Рішення

від 26.03.2024 по справі 380/20811/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2024 рокусправа № 380/20811/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія води» до Львівської митниці про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія води» (далі ТзОВ «Індустрія води», позивач) до Львівської митниці (далі відповідач), у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці, як відокремленої підрозділу Держмитслужби, про коригування митної вартості товарів UA209000/2023/900942/2 від 29.08.2023.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 24.08.2023 декларантом ТзОВ "БЕЛОКОМ", що діяв в якості брокеру в інтересах ТзОВ «Індустрія води» було подано до Львівської митниці митну декларацію № 22UA209170067649U7 для оформлення вантажу: вироби з чорних металів. Радіатори зі сталі для центрального опалення з неелектричним нагрівом в комплекті з кріпленням, для побутового водопостачання. Загальна кількість: 957 шт. Виробник: Sakra Panel Sanayi veTicaret A.S. Торгівельна марка: KRAFTER. Країна походження: Туреччина, TR. 29.08.2023 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900942/2, яким митну вартість товару № 1 було скориговано до рівня 2,63 дол. США/кг. Крім того, 29.08.2023 відповідачем було складено картку відмови № UA209170/2023/002975 у прийнятті митної декларації № 23UA209170067649U7 від 24.08.2023 у зв`язку з винесенням рішення про коригування митної вартості товарів. 29.08.2023 декларантом було подано ВМД №23UA209170069320U1 за першим методом визначення митної вартості в порядку ст. 55 Митного кодексу України, сплачена вартість донарахованих митних платежів відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900942/2 від 29.08.2023. Загальний розмір переплати за поданою декларацією склав: 41091,99 грн. - мито, 172586,38 грн. - ПДВ, всього 213678,37 грн. Отримане позивачем оскаржуване рішення митниці не містить в собі достатніх, передбачених законом підстав для його прийняття, посадова особа зазначає про нібито не можливість визначення митної вартості та наявність нібито розбіжностей у поданих до митного оформлення документів. Прийняте Львівською митницею рішення є протиправним та ґрунтується не на законі, а на безпідставних висновках та власних переконаннях самого інспектора. Оскільки відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900942/2 у сторону збільшення за резервним методом, з чим позивач не погоджується, так як ним було належним чином підтверджено митну вартість товару за основним методом, останній звернувся до суду.

Ухвалою від 11.09.2023 суддя відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Відповідач позову не визнав. 27.09.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 73214). Зазначає, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючи: документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчислення митної вартості товару. Під час здійснення митного контролю за митною декларацією від 24.08.2023 №UA209170/2023/067649 було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень ст. ст. 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час розгляду документів встановлено наступне: у гр. З CMR № 9004 від 19.08.2023 «Місце розвантаження» зазначено Україна. При цьому п. d ч. 1 ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19.05.1956) чітко визначає, що у вантажній накладній має міститися інформація про місце і дату прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки, а саме географічний пункт, а не країну. Відповідно до договору на перевезення №1610/20/01 від 16.10.2020 передбачено подання заявки, в якій міститься необхідна інформація, що стосується організації транспортно-експедиційного обслуговування, однак такий документ до митного оформлення не наданий. У довідці на транспортні витрати №888271/23 від 22.08.2023 не вказано витрат на протяжності усього маршруту (на території України зазначено маршрут Сірет - Мукачево), що не дає змоги перевірити числові значення митної вартості. Відповідно до п. 5.1 контракту покупець виписує письмові замовлення, які до митного оформлення декларантом не надано. Рахунок на транспортні витрати виставлено ТзОВ "Клевер Тім", перевезення вантажу (згідно гр.16 та гр.22 CMR № 9004 від 19.08.2023) здійснював перевізник РЕ ОСОБА_1 , інформація про договірні відносини якого з ТзОВ "Клевер Тім» чи ТзОВ "Індустрія води" відсутня. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України). Таким чином, у поданих документах виявлено розбіжності щодо невключення до митної вартості всіх складових. У зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 Митного кодексу України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Відтак, відповідач у задоволенні позову просив відмовити повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Суд з матеріалів справи встановив, що між SAKRA EMTAS DIS TIC. LTD.STI (надалі продавець) та ТОВ «Індустрія води» (надалі-покупець) укладено контракт від 01.06.2020 № 2020-01-01.

Відповідно до пункту 1.1. контракту, продавець продає та відвантажує, а покупець купує та приймає обладнання для системи опалення, твердопаливні котли, панельні радіатори (далі-товар) на базових умовах EXW Сакар`я, Туреччина відповідно до INCOTERMS 2010. Умови поставки можуть бути змінені, про що продавець вказує у відповідному інвойсі на кожну окрему поставку.

24.08.2023 уповноважена особа позивача ТзОВ «БЕЛОКОМ» подав до Львівської митниці митну декларацію ІМ40ДЕ № 23UA209170069320U1, у розділі 31 якої вказала опис товару: вироби з чорних металів. Радіатори зі сталі для центрального опалення з неелектричним нагрівом в комплекті з кріпленням, для побутового водопостачання: радіатор Krafter S22 500x600 60 комп. Радіатор Krafter S22 500x700 30 комп. Радіатор Krafter S22500x800 130 комп. Радіатор Krafter S22 500x900 14 комп. Радіатор Krafter S22 500x1000 120 комп. Радіатор Krafter S22 500x1400 34 комп. Радіатор Krafter S22 500x2400 10 комп. Радіатор Krafter S33 500x1000 10 комп. Радіатор Krafter S33500x1200 10 комп. Радіатор Krafter S22 600x800 10 комп. Радіатор Krafter S22 600x1200 10 комп. Радіатор Krafter S22 600x2000 6 комп. Радіатор KrafterVC11 500x400 6 комп. Радіатор Krafter VC 11 500x500 10 комп. Радіатор Krafter VC 11 500x1000 10 комп. Радіатор Krafter VC 11 500x1200 10 комп. Радіатор Krafter VC 11 500x1400 10 комп. Радіатор Krafter VC22 300x600 6 комп. Радіатор Krafter VC22 300x800 6 комп. Радіатор Krafter VC22 300x1000 30 комп. Радіатор Krafter VC22 300x1200 29 комп. Радіатор KrafterVC22 300x1800 15 комп. Радіатор Krafter VC22 300x2000 10 комп. Радіатор Krafter VC22 300x2400 2 комп. Радіатор KrafterVC22 500x500 20 комп. Радіатор Krafter VC22 500x700 30 комп. Радіатор Krafter VC22 500x800 70 комп. Радіатор Krafter VC22 500x900 20 комп. Радіатор Krafter VC22 500x1000 50 комп. Радіатор Krafter VC22 500x1200 78 комп. Радіатор Krafter VC22 500x1400 30 комп. Радіатор Krafter VC33 300x600 5 комп. Радіатор Krafter VC33 300x800 6 комп. Радіатор Krafter VC33 300x1200 10 комп. Радіатор Krafter VC33 300x1400 5 комп. Радіатор Krafter VC33 500x500 5 комп. Радіатор Krafter VC33 500x700 10 комп. Радіатор Krafter VC33 500x800 20 комп. Радіатор Krafter VC33 500x1400 10 комп. Загальна кількість: 957 шт. Виробник: Sakra Panel Sanayi veTicaret A.S. Торгівельна марка: KRAFTER. Країна походження: Туреччина, TR.

Задекларована вартість товару становить 35318,20 дол. США, що згідно з офіційним курсом валюти 36,5686 грн. за 1 дол. США становить 1380577,13 грн.

Як слідує зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/002975 на підтвердження заявленої митної вартості від ТзОВ «Індустрія води» разом з вищевказаною митною декларацією подало митному органу, зокрема такі документи, як:

- пакувальний лист (Packing list) б/н від 18.08.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) EXP2023000000200 від 18/07/2023;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) 9004 від 19.08.2023;

- сертифікат про походження товару Z0777771 від 18.08.2023;

- банківський платіжний документ, що стосується товару 1 від 10.01.2023;

- банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 24.03.2023;

- банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 09.08.2023;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги РФ-17779 від 22.08.2023;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 888271/23 від 22.08.2023;

- каталог виробника товару б/н від 01.06.2020;

- доповнення до зовнішньоекономічного контракту № 15 від 18.07.2023;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 1010-01-01 від 01.06.2020;

- договір про надання послуг митного брокера БКМ/22-2019 від 01.03.2019;

- договір (контракт) про перевезення 1610/20/01 від 16.10.2020;

- інші некласифіковані документи Е-155588 від 24.08.2023;

- інші некласифіковані документи довіреність № 01Д від 01.01.2023;

- інші некласифіковані документи договір єдиного представника від 17.06.2020;

- судові рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції № 420/4116/23 від 11.05.2023; № 420/4116/23 від 16.06.2023; № 420/7857/23 від 14.07.2023;

- копія митної декларації країни відправлення 23410700ЕХ00006901 від 19.08.2023;

- митна декларація, за якою було відмолено у випуску товарів 23UA209170067649U7 від 24.08.2023.

29.08.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900942/2.

