиця Канатна, будинок 83 ЄДРПОУ 20987385) від 19.01.2024 року № 052530003802 про відмову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: 65107, Одеська область, місто Одеса, вулиця Канатна, будинок 83 ЄДРПОУ 20987385) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 12.01.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, період роботи з 01.02.2021 по 12.01.2024 у ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» за професією «вантажник поверхні».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: 65107, Одеська область, місто Одеса, вулиця Канатна, будинок 83 ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 коп.

Рішення ухвалене та повне судове рішення складене 27 березня 2024 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар