Рішення

від 27.03.2024 по справі 300/571/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2024 р. справа № 300/571/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018 до публічного акціонерного товариства «Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв», вул. Мазепи, 321, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200 про стягнення податкового боргу у сумі 18360 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (далі - позивач, ГУ ДПС) звернулось до суду з адміністративним позовом до публічного акціонерного товариства «Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв» (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу у сумі 18360 грн з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують ПАТ «Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв» та за рахунок готівки, що йому належить.

Адміністративний позов мотивований наявністю у відповідача податкової заборгованості зі сплати: земельного податку з юридичних осіб на суму 2040 гри, що виникла в результаті несплати фінансових (штрафних санкцій) відповідно до податкового повідомлення-рішення форми «ПС» № 0/11012/0407 від 24.10.2023 на суму 2040 грн, винесеного на підставі акту про результати камеральної перевірки № 10422/09-19-04-02/05755602 від 22.09.2023; податку на прибуток приватних підприємств на суму 7140 грн в результаті несплати фінансових (штрафних) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням форми «ПС» № 0/12920/0407 від 20.11.2023 на суму 7 140 грн, винесеним на підставі акту про результати камеральної перевірки № 11556/09-19-04-07-14/05755602 від 23.10.2023; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на суму 9180 грн, в результаті несплати фінансових (штрафних санкцій) відповідно до податкового повідомлення-рішення форми «ПС» № 0/12919/0407 від 20.11.2023 на суму 9180 грн, винесеного на підставі акту про результати камеральної перевірки № 11479/09-19-04-07-14/05755602 від 19.10.2023.

Позивач зазначає, що платник податків несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому Податковим кодексом України. Відповідачем не сплачено вищевказані податкові зобов`язання у встановлений законом строк та не оскаржено вищезазначені податкові повідомлення-рішення. Сума податкових зобов`язань набула статусу податкового боргу. З часу надіслання податкової вимоги податковий борг повністю не погашався, тому вимога є дійсною. Відтак, позивач просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 30.01.2024 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Ухвала про відкриття провадження із позначкою "судова повістка" направлена відповідачу за його юридичною адресою, зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с.27). Поштове відправлення повернулось до суду з відміткою установи поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 8, ч.11 ст. 126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, ухвала про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачу, однак правом на подання відзиву у встановлений судом строк він не скористався.

Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа належить до вирішення за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, судом встановлено таке.

Публічне акціонерне товариство «Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв» зареєстроване як юридична особа, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області та є платником земельного податку з юридичних осіб , податку на прибуток приватних підприємств, податку на нерухоме майко, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було проведено камеральну перевірку щодо несвоєчасного подання відповідачем податкової звітності зі сплати за землю за 2022-2023 роки, за результатами якої складено акт № 10422/09-19-04-02/05755602 від 22.09.2023 (а.с.8), що вручений відповідачу засобами поштового зв`язку (а.с.9). Перевіркою встановлено порушення відповідачем п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України. За наслідками перевірки винесено податкове повідомлення-рішення форми «ПС» № 0/11012/0407 від 24.10.2023 на суму 2040 грн (а.с.6-7), яке надіслано платнику податків за його юридичною адресою та отримано уповноваженою особою, що підтверджується наявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.7 на звороті).

Також камеральною перевіркою, зафіксованою в акті № 11556/09-19-04-07-14/05755602 від 23.10.2023 (а.с.13-14), виявлено порушення відповідачем вимог пп.49.18.6 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України у вигляді неподання податкової звітності з податку на прибуток приватних підприємств за 2016-2022 роки. Акт перевірки направлено ПАТ «Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв» поштою та отримано платником податків 04.11.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 14 на звороті). За результатами перевірки ГУ ДПС винесено податкове повідомлення-рішення форми «ПС» № 0/12920/0407 від 20.11.2023 на суму 7140 грн (а.с.10-11), що надіслано відповідачу рекомендованою поштою за юридичною (податковою) адресою та повернулось за місцем обслуговування (а.с.12 та на звороті).

Крім того, з акту про результати камеральної перевірки № 11479/09-19-04-07-14/05755602 від 19.10.2023 (а.с.19-21), що отриманий уповноваженою особою 04.11.2023, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.21 на звороті), вбачається, що ПАТ «Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв» не подавалась податкова звітність з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015--2023 роки. Так, за наслідками перевірки, ГУ ДПС винесено податкове повідомлення-рішення форми «ПС» № 0/12919/0407 від 20.11.2023 на суму 9180 грн (а.с.16-17), що направлялось відповідачу рекомендованою поштою (а.с.18).

Органом ДПС було сформовано та вручено відповідачу податкову вимогу № 1/145 від 24.І0.2001 та податкову вимогу № 2/454 від 29.11.2001 (а.с.5 та на звороті).

Враховуючи те, що у встановлений законом строк та ігноруючи податкові вимоги, сума податкового боргу в загальному розмірі 18360 грн добровільно не сплачена, позивач просить стягнути таку заборгованість з відповідача.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі- ПК України), зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками плати за землю є: платники земельного податку: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);. землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування;платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Пунктом 287.1. ст. 287 ПК України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

За приписами пп.54.3.1,54.3.3. п.54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до пп.49.18.6. п.49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно з п. 54.5 ст. 54 ПК України .платник податку несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановлену цим Кодексом

За приписами пп.266.1.1. п.266.1, пп. 266.2.1. п.266.2, пп.266.3.1. п.266.3 ст. 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (пп.266.3.2 п.266.3 ст. 266 ПК України).

За пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України .обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об`єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об`єкт (пп. 266.7.5 п.266.7 ст. 266 ПК України).

Відповідно до п.120.1. ст. 120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 даної статті ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

За визначенням підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Пунктами 42.1, 42.2 статті 42 ПК України передбачено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Статтею 56 ПК України встановлено порядок оскарження рішень контролюючих органів. За положенням пункту 56.15 статті 56 ПК України, скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Відповідно до підпункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, у разі незгоди з податковим повідомленням-рішенням, яким платнику податків визначено грошове зобов`язання, останній має право оскаржити таке податкове повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку. Протягом строку оскарження грошове зобов`язання вважається неузгодженим.

Наявності обставин щодо оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень судом не встановлено та доказів такого оскарження відповідач не надав.

За приписами 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом утворюють податковий борг.

Податковий борг відповідача на загальну суму 18360 грн підтверджується Довідкою про борг за платежами від 10.01.2024, зворотнім боком облікової картки платника податків (розрахунком боргу) від 08.01.2024 за платежами: земельний податокку з юридичних осіб, податок на прибуток приватних підприємств, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.

Наявність вказаної заборгованості відповідач не спростував та не надав доказів, які б свідчили про погашення податкового боргу, що є предметом стягнення, а саме недоїмки на суму 18360 грн.

На переконання суду відповідач зобов`язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальним для вирішення цього спору.

Право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4. статті 95 Податкового кодексу України).

Підсумовуючи вищевикладене та враховуючи те, що на час розгляду справи податковий борг відповідачем в добровільному порядку не сплачено, відповідних доказів, які б підтверджували погашення такого боргу чи спростовували доводи позивача, до суду не надано, тому суд вважає, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про стягнення з відповідача податкового боргу є обґрунтованими, а тому позов слід задовольнити шляхом стягнення з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують публічне акціонерне товариство «Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв» та за рахунок готівки, що йому належить, податкового боргу в розмірі 18360 грн.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Ураховуючи те, що спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) не належать до стягнення з відповідача.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують публічне акціонерне товариство «Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв» (код ЄДРПОУ 05755602, вул. Мазепи, 321, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200) та за рахунок готівки, що йому належить, податковий борг в розмірі 18360 (вісімнадцять тисяч триста шістдесят) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гомельчук С.В.