Як зазначено у графі 33 рішення, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень ст. ст. 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України, за результатами опрацювання документів наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена; відповідно до п. 2.2 зовнішньоекономічного контракту № 2020-01-01 від 01.06.2020 у вартість товару входить вартість упаковки, що підтверджується інвойсом, однак у товаросупровідних документах, зокрема у комерційному інвойсі від 18.07.2022 за № ЕХР20230000С, відсутні дані щодо складових вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару; у гр. 3 CMR № 9004 від 19.08.2023 «місце розвантаження» зазначено Україна п. d ч. 1 ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19.05.1956) чітко визначає, що у вантажній накладній має міститися інформація про дату прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки, а саме географічний пункт, а не країну. Відповідно до договору на перевезення передбачено подання заявки, яка до митного оформлення не надана. В довідці на транспортні витрати не вказано витрат на протяжності усього маршруту, що не дає змоги перевірити числові значення митної вартості; відповідно до п. 5.1 контракту покупець виписує письмові замовлення, які до митного оформлення декларантом не надано; у гр. 16 та гр. 22 CMR № 9004 від 19.08.2023 наявний штамп перевізника РЕ ОСОБА_2 , з яким відсутні будь-які договірні відносини. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 Митного кодексу України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме метод 2а (ст. 59 Митного кодексу України) та метод 26 (ст. 60 Митного кодексу України) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, метод 2в (ст. 62 Митного кодексу України) та метод 2г (ст. 63 Митного кодексу України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 Митного кодексу України). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводились. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД від 25.07.2023 № UA408020/2023/45448 від 25.07.2023, рівень митної вартості становить 2,63 дол. США/кг.

Не погоджуючись з рішенням про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VI, з наступними мінами та доповненнями, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - МК України).

Згідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до положень ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно положень ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За змістом ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно положень ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Витребування документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Поряд з цим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Наведені висновки узгоджуються з правовим висновками, викладеними у подібних правовідносинах як Верховним Судом України у судових рішеннях від 31.03.2015 у справі №21-127а15, від 02.06.2015 у справі №21-498а15, так і Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №809/1884/16 та від 14.08.2018 у справі №826/5868/16.

При цьому, згідно правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 27.03.2021 у справі №540/2605/18, від 07.02.2023 у справі №804/5961/16, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У цій справі суд встановив, що позивач визначив митну вартість товарів за ціною договору.

З матеріалів справи вбачається. що на підтвердження заявленої митної вартості товарів декларантом надано митному органу разом з митною декларацією документи, визначені ч. 2 ст. 53 МК України:

- пакувальний лист (Packing list) б/н від 18.08.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) EXP2023000000200 від 18/07/2023;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) 9004 від 19.08.2023;

- сертифікат про походження товару Z0777771 від 18.08.2023;

- банківський платіжний документ, що стосується товару 1 від 10.01.2023;

- банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 24.03.2023;

- банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 09.08.2023;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги РФ-17779 від 22.08.2023;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 888271/23 від 22.08.2023;

- каталог виробника товару б/н від 01.06.2020;

- доповнення до зовнішньоекономічного контракту № 15 від 18.07.2023;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 1010-01-01 від 01.06.2020;

- договір про надання послуг митного брокера БКМ/22-2019 від 01.03.2019;

- договір (контракт) про перевезення 1610/20/01 від 16.10.2020;

- інші некласифіковані документи Е-155588 від 24.08.2023;

- інші некласифіковані документи довіреність № 01Д від 01.01.2023;

- інші некласифіковані документи договір єдиного представника від 17.06.2020;

- судові рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції № 420/4116/23 від 11.05.2023; № 420/4116/23 від 16.06.2023; № 420/7857/23 від 14.07.2023;

- копія митної декларації країни відправлення 23410700ЕХ00006901 від 19.08.2023;

- митна декларація, за якою було відмолено у випуску товарів 23UA209170067649U7 від 24.08.2023.

29.08.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900942/2.

Як зазначено у графі 33 рішення, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень ст. ст. 52, 53, 54, 55, 58, 335 МК України, за результатами опрацювання документів наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2, 3 ст. 53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена; відповідно до п. 2.2 зовнішньоекономічного контракту № 2020-01-01 від 01.06.2020 у вартість товару входить вартість упаковки, що підтверджується інвойсом, однак у товаросупровідних документах, зокрема у комерційному інвойсі від 18.07.2022 за № ЕХР20230000С, відсутні дані щодо складових вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару; у гр. 3 CMR № 9004 від 19.08.2023 «місце розвантаження» зазначено Україна п. d ч. 1 ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19.05.1956) чітко визначає, що у вантажній накладній має міститися інформація про дату прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки, а саме географічний пункт, а не країну. Відповідно до договору на перевезення передбачено подання заявки, яка до митного оформлення не надана. В довідці на транспортні витрати не вказано витрат на протяжності усього маршруту, що не дає змоги перевірити числові значення митної вартості; відповідно до п. 5.1 контракту покупець виписує письмові замовлення, які до митного оформлення декларантом не надано; у гр. 16 та гр. 22 CMR № 9004 від 19.08.2023 наявний штамп перевізника РЕ ОСОБА_2 , з яким відсутні будь-які договірні відносини. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме метод 2а (ст. 59 МК України) та метод 26 (ст. 60 МК України) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, метод 2в (ст. 62 Митного кодексу України) та метод 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводились. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД від 25.07.2023 № UA408020/2023/45448 від 25.07.2023, рівень митної вартості становить 2,63 дол. США/кг.

Щодо мотивів, на які відповідач зіслався у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів, а саме з приводу того, що відповідно до п. 2.2 зовнішньоекономічного контракту № 2020-01-01 від 01.06.2020 у вартість товару входить вартість упаковки, що підтверджується інвойсом, однак у товаросупровідних документах, зокрема у комерційному інвойсі від 18.07.2022 за № ЕХР20230000С, відсутні дані щодо складових вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару, то суд зазначає таке.

Відповідно до п. 2.2 контракту від 01.06.2020 № 2020-01-01 вартість упаковки входить у ціну товару відповідно і у вартість контракту, що підтверджується інвойсом на кожну партію доставленого товару.

Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Відтак, сторонами контракту було наперед обумовлено, що вартість упаковки та маркування входить у вартість товару, а тому за правилами ч. 10 ст. 58 МК України ці складові не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості.

Щодо мотивів, на які відповідач зіслався у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів, а саме з приводу того, що у гр. 3 CMR № 9004 від 19.08.2023 місце розвантаження зазначено Україна п. d ч. 1 ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів чітко визначає, що у вантажній накладній має міститися інформація про дату прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки», а саме географічний пункт, а не країну. Відповідно до договору на перевезення передбачено подання заявки, яка до митного оформлення не надана. В довідці на транспортні витрати не вказано витрат на протяжності усього маршруту, що не дає змоги перевірити числові значення митної вартості, то суд зазначає, що недоліки у заповненні вантажної накладної, на які посилається відповідач, не є такими, що мають значення для правильного визначення митної вартості товарів, оскільки в спірних правовідносинах оцінці підлягає не оформлення господарської операції з поставки товарів на митну територію України, а її вартість, оскільки така є складовою митної вартості.

Крім того, суд звертає увагу, що позивач надав до митного оформлення договір № 1610/20/01 транспортного експедирування від 16.10.2020, довідку про транспортні витрати вих. № 888271Є23 від 22.08.2023, рахунок № РФ-1779 від 22.08.2023. У рахунку № РФ-17779 від 22.08.2023, серед іншого, визначено вартість транспортних послуг за межами України по маршруту Arifye /Sakarya (Туреччина) - м/п Сірет (пункт пропуску на кордоні України), тобто ту складову вартості перевезення, яка має значення для визначення митної вартості товару.

Суд додатково зазначає, що для визначення митної вартості не має значення факт подання/не подання до митного органу заявки на перевезення, оскільки зазначений документ не визначений як обов`язковий при вирішенні питання визначення митної вартості товару.

Щодо мотивів, на які відповідач зіслався у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів, а саме з приводу того, що відповідно до п.5.1 контракту покупець виписує письмові замовлення, які до митного оформлення декларантом не надано, то слід вказати таке.

За приписами ст. 53 МК України замовлення не є обов`язковим супроводжувальним документом для перевезення товару та жодним чином не впливає на розмір визначення складової митної вартості товару.

Щодо мотивів, на які відповідач зіслався у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів, а саме з приводу того, що у гр.16 та гр.22 CMR № 9004 від 19.08.2023 наявний штамп перевізника РЕ ОСОБА_2 , з яким відсутні будь-які договірні відносини, то відповідно до ч. 1 ст. 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

За ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» у разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

Відповідно до п. 2.1.1 договору транспортного експедирування від 16.10.2020 № 1610/20/01, укладеного між ТзОВ «Клевер Тім» (надалі - експедитор) та ТзОВ «Індустрія води» (надалі - клієнт) експедитор має право від свого імені та/або від імені клієнта укладати договори і угоди з перевізниками, портами, складами, судноплавними компаніями/її агентами, експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків за цим договором.

Тобто, на виконання укладеного договору і в рамках його положень, експедитором ТзОВ «Клевер Тім» могло бути і було залучено відповідного перевізника який зазначений у наданій CMR, при цьому вичерпні відомості про вартість перевезення знайшли своє відображення у довідці про транспортні витрати вих. № 888271/23 від 22.08.2023 та рахунку № РФ-17779 від 22.08.2023, які в повній мірі відображають та підтверджують витрати на транспортування (доставку) товарів, тобто відповідну складову митної вартості за цим митним оформленням.

Суд також не може оминути увагою й те, що у оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що за основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості згідно митного оформлення за МД від 25.07.2023 № UA408020/2023/45448 від 25.07.2023, рівень митної вартості становить 2,63 дол. США/кг.

За правилами ст. 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64 МК України). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч. 2 ст. 64 МК України).

Отже, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.

До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст. 60 МК України, де, зокрема, указано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч. 2 ст. 60); для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч. 3 ст. 60); ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч. 4 ст. 60); у разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч. 5 ст. 60).

Суд зазначає, що ані текст рішень митниці про коригування митної вартості товару, ані текст відзиву на позов не містять жодних відомостей про подібність товарів за поданою позивачем митною декларацією та про схожість умов поставок з товарами по МД від 25.07.2023 № UA408020/2023/45448 від 25.07.2023, рівень митної вартості становить 2,63 дол. США/кг.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості Львівська митниця зазначає лише про те, що джерелом інформації для прийнятих рішень стала вказана митна декларація.

Між тим, відсутність доведеного поза розумним сумнівом факту подібності товару та умов імпорту не дозволяє використовувати рівні показники митної вартості товару.

Наведене підтверджується змістом Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 (далі - Правила №598), позаяк у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у ст. 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до ст. 64 МК України у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Проте, текст оскаржуваного рішення про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.

Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.

Однак, у спірних правовідносинах, як з`ясовано судом, митницею такого порівняння зроблено не було. Таких доказів матеріали справи не містять.

При цьому, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.12.2018 у справі №815/228/176, про наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що якщо у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, це жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №804/1755/17 міститься висновок, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Однак, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Крім того, жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність ввезених товарів в оскаржуваному рішенні також не зазначено та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.

Верховний Суд неодноразово вказував на необхідність врахування комплексу відомостей в рішеннях про коригування митної вартості товару, зокрема в постанові від 26.05.2022 у справі № 560/355/19.

Відтак, це є ще однією з підстав для висновку про порушення відповідачем норм МК України при митному оформленні товару, що декларувався позивачем.

Суд враховує, що відповідно до норм чинного законодавства з питань митної справи митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

На думку суду, подані декларантом документи підтверджують походження імпортованого товару, його якісні та вартісні характеристики, а також витрати на його доставку в Україну. При цьому для визначення задекларованої митної вартості товару позивач надав митному органу необхідні й достатні документи, які не містять таких істотних неточностей або розбіжностей, які б могли обґрунтовано поставити під сумнів визнання заявленої митної вартості.

Суд вважає, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Натомість під час розгляду справи судом з`ясовано, що зауваження митного органу по суті носять формальний характер та окремо або у своїй сукупності не свідчать про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

При цьому суд додатково звертає увагу на те, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відтак, зазначені митним органом у повідомленні та в рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність, які стали підставою для витребування додаткових документів та прийняття картки відмови і коригування митної вартості товару не можуть бути визнані судом об`єктивними, обґрунтованими і такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що при здійсненні імпортування товару на митну територію України, позивач для підтвердження заявленої ним митної вартості товару надав повний пакет документів відповідно до переліку, передбаченого ч. 2 ст. 53 МК України, а тому використання відповідачем другорядних методів визначення митної вартості товару в розрізі обставин цієї справи є неправомірним.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідні положення ч. 2 ст. 2 КАС України Львівською митницею при прийнятті оскаржуваного рішення дотримані не були.

Враховуючи все наведене вище, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №/2023/900942/2 від 29.08.2023 є необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню як протиправне.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то у позовній заяві позивач заявив про попередній (орієнтовний) розрахунок таких. Питання щодо розподілу цих судових витрат буде вирішуватися судом після надання позивачем відповідних доказів.

Щодо судового збору, то відповідно до правил ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 19-20, 22, 25-26, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №/2023/900942/2 від 29.08.2023, прийняте Львівською митницею.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія води» (код ЄДРПОУ 37701463; місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 7/14, приміщення 182) судовий збір у сумі 3205 (три тисячі двісті п`ять) гривень 18 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 26.03.2024.

СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна